Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 345/7003/24

Справа № 345/7003/24 Провадження № 22-ц/4808/669/25 Провадження № 22-ц/4808/801/25 Головуючий у 1 інстанції Кулаєць Б. О. Суддя-доповідач Мальцева ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2025 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Мальцевої Є.Є. суддів: Девляшевського В.А., Максюти І.О., секретар Кузів А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оріана» на рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оріана» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2025 року за заявою АТ «Оріана» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в с т а н о в и в: У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Акціонерного товариства «Оріана» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона з 16 березня 2004 року перебувала у трудових відносинах з АТ «Оріан» та працювала на посаді бухгалтера-архіваріуса. 26.11.2024 її ознайомлено з наказом № 51 від 26.11.2024 про звільнення із займаної посади головного бухгалтера акціонерного товариства «Оріана» на підставі п. 3 ч. 1 ст. 40 КзпП України з 26 грудня 2024 року. Наказ № 51 від 26.11.2024 вважає незаконним, безпідставним та таким, який винесений з грубим порушення вимог та норм трудового законодавства. Як вбачається з наказу № 51 від 26.11.2024 її звільнено з роботи за начебто систематичне порушення трудової дисципліни, а також за невиконання трудових обов?язків, з посиланням на п. 3.1. пп. «в» абз. 2 (1) розділу III «Основні права і обов?язки працівників» Правила внутрішнього трудового розпорядку АТ «Оріана», п. 2.1; 2.2; 2.7; 2.8; 2.9 «Завдання та обов?язки головного бухгалтера» Посадової інструкції головного бухгалтера. Додатково, як підставу винесення наказу, зазначено наказ № 41 від 13.11.2024 «Про оголошення догани», наказ № 42 від 15.11.2024 «Про оголошення догани», службова записка заступника генерального директора Шевчука О.Ю. від 25.11.2024 з додатком. Підставою для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та винесення оскаржуваного наказу стало начебто невиконання працівником, який перебуває на посаді головного бухгалтера, трудових обов?язків, визначених Правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції працівника, а саме: нездійснення до 18.11.2024 реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за жовтень 2024 року, а також неподання до 20.11.2024 щомісячної податкової звітності - декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року. Зазначені доводи в цілому не відповідають обставинам справи та нормам і вимогам, визначеним Правилам внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції працівник, оскільки посадовою інструкцією головного бухгалтера в цілому не передбачено виконання зобов`язань, викладених як порушення та невиконання трудових обов?язків в оспорюваному наказі № 51 від 26.11.2024, а тільки передбачено забезпечення організації ведення відповідного податкового обліку, а також участь у підготовці та поданні інших видів обов?язкових платежів. Тобто головний бухгалтер, серед іншого, як керівник фінансово-бухгалтерського відділу, зобов?язаний здійснити організацію роботи: ведення податкового обліку, контроль за дотриманням працівниками відділу/бухгалтерами вимог та норм податкового законодавства, дотриманням належного, вчасного та відповідного обліку. На головного бухгалтера не покладено обов?язків безпосереднього вчинення дій з реєстрації податкових накладних/розрахунків, коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, як і не передбачено самостійного формування, подання щомісячної податкової звітності, в тому числі, декларації з податку на додану вартість. Обов?язковість формування та подання до контролюючих органів податкової декларації з податку на додану вартість у строки, встановлені законом, покладено на заступника головного бухгалтера АТ «Оріана» у відповідності до п. 2.4. розділу 2 Посадової інструкції товариства, затвердженої 20 лютого 2019 року, яка починаючи з 01.11.2024 по 03.03.2025 перебуває на лікарняному по вагітності та пологах, інший працівник відділу бухгалтерії Мелимука Алла (бухгалтер першої категорії) з 01.11.2024 за станом здоров`я перебувала на лікуванні, а з 18.11.2024 була звільнена за скороченням штату працівників. Тобто фактично вона як головний бухгалтер в зазначений період часу не могла та не мала фізичної можливості забезпечити та здійснити організацію роботи бухгалтерського відділу/сектору у зв`язку з відсутністю відповідних працівників/штату, обов?язки яких і прямо передбачають подання щомісячної податкової звітності з податку на додану вартість, а також реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Службовою запискою від 14.11.2024, поданою нею на ім`я в.о. Генерального директора АТ «Оріана», повідомлено керівника про наявність обставин, які унеможливлюють виконання головним бухгалтером трудових обов?