Постанова 4851 № 520/2371/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2025 р. Справа № 520/2371/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Катунова В.В. суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 (суддя Волошин Д.А., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 22.04.25) по справі № 520/2371/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів" (надалі - позивач, ТОВ "Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів" ) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі також відповідач), в якому позивач просив: -визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.10.2024 № 00599170705 форма В1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника в банку в розмірі 1 042 020,00 грн та нараховано штраф у розмірі 260 505,00 грн; від 08.01.2025 № 00007960705 форма В4, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4 696 102,00 грн. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.10.2024 №00599170705 форма В1 та від 08.01.2025 № 00007960705 форма В4, прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області суму сплаченого судового збору в розмірі 30 280,00 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок). Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головного управління ДПС у Харківській області звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що складені та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит, не містять обов`язкові реквізити податкової накладної в частині номенклатури наданих робіт (послуг), а саме: відсутні відомості щодо обсягу/кількості одиниці виміру (т) та ціни (вартості) постачання за одиницю послуги, пунктів відправлення/отримання вантажу, витрат на залізничний тариф, станційні збори, послуги автоперевезення, винагорода експедитора, тощо. Таким чином апелянт вважає, що податкові накладні, складені на підставі актів наданих послуг від ТОВ «КЕРНЕЛ-ТРЕЙД», не мають відокремлення плати експедитора та понесених витрат експедитора, а отже містять помилки у розділі Б колонки «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця», що не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію та підтвердити обсяг придбаних послуг, зазначений у податкових накладних. Отже, невідповідність даних первинних документів в частині номенклатури придбаних послуг не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію. Також зазначає, що перевіркою встановлено відсутність подання ТОВ «КРАСНОПАВЛІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» у складі податкової звітності з ПДВ за звітні податкові періоди серпень 2023 липень 2024 року Додатку 7 «Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д7)», тобто всупереч п. 201.10 статті 201 Кодексу платник податків не скористався правом на подання скарги на виписані податкові накладні. Отже на думку скаржника, платник податків ТОВ «КРАСНОПАВЛІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» не мав права на включення до складу податкового кредиту вищезазначених податкових накладних, отриманих від ТОВ «КЕРНЕЛТРЕЙД» на загальну суму ПДВ 5 738 122 грн., чим порушено п. 198.6 статті 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Кодексу, що призвело до завищення податкового кредиту серпня 2023 року на суму 236 667 грн, вересня 2023 року на суму 738 652 грн, жовтня 2023 року на суму 1 088 802 грн, листопада 2023 року на суму 51 189 грн, грудня 2023 року на суму 467 748 грн, січня 2024 року на суму 361 116 грн, лютого 2024 року на суму 385 249 грн, лютого 2024 року на суму 385 249 грн, березня 2024 року на суму 656 771 грн, травня 2024 року на суму 1 066 372 грн, липня 2024 року на суму 685 556 грн, які було враховано по рядках 10.1 (колонка Б) у сумі 685 556 грн. та 16.1 (колонка Б) (значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) у сумі 5 052 566 гривень Декларації за липень 2024 року та враховано при розрахунку показника рядка 19 Декларації за липень 2024 року. Таким чином вважає, що спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, винесені відповідно до вимог чинного законодавства та підстав для задоволення позову не вбачається. У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Заперечуючи проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, стверджував, що надані до перевірки первинні документи, якими задокументовані господарські операції між ТОВ "Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів" та ТОВ « Кернел-Трейд», всі без виключення, є належно складеними, підписаними та містять всі обов`язкові реквізити відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995, №

88. Реєстрація податкових накладних в ЄРПН здійснена вчасно та належним чином, що є доконаним фактом, який поряд із фактичними відомостями у наданих до перевірки податкових накладних, підтверджує виконання експедитором вимог п. 201.1 с. 201 ПК України та спростовує доводи скаржника про те, що зареєстровані в ЄРПН податкові накладні від експедитора не містять обов`язкових реквізитів та про те, що відомості у вказаних ПН заважають ідентифікувати здійснену операцію та її зміст. В судовому засіданні представник відповідача (Іхненко Я.В.) підтримала доводи апеляційної скарги. Представник позивача (Вінніченко В.А.) заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів" набуло статусу юридичної особи та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за ідентифікаційним кодом 31148767, що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Головним управлінням ДПС у Харківській області на підставі наказу від 03.09.2024 №4014-п була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за липень 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено Акт перевірки № 44741/20-40-07-05-03/31148767 від 25.09.2024 (а.с. 16, 18-77 т. 1) У ході проведення перевірки контролюючим органом встановлено наявність наступних порушень ТОВ "Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів": - п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (р. 20.2.1) за липень 2024 року на 1 042 020,00 гривень; - п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за липень 2024 року (р. 20.1) на суму 6 112 475,00 гривень. На підставі висновків зазначеного акту перевірки Головним управління ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.10.2024 №00599170705, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 1 042 020,00 грн та нараховано штраф у розмірі 260505,00 грн, та податкове повідомлення-рішення від 22.10.2024 № 00599380705, яким зменшено від`ємне значення суми податку на додану вартість на 6 112 475 грн. З метою оскарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень позивачем було направлено до Державної податкової служби України відповідну скаргу (вх. № 43186/6 від 07.11.2024). Рішенням про результати розгляду скарги № 143/6/99-00-06-01-03-06 від 03.01.2025 Державна податкова служба України скасувала податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22.10.2024 № 00599380705 в частині зменшення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на 1 416 373 грн, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22.10.2024 №005991700705 залишено без змін. У подальшому, з урахуванням рішення № 143/6/99-00-06-01-03-06 від 03.01.2025 про розгляд скарги, відповідачем було надіслано позивачу нове податкове повідомлення-рішення від 08.01.2025 № 00007960705, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 4 696 102,00 грн. (а.