Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/6590/25

Справа № 991/6590/25 Провадження 1-кс/991/6660/25 У Х В А Л А 30 червня 2025 року м. Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , заявника - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в с т а н о в и в: І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається 1.До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (далі-НАБУ), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР). 2.В обґрунтування скарги ОСОБА_3 посилається на те, що 17.06.2025 направив на офіційну електронну адресу НАБУ заяву про злочин, у якій просив: (1) внести до ЄРДР відомості про вчинення суддею Полтавського апеляційного суду ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (далі-КК); (2) надати ОСОБА_3 належним чином оформлений, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 214 КПК та п. п. 1 п. 1 розд. ІІ, п. 3 розд. IV Положення про ЄРДР (затверджено наказом ОГП від 30.06.2020 № 298) витяг з ЄРДР; (3) виконати вимоги ч. 2 ст. 55 КПК, визнати ОСОБА_3 потерпілою особою, надати пам`ятку із процесуальними правами та обов`язками потерпілого. Водночас, станом на 20.06.2025 вимоги ч. 1 ст. 214 КПК НАБУ не виконано, відомості із заяви ОСОБА_3 про злочин від 17.06.2025 до ЄРДР - не внесено, досудове розслідування - не розпочато, витяг з ЄРДР ОСОБА_3 - не надано. 3.На переконання ОСОБА_3 , подана ним заява містить обґрунтовані факти та обставини, які безперечно свідчать про наявність ознак злочину, розслідування якого віднесено до підслідності НАБУ, що вказує на бездіяльність уповноважених осіб НАБУ, яка полягає у невиконанні вимог ст. 214 КПК. З огляду на викладене, заявник просив слідчого суддю зобов`язати їх внести, вказані в його заяві від 17.06.2025 про вчинення кримінального правопорушення, відомості до ЄРДР, та надати йому на підтвердження такого внесення належним чином оформлений витяг. ІІ. Позиції учасників судового провадження

4. ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав скаргу та просив її задовольнити, посилаючись на викладені у скарзі обставини та долучені до неї матеріали. 5.Представник особи, бездіяльність якої оскаржується, у судове засідання не з`явився, про розгляд скарги повідомлявся належним чином, що відповідно до положень ч. 3 ст. 306 КПК не перешкоджає проведенню розгляду скарги за його відсутності. Натомість, 26.06.2025 представником НАБУ направлено на адресу суду пояснення щодо скарги на бездіяльність органу досудового розслідування, у якому повідомлялося, що за результатами розгляду поданої ним заяви про імовірне вчинення кримінального правопорушення встановлено відсутність викладених в ній об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, здійснення досудового розслідування яких віднесено до підслідності детективів НАБУ. Також, згідно з вказаними поясненнями, про результати розгляду заяви ОСОБА_3 про злочин від 17.06.2025 останнього було повідомлено листом № 112-294/18669 від 25.06.2025. ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали 6.Згідно положень статті 33-1 КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК. 7.У примітці до ст. 45 КК зазначено, що корупційними злочинами вважаються: а) злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем; б) злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК. 8.Відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п.1-3, ч. 5 ст. 216 КПК. 9.Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті (ч.2 ст.33-1 КПК). 10.Глава 26 КПК гарантує особі можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування до слідчого судді. На досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК). 11.У відповідності до ч. 1 ст. 214 КПК прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. 12.Крім цього, відповідно до пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР, серед іншого, вносяться відомості про: короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази

13. З матеріалів скарги вбачається, що 17.06.2025 ОСОБА_3 направив на офіційну електронну адресу НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення. 14.У заяві вказується про вчинення, на переконання заявника, суддею Полтавського апеляційного суду ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК. 15.За змістом вказаної заяви ОСОБА_3 , будучи суддею - доповідачем у справі суддя Полтавського апеляційного суду ОСОБА_4 , зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно втрутилась в роботу автоматизованої системи документообігу суду (далі-АСДС), і незаконно використовуючи засоби вказаної системи підробила два судові рішення у зазначеній справі. 16.Як зазначив заявник, суддя Полтавського апеляційного суду ОСОБА_4 , всупереч положенням ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» та Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень надіслала для оприлюднення електронні примірники судових рішень до ЄДРСР, датованих 17.02.2025 та 16.02.2025, 28.03.2025. Наведені обставини, на переконання заявника, свідчать про незаконне втручання судді ОСОБА_4 в роботу АСДС та шляхом забороненого законом коригування дати і часу у вказаній системі підроблення нею судових рішень. 17.Станом на день розгляду слідчим суддею скарги ОСОБА_3 представником НАБУ не було надано даних, які б вказували на те, що за заявою заявника від 17.06.2025 про вчинення кримінального правопорушення розпочате кримінальне провадження. Натомість, ОСОБА_3 стало відомо, що 26.06.2025 за вхідним номером суду 29302/25-Вх зареєстровано пояснення від НАБУ, згідно з яким повідомлялось, що за результатами поданої заявником заяви не встановлено достатніх об`єктивних даних щодо наявності ознак кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ. V. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали 18.Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об`єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до ЄРДР. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу. 19.Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об`єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов`язково внесені до ЄРДР. 20.У заяві про злочин ОСОБА_3 стверджує про наявність у діях судді Полтавського апеляційного суду ОСОБА_4 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК, у зв`язку з ретроспективним, на його думку, внесенням судового рішення до автоматизованої системи документообігу суду. 21.Слідчий суддя не погоджується із такими доводами з огляду на таке. 22.Відповідальність за ст. 364 КК наступає виключно у разі спричинення тяжких наслідків. Водночас, у своїй заяві та скарзі ОСОБА_3 не наведено відомостей щодо спричинення тяжких наслідків за результатом зазначених у заяві обставин. Більше того, на переконання слідчого судді, самі по собі обставини, про які зазначає заявник, не здатні напряму спричинити тяжкі наслідки, які мають матеріальний (грошовий) вимір. 23.Відтак, слідчий суддя доходить висновку, що заява ОСОБА_3 не містить відомостей про наявність кримінального правопорушення. 24.Не вказано в заяві про вчинення кримінального правопорушення і особу, яка отримала або мала би отримати неправомірну вигоду. 25.Водночас, слід зазначити, що ні Положення про АСДС, затверджене рішенням РС України від 11 листопада 2024 року № 39, ні Положення про ЄДРСР, затверджене рішенням ВРП від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, на які посилається заявник, не ототожнює дату постановлення/ухвалення судового рішення з підписанням його електронного примірника, створеного в АСДС та направленням до ЄДРСР. Таких застережень не містять і Закони України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», згідно з вимогами яких оформляються судові рішення в електронній формі (ч. 6 ст. 371 КПК). 26.Окрім того, необхідно зауважити, що доводи заявника у поданій до НАБУ заяві про злочин про незаконне втручання судді в роботу АСДС та підроблення судових рішень шляхом коригування дати і часу не підтверджено жодними доказами. Більше того, посилаючись у мотивувальній частині скарги на підроблені судові рішення у справі № 636/2121/24 та долучаючи на підтвердження вказаних обставин до вказаної заяви відповідні додатки, що стосуються зазначеної справи, ОСОБА_3 просить НАБУ внести до ЄРДР відомості про те, що суддя Полтавського апеляційного суду ОСОБА_4 незаконно втрутилась в роботу автоматизованої системи документообігу суду, і незаконно використовуючи засоби АСДС підробила два судові рішення у справі № 636/3131/24. 27.Варто зазначити, що доводи вищевказаної заяви ґрунтуються на незгоді ОСОБА_3 із процедурою прийнятими суддею рішень в судовій справі, що дозволяє зробити висновок про відсутність правової підстави для виникнення обов`язку вчинити певні дії щодо початку досудового розслідування кримінального провадження відповідно до ст. 214 КПК. Таке твердження узгоджується зі ст. 126 Конституції України, яка гарантує незалежність і недоторканність суддів, передбачає, що вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. 28.Відповідно до пунктів 66, 68, 69 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки від 17.11.2010 тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості. Тлумачення закону, оцінювання фактів або доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для кримінальної відповідальності, крім випадків злочинного наміру. Дисциплінарне провадження може бути ініційоване, якщо суддя не виконав свої обов`язки ефективно та належним чином. Такі провадження повинен проводити незалежний орган влади або суд із наданням гарантій справедливого судового розгляду і права на оскарження рішення та покарання. Дисциплінарні санкції мають бути пропорційними. 29.Натомість, ініціювання кримінального переслідування судді внаслідок незгоди з його процесуальними діями чи рішеннями є способом незаконного впливу на суд. Такі дії слід розцінювати як спроби втручання у правосуддя, тиску на суд і суддів не процесуальним шляхом, поза межами процедури оскарження судових рішень, що є прямим порушенням вимог закону щодо незалежності судів та суддів. Така ситуація є загрозою для засад демократичного устрою, забезпечення прав та свобод людини і громадянина через можливе зниження їх рівня захисту судом, адже ухвалення позитивного рішення може бути тільки на користь однієї сторони судового процесу, а інша - завжди буде незадоволена результатом розгляду справи. Саме тому початок досудового розслідування щодо судді у разі незгоди з його рішенням є тиском на суд, і не є виправданим та ефективним для встановлення справедливості у конкретній справі. 30.Також слідчий суддя зауважує, що чинним законодавством передбачена процедура притягнення до дисциплінарної відповідальності судді. 31.Так, наведені ОСОБА_3 обставини можуть свідчити про несвоєчасне надіслання вищезазначеною суддею для оприлюднення електронних примірників судових рішень до ЄДРСР, та, відповідно, до Електронного кабінету заявника. Водночас, відповідно до положень, встановлених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень може бути підставою для притягнення такого судді до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження. 32.Зазначені вище обставини вказують на відсутність наразі підстав для внесення відомостей за заявою ОСОБА_3 від 17.06.2025 до ЄРДР про вчинення суддею Полтавського апеляційного суду ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК. 33.З огляду на викладене, слідчий суддя не знаходить підстав для висновків, що мала місце бездіяльність детективів НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення. Тому, керуючись положеннями ст. 214, 303-309, 372 КПК, слідчий суддя п о с т а н о в и в: У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Слідчий суддя ОСОБА_1