язків, визначених відповідною посадовою інструкцією, а також зазначено прохання щодо вжиття необхідних заходів щодо їх усунення та надання інформації про осіб, на яких тимчасово покладено трудові обов?язки тимчасово відсутніх працівників відділу бухгалтерії. Будь-яких дій чи заходів для усунення наведених обставин керівником не було вжито. Крім того, їй не було відомо про існування застосованих щодо неї дисциплінарних стягнень та винесених наказів № 41 від 13.11.2024 і № 42 від 15.11.2024 про оголошення їй доган, більше того, її не ознайомлювалось із зазначеними наказами, копій не надавалось, будь-яких актів в її присутності не складалось. Просить визнати протиправним та скасувати наказ № 51 від 26.11.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 », поновити її на посаді головного бухгалтера АТ «Оріана» з дати звільнення 26.12.2024, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.12.2024 до дня фактичного поновлення на роботі, допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за 1 місяць, судові витрати покласти на відповідача Рішенням Калуського міськрайонного суду від 28 лютого 2025 року позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оріана» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ в.о. генерального директора Акціонерного товариства «Оріана» № 51 від 26.11.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 ». Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Акціонерного товариства «Оріана» з дати звільнення, а саме: 13 січня 2025 року, з виплатою на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13 січня 2025 року до дня фактичного поновлення на роботі. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оріана» на користь держави 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Акціонерного товариства «Оріана» допущено до негайного виконання. Не погодившись з рішенням Калуського міськрайонного суду від 28 лютого 2025 року, представник Акціонерного товариства «Оріана» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Калуського міськрайонного суду від 28 лютого 2025 року в частині задоволених вимог скасувати та відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що наказ N51 від 26.11.2024 року «Про звільнення ОСОБА_1 » містить конкретне формулювання порушення із зазначенням його строку скоєння, а також посилання на порушення ОСОБА_1 вимог Посадової інструкції головного бухгалтера та документи, які стали підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, як це передбачено вимогами законодавства України. Відсутність сумлінності ОСОБА_1 при виконанні обов`язків головного бухгалтера підтверджується тим, що вона неодноразово протягом 2024 року не забезпечила виконання вимог податкового законодавства, що стало наслідком застосування штрафних (фінансових) санкції до АТ «Оріана» у розмірі 1059,74 грн. У письмовому поясненні наданому позивачкою 25.11.2024 р., вона констатувала, що формування та подання до контролюючих органів податкової декларації з податку на додану вартість, згідно з чинним Податковим кодексом у строки встановлені законом здійснюється заступником головного бухгалтера, а посадовими обов`язками позивачки не передбачено здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що розцінене керівником як самоусунення від виконання посадових обов`язків і не бажання ОСОБА_1 забезпечувати дотримання нею трудових функцій головного бухгалтера. Крім того, в службовій записці від 15.11.2024 року встановлено ухилення ОСОБА_1 від виконання розпорядження керівника №17 та свідоме ухилення позивачки від забезпечення здійснення оплати за спожиті послуги. Таким чином, при обранні роботодавцем крайнього заходу дисциплінарного стягнення було враховано систематичність порушень вимог трудових обов`язків ОСОБА_1 . Накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення згідно наказу N 51 від 26.11.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 » є правомірним, оскільки в даному випадку наявна сукупність умов: порушення стосується лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції і посадових обов`язків головного бухгалтера ОСОБА_1 ; невиконання і неналежне виконання (бездіяльність) головним бухгалтером ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків, скоєним без поважних причин, що спричинило негативні наслідки для товариства у вигляді накладення штрафу, вчинене повторно та є доведеним. Вказує, що при ухваленні рішенні судом першої інстанції зроблено висновок, що до посадових обов`язків ОСОБА_1 не віднесено організацію здійснення оплати за спожиті послуги по рахунках N 1-7541818 від 14.11.2024 р., No 366Ф від 31.10.2024 р., про що міститься відповідний запис/резолюція керівника підприємства на зазначених рахунках. Суд посилався на те, що керівником не дотримано ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» та Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом