Постанова 4813 № 509/1818/25

Номер провадження: 33/813/1401/25 Номер справи місцевого суду: 509/1818/25 Головуючий у першій інстанції Кочко В. К. Доповідач Карташов О. Ю. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.07.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Карташова О.Ю. за участю секретаря судового засідання Рудуман А.О. захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Чугунова Віктора Володимировича (який приймає участь у розгляді справи в режимі відео конференції з використанням власних технічних засобів) розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 травня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 травня 2025 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн. Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.05.2025, оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Окремо ще подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке вмотивовано тим, що до 23.05.2025 року скаржник взагалі не знав, що постанову можливо оскаржити в апеляційному порядку, оскільки під час судового розгляду справи не знав своїх процесуальних прав, ні поліцейські під час зупинки, а ні суддя під час судового розгляду не ознайомили його з правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, зокрема й з правом користуватися юридичною допомогою адвоката, в тому числі і на безоплатній основі за дорученням центра з надання безоплатної правової допомоги, як особа з інвалідністю та з правом оскаржити постанову по справі. Наголошується, що копію оскаржуваної постанови у суді скаржнику видали саме за його усним зверненням 23.05.2025 року. В судовому засідання апеляційного суду, в режимі відеоконференції, адвокат Чугунов В.В. який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просила його задовольнити, також просив оскаржувану постанову скасувати а провадження у справі закрити. Перевіривши матеріали провадження про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1ст. 130 КУпАП, проаналізувавши зміст клопотання та спів ставивши викладені у ньому обставини із наявними у матеріалах доказами, апеляційний суд приходить наступного висновку. При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті. Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Дана норма визначає строк, з якого починає обраховуватись десятиденний строк на апеляційне оскарження, тобто з наступного дня після винесення постанови. Відповідно до сталої практики ЄСПЛ, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження, які виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява N 3236/03). Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків на апеляційне оскарження рішення суду буде порушувати законні права та інтереси сторін і суперечити принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» заява № 32053/13). Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 приймав участь при розгляді справи у суді першої інстанції, та у судовому засіданні вину не визнав, тобто йому було відомо про результати розгляду, так і про порядок його оскарження. Строк на оскарження постанови закінчився 22.05.2025 року. Вперше апеляційна скарга подана безпосередньо до Овідіопольського районного суду Одеської області 02.06.2025 року, що підтверджується відбитком штемпеля вхідної кореспонденції Овідіопольського районного суду Одеської області 02.06.2025 за Вх. № 11643. 06.06.2025 року постановою Одеського апеляційного суду у задоволенні клопотання ОСОБА_1 на постанову судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 травня 2025 року відмовлено. Апеляційну скаргу повернуто. В друге з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 11.06.2025 року. Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, постанова Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 травня 2025 року була оприлюднена на сайті реєстру 14 травня 2025 року, тобто в межах строку апеляційного оскарження. Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 вживав заходи, спрямовані на отримання копії судового рішення, або мав перешкоди в його отриманні аж до 23.05.2025 року. Не додано таких доказів і до апеляційної скарги і не надано під час апеляційного перегляду. В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 30.05.2025 року про надання відеоматеріалів по справі, які він отримав відповідно розписки цього ж дня. Але зазначена заява не підтверджує отримання ОСОБА_1 копії постанови чи звернення для її отримання. Апеляційний суд наголошує, що Закон (ст. 294 КУпАП) не пов`язує початок перебігу строку на апеляційне оскарження із часом отримання копії постанови або ознайомлення із нею. Твердження скаржника, що йому не було роз`яснено його прав, а також право на отримання юридичної допомоги є безпідставними та такими що не підтверджується матеріалами справи, або іншими доказами. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 288126, у графі про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП вбачається, що ОСОБА_1 поставив свій підпис тим самим підтвердив факт ознайомлення його з правами та обов`язками. Реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.). Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України», від 29.10.2015). Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення. Практикою Європейського суду з прав людини, яка є преюдиційною, також встановлено, що якщо заявники у визначений законом термін не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи та своєчасно не звертались до суду за інформацією щодо стану розгляду їх справи їх права на доступ до правосуддя не є порушеними. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що у клопотанні не наведено жодної причини, яка б могла вважатись поважною та такою, що дійсно перешкоджала звернутись з апеляційною скаргою у визначений законодавцем строк, враховуючи, що апеляційну скаргу, подано з пропуском строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення і апеляційна скарга підлягає поверненню апелянту. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ: Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Овідіопольського районного суду Одеської області від 12 травня 2025 року. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.Ю. Карташов