Постанова Одеський апеляційний суд № 523/13445/24

Номер провадження: 22-ц/813/4550/25 Справа № 523/13445/24 Головуючий у першій інстанції Кремер І. О. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.05.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Погорєлової С.О., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Венжик Л.С., за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи: відповідача ОСОБА_1 , від позивача ОСОБА_2 не з`явились, переглянувши справу №523/13445/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2025 року у складі судді Кремер І.О., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_2 , звернувшись 13 серпня 2024 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що з відповідачем ОСОБА_1 зареєстрував шлюб 21 вересня 2002 року, мають неповнолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відносини між подружжям не склалися, подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу стало суперечити його інтересам, з огляду на що шлюб підлягає розірванню. Посилаючись на вказані обставини позивач ОСОБА_2 просив розірвати з ОСОБА_1 шлюб (а.с.1-3). Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси від 02 вересня 2024 року відкрито провадження у справі (а.с.18-19). Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала, просила надати строк для примирення (а.с.52-54). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2025 року у задоволенні клопотання про надання сторонам строку для примирення відмовлено, так як намір для примирення має тільки один з подружжя (а.с.57-58). Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2025 року позов задоволено, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 21 вересня 2002 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Ширяївського районного управління юстиції у Одеській області за актовим записом №41, розірвано (а.с.59-61). Висновок суду мотивовано тим, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім`ї є неможливим, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам та інтересам дитини, як це передбачено статтею 112 СК України, шлюб носить формальний характер і підлягає розірванню. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 13 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.65-68). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права полягає у тому, що суд не врахував її заперечення, не достатньо вжив заходів для збереження сім`ї, що вони продовжують підтримувати подружні відносини, хоч наразі й проживають в різних населених пунктах. В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_2 заперечення щодо змісту та вимог апеляційної скарги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 не надано доказів в обґрунтування взаємного бажання сторін перебувати у шлюбі надалі, налагоджувати сімейне життя, відновлювати ведення спільного господарства. Скарга подана лише з метою відтягування часу набрання судовим рішенням законної сили. ОСОБА_2 не бажає зберігати сім`ю з ОСОБА_1 . У разі, якщо б взаємовідносини між сторонами налагодились, ОСОБА_2 міг би скористатися своїм диспозитивним правом на залишення позову без розгляду в суді апеляційної інстанції. Навіть з часу подання апеляційної скарги відповідач жодного разу не спробувала якимось чином налагодити стосунки з позивачем, не говорячи вже про налагодження сімейних відносин (а.с.87-90). Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, рішення суду без змін з огляду на наступне. Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані. ОСОБА_2 , 1977 року народження, ОСОБА_5 , 1979 року народження, зареєстрували шлюб, про що у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Ширяївського районного управління юстиції в Одеській області зроблено у Книзі реєстрації шлюбів 21 вересня 2002 року актовий запис за №41 (а.с.7). ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8). Інші діти досягли повноліття. Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану (ч.1 ст.21 СК України). Відповідно до принципу добровільності шлюбу, визначеного статтею 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання (ч.2 ст.104 СК України). Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ч.1 ст.110 СК України). Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (ст.111 СК України). ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у державному органі реєстрації актів цивільного стану 21 вересня 2002 року. Позов про розірвання шлюбу пред`явлено ОСОБА_2 в порядку реалізації передбаченого частиною 1 статті 110 СК України права. Подружжя у період перебування з 13 серпня 2024 року справи в суді першої та апеляційної інстанції не дійшли спільної згоди щодо примирення, не стали проживати сім`єю, позивач не звернувся до суду з заявою про відмову від позову тощо. Доводи ОСОБА_1 щодо невжиття судом заходів щодо примирення подружжя не приймаються. Суд у передбаченому законом порядку та строки зупиняє провадження у справі та надає подружжю строк для примирення, все інше залежить від самого подружжя, а не від суду, яке має бажати зберегти сім`ю та діяти взаємно для цієї цілі. Справа в суді з серпня 2024 року, рішення суд першої інстанції ухвалив у лютому 2025 року через шість місяців, в апеляційній інстанції справа знаходилась ще декілька місяців, проте сторони за весь цей час не вчинили дій, направлених на збереження сім`ї. Підстави для розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя передбачено статтею 112 СК України. У даному випадку суд постановив рішення про розірвання шлюбу, так як встановив, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам ОСОБА_2 , який не бажає зберігати сім`ю. Доводи ОСОБА_1 щодо відсутності підстав для розірвання шлюбу не приймаються. Сторони не примирились, сім`ю не відновлено. Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову в позові з огляду на принцип добровільності шлюбу відсутні. Повноваження апеляційної інстанції не передбачають направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 04 лютого 2025 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повну постанову складено 30 червня 2025 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді С.О.Погорєлова С.С.Сєвєрова