МЮУ від 18.06.2015 N° 1000/5» при візуванні вищевказаних рахунків «про термінову оплату». А тому його резолюція на вказаних вище рахунках про здійснення термінової оплати, яка адресована «бухгалтерії», не являлась обов`язковою для виконання, що на думку суду має принципове значення для вирішення питання належного виконання посадових обов`язків виконавцем. Проте судом не враховано, що рахунок не являється організаційно-розпорядчою документацією. Рахунок на оплату товару (послуг) не є первинним документом. Він є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти як оплату за надані (отримані) послуги. Крім того, судом помилково прийнято до уваги, що позивачкою з поважних причин не забезпечено подання звітності з підстав її непрацездатності у період з 14.10.2024 року по 01.11.2024 року, оскільки ОСОБА_1 належним чином не повідомляла відділ кадрів чи підлеглих працівників існування даних обставин та неможливості виконання своїх обов`язків щодо подання звітності, зокрема виконання п.2.10 Посадової інструкції, яким передбачено забезпечення складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строку. Щодо відсутності письмових пояснень ОСОБА_1 щодо вчинення нею правопорушення, необхідно виходити з того, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами. Апелянт вказує на порушення судом норм процесуального права, оскільки обґрунтував висновки на недопустимих доказах. Так, ОСОБА_1 направила до суду додаткові пояснення від 05.02.2025 року, які включали: копії рахунку N366Ф від 31.10.2024 р; копії рахунку НОМЕР_1 від 14.11.2024 р.; копії доповідної від 14.11.2024 р. вх.892;, копії Заявки на формування сертифіката відкритого ключа, копії службової записки від 14.11.2024 р., копії лікарняних листків N14078709-2026272651-1; N14078709-2026413984-1; Ne14078709-2026547039-1, No14078709-2026672253-1; копії доповідної записки від 15.11.2024 р. (вх.905) з додатками, які завірені позивачкою 05.02.2025 р. без зазначення місця знаходження оригіналів. Ці матеріали не були направленні іншим сторонам та відсутні документи, які підтверджують виконання вимог щодо направлення їх відповідачу. Просить рішення Калуського міськрайонного суду від 28 лютого 2025 рокускасувати та відмовити у задоволенні позову. 24 квітня 2025 року ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оріана», в якому доводи апеляційної скарги заперечила. Вказує, що наказом в.о. генерального директора АТ «Оріана» N 41 від 13.11.2024 оголошено догану головному бухгалтеру АТ «Оріана» ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням трудової дисципліни. Проте відповідач не дотримувався процедури застосування дисциплінарного стягнення, передбаченої законодавством, зокрема до застосування дисциплінарного стягнення роботодавець повинен отримати від працівника письмові пояснення щодо вчиненого проступку (ст. 149 КЗпП1). Стаття 149 КЗпП є імперативною нормою щодо обов`язку роботодавця витребувати письмові пояснення до застосування дисциплінарного стягнення. Відсутність таких пояснень є суттєвим порушенням процедури. У позивачки керівник не відібрав жодних пояснень усних чи письмових щодо обставин викладених у Наказі N41 від 13.11.2024 року. Зазначений в наказі N 41 від 13.11.2024 року акт від 12.11.2024 року в присутності позивачки не складався та не надавався їй для ознайомлення. Наказ про дисциплінарне стягнення головному бухгалтеру мав вручати керівник підприємства (директор, голова правління тощо) або інша уповноважена ним особа. Відповідно до Наказу N 39 від 12.11.2024 року, яким було передбачено передачу справ у зв`язку зі скороченням посади позивачки, нею було підготовлено значний обсяг документації та службову записку від 15.11.2024 року за вх. No 904, перелік документів, готових до передачі, проте 13.11.2024 року в.о. генеральний директор видає Наказ М41 «Про оголошення догани» у зв`язку з відмовою від виконання вимоги наказу No39 від 12.11.2024. Будь-яких доказів на підтвердження того, що нею не виконувався наказ №39 від 12.11.2024 року відповідачем не надано. Щодо посилання в апеляційній скарзі на неналежне виконання нею обов`язків щодо податкової звітності, то 15.11.2024 року позивачка отримала Розпорядження N 17, яким їй було доручено сформувати та подати на підпис керівнику рахунки на оплату комунальних та інших послуг до 15:00 того ж дня. Однак на момент отримання Розпорядження No17 у позивачки були відсутні необхідні вихідні дані для виконання цього завдання, а саме - кількісні показники щодо споживання орендарями інженерного корпусу та іншими орендарям комунальних послуг (електроенергія, водопостачання та водовідведення, вивезення ТПВ і тощо) за жовтень 2024 року. Про відсутність цих даних позивачка також повідомляла керівництво у Службовій записці від 14.11.2024 року та неодноразово усно, що було проігноровано. Відсутність первинних документів щодо спожитих комунальних послуг унеможливило правильне визначення податкових зобов`язань та податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2024 року. Просить рішення Калуського міськрайонного суду від 28 лютого 2025 рокузалишити без змін. У квітні 2025 року Акціонерне товариство «Оріана» звернулось до суду із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оріана» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Заява мотивована тим, що згідно постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка В.