с. 13 т. 1) Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями від 22.10.2024 № 00599170705 форма В1 та від 08.01.2025 № 00007960705 форма В4, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з протиправності спірних податкових повідомлень-рішень. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України, в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Згідно з п.198.2 ст.198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. У пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Положеннями п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Так, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку. Підставою для винесення податкових повідомлень-рішень № 00599170705від 22.10.2024 та № 00007960705 від 08.01.2025 фактично були висновки контролюючого органу про те, що позивачем не забезпечено відображення у низці податкових накладних, отриманих від контрагента (ТОВ Кернел-Трейд, код ЄДРПОУ 31454383), протягом періоду липень 2023 року - липень 2024 року, вартості експедиторських послуг окремими рядками, що на думку контролюючого органу є порушенням п. 198.5, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПКУ. Факту нереальності здійснення господарської операції або відсутності документів актом перевірки не встановлено, що не заперечується сторонами та підтверджується матеріалами справи. Отже, судом зазначені обставини окремо не досліджуються. Досліджуючи правомірність висновків відповідача, колегія суддів зазначає та враховує таке. Перевіркою встановлено, що на виконання умов договорів ТЕО (транспортно-експедиційного обслуговування), між позивачем та ТОВ КЕРНЕЛ-ТРЕЙД на адресу позивача за період з липня 2023 року по липень 2024 року складені акти наданих послуг, виписані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на загальну суму 34 428 719,06 грн, в т.ч. ПДВ 5 738 119,84 грн. За висновками акту перевірки складені податкові накладні не містять обов`язкові реквізити в частині номенклатури наданих робіт (послуг), а саме: відсутні відомості щодо обсягу/кількості одиниці виміру (т) та ціни (вартості) постачання за одиницю послуги, пунктів відправлення отримання вантажу, витрат на залізничний тариф, станційні збори, послуги автоперевезення, винагорода експедитора тощо. З цього приводу суд зазначає, що згідно п. 201.1 ст. 201 ПКУ, до обов`язкових реквізитів податкової накладної, що зазначаються в окремих рядках, віднесено: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер; к) дата та номер митної декларації зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території; л) дата та номер договору (контракту) зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт. Судовим розглядом встановлено, що під час проведення перевірки позивачем були надані наступні документи по взаємовідносинах позивача і ТОВ Кернел-Трейд: договори (з додатками та додатковими угодами), рахунки-фактури, акти виконаних робіт, акти звірок взаєморозрахунків, податкові накладні, звіти експедитора, платіжні доручення, регістри бухобліку, листування з Контрагентом тощо. За змістом Договору на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів № ТЕО-КТ-КРП04 від 01.07.2022 та Договору на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів №ТЕО-204/508-24 від 01.07.2024, укладеними між Позивачем та Експедитором, такі договори є договорами транспортного експедирування. Досліджені в ході розгляду справи податкові накладні містять опис номенклатури наданих робіт транспортно-експедиційне обслуговування (ТЕО), маршрут та кількість перевезеного товару, що свідчить про наявність у таких податкових накладних обов`язкових реквізитів. (а.с. 204-227 т. 1) При цьому, відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПКУ якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Аналіз наведених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що податкові накладні, які не містять обов`язкових реквізитів, не можуть бути зареєстровані в ЄРПН, що прямо передбачено п. 201.10 ст. 201 ПКУ. Як вже вказувалося вище, реєстрація вищезазначених податкових накладних в ЄРПН здійснена належним чином, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем. Отже, за викладених обставин відсутні підстави вважати, що складені позивачем податкові накладні не містять обов`язкових реквізитів. Так само, під час розгляду справи не знайшли підтвердження доводи відповідача щодо неможливості з складених позивачем податкових накладних ідентифікувати здійснену операцію, її зміст тощо. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. З урахуванням викладених положень законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку по те, що оскільки податкові накладні, складені позивачем, були вчасно та належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, такі податкові накладні були підставою для формування податкового кредиту по взаємовідносинах позивача з ТОВ Кернел-Трейд за операціями транспортно-експедиційного обслуговування. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу необґрунтованості доводів відповідача про те, що підписання вищезазначених актів наданих послуг за допомогою кваліфікованих електронних підписів здійснювалося після дати актів наданих послуг (аркуш 43 акту перевірки), що на думку контролюючого органу є порушенням вимог Податкового кодексу України, з огляду на те, що відповідно до пп. б п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису. За викладених обставин, доводи відповідача про безпідставне включення до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 5 738 120,00 гривень (з урахуванням округлення до гривні за загальновстановленими правилами відповідно до п. 4 розділу ІІІ Порядку № 21) на підставі податкових накладних, виписаних постачальником ТОВ КЕРНЕЛ-ТРЕЙД, є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи. Відтак, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову ТОВ "Краснопавлівський комбінат хлібопродуктів" Згідно зі ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.04.2025 по справі № 520/2371/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.В. Катунов Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий Постанова складена в повному обсязі 27.06.25.