Ухвала КЦС ВС № 757/9503/19-ц
від 30.06.2025 · ЦивільнаУХВАЛА 30 червня 2025 року м. Київ справа № 757/9503/19-ц провадження № 61-4589ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 травня 2025 року усправі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Міністерства юстиції України, треті особи: Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону, Державна казначейська служба України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Військової прокуратури Київського гарнізону, в якій просив визнати факт завдання йому моральної і матеріальної шкоди внаслідок протиправної бездіяльності Військової прокуратури Київського гарнізону; стягнути з державного бюджету компенсацію за нанесену йому моральну і матеріальну шкоду шляхом покладання на Державну казначейську службу України обов`язку перерахувати на банківський рахунок грошову суму у розмірі 2 164 594,00 грн. 03 грудня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду позовну заяву до держави Україна в особі Міністерства юстиції України. Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 03 грудня 2019 року залучив до участі у справі в якості співвідповідача Міністерство юстиції України. Печерський районний суд м. Києва ухвалою від 17 квітня 2024 року виключив з кола відповідачів Військову прокуратуру Київського гарнізону, Державну казначейську службу України та залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Військову прокуратуру Київського гарнізону, Державну казначейську службу України. Печерський районний суд м. Києва рішенням від 10 червня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив. Київський апеляційний суд постановою від 27 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 червня2024 року залишив без змін. У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про постановлення окремих ухвал щодо порушення суддею Печерського районного суду м. Києва Ільєвою Т. Г. вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів», щодо порушення невстановленими особами вимог Закону України «Про доступ до судових рішень» та щодо порушення Печерським районним судом міста Києва вимог ЦПК України в частині направлення до суду апеляційної інстанції витребуваних матеріалів цивільної справи відмовив. 09 квітня 2025 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року в указаній вище справі. Верховний Суд ухвалою від 05 травня 2025 року відкрив касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 10 червня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 лютого 2025 року та витребував справу з суду першої інстанції. Київський апеляційний суд ухвалою від 15 травня 2025 року у задоволенні заяв ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення, про виправлення описки у судовому рішенні та про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 757/9503/19-ц відмовив. 04 червня 2025 року справа № 757/9503/19-ц надійшла до Верховного Суду. 16 червня 2025 року ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 травня 2025 рокув указаній вище справі, яка містить заперечення на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23 квітня 2024 року про відмову у задоволенні заяви про відвід судді Ільєвої Т. Г. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Зокрема, підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до абзацу 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. Касаційна скарга подана у визначений законом строк та з дотриманням вимог щодо її форми і змісту. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 6 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження у справі. Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України,
УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 травня 2025 року. Роз`яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Петров А. І. Грушицький І. В. Литвиненко