Постанова 4803 № 212/1705/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/6853/25 Справа № 212/1705/25 Суддя у 1-й інстанції - Швець М. В. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2025 року м. Кривий Ріг справа № 212/1705/25 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Остапенко В.О. суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П. сторони: позивач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» відповідач ОСОБА_1 розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України,без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», в інтересах якого діє Колодочка Павло Олександрович, на рішення Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2025 року, яке ухвалено суддею Швець М.В. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, та повне судове рішення складено 18 квітня 2025 року, УСТАНОВИВ: У січні 2025 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк», Банк) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовна заява мотивована тим, що 12 вересня 2007 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву № б/н від 12 вересня 2007 року та приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання. Відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 43 000 грн. Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: кредитна картка номер НОМЕР_1 , строк дії 08/16, тип Універсальна; кредитка картка номер НОМЕР_2 , строк дії 05/21, тип Універсальна. 17 травня 2021 року відповідач ОСОБА_1 підписала власноручно Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та погодила наступні умови: тип кредиту та розмір кредитного ліміту - відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн; тип кредитної карти - Картка «Універсальна»; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; процентна ставка, відсотків річних - 42,0%, в процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 40,8 % річних; кількість та розмір платежів, періодичність - сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; проценти від суми неповернутого в строк кредиту - 60,00 %. Відповідач отримала платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_3 , строк дії 03/25, тип - Універсальна. Однак в порушення взятих на себе зобов`язань за вказаним договором відповідач не виконала умови договору, в зв`язку з чим станом на 22 січня 2025 року утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 48 904,31 грн, яка складається з: 44 427,29 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4 477,02 грн - заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач просив стягнути з відповідача на свою корить та судові витрати у справі. Рішенням Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2025 року в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено. В апеляційній скарзі позивач АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не дослідив наявні у матеріалах справи докази, розглянув справу поверхнево. Позивач зазначає, що на підтвердження заявлених позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» надало належні та допустимі докази по справі, в тому числі розрахунок заборгованості та виписку по рахунку, з яких вбачається користування відповідачем кредитним лімітом, що свідчить про згоду відповідача з Умовами кредиту. В установленому законом порядку кредитний договір не визнаний недійсним, позивачем доведений факт укладення з відповідачкою кредитного договору. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо відсутності досягнення сторонами кредитного договору та згоди про розмір відсотків за користування кредитом. Зокрема, суд не врахував, що в Заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг, підписаній відповідачем у справі, процента ставка була визначена на рівні 42 % річних для карт Універсальна та 40,8 % річних для карт Універсальна GOLD. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, 09 серпня 2007 року відповідач ОСОБА_1 звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву № б/н від 12 вересня 2007 року та приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання. Відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 43 000 грн. 17 травня 2021 року ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.65-74). 17 травня 2021 року ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту (а.с.75-78). На підтвердження обставини видачі карток позивач надав Довідку, в якій зазначено про надання ОСОБА_1 карток (а.с.63). Виписка від 28 січня 2025 року за договором № б/н за період 09 серпня 2007 року по 28 січня 2025 року (а.с.52-61) надана щодо ОСОБА_1 без зазначення номера рахунку, зазначені номери карток. На підтвердження обставини встановлення та зміни кредитного ліміту позивач надав Довідку (а.с.62), відповідно до якої кредитний ліміт відповідача змінювався (збільшувався) в період з 09 серпня 2007 року, а 26 грудня 2022 року був змінений до 0 грн. Матеріали справи містять також Розрахунок заявленої позивачем заборгованості (а.с.25-51). Відмовляючи в задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 09 серпня 2007 року, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності та необгрунтованості, оскільки наданих суду доказів в їх сукупності недостатньо для підтвердження обставини отримання відповідачем від позивача кредитних коштів. Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає, з огляду на наступне. Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно положень ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 625 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Ст. 627 ЦК України зазначає, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Положенням ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Таким чином, шляхом підписання між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 . Анкети-заяви № б/н від 12 вересня 2007 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 17 травня 2021 року, було укладено в письмовій формі кредитний договір. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). В Анкеті-заяві № б/н від 12 вересня 2007 року про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг сторонни погодили сплату відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 2 % в місяць з розархунку 360 днів на рік (а.с.64 зворот). Крім того, позивачем до суду першої інстанції було надано Заяву відповідача про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно якої ОСОБА_1 , на підставі ст. 634 ЦК України, приєдналась до Умов та Правил надання банківських послуг, згідно яких процента ставка була визначена на рівні 42% річних для карт Універсальна та 40,8 % річних для карт Універсальна GOLD. При цьому, у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17 від 03 липня 2019 року зроблено висновок про те, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у Заяві позичальника домовленості сторін про сплату відсотків після закінчення строку дії договору, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Тоді як у даній справі належними та допустимим доказами підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ КБ «ПриватБанк». Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України. Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк», відповідачу було надано кредитні картки, із терміном дії останньої із них - березень 2025 року (а.с. 63). Оскільки строк дії даного кредитного договору закінчується із закінченням строку дії кредитної картки березень 2025 року, то у банка наявні підстави нараховувати відсотки за користування даним кредитом, станом на час зверення до суду з даним позовом. Згідно ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За змістом ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк, правовим наслідком якого є відповідальність боржника. Свої зобов`язання за кредитним договором банк виконав належним чином, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит, однак, остання взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, вчасно не вносила платежі за користування кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості, внаслідок чого утворилася заборгованість. В матеріалах справи міститься виписка за рахунком ОСОБА_1 , яка надавалася позивачем до суду першої інстанції та з якої вбачаються операції за карткою, зокрема, зняття готівкових коштів, придбання товарів, поповнення карткового рахунку (а.с. 52-31). За приписами п.п. 3, 6 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами. Згідно зі ст. 41 Закону України «Про Національний банк України» та ч. ч. 1, 2 ст.68 Закону України «Про банки та банківську діяльність», Національний банк України встановлює обов`язкові для банківської системи стандарти та Правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі Правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов`язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 566, зі змінами та доповненнями, є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії. Пунктом 5.1 глави 5 вищезазначеного Положенням визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа. Згідно з п.5.4. цього Положенням, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. При цьому, п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 визначено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Колегією суддів перевірено розмір заборгованості за кредитним договором та з`ясовано, що він визначений у відповідності із умовами кредитного договору б/н від 12 вересня 2007 року, який підписано сторонами. При цьому, колегією суддів враховано, що відповідач ОСОБА_1 , а ні до суду першої інстанції, а ні до суду апеляційної інстанції заперечень проти заявлених позовних вимог не надала та наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростувала. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню на підставі п.1, п.4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.2, ч.13 ст. 141 ЦПК України, у звязку з задоволенням позовних вимог позивача з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 5 329,28 грн (2 422,40 грн+ 2 906,88 грн). Керуючись ст.ст. 367, ч. 1 ст. 369, ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити. Рішення Жовтневого районного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором б/н від 12 вересня 2007 року - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за Кредитним договором б/н від 09 серпня 2007 року, станом на 22 січня 2025 року, у розмірі 48 904 (сорок вісім тисяч дев`ятсот чотири) грн 31 коп, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 44 427 грн 29 коп та заборгованості за простроченими відсотками у розмірі 4 477 грн 02 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у справі у розмірі 5 329 (п`ять тисяч триста двадцять дев`ять) гривні 28 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 07 липня 2025 року. Головуючий: Судді: