Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 572/4631/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 липня 2025 рокуЛьвівСправа № 572/4631/24 пров. № А/857/13559/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. за участі секретаря судового засідання Слободян І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби з безпеки на транспорті на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2024 року, що ухвалила суддя Ведяніна Т.О. у м. Сарни, о 13 год. 00 хв. у справі № 572/4631/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко Дар`ї Ігорівни про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів, у якому просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 23.09.2024 року серії АВ № 00000164 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. 09 грудня 2024 року Сарненський районний суд Рівненської області прийняв рішення, яким позов задовольнив. Скасував постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України від 23.09.2024 року серії АВ № 00000164, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн. Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль, який належить позивачу використовувався військовою частиною НОМЕР_1 для перевезення спеціального вантажу для потреб військової частини. В контексті цих обставин, суд застосував до спірних правовідносин п. 22.5 ПДР України, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні спеціальні правила руху великогабаритних та великовагових транспортних засобів не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів для забезпечення обороноздатності держави. Не погодившись із цим рішенням суду, його оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову. Таку позицію відповідач пояснює тим, що позивач є власником транспортного засобу, щодо якого відповідач зафіксував перевищення вагових параметрів, тому він має нести відповідальність за перевищення вагових та габаритних норм транспортних засобів. Відомості про належного користувача у відповідному державному реєстрі відсутні. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що 23.09.2024 року відповідач прийняв постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого в автоматичному режимі серії АВ № 00000164 у якій зафіксував те, що 15.08.2024 року о 19 год. 16 хв. позивач, як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу марки Mercedes-Benz Axor 25363, державний номерний знак НОМЕР_2 на автодорозі Р-65, 134 км +313 м із перевищенням загальної маси транспортного засобу на 18,03 % (4,69 т.). Цією постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17000 грн. Вказану постанову позивач оскаржив до суду. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. За змістом ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Визначення поняття великовагових та великогабаритних транспортних засобів міститься у постанові Кабінету Міністрів України № 879 від 27.06.2007 року «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», зокрема, це транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР. Згідно з п. 22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, д - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі -16 т, строєні -22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11 т, здвоєні осі -18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Частина 2 ст. 132-1 КУпАП передбачає, що адміністративна відповідальність настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %. Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Крім того, суб`єкт відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, визначений приписами ст.14-3 КУпАП, за змістом яких адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Зважаючи на те, що позивач є власником транспортного засобу марки Mercedes-Benz Axor 25363, державний номерний знак НОМЕР_2 , позивач є відповідальною особою за вказане правопорушення в розумінні ст.14-3 КУпАП. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до абзацу 7 пункту 22.5 ПДР, у період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців з дня його припинення або скасування вимоги абзаців першого та другого цього пункту не поширюються на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів з метою їх використання для забезпечення обороноздатності держави за рішенням військового командування, в інтересах якого здійснюється таке перевезення Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07 лютого 2024 року № 38, позивач проходить військову службу за контрактом та в період з 30 липня 2024 року по 01 вересня 2024 року навчався за програмою базової загальновійськової підготовки, що підтверджується карткою № 2812 обліку виконання вправ стрільб та сертифікатом Згідно з довідкою військової частини НОМЕР_1 від 12 жовтня 2024 року № 430 за підписом командира військової частини, 15 серпня 2024 року о 19 год. 16 хв. за адресою Р-65 км.134+313 Сумська область, автомобільний транспорт марки Mercedes-Benz Axor25363 д.н.з НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 , виконував бойове розпорядження перевезення спеціального вантажу для вчасного забезпечення особового складу у протидії російської агресії. Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Зважаючи на те, що позивач надав докази про факт використання належного йому транспортного засобу для потреб обороноздатності держави, апеляційний суд вважає, що відповідач протиправно наклав на позивача штраф за порушення законодавства про транспорт. Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Відповідно до статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі. Отже, зважаючи на встановлені вище обставини щодо протиправності постанови в справі про адміністративне правопорушення та наведені норми матеріального права, апеляційний суд вважає, що постанову в справі про адміністративне правопорушення від 23.09.2024 року серії АВ № 00000164 необхідно скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Водночас, апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції, скасувавши спірну постанову, не вирішив питання про закриття провадження у справі, як про це зазначено у частині 3 статті 286 КАС України, що є порушенням норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи. Згідно із частиною 2 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 4 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на вищевикладене, у зв`язку з тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та прийняти постанову про задоволення позову, шляхом: скасування постанови Державної служби з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення від 23.09.2024 року серії АВ № 00000164, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Що стосується розподілу судових витрат, то апеляційний суд зазначає, що позивач не платив судовий збір, оскільки є звільненим від сплати судового збору. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної служби з безпеки на транспорті задовольнити частково. Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 09 грудня 2024 року в справі № 572/4631/24 скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити. Скасувати постанову Державної служби з безпеки на транспорті по справі про адміністративне правопорушення від 23.09.2024 року серії АВ № 00000164, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 17000 грн; Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель