Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/2762/25

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2762/25 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ОРЛЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 липня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Файдюка В.В., секретар судового засідання Євгейчук Ю.О., за участі представника позивача Буряка О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради до Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови, - В С Т А Н О В И В : Рух справи. 13.03.2025 Відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - ОСОБА_1 , яким просив визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кравченко Марини Василівни від 05.03.2025 про накладення на Відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради штрафу у сумі 10 200 грн за невиконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 в справі № 580/6465/22 у виконавчому провадженні НОМЕР_1. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відділ надав достовірну, точну та повну інформацію на інформаційний запит ОСОБА_1 від 10.08.2022, у зв`язку з чим на їх думку виконали у повному обсязі рішення суду від 01.02.2023 у справі № 580/6465/22 згідно з виконавчим документом. Крім того, у позовній заяві позивач стверджує, що рішення суду (справа № 580/6465/22) в частині надання інформації про власників квартир, яким було надано дозволи на встановлення індивідуального опалення не може бути виконане з поважних причин, оскільки таке виконання буде здійснене всупереч вимог Закону України «Про захист персональних даних». Тому вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення оскаржуваної постанови про накладення штрафу. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 р. у задоволені позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що Відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради не виконало рішення суду без поважних причин. Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, яким підтримали висновки суду першої інстанції. Третьою особою подано додаткові пояснення, в яких зауважила щодо невиконання рішення станом на зараз та підтримала висновки суду першої інстанції. У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Інші сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, не перешкоджає слуханню справи. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 01.02.2023 у справі №580/6465/22, яке набрало законної сили 04.03.2023 адміністративний позов задоволено частково, зокрема: зобов`язано Відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради надати ОСОБА_1 достовірну, точну та повну інформацію на інформаційний запит від 10.08.2022. На виконання вказаного рішення Черкаським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист від 01.05.2024 №580/6465/22. 23.05.2024 відповідач відкрив виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання вищевказаного виконавчого документа та заяви про примусове виконання виконавчого документа, про що виніс постанову, надавши боржнику 10-ти денний термін для виконання. Актами державного виконавця від 02.07.2024, 05.07.2024, 29.07.2024, 02.08.2024, 09.08.2024 відкладалось неодноразово проведення виконавчих дій на підставі того, що боржником Відділом житлово-комунального господарства повинна бути зібрана інформація відносно відключення чи не відключення квартир АДРЕСА_1 . Згідно протоколу загальної наради між боржником та стягувачем також було узгоджено, що точною, повною та достовірною інформацією буде вважатись та інформація, в якій буде зазначена повна, точна інформація щодо відключення чи не відключення (тобто прийняття чи не прийняття рішення) квартир АДРЕСА_1 . Згідно акта державного виконавця від 09.08.2024 проведення виконавчих дій, а саме отримання відповіді на інформаційний запит ОСОБА_1 від 10.08.2022, відкладено на 16.08.2024. Зі змісту заяви Відділу житлово-комунального господарства від 19.08.2024 вбачається, що боржник звернувся до Голови постійної діючої комісії з письмовим зверненням для розгляду питань щодо відключення споживачів від мережі централізованого опалення у квартирах АДРЕСА_1 , які були від`єднання до 2014 року, та надання відповідних рішень. До заяви боржником долучено відповідь щодо надання інформації на запит №934/09 від 05.08.2024 року, за підписом першого заступника міського голови, голови постійної діючої комісії з розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання), в якій зазначено: «рішення комісій з відключення споживачів від централізованого опалення за період до 2014 року мали б зберігатись у секретаря комісії. Проте, попередній секретар комісії не передав ці протоколи наступному секретареві. Відтак, у наявній документації комісії рішення за цей період відсутні». У відзиві відповідач стверджує, документи, що підтверджували відсутність або не передачу відповідних рішень, щодо від`єднання квартир АДРЕСА_1 від централізованого опалення, боржником ні стягувачу, ні державному виконавцю не надані. Вважає, що боржником не надається достовірна, повна та точна інформація на запит від 10.08.2022. 19.08.2024 року державним виконавцем складено акт про невиконання рішення суду та у відповідності до вимог ст. 63, ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про накладання на боржника відділ житлово-комунальне господарство Уманської міської ради штрафу в сумі 5100,00 грн. Боржник надіслав стягувачу та для відому відділу державної виконавчої служби у місті Умані листа, де зокрема зазначається, що відділ не має підтверджуючої інформації, що рішення про від`єднання від централізованого опалення та встановлення індивідуального опалення у квартирах АДРЕСА_1 приймались взагалі. Стягувач скерувала до відділу виконавчої служби у місті Умані та боржнику заяву 26.03.2024, до якої додано акт службового розслідування від 26.03.2024 року, в якому комісією з проведення службового розслідування встановлено: «що 6 квартир в будинку АДРЕСА_1 ) були від`єднані від централізованого теплопостачання протягом 2010-2019 років, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/757/23 скасовані рішення постійної діючої міжвідомчої комісії шодо відключення споживачів кв. 22 та кв. 54 від централізованого опалення та надання дозволу на влаштування індивідуального опалення, тобто дозволи на від`єднання від централізованого теплопостачання та влаштування індивідуального опалення в квартирах АДРЕСА_1 дійсні, оскільки ніким не оскаржувались». В листі, адресованому стягувачу вих. №1360/09 від 14.11.2024 боржник зазначає, що інформація про власників квартир є персональними даними цих фізичних осіб, тому інформація про власників квартир, яким було надано дозволи на встановлення індивідуального опалення, може бути надана стягувачу лише за наявності такої згоди. 