Постанова 4855 № 640/33320/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/33320/21 Головуючий у 1 інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 травня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання неправомірними дій, скасування постанов та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила: - визнати неправомірними дії державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанови від 03.03.2015 про стягнення виконавчого збору у розмірі 149 499, 20 грн.; - скасувати постанову державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03.03.2015 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 14 949, 20 грн.; - визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. щодо стягнення більше 10 % суми виконавчого збору від стягнутої суми боргу, як то передбачено Законом; - зобов`язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути ОСОБА_1 надлишково стягнуті кошти в сумі 50 165, 53 грн.; - скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лисенко О.В. від 02.03.2021 № 64004755 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника про стягнення залишку виконавчого збору в розмірі 82 277, 27 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2021 відмовлено у відкритті провадження у справі. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою позивач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати її, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В судове засідання сторони не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв`язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Мотивами оскаржуваної ухвали є те, що оскільки спір у справі, що розглядається, виник між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що у справі № 640/13754/21, то у відкритті провадження у справі необхідно відмовити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі. Колегія суддів вважає доводи апелянта обґрунтованими та не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Відмова у відкритті провадження у справі у цьому разі можлива за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалено за результатами розгляду тотожного позову тому, що поданий до суду, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі № 826/3678/16. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав. Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі. Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 31.05.2021 у справі № 340/197/19. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Щодо складу учасників процесу колегія суддів зазначає таке. Як свідчать матеріали справи, в даній позовній заяві ОСОБА_1 визначила склад відповідачів, які складаються з Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), до яких окремо заявлено певні позовні вимоги. В той же час, у справі 640/13754/21, яку суд першої інстанції визнав тотожною даній справі, відповідачем виступає лише Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), що не може свідчити про тотожність в частині збігання за складом учасників процесу. Щодо предмету позову, то колегія суддів зауважує, що він також не є тотожним, оскільки: - по-перше, вимог про визнання неправомірними дій державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо винесення постанови від 03.03.2015 про стягнення виконавчого збору у розмірі 149 499, 20 грн.; скасування постанови державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03.03.2015 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 14 949, 20 грн., які заявлені в позові по даній справі № 640/33320/21, не заявлялось у справі 640/13754/21; - по-друге, у справі 640/13754/21 була заявлена позовна вимога про скасування постанови Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції м. Києва Лисенко Оксани Вікторівни від 21.04.2015 № 47299214 про стягнення виконавчого збору у розмірі 149 499, 20 грн., натомість така вимога в даній справі № 640/33320/21 відсутня; - по-третє, в позові по даній справі № 640/33320/21 була заявлена позовна вимоги про зобов`язання Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повернути ОСОБА_1 надлишково стягнуті кошти в сумі 50 165, 53 грн., в той же час у справі 640/13754/21 така вимога не заявлялась. Не є тотожними і підстави даного позову з підставами позову у справі № 640/13754/21, оскільки він обґрунтований протиправністю дій та постанови державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 03.03.2015 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 14 949, 20 грн., та протиправністю подальших дій виконавців, які вчинялись на підставі прийнятої державним виконавцем Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постанови від 03.03.2015, чого не могло бути зазначено в якості підстав у справі № 640/13754/21, оскільки, як вже було зазначено вище, вимоги до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не заявлялись. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України, для відмови у відкритті провадження у адміністративній справі. Таким чином, суд першої інстанції постановив оскаржуване судове рішення з порушенням норм процесуального права, що призвело до створення перешкоди у реалізації заявником права на доступ до правосуддя. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Апелянт надав до суду належні докази, які підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції. В свою чергу, відповідно до п. 4 ч. ст. 320 КАС України неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 229, 243, 244, 250, 310, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.12.2021 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В.