Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/10371/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 червня 2025 р. Справа № 520/10371/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ральченка І.М. суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. за участю секретаря судового засідання Кіт Т.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025, суддя Рубан В.В., по справі № 520/10371/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівни про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд: - визнати протиправним припинення відповідачем-1 надання пільги як державної гарантії у виді 75% знижки плати за користування комунальними послугами; - стягнути із відповідача-1 на користь позивача 11 178,96 грн. завданих позивачу грошових збитків через протиправне припинення відповідачем-1 надання пільги як державної гарантії у виді 75% знижки плати за користування комунальними послугами із травня 2024 року; - визнати протиправним організаційно-розпорядчий наказ відповідача-2 про припинення надання позивачу пільги як державної гарантії у виді 75% знижки плати за користування комунальними послугами із травня 2024 року; - стягнути із відповідача-2 на користь позивача 30 000 грн. завданої моральної шкоди через видання протиправного організаційно-розпорядчого наказу про припинення надання позивачу пільги як державної гарантії у виді 75% знижки плати за користування комунальними послугами із травня 2024 року, через невиправдану тривалість та поверховість розгляду звернення позивача від 15.08.2024 р. (вхідний № 26686/14-2000-24); - зобов`язати відповідачів поновити щодо позивача надання пільги як державної гарантії у виді 75% знижки плати за користування комунальними послугами у безготівковій чи готівковій формі. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 відмовлено у відкритті провадження у справі. Позивач, не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі, не врахував, що предмет позову у справі № 520/27575/24 не є тотожним предмету позову у справі № 520/10371/25, оскільки у справі № 520/27575/24 предмет позову становили 2 вимоги щодо визнання протиправним припинення відповідачем-1 надання пільги у виді 75-процентної знижки плати за користування комунальними послугами та визнання протиправним ненадання відповіді на мою заяву за № 26686/14-2000-24 від 15.08.2024 до відповідача-1 щодо відновлення надання 75-процентної знижки плати за користування комунальними послугами, в той час як предметом позову у справі № 520/10371/25 є 5 вимог. Вказував, що організаційно-розпорядчий наказ відповідача-2 про припинення надання пільги як державної гарантії у вигляді 75% знижки плати за користування комунальними послугами із травня 2024 року не був предметом судового розгляду у справі № 520/27575/24. Крім того, зазначав, що підстави позовів у справах № 520/27575/24 та № 520/10371/25 є різними. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи рішення про відмову у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір у даній справі, є тотожним спору у справі № 520/27575/24, оскільки він виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, але на стадії виконання судового рішення. Колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав. Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2025 у справі № 520/27575/24 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 № 26686/14-2000-24 від 15.08.2024 щодо відновлення пільги - 75% знижки плати за користування комунальними послугами. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області розглянути належним чином заяву ОСОБА_1 № 26686/14-2000-24 від 15.08.2024 щодо відновлення пільги - 75% знижки плати за користування комунальними послугами, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено. При цьому, відмовляючи в частині позовних вимог щодо визнання протиправним припинення відповідачем надання пільги у виді 75 - процентної знижки плати за користування комунальними послугами, суд у справі № 520/27575/24 виходив з того, що на момент винесення судового рішення відповідачем не розглянуто належним чином заяву ОСОБА_1 № 26686/14-2000-24 від 15.08.2024 року щодо відновлення пільги - 75% знижки плати за користування комунальними послугами, а отже відсутні підстави вважати, що після розгляду належним чином вказаної заяви позивача, з урахуванням висновків суду відповідачем не буде самостійно поновлено вказану пільгу. Так, підставою звернення ОСОБА_1 до суду у справі № 520/27575/24 було ненадання будь-якої відповіді на заяву позивача щодо відновлення надання 75-процентної знижки плати за користування комунальними послугами. Разом з тим, із матеріалів справи, що розглядається у цьому провадженні, встановлено, що листом від 16.04.2025 № 10802-9246/М-03/8-2000/25 пенсійний орган повідомив позивача про фактичну відмову у відновленні пільги, доки останнім не буде виконано зазначених у листі умов. Відтак підставою для звернення у справі, що переглядається, є незгода позивача з фактичною відмовою пенсійного органу у поновленні вказаної пільги, оформленою листом пенсійного органу від 16.04.2025 № 10802-9246/М-03/8-2000/25. Отже, підстави позову у справах № 520/27575/24 та у справі, що переглядається, є відмінними, оскільки вимоги позивача ґрунтуються на різних правових підставах, зокрема, підставою позову у справі № 520/27575/24 є ненадання пенсійним органом будь-якої відповіді на заяву позивача, тоді як підставою позову у справі № 520/10371/25 є незгода позивача з наданою пенсійним органом відмовою у поновленні пільги - 75% знижки плати за користування комунальними послугами. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про помилковість висновку суду першої інстанції щодо ототожнення зазначених спорів та відмови у відкритті провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України. Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання про відмову у відкритті провадження у справі було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 по справі № 520/10371/25 скасувати. Справу № 520/10371/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло Постанова складена в повному обсязі 04.07.25.