Постанова Хмельницький апеляційний суд № 677/1948/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2025 року м. Хмельницький Справа № 677/1948/24 Провадження № 22-ц/820/1393/25 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Костенка А.М. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В. секретар судового засідання Кошельник В.М. з участю представника позивача розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 677/1948/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року в складі судді Васільєва С.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів. Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в : У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Красилівського районного суду Хмельницької області по справі № 677/902/22 від 24.11.2022, з 3500 грн. до 1598 грн., починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття; зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підставі рішення Красилівського районного суду Хмельницької області по справі № 677/902/22 від 24.11.2022 року, з 3500 грн. до 1281,50 грн., починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. При цьому позивач посилається, що відповідно до форми ОК-5, сформованої з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, дохід позивача з січня по вересень місяць, склав суму в розмірі 59 671, 44 грн., січень місяць - дохід відсутній, лютий місяць - 7401, 44 грн., березень місяць - 16 450, 00 грн., квітень місяць - 8000, 00 грн., травень місяць - 8000, 00 грн., червень місяць - 19 820,00 грн. Фактично середній (щомісячний) дохід за півроку складає суму в розмірі 9945,24 грн, що свідчить про те, що дохід позивача несуттєво перевищує розмір мінімальної заробітної плати, тому у нього відсутня фінансова можливість сплачувати аліменти на утримання дітей на загальну суму в розмірі 7000 грн. Також його дохід коливається від низьких до більш високих сум, що свідчить про відсутність стабільного джерела доходу, внаслідок чого є скрутне матеріальне становище. Крім того, у нього виявлена кіста лівої долі печінки та вбачаються ознаки хронічного панкреатиту, холециститу; виявлено ретенційну кісту правої гайморової пазухи. Зазначені діагнози, підтверджують наявність хронічних захворювань, що значно обмежують його фізичні можливості для стабільної праці, що впливає на розмір отриманого ним доходу. В зв`язку з цим він змушений витрачати певні суми грошових коштів на лікування та медичний догляд. Разом з тим, його мати, ОСОБА_5 , та його батько, ОСОБА_6 , є особами з інвалідністю третьої групи, коштів, які вони отримують, не вистачає для задоволення їх мінімальних потреб для життя, в тому числі і постійного лікування, внаслідок чого він періодично фінансово допомагає своїм батькам. Оскільки, розмір нарахованих рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області по справі № 677/902/22 від 24.11.2022 аліментів значно перевищує мінімальний розмір аліментів, що встановлений законом, тому позивач просив зменшити розмір аліментів на утримання дітей до суми, яка буде дорівнювати 50 відсоткам прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, вирішено питання щодо стягнення судових витрат. ОСОБА_1 не погодився з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати з ухваленням нового судового рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги. Так судом не прийнято до уваги, що дохід позивача несуттєво перевищує розмір мінімальної заробітної плати, внаслідок чого він об`єктивно немає можливості сплачувати аліменти на загальну суму 7 000 грн. Також судом не прийнято до уваги, що зміна матеріального становища позивача настала значно пізніше, ніж його батькам була встановлена інвалідність, що зумовлено погіршенням стану здоров`я батьків. В рішенні суду містяться посилання, що особи з інвалідністю мають певні обмеження трудових права, однак батьки позивача є непрацездатними громадянами, тому він повинен матеріально допомагати своїм батькам. ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, вказує, що згідно рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 18 жовтня 2024 року з ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання дітей, крім цього, більше ніякої матеріальної допомоги він не надає, з дітьми не спілкується, їх потребами свідомо не цікавиться, подарунки на день народження чи інші свята не дарує. Старша дитина позивача ОСОБА_7 навчається у шостому класі Красилівської гімназії №

2. У вересні 2022 року вона придбала для навчання дитини планшет та принтер на суму 15 664 грн. У липні 2024 року придбала дитині ноутбук, сумку для ноутбука, мишу до комп`ютера на загальну суму 20 029,70 грн. 26.10.2017 року дитині проведено операційне втручання на лівому оці, встановлено діагноз "складний гіперметропічний астигматизм обох очей, лівобічна косоокість", призначено постійно користуватися окулярами, кожні 6 місяців проходити огляд у лікаря, про що позивачу ОСОБА_1 достеменно відомо, оскільки на той час сторони разом проживали. Згідно рецепта лікаря, щорічно дитині придбаваються окуляри, зокрема 12.08.2023 придбано окуляри вартістю 1360 грн., згідно рецепту від 28.09.2024 - вартістю 1780 грн. Менша дитина ОСОБА_4 з 01.09.2023 року відвідує молодшу групу закладу дошкільної освіти "Золота рибка", за період з 25.01.2024 року по 07.01.2025 відповідачкою сплачено 4 923 грн. (в середньому щомісячно по 410,25 грн.). Окрім того, зазначає, що на дітей необхідні витрати на харчування, відпочинок, відвідування дитячих ігрових кімнат, піцерії, кафе, оздоровлення дітей на морі, на лікування сезонних хвороб, на іграшки, на підручники, шкільне приладдя, одяг тощо. Позивач вказує, що обоє батьків відповідача є особами з інвалідністю третьої групи, однак у довідках до акта МСЕК відсутній запис про заборону їм працювати, встановлено тільки обмеження. На відміну від дітей позивача, на яких він зобов`язаний сплачувати аліменти, батьки позивача можуть самостійно себе утримувати. Доказів про здійснення постійного домашнього догляду за батьками та перебування їх на утриманні позивача, до суду не було надано. Позивачем до суду першої інстанції, на підтвердження погіршення стану його здоров`я надано копію протоколу ультразвукового обстеження органів черевної порожнини від 19.10.2021, копію протоколу МРТ від 23.02.2022, які були зроблені до розірвання шлюбу між ним та відповідачем і до винесення рішення Красилівським районним судом по справі № 677/902/22 від 24.11.2022 про стягнення аліментів з позивача на користь відповідача на утримання дітей. Будь-яких інших належних та допустимих доказів, які підтверджували б зміну матеріального стану позивача чи відповідача, зміну сімейного стану чи погіршення здоров`я позивача, до матеріалів справи також не надано. Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів зміни обставин, що існували на момент ухвалення рішення про стягнення аліментів, які визначені статтею 192 СК України, що дають підстави для зменшення розміру аліментів. Згідно ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права. Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження (пункт 7 частини третьої статті 376 ЦПК України). Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина перша статті 277 ЦПК України). Частина четверта статті 274 ЦПК Українимістить імперативну норму, яка визначає перелік справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного провадження. Цей перелік ґрунтується на класифікації справ за матеріально-правовою ознакою, тобто за характером спірнихматеріально-правовихвідносин. Так, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:1) малозначні справи;2) що виникають з трудових відносин;3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч.ч. 1, 2 ст. 274 ЦПК України). У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини (ч. 4 ст. 274 ЦПК України). У справі, що переглядається, предметом спору є зменшення розміру аліментів на дитину, дана справа хоч і є малозначною справою, однак відповідно до вимог ч. 4 ст. 274 ЦПК України не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, так як відсутня в переліку п. 1 ч. 4 ст. 274 ЦПК України як справа, що може бути розглянута в спрощеному провадженні ( крім спорів про …). Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 16 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року в справі№ 682/2454/22-ц (провадження № 61-10748св23), на яку міститься посилання в касаційній скарзі, зроблено висновок про те, що ураховуючи предмет та правові підстави позову у цій справі (зменшення розміру аліментів), вона є справою, що виникає із сімейних правовідносин, а отже, відповіднодо пункту 1 частини четвертої статті 274 ЦПК Українине може розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження. Аналогічний правовий висновок щодо вирішення вказаного процесуального питання викладено в постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 752/1058/23. Усупереч вище наведеним нормам процесуального права та правовим висновкам Верховного Суду суд першої інстанції розглянув і вирішив дану справу у спорі, що виникає із сімейних правовідносин про зменшення аліментів, в порядку спрощеного позовного провадження. Отже, на підставі п. 7 частини третьої статті 376 ЦПК України, що передбачає обов`язкову підставу для скасування судового рішення суду першої інстанції порушення норм процесуального права, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням новаого судвого рішення. Що стосується вирішення спору по суті, то колегія суддів виходить з наступного. Встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 16 липня 2011 року перебували у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу в них народилося двоє дітей - син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 24 листопада 2022 року у справі № 677/902/22 шлюб між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 розірвано, відновлено позивачу ОСОБА_8 дошлюбне прізвище « ОСОБА_10 », стягнуто: - з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 ( ОСОБА_10 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень щомісячно, що підлягають індексації відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.07.2022 року і до досягнення дитиною повноліття. - з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_8 ( ОСОБА_10 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі в розмірі 3500 (три тисячі п`ятсот) гривень щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21.07.2022 року і до досягнення дитиною повноліття. Відповідно до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитинивід 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права таобов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини невпливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину додосягнення нею повноліття. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утриманнядитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або утвердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законнихпредставників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється зарішенням суду за позовом одержувача аліментів. Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) станздоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність уплатника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків,дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числіна придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бутименшим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідноговіку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитинустановить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку іможе бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька,яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один ізбатьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів, стану його здороров`я може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Вказана правова позиція відповідає правовим висновкам у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 вересня 2021 року у справі № 364/1139/19, від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилаєтьсяяк на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цимКодексом (частина перша статті 81 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьсяна всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідьвстановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірністькожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їхсукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так ікожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України). Звертаючись з позовом про зменшення розміру аліментів, стягнутих з нього на двох синів, в обґрунтування своїх вимог позивач послався на погіршення його стану здоров`я та сімейного стану. При цьому надав суду медичні документи щодо наявності в нього захворювання у вигляді ознак пакреатиту, холециститу, кісти лівої долі печінки, кіста правої гайморовї пазухи. Однак вказані захворювання були виявлені у позивача при медичному обстеженні відповідно 19 жовтня 2021 року та 23 лютого 2022 року, а рішення суду про стягнення аліментів було ухвалено 24 лиистопада 2022 року, тобто на час ухвалення рішення поизвач мав такі захворювання, а відтак дана обставина не може бути підставою для зменшення аліментів. З цих же підстав не заслуговують на увагу посилання позивача як на підставу позову на те, що батьки позивача є інвалідами третьої групи, так як тертя група інвалідності батькам позивача була встановлена: матері 05.07.2007 року, батькові - 03.06.2015 року. При цьому позивачем не надано суду жодних доказів, що батьки є непрацездатними, перебувають на його утриманні і ці обставини виникли вже після рішення суду про стягнення аліментів. Також позивачем не доведено його тверджень про погіршення майнового стану в період після рішення суду про стягнення аліментів та на даний час. Доводи апеляційної скарги, що рішення суду є необґрунтованим, суд дійшов хибних висновків про відмову в задоволенні позовних вимог та надав неналежну оцінку доказам позивача, слід відхилити, оскільки, такі доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, фактично зводяться до обґрунтувань апеляційної скарги тими ж обставинами, що і у позовній заяві, яким надана належна правова оцінка судом Апелянтом не надано апеляційному суду та не зазначено в апеляційній скарзі будь-яких нових доказів в підтвердження своїх вимог. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що відмовляючи у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів, суд врахував усі істотні обставини, зокрема і ті, про які йдеться у позові, навів відповідні мотиви, тому по суті позовних вимог рішення суду є правильним, однак дане рішення відповідно до вимог п. 7 ч. 3 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з підстав істотного порушення норм процесуального права з ухваленням нового судового рішення про відмову в позові за недоведеністю позовних вимог. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 14 квітня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 07 липня 2025 року. Судді А.М. Костенко Р.С. Гринчук Т.В. Спірідонова