Постанова Миколаївський апеляційний суд № 945/249/25

30.06.25 33/812/251/25 Справа № 945/249/25 Провадження № 33/812/251/25 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А Іменем України 30 червня 2025 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Базовкіної Т.М., із секретарем судового засідання Шурмою Є.М., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 адвоката Шибінського О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову, яку ухвалив суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Лопіна О.О. у приміщенні цього ж суду 07 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, у с т а н о в и в : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №236945 від 02 лютого 2025 р. водій ОСОБА_1 02 лютого 2025 р. о 20 год. 20 хв. в с. Михайлівка (Улянівка) по вул. Садова, біля будинку 38 керував транспортним засобом Renault Clio, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. На місці зупинки транспортного засобу пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу DRAGER 6820 арне 0019, результат якого встановив 1,70 проміле. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9-А Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Вказаний протокол разом з іншими документами був скерований органами поліції на розгляд до Миколаївського районного суду Миколаївської області. В судове засідання суду першої інстанції ОСОБА_1 не з`явився. Його захисник адвокат Шибінський О.В. у судовому засіданні подав клопотання про закриття адміністративного провадження відносно ОСОБА_1 , посилаючись на порушення поліцейськими порядку огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, які свідчать, як він вважає, про умисне фальсифікування матеріалів співробітниками поліції, а саме: на відеозаписі, долученому до протоколу, відсутні дані про зупинку та рух автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 ; на відеозаписі зафіксований час 00:32, дата 14.02.2025, що не відповідає складеному протоколу; в роздруківці Драгера вказана температура повітря +11С, тоді як 02.02.2025 о 22:32 температура була +1С, отже вказана похибка призводить, на думку адвоката, до помилкових показників технічного засобу; ОСОБА_1 не роз`яснено, у зв`язку з чим йому було проведено освідування і не повідомлено, які ознаки вказують, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння; в описі фактичних даних адміністративного правопорушення зазначено невірно ОСОБА_2 , замість ОСОБА_1 ; ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому уповноваженими на складення протоколу є виключно уповноважені особи Військової служби правопорядку у ЗСУ на підставі ст. 266-1 КУпАП. Постановою судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2025 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Також стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 грн. 60 коп. Не погоджуючись із постановою суду, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі. Апеляційна скарга мотивована тим, що постанова є незаконною та такою, що винесена з порушенням чинного законодавства. ОСОБА_1 вважає, що суд припустився припущень та хибних висновків, які не узгоджуються з матеріалами справи та відеозаписом, а саме: суд не прийняв доводи його адвоката з приводу несправності технічного приладу Драгер, яким поліцейський проводив огляд, у зв`язку з невірно зазначеною температурою повітря, що призвело, на думку адвоката, до хибних показників приладу. Апелянт зауважує, що дійсно від нього було чути запах алкоголю, але показники приладу неправильні, запах із порожнини рота не є підставою вважати його таким що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, можливо запах міг показати допустиму норму проміле. Щодо відеозапису ОСОБА_1 вказує, що дата та час, зазначені в протоколі та на відеозаписі, не співпадають, що судом також не було враховано. Крім того, судом не взято до уваги, що в протоколі про адміністративне правопорушення №357 співробітниками поліції було складено протокол на ОСОБА_1 , однак в описі обставин складу адміністративного правопорушення описано, що інша особа, а саме ОСОБА_2 (інше ім`я особи) керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння. Також суддею зазначено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, проте, до нього не застосовуються положення ст.266-1 КУпАП, так як він перебував за межами військової частини. ОСОБА_1 стверджує, що суддя на свій розсуд прийняла таке трактування, нерозуміючі, що військовий стан в Україні не обмежується тільки територією військової частини, війна проходить по всій території України, а не тільки на території тої чи іншої військової частини. Апелянт вважає, що вказаний протокол про адміністративне правопорушення є незаконним та не відповідає дійсності, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях або незаконно отриманих доказах. Заслухавши захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Шибінського О.В., який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, вивчивши та дослідивши матеріали адміністративної справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав. Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин адміністративної справи, а також вимогах закону. Відповідно до пункту «б» частини 2 статті 16 Закону України «Про дорожній рух» водій транспортного засобу зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративним правопорушенням є, зокрема, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (частини 1-3 ст. 7 КУпАП). Згідно із статтею 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008року N1103 (далі Порядок), Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція №1452). Згідно частин 1 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до пунктів 2, 4 Розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп`яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння. Висновок суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, підтверджений сукупністю проаналізованих судом першої інстанції зібраних органом поліції доказів, які є взаємопов`язаними та узгоджуються між собою: - змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №236945 від 02 лютого 2025 р., в якому зазначено, що водій ОСОБА_1 02 лютого 2025 р. о 20 год. 20 хв. в с. Михайлівка (Улянівка) по вул. Садова, біля будинку 38, керував транспортним засобом Renault Clio, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. На місці зупинки транспортного засобу пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу DRAGER 6820 арне 0019, результат якого встановив 1,70 проміле. Протокол підписаний ОСОБА_1 без зауважень та застережень. В графі пояснення зазначено «на окремому аркуші»; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 , де зафіксовані ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота й результат огляду, що становив 1,70‰, де в графі «з результатами згоден» міститься особистий підпис ОСОБА_1 з дописом «згоден ОСОБА_1 »; - роздруківкою результату проходження ОСОБА_1 алкотеста на місці зупинки транспортного засобу, який проведений поліцейським, від 02 лютого 2025 р. за допомогою газоаналізатору ALCOTEST 6820, який показав 1,70‰, який також підписаний ОСОБА_1 ; - долученими до протоколу поясненнями свідка ОСОБА_3 про те, що «…02 лютого 2025 р. о 20:20 год. вони знаходились вдома в гостях с. Михайлівка, вулСадова,

38. Ми почули голос чоловіка на вулиці. Моя сестра ОСОБА_4 вийшла на вулицю. Близько серез 5 хвилин до хати забігла ОСОБА_5 , яка повідомила, що прийшов до нас гр. ОСОБА_6 в стані сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рот, нестійка хода, млява мова, який повідомив, що він керував своїм автомобілем Рено д/н НОМЕР_1 та здійснив факт ДТП з автомобілем, що належить мені КІА Черата д/н НОМЕР_2 після чого зник з місця ДТП. В подальшому було викликано наряд поліції для подальшої перевірки за фактом ДТП.»; - долученими до протоколу поясненнями свідка ОСОБА_7 , в яких зазначено, що «…02 лютого 2025 р. я знаходилась за адресою Миколаївський район, с. Михайлівка, вул. Садова, 38 в якості свідка, а саме гр.. ОСОБА_1 водій а/м Ренод/н НОМЕР_1 керував т/з в стані алкогольного сп`яніння та допустив ДТП. Під час продуття алкотесту драгер водій ОСОБА_1 надув 1,7 проміле. З результатом згоден. Проїхати до медичного закладу відмовився»; - долученими до протоколу поясненнями свідка ОСОБА_4 , в яких зазначено, що «…02 лютого 2025 р. о 20:20 год. я знаходилась вдома в АДРЕСА_2 та почула, що хтось кличе на дворі. Вийшовши на двір я побачила чоловіка, який стояв біля машини моєї сестри ОСОБА_3 а\м КІА Черата д/н НОМЕР_3 . Підійшовши до чоловіка я дізналася, що це був гр. ОСОБА_6 , в якого були явні ознаки сп`яніння: різкий запах з порожнини роту, нестійка хода, млява мова. Він сказав, що на своєму автомобілі Рено д/н НОМЕР_1 здійснив зіткнення з авто моєї сестри, яка стояла біля домоволодіння. Автомобіль ОСОБА_8 на МП не було. Гр. ОСОБА_6 повідомив, що він керував а/м Рено НОМЕР_1 та здійснив факт ДТП казав, щоб не викликали поліцію та він все відремонтує. Потім ОСОБА_9 , що зник з місця події»; - долученими до протоколу поясненнями ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що «…02 лютого 2025 р. о 20:20 год. за адресою Миколаївський район, Миколаївська область, с. Михайлівка, вул. Садова, 38, я, знаходившись в стані алкогольного сп`яніння керував автомобілем Renault Clio, д/н НОМЕР_1 , та здійснив зіткнення з автомобілем, який стояв біля будинку 38 по вул. Садовій, автомобіль КІА Черата д/н НОМЕР_3 . Після чого я на своєму автомобілі уїхав з місця ДТП на сусідню вулицю та залишив її там. Потім пішов пішки до домоволодіння АДРЕСА_2 та почав кликати мешканців домоволодіння, повідомив про факт ДТП. Після чого я просив не викликати поліцію та знову пішов з місця події. Через деякий час я приїхав на місце події, але на МП вже знаходилась поліція. Претензій ні до кого не маю. Вину визнаю.» - змістом відеозапису, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. На відеозапису на місці ДТП поліцейські роз`яснюють водію причини складання адмін.матеріалів, а саме - про факт вчинення ним ДТП. Водієм виявився ОСОБА_1 . Далі при свідках поліцейський пропонує водію пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічного приладу, на що той погоджується та проходить огляд, результат якого становить 1,70 проміле. З результатами огляду водій погодився. На пропозицію поліцейського проїхати до медичного закладу у м. Миколаїв для огляду на стан алкогольного сп`яніння водій відмовився, погодившись в черговий раз з результатом огляду на місці та зазначивши при цьому, що «не керував». Підстав для сумнівів у достовірності зазначених доказів судом не встановлено. Істотних порушень вимог закону в діях поліцейських, що можуть мати наслідком недопустимість зібраних доказів, судом також не встановлено. Під час проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейськими застосовано технічні засоби відеозапису, а також залучені два свідка, що відповідає вимогам частини 2 ст. 266 КУпАП. Як протокол про адміністративне правопорушення від 02 лютого 2025 року, так і роздруківка огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння з використанням газоаналізатору ALCOTEST, а також акт огляду водія на стан сп`яніння підписані ним, що свідчить про згоду із результатами проведеного поліцейським огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, проаналізованими та належним чином оціненими в їх сукупності та взаємозв`язку судом першої інстанції доказами підтверджено, що ОСОБА_1 було порушено п. 2.9 «а» Правил, тобто скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Всі докази, покладені судом в обґрунтування винуватості ОСОБА_1 , визнаються апеляційним судом належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного, а також, поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винність останнього у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року). Доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не встановлено їх і при апеляційному перегляді. Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги як безпідставні. Щодо несправності технічного приладу Драгер з посиланням на невірно відображення температури повітря на приладі. Пунктом 3 Порядку, пунктом 6 Розділу І Інструкції № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Згідно із пунктом 7 Розділу II Інструкції № 1452/735 установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Згідно із пунктом 5 Порядку підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду, проведеного поліцейським, та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. В той же час водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (частина 3 ст. 266 КУпАП, пункт 6 Порядку, пункт 6 Розділу І Інструкції № 1452/735). Як вбачається з матеріалів справи, яка розглядається, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проводився за його згодою поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу портативного алкотестеру Drager Alcotest 6820, прилад ARNE 0019. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до наведених положень законодавчих актів водій самостійно вирішує, чи погоджується він з результатом, який отримано при проведенні огляду щодо стану сп`яніння поліцейським за допомогою спеціального технічного приладу, або не погоджується з отриманим результатом. Оскільки ОСОБА_1 не заперечував щодо результату огляду на стан сп`яніння, який провів поліцейський на місці зупинки транспортного засобу, відмовився від проведення огляду в медичному закладі після проведення огляду поліцейським, що підтверджено відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, підписом ОСОБА_1 під результатом тестування та у протоколі про адміністративне правопорушення, заперечень результатів огляду у протоколі ОСОБА_1 не виклав, тому у суду відсутні підстави для обґрунтованих сумнівів щодо отриманих працівником поліції результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. До того ж у справі відсутні докази некоректного відображення технічним приладом, за допомогою якого відбувався огляд ОСОБА_1 , температури повітря, а також, що таке призвело до несправності цього приладу. Щодо неправильного відображення на відеозапису, долученому до протоколу про адміністративне правопорушення, часу зафіксованих подій, то ця обставина також не спростовує факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, факт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння окрім фіксації на відеозапис проводився у присутності двох свідків, що повністю відповідає вимогам ч. 2 ст. 226 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що було порушено процедуру огляду ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем, щодо перебування у стані алкогольного сп`яніння, яка передбачена ст. 266-1 КУпАП, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки положеннями вказаної статті визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях. Тобто, ст. 266-1 КУпАП не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом, поза виконання ними обов`язки військової служби або поза перебування на території військових частин. Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. Наявні у справі докази не підтверджують, що ОСОБА_1 , який є офіцером Збройних сил України станом на день складання протоколу про адміністративне правопорушення (02 лютого 2025 р.) виконував обов`язки військової служби. Як видно з долучених до матеріалів справи відеозаписів з відеореєстраторів 02 лютого 2025 р., під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння поліцейськими він перебував в цивільному одязі, на цивільному автомобілі, яким є його власністю, наказу, розпорядження тощо командира військової частини або підрозділу, під безпосереднім керівництвом якого він перебував на той час, про те, що він, в якості водія транспортного засобу Renault Clio, д/н НОМЕР_1 , виконує обов`язки військової служби (завдання) не надав. Тому апеляційний суд доходить висновку, що працівники поліції правомірно проводили огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за правилами, визначеними ст. 266 КУпАП. Відповідно до частини 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. У справі, яка переглядається, не встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваної постанови, натомість апеляційний суд вважає за необхідне зауважити про неприйнятність викладених у клопотанні доводів. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Апеляційний суд наголошує, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Тобто належними та допустимими доказами доведено, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№236945 від 02 лютого 2025 р. Апеляційний суд вважає, що у справі, яка переглядається, дотримано судом стандарт доведення висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у скоєнні передбаченого ч. 1 статті 130 КУпАП правопорушення поза розумним сумнівом. В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, або відносно якої закрито адміністративне провадження з нереабілітуючих підстав, є винною у вчиненні цього правопорушення. Між тим, у справі, яка переглядається, належними та допустимими доказами доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, який підтверджений правомірно проведеним оглядом на стан сп`яніння, а доказів протилежного матеріали справи не містять. Порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б могли вплинути на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення, апеляційним судом не встановлено. З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов до законного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не знаходить, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому, апеляційний суд також враховує, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху. Керуючись статтями 283, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.М. Базовкіна