LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд440/12359/24

від 03.07.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 липня 2025 р. Справа № 440/12359/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Присяжнюк О.В. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024, головуючий суддя І інстанції: Р.І. Молодецький, м. Полтава, повний текст складено 25.11.24 у справі № 440/12359/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі за текстом також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі за текстом також відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Відділу перерахунку пенсій № 2 Управління Пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 03.10.2024 № 916030186539 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 ; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, на підставі довідки від 26.08.2024 за № 02/3293/24-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Територіального управління ДСА України в Полтавській області, починаючи з 01.01.2022, з урахуванням проведених виплат. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 916030186539 від 03.10.2024 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90 % від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 26.08.2024 за №02/3293/24-вих, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, починаючи з 01 січня 2022 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення в цій частині ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі відповідач зазначає про неврахування судом першої інстанції того, що після прийняття рішення Конституційним Судом України (після 18.02.2020) будь-яких змін розміру складових суддівської винагороди судді не відбулося та базовий розмір посадового окладу судді місцевого та апеляційного судів не змінився; прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, з 01.01.2023 та з 01.01.2024 становить 2102,00 грн, тому підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді згідно наданої довідки ТУ ДСА в Полтавській області відсутні, оскільки розмір посадового окладу судді з 01.01.2020 не змінювався. За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовити. Від позивача надійшли пояснення у справі, в яких він звертає увагу, що після набрання законної сили постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 440/10907/22 ОСОБА_1 . ТУ ДСА України в Полтавській області здіснено перерахунок суддівської винагороди, зокрема за період з 01 січня 2022 року по 01 листопада 2022 року з обчисленням її розміру, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень, що підтвержується довідками ТУ ДСА. Отже, суддівська винагорода перед звільненням ОСОБА_1 у відставку йому нараховувалася виходячи з базового розміру 2481 грн., а оскільки для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці необхідно брати останній заробіток (суддівську винагороду), 26.08.2024 ТУ ДСА України в Полтавській області на виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 440/10907/22, видано ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судці у відставці станом на 01.01.2022, виходячи з базового розміру посадового окладу судді у сумі 2481 грн. З огляду на зазначене позивач звернувся 25.09.2024 до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням зарплати (пенсії за спецзаконами) з вказаною довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 26.08.2024 за № 02/3293/24-вих. Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що Указом Президента України від 25.07.2006 за №640/2006 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Полтавського районного суду Полтавської області, що підтверджується Наказом № 89 від 30.08.2006 в.о. начальника територіального управління державної судової адміністрації в Полтавській області, Наказом № 40-ОС від 30.08.2006 в.о. голови Полтавського районного суду Полтавської області. Постановою Верховної Ради України № 378-VI від 22.09.2011 ОСОБА_1 обраний суддею Полтавського районного суду Полтавської області безстроково, що підтверджується Наказом № 178/к від 12.10.2011 в.о. начальника територіального управління державної судової адміністрації в Полтавській області, Наказом № 26/ос.с від 12.10.2011 голови Полтавського районного суду Полтавської області Про зарахування на посаду судді безстроково ОСОБА_1 , якими його зараховано на посаду судді Полтавського районного суду Полтавської області з 22.09.2011. Відповідно до Наказу голови Полтавського районного суду Полтавської області № 09/ос.с від 21.05.2020 Про обрання ОСОБА_1 на посаду голови суду ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків голови Полтавського районного суду Полтавської області. 06.09.2022 за вихідним № 289/0/6-22 до Вищої ради правосуддя ОСОБА_1 подана заява про звільнення з посади судді Полтавського районного суду Полтавської області у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України. Рішенням Вищої ради правосуддя № 125/0/15-23 від 21.02.2023 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Полтавського районного суду Полтавської області у зв`язку з поданням заяви про відставку ОСОБА_1 звільнено з посади судді Полтавського районного суду Полтавської області. Рішенням № 916030186539 від 16.03.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про перерахунок ОСОБА_1 пенсії здійснено перехід з пенсії за вислуги років на довічне грошове утримання судді у відставці з урахуванням стажу роботи на посаді судді 16 років 02 місяці 03 дні та призначене довічне грошове утримання в сумі 65897 грн 70 коп. з розрахунку 50 відсотків від заробітку. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.06.2024 у справі № 440/4470/23, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 02.11.2022 здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90 % від суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді на підставі довідки Територіального управління державної судової адміністрації України в Полтавській області від 27.02.2023 за №02/901/2023вих, з урахуванням фактично виплачених сум (номер в ЄДРСР 11532582). Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 440/10907/22, зокрема, зобов`язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати суддівської винагороди ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2021 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 2270 гривень та за період з 01 січня 2022 року по 01 листопада 2022 року, нарахованої виходячи із встановленого на 01 січня 2022 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого становить 2481 гривень; зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, обчисливши її розмір виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270 гривень, та за період з 01 січня 2022 року по 01 листопада 2022 року, обчисливши її розмір виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2481 гривень, врахувавши при цьому виплачені суми та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів. 26.08.2024 ТУ ДСА України в Полтавській області видано ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2022 на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 31.10.2023 у справі № 440/10907/22. 25.09.