Постанова Одеський апеляційний суд № 947/28708/24

Номер провадження: 33/813/1094/25 Номер справи місцевого суду: 947/28708/24 Головуючий у першій інстанції Прохоров П. А. Доповідач Кравець Ю. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.06.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання - Гасанової Л.Я. кизи, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Неклеса М.М., на постанову Київського районного суду м. Одеси від 14.04.2025 року, відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , - про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП установив Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини: 24.08.2024 року о 01 годині 01 хвилин ОСОБА_1 керував автомобілем марки Daewoo Sens, з н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водій пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням технічного приладу «Drager Alkotest 7510» в установленому законом порядку. Результат огляду позитивний 1,64 %, чим порушив п.2.9.а «Правил дорожнього руху України», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,0 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок. Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Неклеса М.М. подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що постанова суду незаконна та необґрунтована, просить скасувати постанову у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що -суд першої інстанції не повно з`ясував всі обставини справи, не дослідив та не надав оцінки доказам наявним в матеріалах справи; - справу розглянуто без участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності; -матеріали справи не містять доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 ; - відеозапис спотворений та не є безперервним; -відеозапис не містить візуального огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння; -працівниками поліції не було ознайомлено ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп`яніння; -акт огляду складено в одному примірнику, ОСОБА_1 копію акту не надано; -матеріали справи не містять доказів відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом; На підставі цього просить задовольнити його апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Розгляд справи проведено без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його представника адвоката Неклеса М.М., які будучи повідомленими про дату, час та місце розгляду справи до судового засідання не з`явились. Апеляційний суд вважає, що на стадії розгляду апеляційної скарги на оскарження постанови суду першої інстанції, судом були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що учасник справи, будучи повідомленим про дату та час розгляду в апеляційному суді, не з`явився, суд оцінює таку його поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Вивчивши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного. Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Мотивуючи свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції у постанові послався на наступні докази: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №116814 від 24 серпня 2024 року, складеним відносно ОСОБА_1 відповідно до якого, 24.08.2024 року о 01:01 год ОСОБА_1 керував автомобілем марки Daewoo Sens, з н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водій пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням технічного приладу «Drager Alkotest 7510» в установленому законом порядку. Результат огляду позитивний 1,64 %, чим порушив п.2.9.а «Правил дорожнього руху України», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП; - результатом тесту за допомогою приладу «DRAGER», згідно якого, тестом від 24.08.2024 року встановлено вміст алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі становить 1,64 ‰ проміле; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; - диском відеозапису, з якого вбачаються обставини, зазначені в протоколі про адміністративне порушення. Посилаючись на наведені докази, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Так, зі змісту протоколу серії ЕПР1 №116814 від 24 серпня 2024 року, вбачається, що він складений відносно ОСОБА_1 за те що, останній, 24.08.2024 року о 01:01 год керував автомобілем марки Daewoo Sens, з н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Водій пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням технічного приладу «Drager Alkotest 7510» в установленому законом порядку. Результат огляду позитивний 1,64 %, чим порушив п.2.9.а «Правил дорожнього руху України», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП; Під час складання протоколу проводилася відео зйомка на поліцейську бодікамеру на підставі Закону України №1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху». ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП був присутній, йому роз`яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справа про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст.277 КУпАП, про що зроблено відмітка. ОСОБА_1 проставлений підпис в адміністративному протоколі. Крім того, на місці зупинки, під час складання протоколу ОСОБА_1 надавав пояснення по суті порушення, зокремазазначив, що напередодні вживав алкоголь. Після проходження тесту газоаналізатором «DRAGER ALCOTEST» з результатом 1,64‰ проміле, з результатом погодився, в медичний заклад їхати відмовився. З огляду на вказане апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги що працівниками поліції не було ознайомлено ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 з результатом погодився і в медичний заклад їхати відмовився. Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 24.08.2024. Зокрема, відеозапис розпочинається з моменту зупинення транспортного засобу, за кермом якого перебував, як згодом було встановлено, ОСОБА_1 . Зафіксовано як поліцейський повідомив водієві про підозру перебування його у стані алкогольного сп`яніння, наголосивши ознаки такого сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя), на пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу водій погодився та в подальшому пройшов тест на газоаналізаторі, в зв`язку з чим твердження апеляційної скарги що відеозапис не містить візуального огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння є хибними. Після цього, поліцейським роз`яснені права водію та складено протокол про адміністративне правопорушення. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, дослідженими під час апеляційного розгляду, які дають підстави визнати докази належними та допустимими та такими, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Твердження апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не було проінформовано про порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння є неприйнятними та спростовуються долученим до матеріалів справи відеозаписом з портативного відео реєстратору інвентарний № 470943; 474571; та відео з автомобільного реєстратора. Наявний відеозапис відображає послідовність дій поліцейських. Апеляційний суд вважає, що відеозаписи, залучені інспекторами поліції як безумовний доказ у справі, відповідають вимогам Інструкції. Так, відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, портативний відеореєстратор пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. Доводи захисника про відсутність доказів керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 , суд вважає необґрунтованими, оскільки зазначені доводи повністю спростовані відеозаписом, відповідно до якого зафіксовано рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , в подальшому спілкування поліцейських з водієм ОСОБА_1 , який рухається назустріч поліцейським з боку водійської двері, не заперечує факт керування ним автомобілем, тобто відеозаписом зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Об`єму наявних відеозаписів достатньо для перевірки встановлених судом обставин. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозаписів апелянтом не надано. Не встановлено таких обставин і під час апеляційного розгляду справи. Таким чином, посилання апелянта, що відеозапис не є безперервним є помилковими, та спростовуються наявним відеозаписом. В апеляційній скарзі сторона захисту посилається на те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_1 , що є підставою для скасування оскарженої постанови. Апеляційний суд вважає вказані доводи необґрунтованими з огляду на таке. Відповідно до ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до матеріали справи ОСОБА_1 повідомлявся про дату та час розгляду справи за допомогою судової повістки (а.с. 36), також ОСОБА_1 був представлений в суді першої та апеляційної інстанцій представником адвокатом Неклеса М.М., який був належним чином повідомленим про призначення справи до розгляду, при цьому, представником ОСОБА_1 адвокатом Неклесою М.М. подавались до суду заяви та клопотання з зазначенням дати призначення судових засідань. Також апеляційний суд звертає увагу, що 14.04.2025, тобто в день розгляду справи відносно ОСОБА_1 в судовому засіданні в режимі відеоконференції приймав участь його захисник адвокат Неклеса М.М. При цьому, жодних заяв та клопотань про відкладення розгляду справи ОСОБА_1 до Київського районного суду м. Одеси не подавав. Враховуючи вимоги ч.1 ст.277 КУпАП, відповідно до якої справи про адміністративні правопорушення мають скорочений термін розгляду, суддя першої інстанції 14.04.2025 року розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 за участі його представника адвоката Неклеса М.М. Європейський суд з прав людини наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. За таких обставин, апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції були допущені порушення прав ОСОБА_1 , передбачених ст.268 КУпАП. Посилання апеляційної скарги, що акт огляду складено в одному примірнику, ОСОБА_1 копію акту не надано є неприйнятними та спростовуються відеозаписом з місця події, відповідно до якого, після складання протоколу та інших матеріалів, ОСОБА_1 було надано на підпис та ознайомлення: протокол про адміністративне правопорушення, роздруківку з газоаналізатору з результатом тесту та акт огляду особи, після чого, примірники (копії) вищевказаних документів були вручені водію. Щодо доводів апелянта про не відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, апеляційний суд зауважує, що відсутність фіксування наведеного факту не спростовує наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в той же час з відеозапису події вбачається, як поліцейські після складення процесуальних документів, попереджають ОСОБА_1 про заборону керування транспортним засобом, а тому доводи сторони захисту в наведеній частині суд визнає голослівними. В цьому контексті апеляційний суд також зауважує, що відеофіксація відповідної процедури відсторонення водія від керування транспортним засобом чинним законодавством не передбачена. Об`єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння....; 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано застосував стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами, адже воно, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним. У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Отже, за результатами апеляційного розгляду апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та справедливою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги, - відсутні. Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокат Неклеса М.М. залишити без задоволення. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 14.04.2025 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець