Ухвала КЦС ВС № 299/1923/16-ц

УХВАЛА 30 червня 2025 року м. Київ справа № 299/1923/16 провадження № 61-7101ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу Фермерського господарства «Колос», в інтересах якого діє Тереяк Ярослав Тамерланович, на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 грудня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Колос», Виноградівської міської ради Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виноградівська районна державна адміністрація Закарпатської області, про передачу багатоквартирного житлового будинку у комунальну власність, ВСТАНОВИВ:

1. У липні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Фермерського господарства «Колос» (далі - ФГ «Колос»), Виноградівської міської ради Закарпатської області (далі - Виноградівська міська рада), в якому просив зобов`язати відповідно до приписів Положення № 891 ФГ «Колос» передати, а Виноградівську міську раду - прийняти у комунальну власність територіальної громади міста Виноградова багатоквартирний житловий будинок № 54 на вулиці Ардовецькій у місті Виноградові.

2. Рішенням від 11 серпня 2016 року, залишеним без змін постановами Закарпатського апеляційного суду від 28 січня 2020 року та Верховного Суду від 04 листопада 2021 року, Виноградівський районний суд Закарпатської області позов задовольнив.

3. Зобов`язав Фермерське господарство «Колос», юридична адреса: місто Виноградів, вулиця Тюльпанів 48/1, код ЄДРПОУ - 03747509, правонаступника реорганізованих шляхом перетворення радгоспу «8-ме Березня» та КСГП «8-ме Березня» в Фермерське господарство «Колос», передати у комунальну власність територіальної громади місто Виноградів, від імені якої діє Виноградівська міська рада, юридична адреса: місто Виноградів, вулиця Миру, 5, код ЄДРПОУ - 04053677, багатоквартирний житловий будинок за адресою: місто Виноградів, вулиця Ардовецька № 54, відповідно до приписів встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06 листопада 1995 року «Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій».

4. Також зобов`язав Виноградівську міську раду, юридична адреса: місто Виноградів, вулиця Миру, 5, код ЄДРПОУ - 04053677, прийняти у комунальну власність територіальної громади міста Виноградів, багатоквартирний житловий будинок за адресою: місто Виноградів, вулиця Ардовецька № 54 від Фермерського господарства «КОЛОС», юридична адреса: місто Виноградів, вулиця Тюльпанів 48/1, код ЄДРПОУ - 03747509, правонаступника реорганізованих шляхом перетворення радгоспу «8-ме Березня» та КСГП «8-ме Березня» в Фермерське господарство «КОЛОС», відповідно до приписів встановлених Постановою Кабінету Міністрів України № 891 від 06 листопада 1995 року «Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій. 5. 24 листопада 2021 року ФГ «Колос» звернулося до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами, в якій просило рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року скасувати, у справі ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

6. Заява обґрунтовується тим, що у відповідності до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19, ФГ «Колос» не могло бути створене шляхом перетворення з КСГП «8 Березня», а відтак не є правонаступником КСГП «8 Березня». Заявник зазначає, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19, на нього не можуть бути покладені обов`язки підприємств радгоспу «8 Березня» та КСГП «8 Березня», оскільки ФГ «Колос» не є правонаступником КСГП «8 Березня», тому ФГ «Колос» не може бути належним відповідачем у справі № 299/1923/16 та його не можна зобов`язати передати у комунальну власність житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1 . Зазначає, що вище вказане є нововиявленими обставинами, які є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судами всіх інстанцій та не були і не могли бути відомі ФГ «Колос» на час розгляду справи.

7. Ухвалою від 10 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Закарпатського районного суду від 24 квітня 2025 року, Виноградівський районний суд Закарпатської області в задоволенні заяви ФГ «Колос» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року № 299/1923/16-ц відмовив.

8. У червні 2025 року до Верховного Суду, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ФГ «Колос», в інтересах якого діє адвокат Терек Я. Т., на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 10 грудня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 квітня 2025 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення. Також рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовити.

9. Обґрунтовуючи касаційну скаргу заявниквказує на те, що при постановленні оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми процесуального права та не вірно застосовані норми матеріального права.

10. Так, заявник зазначає, що ухвалюючи рішення від 11 серпня 2016 року, суд першої інстанції дійшов до висновку, що ФГ «Колос» є правонаступником реорганізованих підприємств, шляхом перетворення радгоспу «8-ме Березня» та КСГП «8-ме Березня» в Фермерське господарство «Колос», та, як їх правонаступника зобов`язав ФГ «Колос» передати у комунальну власність територіальної громади місто Виноградів, в інтересах якої діє Виноградівська міська рада, юридична адреса: місто Виноградів, вулиця Миру, 5, код ЄДРПОУ - 04053677, багатоквартирний житловий будинок за адресою: місто Виноградів, вулиця Ардовецька № 54, відповідно до приписів встановлених Постановою Кабінету Міністрів України №891 від 06 листопада 1995 року «Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій». Зазначає, що з даними висновками погодився Закарпатський апеляційний суд у постанові від 28 січня 2020 року та колегія суддів Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 04 листопада 2021 року.