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області з заявою про перерахунок пенсії у зв`язку зі збільшенням зарплати (пенсії за спецзаконами) та за довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області від 26.08.2024 за № 02/3293/24-вих. З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи позивача в електронному вигляді передано на розгляд до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №916030186539 від 03.10.2024 "Про відмову у перерахунку пенсії" відмовлено у перерахунку пенсії з більшої заробітної плати згідно з наданою довідкою від 26.08.2024 за № 02/3293/24-вих, яку видано Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області, оскільки з 01.01.2023 та з 01.01.2024 у суддів, які працюють на відповідних посадах, базовий розмір прожиткового мінімуму, з якого визначаються посадові оклади суддівської винагороди не змінювався і залишився на рівні 2102 грн, а відтак відсутні підстави для перерахунку пенсії згідно зі статтею 142 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Вказане рішення вмотивовано тим, що відповідно до частини четвертої статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Не погодившись з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 03.10.2024 за № 916030186539 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди - прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2022 року (2481,00 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102,00 грн), на підставі статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2022 рік є неправомірною та дійшов висновку, що з 01 січня 2022 року відбулися зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, внаслідок чого Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Полтавській області видано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 26.08.2024 за №02/3293/24-вих із застосуванням розміру прожиткового мінімуму на 01 січня 2022 року в розмірі 2481,00 грн, а тому наявні підстави для здійснення перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання позивача відповідно до частини четвертої статті 142 Закону №1402-VIII. Тож, суд першої інстанції зазначив, що приймаючи рішення від 03.10.2024 за № 916030186539 "Про відмову у перерахунку пенсії", Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області діяло не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02 червня 2016 року. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог. Надаючи оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Стаття 130 Конституції України визначає, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій. Спеціальним законом, який визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд є Закон № 1402-VIII. Відповідно до положень ст.4 Закону № 1402-VІІІ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». За приписами ч. 3 ст. 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді. Згідно з частинами 4, 5 статті 142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України. Згідно з положеннями ст. 135 Закону № 1402-VІІІ суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. У частинах 2, 3 статті 135 Закону №1402-VIII передбачено, що суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці. Базовий розмір посадового окладу судді становить, зокрема, судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. До базового розміру посадового окладу, визначеного частиною третьою цієї статті, додатково застосовуються такі регіональні коефіцієнти: 1) 1,1 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб; 2) 1,2 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше п`ятсот тисяч осіб; 3) 1,25 - якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше один мільйон осіб. У випадку, якщо суд розміщується в декількох населених пунктах, застосовується регіональний коефіцієнт за місцезнаходженням органу, який провів державну реєстрацію такого суду. Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу. Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата (доктора філософії) або доктора наук із відповідної спеціальності в розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду. Отже, Конституцією України та Законом України «Про судоустрій і статус суддів» закріплюються правові положення щодо способу визначення розміру суддівської винагороди, а саме встановлення розміру винагороди законом про судоустрій. Водночас розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження тощо наведено у Законі України Про прожитковий мінімум від 15.07.1999 за №966-XIV (далі Закон №966-XIV). Положеннями ст.1 Закону №966-XIV передбачено, що прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження. Так, за змістом абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 2270,00 гривні. Водночас згідно з абзацом п`ятим цієї статті, прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, було встановлено у розмірі 2102 гривні. Отже, окремими приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з 1 січня 2021 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді. Колегія суддів зауважує, що наведені приписи абзацу п`ятого статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому правові підстави для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму для працездатних осіб відсутні. Висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24. Викладений у цій справі висновок Великої Палати Верховного Суду відрізняється від висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 13 липня 2023 року у справі №280/1233/22, від 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23 та ін. Спори у цих справах стосувалися застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів, починаючи з 2021 року. У наведених справах Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV, і в цьому ж Законі закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, відносно яких визначається прожитковий мінімум. Ураховуючи те, що Законом № 966-XIV не визначено такого виду прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді» і за приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відсутність законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди. За позицією Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в цій категорії спорів закон про Державний бюджет України на відповідний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні (виняткові) норми. Для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Велика Палата Верховного Суду не погодилася з наведеними висновками з таких міркувань. Розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо. Водночас законодавець, починаючи з 2021 року, у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні. Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина - встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді. З огляду на наведені висновки Великої Палати Верховного Суду суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог. Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат. Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2024 у справі № 440/12359/24 скасувати. Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді О.В. Присяжнюк С.П. Жигилій

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»