05.03.2025 державним виконавцем винесено постанову про накладання на боржника штрафу в сумі 10200 грн. Вищезазначені обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, і не є спірними. Нормативно-правове обґрунтування. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження це як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Згідно частини 1 статті 13 Закону № 1404-ІІІ під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Статтею 18 Закону № 1404-ІІІ визначені обов`язки і права виконавців, обов`язковість вимог виконавців. Зокрема частиною 1 встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. А пунктом 1 частини 2 цієї ж статті визначено, що виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Частиною 6 статті 26 Закону № 1404-ІІІ передбачено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Статтями 63, 75 Закону № 1404-ІІІ встановлено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Так, у відповідності до вимог даних статей Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин, виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Наведені положення законодавства в контексті цієї справи свідчать про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання. Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Висновки суду. Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. Також обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції» від 17.07.1997. Отже, її положення є обов`язковими для виконання Україною. Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і позивач. Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконане, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не беруться. У протилежному випадку буде мати місце порушення принципу юридичної визначеності, що є одним із базових складових принципу верховенства права, визнаного Україною як на рівні Конституції, так і шляхом ратифікації Європейської Конвенції з прав людини. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур. Тобто, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд. Апеляційним судом встановлено, що рішення у справі № 580/6465/22 набрало законної сили 04.03.2023. Позивач вважає, що рішення суду у справі № 580/6465/22 в частині надання інформації про власників квартир, яким було надано дозволи на встановлення індивідуального опалення не може бути виконане з поважних причин, оскільки таке виконання буде здійснене всупереч вимог Закону України «Про захист персональних даних». Колегія суддів вважає такі доводи позивача-апелянта безпідставними, з огляду на наступне. У рішенні суду від 01.02.2023 у справі №580/6465/22 суд зазначив: "що твердження відповідача, що позивач просила інформацію про власників квартир, суд вважає необґрунтованими, оскільки запит містив також вимогу про надання копій рішень". У відповідності до п. 1, 2 ч. 3 ст. 10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація, що містить персональні дані фізичної особи, оприлюднюється та надається на запит у формі відкритих даних у разі додержання однієї з таких умов: 1) персональні дані знеособлені та захищені відповідно до Закону України «Про захист персональних даних»; 2) фізичні особи (суб`єкти даних), персональні дані яких містяться в інформації у формі відкритих даних, надали свою згоду на поширення таких даних відповідно до Закону України «Про захист персональних даних». Отже, публічна інформація, яка містить персональні дані фізичної особи може поширюватись за умови знеособлення даних про цю особу. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду, що встановлені обставини свідчать про неповне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Так, Закон №1404-VIII не передбачає для відповідача права або обов`язку відмовити або повернути виконавчий документ суду, якщо зобов`язальна його частина не відповідає чинним нормам закону. Установлений державним виконавцем строк 10 робочих днів у вимозі відповідає вимогам закону та обов`язковий для боржника (позивача). Оскільки позивачем, як боржником відповідного виконавчого провадження, не надано повну, точну та достовірну інформацію на інформаційний запит від 10.08.2025 року, а саме не надано інформацію щодо власників квартир, яким було надано дозволи на встановлення індивідуального опалення в будинку АДРЕСА_1 в період з 2010 року по 2019 рік та не надано копії відповідних рішень, посилання позивача на поважність причин не виконання рішення є не обґрунтованим. Отже, не виконання рішення суду відділом станом на 05.03.025 виключає протиправність дій державних виконавців з прийняття постанови про накладення штрафу на боржника за не виконання рішення. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку саме Відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради не вжило належних заходів з метою виконання судового рішення та не проявило достатньої розумності та обачності для того, щоб уникнути негативних наслідків, пов`язаних із невиконанням судового рішення. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідачем було правомірно винесено постанову від 05.03.2025 ВП № 75108455 про накладення на позивача штрафу в розмірі 10200,00 грн., а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають. Отже, доводи апелянта не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, постанови суду першої інстанції без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування. Керуючись ст. ст. 229, 242, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 р. - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради до Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Колегія суддів: О.В. Карпушова О.В. Епель В.В. Файдюк