Постанова Миколаївський апеляційний суд № 483/953/24

09.07.25 22-ц/812/992/25 Справа № 483/953/24 Головуюча у 1-й інстанції Шевиріна Т. Д. Провадження №22ц/812/992/25 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О. П О С Т А Н О В А Іменем України 9 липня 2025 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі: головуючої-судді: Ямкової О. О., суддів: Крамаренко Т. В., Локтіонової О.В., із секретарем: Біляєвою В. М., за участі: представника позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 березня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Шевиріної Т. Д. у приміщенні суду в місті Очакові Миколаївської області із складенням повного рішення, у справі за позовом ОСОБА_2 до Куцурубської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області (далі Куцурубська сільрада), про визнання права власності на нерухоме майно, В С Т А Н О В И Л А: У липні 2024 року ОСОБА_2 , діючи через свого представника ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до Куцурубської сільради, у якому просив визнати за ним право власності на житловий будинок та земельну ділянку, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову посилався на те, що рішенням виконкому Іванівської сільської ради №16 від 25 лютого 1993 року та рішенням Іванівської сільської ради №11 від 21 січня 1993 року на його ім`я видано свідоцтво на право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , яке зареєстроване в Очаківській районній філії КП ММБТІ, а також отримано державний акт на право приватної власності на земельну ділянку за цією ж адресою. У жовтні 2022 року житловий будинок, що належить позивачу, пошкоджено внаслідок артилерійського обстрілу російських військ, під час якого також знищено оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно. Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на житловий будинок та земельну ділянку перешкоджає позивачу зареєструвати це майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та з метою отримання грошових коштів на відновлення пошкодженого майна скористатись державною програмою «Є-відновлення». Посилаючись на ці обставини та положення статті 392 ЦК України в частині судового захисту при втраті власником правовстановлюючих документів, позивач просив визнати за ним право власності на нерухоме майно. Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 березня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що позивач не довів порушення його прав, які можуть бути відновлені або захищені у заявлений ним спосіб без попереднього досудового звернення до державного реєстратора. В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначав, що представником позивача у досудовому порядку вживались заходи щодо відновлення знищених правовстановлюючих документів шляхом направлення запитів до Очаківської філії КП ММБТІ та Куцурубської сільської ради, за відповідями яких з`ясовано, що право власності на житловий будинок зареєстровано у Очаківській філії КП ММБТІ, а копії рішень про передачу майна у власність Куцурубською сільрадою не надано, у зв`язку з їх передачею до архівного відділу, де позивачем отримано копію рішення про передачу у власність земельною ділянки. При цьому позивачу було усно відмовлено у прийняті документів у ЦНАП Очаківської міської ради з роз`ясненням про неможливість їх прийняття на реєстрацію, у зв`язку із відсутністю дублікату, або належним чином завіреної копії правовстановлюючих документів. Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано, натомість направлено заяву з проханням розглядати справу за відсутності його представника та визнання заявлених вимог. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймають участь у розгляді справи, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню із наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з недоведеності позивачем порушення його прав. Однак, з такими висновками суду погодитись неможливо виходячи з наступного. У відповідності до частини 1 статті 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. За змістом частини 2 статті 14 ЦК України особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Відповідно до частини 2 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За частиною 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. У відповідності до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. У відповідності до частин 1, 2 статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. У відповідності до статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Тому на підставі статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За частиною 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. З матеріалів цивільної справи колегією суддів встановлено, що у відповідності до рішення Іванівської сільської ради народних депутатів №16 від 25 лютого 1993 року виконкомом сільської ради 10 листопада 1994 року на ім`я позивача ОСОБА_2 видано свідоцтво про право приватної власності б/н на житловий будинок АДРЕСА_1 , на підставі якого здійснена реєстрація права власності позивача на нерухоме майно шляхом внесення відповідного запису до реєстраційній книги КП «ММБТІ». Ці обставини підтверджені наданими до суду першої інстанції доказами у вигляді відповіді Очаківської районної філії КП «ММБТІ» та матеріалів інвентарної справи на житловий будинок (а.с.5, 6-9). Одночасно на ім`я позивача видано державний акт на право приватної власності на землю №21 від 25 січня 1993 року, згідно якого йому належить земельна ділянка, розташована у селі Яселка Іванівської сільської ради, площею 0,19 га, для ведення особистого господарства та будівництва житлового будинку АДРЕСА_1 . Зазначена обставина ним підтверджена архівною копією вищевказаного рішення органу місцевого самоврядування (а.с.10, 47). В подальшому, житловий будинок АДРЕСА_1 , що зареєстрований на праві власності за позивачем ОСОБА_2 у реєстраційній книзі КП «ММБТІ», пошкоджено внаслідок потрапляння уламків від артилерійського снаряду під час обстрілу з боку російських військ 9 жовтня 2022 року о 17 годині 43 хв, про що наступного дня 10 жовтня 2022 року складено відповідний акт (а.с.11). Під час обстрілу житлового будинку, за твердженням позивача, знищено оригінали правовстановлюючих документів на належне йому нерухоме майно, а саме житловий будинок та земельну ділянку. Наведені доводи позивача ОСОБА_2 під час судового розгляду не спростовані та є такими, що узгоджуються зі змістом наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28 лютого 2025 року Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до якого територія Куцурубської сільської територіальної громади, в межах якої знаходиться село Яселка, у період часу, починаючи з 4 березня 2022 року по 1 червня 2023 року віднесено до території активних бойових дій. Отже, позивачем, як власником пошкодженого майна, що знаходиться на території активних бойових дій, втрачено оригінали правовстановлюючих документів на належне йому нерухоме майно у вигляді житлового будинку та земельної ділянки. Відсутність оригіналів правовстановлюючих документів перешкоджає йому в отриманні грошової компенсації за пошкоджено майно, внаслідок бойових дій. За такого, відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд не навів обґрунтованих підстав для відмови позивачу, у зв`язку із не вжиттям ним заходів з попереднього врегулювання спору шляхом звернення до державного реєстратора, оскільки підставою для звернення ОСОБА_2 до суду є не оспорювання чи невизнання його права власності іншою особою, зокрема реєстратором, а є факт втрати ним, як власником майна, правовстановлюючих документів під час ведення бойових дій. При тому цивільним законодавством не передбачено обов`язкової досудової процедури врегулювання, яка б позбавляла особу права на звернення до суду через відсутність такого попереднього врегулювання. Не визначено у такій категорії справ і обов`язковість відповідача, оскільки підставою для визнання власником за собою права власності на майно у судовому порядку згідно другої складової частини речення, що міститься у диспозиції статті 392 ЦК України, є виключно факт втрати правовстановлюючого документу, що засвідчує таке право власності, і тому не вимагає оспорювання або невизнання цього права іншою особою, що передбачено іншою складовою диспозиції цієї ж норми права. За наведеного, у даній категорії справ власнику у судовому порядку потрібно лише довести факт втрати ним правовстановлюючого документу на належне йому майно. За такого, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, як ухвалене з порушенням норм матеріального права, з постановленням нового рішення про задоволення позову. Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 20 березня 2025 року скасувати та ухвалити нове про задоволення позову. Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,19 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1 . Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду, у випадку, передбаченому статтею 389 ЦПК України. Головуюча О. О. Ямкова Судді Т. В. Крамаренко О. В. Локтіонова