11. Проте, відповідно до висновків суддів Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19, ФГ «Колос» не могло бути створене шляхом перетворення з КСГП «8 Березня», а відтак не є правонаступником КСГП «8 Березня». Тому, ФГ «Колос» вважає, що на нього не можуть бути покладені обов`язки підприємств радгоспу «8 Березня» та КГСП «8 Березня», оскільки згідно тверджень Великої Палати Верховного Суду, ФГ «Колос» не є правонаступником КСГП «8 Березня», так як, відповідно до законодавства України, саме на підприємство-правонаступник покладаються обов`язки та права реорганізованого підприємства. У зв`язку з цим, ФГ «Колос» не може бути належним відповідачем у справі № 299/1923/16 та його не може бути зобов`язано передати у комунальну власність житловий будинок у АДРЕСА_1 .

12. Заявник зазначає, що висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 01 вересня 2020 року, є нововиявленими обставинами, які є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судами всіх інстанцій та не були і не могли бути відомі ФГ «Колос» на час розгляду справи.

13. До цього часу ФГ «Колос» не могло допустити відсутності у нього обов`язків правонаступника за КСГП «8 Березня», тому дана обставина спростовує факти, покладені в основу рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року, та впливає на юридичну оцінку обставин, здійснену судом при його ухвалені.

14. Перевіривши доводи касаційної скарги та оскаржувані судові рішення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відкриття касаційного провадження в цій справі з огляду на таке.

15. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України, передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.

16. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами передбачено у статтях 423-429 глави 3 розділу V «Перегляд судових рішень» ЦПК України.

17. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

18. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

19. Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина четверта, п`ята статті 423 ЦПК України).

20. Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

21. За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

22. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

23. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

24. Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

25. Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду лише тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

26. Таким чином, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою про перегляд рішення суду.

27. Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її в суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення в уже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункти 7.4-7.5)).

28. На переконання заявника, нововиявленими обставинами, які не були і не могли бути відомими під час розгляду справи, є те, що згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі за № 907/29/19, Верховний Суд прийшов до висновку, що ФГ «Колос» не є правонаступником КСГП «8-го Березня».

29. Судами попередніх інстанції встановлено, що у заяві ФГ «Колос» не наведено жодних обставин та не надано доказів, які б свідчили про існування нововиявлених обставин, що свідчить про бажання (заявника-відповідача) у цій справі переглянути остаточне судове рішення на підставі доказів та обставин, які могли бути відомі під час ухвалення рішень у цій справі, проте не були повідомлені судам та не надано відповідних доказів на їх підтвердження.

30. Також зазначено, що фактично усі доводи заяви про перегляд судового рішення зводяться до отримання ФГ «Колос» у 2021 році нового доказу (висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 01 вересня 2021 року у справі № 907/29/19), у якому жодним чином не вказано відомостей, які б стосувались спору між ФГ «Колос» та Виноградівською міською радою, а також позивачем ОСОБА_4 .

31. Відмовляючи у задоволені заяви суди обґрунтовано виходили з того, що доводи заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами за своєю суттю не є доказом, яким підтверджуються нововиявлені обставини та не відноситься до таких у розумінні статті 423 ЦПК України, а зводяться до переоцінки доказів та фактично незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки. Інших обґрунтованих доказів на підтвердження того, що існують істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, заявником у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не зазначено.

32. Верховний Суд погоджується з таким висновком судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки суди зробили правильний висновок про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, так як, зазначені ФГ «Колос»обставини як нововиявлені не є такими відповідно до статті 423 ЦПК, а фактично зводяться до незгоди з ухваленими судовими рішеннями та спрямовані на переоцінку доказів.

33. Доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами приписів статті 423 ЦПК, а є незгодою ФГ «Колос» з висновками судів, зводяться до переоцінки доказів та тлумачення норм процесуального права на свій розсуд.

34. Не є нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

35. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц викладено такі правові висновки.

36. При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться у статтях 424, 426 ЦПК України.

37. Судове рішення не може переглядатись за нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

38. Встановивши, що обставини, на які послалося ФГ «Колос» у заяві про перегляд рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в контексті положень статті 423 ЦПК України, та зводяться до переоцінки доказів та фактично незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, суди першої та апеляційної інстанції дійшли правильного висновку про відмову в задоволенні його заяви.

39. Такі висновки апеляційного суду узгоджуються з вищенаведеними правовими висновками Верховного Суду.

40. Тому доводи касаційної скарги ФГ «Колос», щодо наявності підстав для перегляду рішення Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 серпня 2016 року за нововиявленими обставинами,зводяться до бажання повторного перегляду вже вирішеної справи тільки з метою її нового слухання і вирішення. Проте це порушує принцип остаточності рішення суду (res judicata), оскільки підстав для перегляду судового рішення немає, права та обов`язки сторін уже вирішені (рішення Європейського суду з прав людини від 28 листопада 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» та від 09 листопада 2004 року у справі «Науменко проти України»).

41. Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод( далі - Конвенція); якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

42. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

43. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду як касаційного суду процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (пункт 45 рішення Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року у справі «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), пункти 37, 38 рішення Європейського суду з прав людини від 19 грудня 1997 року у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

44. Таким чином, зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, наслідки розгляду такої скарги не мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, тому є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження за цією касаційною скаргою. Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Колос», Виноградівської міської ради Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виноградівська районна державна адміністрація Закарпатської області, про передачу багатоквартирного житлового будинку у комунальну власність.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді В. В. Пророк І. В. Литвиненко Є. В. Петров