Постанова 4809 № 387/1570/24

ПОСТАНОВА Іменем України 02 липня 2025 року м. Кропивницький справа № 387/1570/24 провадження № 22-ц/4809/1037/25 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Мурашка С. І. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Карпенка О. Л., учасники справи: позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», відповідач ОСОБА_1 , розглянув в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження, без повідомлення учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2025 року у складі судді Солоненко Т. В. і В С Т А Н О В И В : Короткий зміст вимог позовної заяви У грудні 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 27 березня 2019 року у розмірі 32 483 грн 87 коп та судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп. Позовна заява мотивована тим, що відповідно до умов кредитного договору № б/н від 27.03.2019, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 , банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку в розмірі 27 000 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом, строком на 12 місяців з пролонгацією. ОСОБА_1 не виконував взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків, як наслідок, станом на 16.10.2024 має заборгованість перед позивачем в сумі 32 483,87 грн (26 102 грн 98 коп заборгованість за тілом кредиту, 6 380 грн 89 коп заборгованість за простроченими відсотками). Оскільки заборгованість відповідачем в добровільному порядку не повернута, АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з відповідним позовом. Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2025 року позов АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.03.2019 в розмірі 26 102 грн 98 коп, а саме: заборгованість за тілом кредиту в сумі 26 102 грн 98 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» судові витрати в сумі 1 946 грн 56 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено обставин того, що сторони погодили істотні умови кредитного договору щодо розміру відсотків. Однак враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд першої інстанції вважав, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк»просить скасувати рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 01 квітня 2025 року в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 6 380 грн 89 коп та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції в частині, що оскаржується, прийняте без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи. Відповідач не заперечував та не спростував належними письмовими доказами факт укладення між ним та банком договору, ознайомлення з умовами кредитування, отримання кредитної карти, користування кредитними коштами та розміру кредитної заборгованості (розмір невиконаного грошового зобов`язання перед банком). З підписанням Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 07.02.2022 клієнтом було погоджено істотні умови кредитування: розмір кредитного ліміту, розмір відсоткової ставки, термін договору, порядок повернення кредиту. ОСОБА_1 не лише отримав кредитні картки, а й визнав укладення кредитного договору, здійснив активацію карт, та погодився з умовами кредитування, вчинивши дії, спрямовані на виконання договору, зокрема, на погашення заборгованості, а надана виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі про видачу та сплату коштів за кредитним договором. Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість по простроченим відсоткам у розмірі 6 380 грн 89 коп банком нараховувалася з 01.04.2024 за ставкою 42 %, погодженою відповідачем в заяві від 07 лютого 2022 року і позивач як кредитор має цілком обґрунтоване право вимагати від боржника погашення відповідної суми заборгованості по відсоткам, оскільки відповідач до 22 квітня 2024 року користувався кредитними коштами в межах розміру кредитного ліміту, повного погашення використаних кредитних коштів не здійснив, а тому має зобов`язання сплати банку відсотки. Таким чином, позивач вважає, що суд першої інстанції надав неправильну оцінку доказам у справі та безпідставно відмовив у стягненні заборгованості за простроченими відсотками, не врахувавши вищевказані обставини. Відзив на апеляційну скаргу Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з особливостями встановленими цією главою. За приписами ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки ціна позову становить 32 483 грн 87 коп, тобто менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму (станом на 01.01.2025 становить 90 840 грн), апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи. Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК України межах, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції Судом першої інстанції встановлено, що згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.06.2021 АТ КБ «ПриватБанк» зареєстроване як юридична особа 01.10.1992, види економічної діяльності, 64.19 - інші види грошового посередництва (основний). Згідно з витягом з Державного реєстру банків від 16.08.2021 АТ КБ «ПриватБанк» має чинну банківську ліцензію № 22. 27.03.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг в АТ КБ «ПриватБанк». У заяві зазначено, що відповідач у повному обсязі приєднується до умов та правил надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», які розміщенні на офіційному сайті банку в мережі Інтернет та разом з пам`яткою клієнта і тарифами становить договір банківського обслуговування. Зазначена заява скріплена підписом ОСОБА_1 . До кредитного договору банк додав паспорт споживчого кредиту, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк». Також, 07.02.2022 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, в якій зазначено: тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; сума/ліміт кредиту: розмір кредитного ліміту не перевищує 200 000 грн для карток «Універсальна», 200 000 грн для карток «Універсальна Gold»; строк кредитування 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; процентна ставка, відсотків річних 42,0% для карток «Універсальна», 40,8% для карток «Універсальна Gold»; тип процентної ставки фіксована; порядок повернення кредиту: шляхом договірного списання з рахунку клієнта, в тому числі за рахунок кредитного ліміту в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим договором, 1-го числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов`язань клієнта; шляхом внесення клієнтом коштів в розмірі мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому здійснено трати за рахунок кредитного ліміту; розмір мінімального обов`язкового платежу 5 % від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно; 10% від заборгованості, але не менше 100 грн щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення; пеня - за несвоєчасне виконання клієнтом будь-якого грошового зобов`язання за цим договором банк має право нараховувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання, штрафів немає; процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту 84,0 % для карток «Універсальна», 81,6 % для карток «Універсальна Gold». З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки НОМЕР_1 оформленої на ОСОБА_1 встановлено, що за період з 27.03.2019 по 03.06.2024 відбувалися зміни кредитного ліміту. Згідно довідки від 21.10.2024 встановлено, що між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано кредитні картки НОМЕР_1 дата відкриття 27.03.2019 термін дії 12/22 тип картки «Універсальна», НОМЕР_2 дата відкриття 26.10.2023 термін дії 09/27 тип картки «Універсальна». За даними виписки за договором б/н за період 27.03.2019 - 21.10.2024 ОСОБА_1 підтверджується факт користування кредитною карткою. Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 27.03.2019 станом на 16.10.2024 становить 32 483,87 грн та складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 26 102,98 грн; заборгованості за простроченими відсотками в сумі 6 380,98 грн. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України). Згідно зі ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України). Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України, зокрема, з договорів. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними длядоговорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). Матеріалами справи підтверджується, що звертаючись до суду з позовом, АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.03.2019 у розмірі 32 483 грн 87 коп станом на 16.10.2024 (а. с. 1-7). На підтвердження обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, позивачем було надано до суду першої інстанції письмові докази, зокрема: 1) копію Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 27.03.2019, яка підписана відповідачем (а. с. 36); 2) копію Заяви про приєднання до Умов і та Правил надання послуг від 07.02.2022 (а. с. 37-48); 3) копію Паспорту споживчого кредиту (а. с. 49-50); 4) копію Витягу з «Умов та правил надання банківьких послуг» (а. с. 51-91); 5) розрахунок заборгованості за договором № б/н від 27.03.2019, укладеного між банком та ОСОБА_1 станом на 16.10.2024 (а. с. 24-30); 6) виписку за договором № б/н по рахунку ОСОБА_1 за період з 27.03.2019 по 21.10.2024 (а. с. 31-33); 7) копію довідки про зміну умов кредитування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (а. с. 34); 8) копію довідки про видані кредитні картки ОСОБА_1 (а. с. 35). Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідків принципу змагальності у цивільному процесі (постанова Верховного Суду від 26 травня 2022 року у справі № 362/3705/20). Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). З наданих позивачем доказів вбачається, що ОСОБА_1 висловив однозначне бажання скористатися запропонованими позивачем банківськими послугами, що слідує з підписаними ним Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 27.03.2019 та Заяви про приєднання до Умов і та Правил надання послуг від 07.02.2022. В Заяві про приєднання до Умов і та Правил надання послуг від 07.02.2022 зазначено основні умови кредитування для картки, зокрема, розміри кредитного ліміту та відсоткової ставки. Суд вважає, що, підписавши вказані заяву, відповідач погодився зі всіма умовами кредитування. Крім того, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що надана позивачем виписка по рахунку, яка завірена працівником банку - керівником Напрямку операційного обслуговування ГО ОСОБА_2 відповідає вимогам первинного документу, а тому є належним та допустимим доказом, яким підтверджує розмір заборгованості. З наданого банком розрахунку заборгованості та виписки по рахунку вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, який неодноразово збільшувався, та ОСОБА_1 неодноразово користувався кредитними коштами, здійснюючи часткове погашення заборгованості і станом на 16.10.2024 має заборгованість в розмірі 32 483,87 грн, з яких: 26 102 грн 98 коп заборгованість за тілом кредиту, 6 380 грн 89 коп заборгованість за простроченими відсотками. При цьому суд звертає увагу, що відсотки АТ КБ «ПриватБанк» почали нараховуватись відповідачу з 01.04.2024, тобто після підписання ним Заяви про приєднання до Умов і та Правил надання послуг від 07.02.2022, якою між сторонами кредитного договору було погоджено відсоткову ставку за користування кредитом. Неодноразово Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв`язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК України, втрачає сенс (постанови від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21). Суд враховує, що факт підписання Заяви про приєднання до Умов і та Правил надання послуг від 07.02.2022, а також факт отримання відповідачем кредитної картки останнім не заперечувалось та не оспорювалось ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час розгляду судом апеляційної інстанції, а розмір заборгованості та порядок її нарахування не спростовано. З урахуванням наведеного та аналізуючи надані позивачем письмові докази, суд приходить до висновку, що наданими АТ КБ «ПриватБанк» заявами, розрахунком заборгованості, в сукупності з випискою по рахунку за договором на ім`я ОСОБА_1 , підтверджується факт укладення кредитного догвору та погодження його істотних умов, отримання відповідачем кредитних коштів, здійснення ним витратних операцій за рахунок коштів банку, а також часткової сплати заборгованості. Таким чином, враховуючи, що обставинами справи встановлено, що банк надав відповідачу кредит, а відповідач, погодившись на умови кредитування, борг не повернув та не спростував законність його нарахування, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 27.03.2019 у вигляді відсотків за користування кредитом в розмірі 6 380 грн 89 коп, є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Суд першої інстанції, розглядаючи позов АТ КБ «ПриватБанк», не надав належну оцінку наданим позивачем доказам та внаслідок неправильного застосування норм матеріального права дійшов помилкового висновку в частині розміру заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставами для зміни рішення суду першої інстанції. Враховуючи викладене, апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню, а заочне рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2025 року зміні та стягненні з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг від 27 березня 2019 року в розмірі 32 483 грн 87 коп. Щодо судових витрат Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. В порядку розподілу судових витрат, враховуючи, що позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню у повному обсязі, з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 2 422 грн 40 коп судового збору, сплаченого останнім за подання позовної заяви. Крім того, в порядку розподілу судових витрат, пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги, що становить 19,64 % (6 380,89*100/32483,87) від ціни позову, з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню 713 грн 63 коп (3 633,6*19,64 %) судового збору, сплаченого останнім за подання апеляційної скарги. Остаточно з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню 3 136 грн 03 коп (2 422,4+713,63). Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 - 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Заочне рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2025 року змінити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг від 27 квітня 2019 року в розмірі 32 483 (тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят три) грн 87 коп. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) 3 136 (три тисячі сто тридцять шість) грн 03 коп судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий суддя С. І. Мурашко Судді С. М. Єгорова О. Л. Карпенко