Ю. від 02.04.2025 про відкриття виконавчого провадження №77691932 згідно виконавчого листа №345/7003/24, виданого Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області 03.03.2025 поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Акціонерного товариства «Оріана» з дати звільнення, а саме:13 січня 2025 року, з виплатою на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13 січня 2025 року до дня фактичного поновлення на роботі. Згідно наказу №15 від 28.02.2025 ОСОБА_1 поновлено на посаді головного бухгалтера на виконання рішення Калуського міськрайонного суду від 28.02.2025 у справі № 345/7003/24. З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомилась особисто, що засвідчила власним підписом 03.03.2025. Тобто в частині негайного виконання, вказане рішення, а саме: поновлення на посаді ОСОБА_1 АТ «Оріана» виконано невідкладно і самостійно до дати видання виконавчого листа. Рішення Калуського міськрайонного суду від 28.02.2025, на виконання якого судом видано виконавчий лист, не набуло законної сили, тому виконавчий лист №345/7003/24 виданий 03.03.2025 помилково. Окрім того вказане рішення перебуває на стадії апеляційного оскарження в Івано-Франківському апеляційному суді. Законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Просило визнати виконавчий лист № 345/7003/24 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Акціонерного товариства «Оріана» з дати звільнення, а саме: 13 січня 2025 року, з виплатою на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13 січня 2025 року до дня фактичного поновлення на роботі, таким, що не підлягає виконанню повністю. Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2025 року заяву АТ «Оріана» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 345/7003/24, виданий 03.03.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області, про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Акціонерного товариства «Оріана» з дати звільнення, а саме: 13 січня 2025 року. В свою чергу ОСОБА_1 безпосередньо до апеляційного суду, подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2025 року скасувати та задовольнити частково заяву АТ «Оріан», визнати виконавчий лист, виданий Калуським міськрайонним судом по справі №345/7003/25 від 03.03.2025 року таким, що не підлягає виконанню в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера, в іншій частині заяви відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що виконання рішення не було повним. Хоча позивача і поновлено на посаді, передбачено рішенням суду від 28.02.2025. роботодавець не виплатив належну заробітну плату за час вимушеного прогулу. Виконавчий лист стосується не лише поновлення, але й грошового зобов`язання. Виконавчий лист N 345/7003/24 охоплює два обов`язки: поновлення на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу. АТ «Оріана» виконало лише перший, а грошове зобов`язання залишилося невиконаним. суд не врахував роздільність обов`язків (поновлення та виплат середнього заробітку). Рішення суду від 28.02.2025 у справі No 345/7003/24 на підставі якого видано виконавчий лист, чітко вказує на подвійний характер зобов`язання. Визнання недійсним лише частини листа (поновлення) мало би відбутись без шкоди для стягнення заробітку. Так, Верховний Суд у своїй постанові від 19.06.2019 у справі N° 233/1444/18 зазначае: «…при частковому добровільному виконанні рішення суду виконавчий документ підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню лише в частині, яка фактично виконана...». Крім того, суд вийшов за межі заявлених вимог, оскільки АТ «Оріана» просило визнати виконавчий лист недійсним повністю, проте суд мав дослідити обставини лише в межах добровільно виконаної частини, що відповідатиме правовому висновку постанови Верховного суду від 16.01.2018 у справі N 755/15479/14-ц де зазначено, що:«Визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можливе лише в межах фактично відсутнього обов`язку." Суд визнав виконавчий лист виданим помилково, оскільки рішення не набрало законної сили. Проте рішення було допущене до негайного виконання в частині поновлення, отже видача листа була правомірною. Таким чином, суд першої інстанції прийшов помилкового висновку про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю, оскільки така заява мала бути задоволено частково в частині добровільного виконання рішення суду. 12 травня 2025 року АТ «Оріана» подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому доводи апеляційної скарги заперечило. Вказує, що рішення до негайного виконання стосується виключно поновлення апелянта на посаді, про що чітко зазначено в резолютивній частині. Виконавчий лист №345/7003/24, виданий Калуським міськрайонним судом від 03 березня 2025 року стосується поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Акціонерного товариства «Оріана» з дати звільнення, а саме 13 січня 2025 року. Таким чином ухвала Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2025 року, якою заяву АТ «Оріана» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист № 345/7003/24, виданий 03.03.2025 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області, про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Акціонерного товариства «Оріана» з дати звільнення, а саме: 13 січня 2025 року відповідає вимогам закону та обставинам справи. У судовому засіданні представник АТ «Оріана» адвокат Вороняк Г.Є. доводи власної апеляційної скарги підтримала, просила апеляційну скаргу задовольнити, апеляційну скаргу ОСОБА_1 не визнала. ОСОБА_1 просила залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача, оскільки рішення суду є законним та обґрунтованим, підтримала власну апеляційну скаргу. Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до наступного. Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві. Матеріалами справи встановлено, що 16.03.2004 ОСОБА_1 на підставі наказу 11к від 16.03.2024 було прийнято на роботу на посаду бухгалтера-архіваріуса ВАТ «Оріана», що підтверджується відомостями, які містяться у трудовій книжці серії НОМЕР_2 (а.с. 11-15). Наказом № 22-к від 12.07.2010 переведено заступника головного бухгалтера ОСОБА_1 головним бухгалтером бухгалтерії ВАТ «Оріана» з 12.07.2010 (т.1 а.с. 16). В.о. генерального директора АТ «Оріана» 20.02.2019 було затвердженого посадову інструкцію головного бухгалтера АТ «Оріана», яка містить підпис ОСОБА_1 про ознайомлення з нею (а.с. 17-19). Також в.о. генерального директора АТ «Оріана» 20.02.2019 було затвердженого посадову інструкцію заступника головного бухгалтера АТ «Оріана», яка містить підпис заступника головного бухгалтера Бенько І.В. від 22.04.2019 про ознайомлення з нею (т.1 а.с. 20-24). Між роботодавцем та радою трудового колективу АТ «Оріана» 18.12.2020 було укладено колективний договір на 2021-2025 роки (а.с. 44-49). 18.12.2020 головою ради трудового колективу погоджено, в.о. генерального директора затверджено, правила внутрішнього трудового розпорядку АТ «Оріана» (а.с. 50-46). Наказом в.о. генерального директора АТ «Оріана» № 39 від 12.11.2024 «Про порядок передачі справ у зв`язку зі скороченням посади головного бухгалтера» у зв`язку зі скороченням посади головного бухгалтера та запланованого вивільнення ОСОБА_1 на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України та для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку від час приймання передачі справ затверджено порядок приймання-передачі документів із введення бухгалтерського обліку в період з 11 по 15 листопада 2024 року. Підпис ОСОБА_3 про ознайомлення відсутній (т.1 а.с. 27). Наказом в.о. генерального директора АТ «Оріана» № 40 від 12.11.2024 у зв`язку з помилкою в наказі № 39 від 12.11.2024 «Про порядок передачі справ у зв`язку зі скороченням посади головного бухгалтера» викладено текст в новій редакції, в частині періоду приймання-передачі документів (т.1 а.с. 108). Актом від 12.11.2024 «Про відмову від підпису на підтвердження ознайомлення з наказом № 39 від 12.11.20245 та наказом № 40 від 12.11.2024» зафіксовано, що 12 листопада 2024 року в кабінеті в.о. генерального директора АТ «Оріана» на виконання наказу № 39 від 12.11.2024 «Про порядок передачі справ у зв?язку із скороченням головного бухгалтера», в присутності в.о. генерального директора М.Гур?єва та членів комісії у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , надано наказ №39 від 12.11.2024 для ознайомлення головному бухгалтеру ОСОБА_1 , яка взяла цей наказ і вийшла з кабінету для ознайомлення. Повернувшись приблизно через 10 хвилин, ОСОБА_1 повідомила, що виявила невідповідність у наказі № 39 дати, з якої розпочинається виконання приймання-передачі бухгалтерських документів, а саме: що зазначено 11 листопада, а фактично ознайомлення з наказом відбулося 12 листопада 2024 року. Продовжуючи спілкування, ОСОБА_1 відмовилась від підпису наказу № 39 від 12.11.2024 на підтвердження факту ознайомлення з цим наказом. При цьому вона нецензурно висловлювалась, ображала присутніх, поводила себе вкрай агресивно, зневажливо, хамовито. Після цього вийшла з кабінету. Повернувшись орієнтовно через 10 хвилин, вона продовжувала неприпустимі висловлювання і образи. Їй було запропоновано ознайомитися із новим наказом № 40 від 12.11.2024, яким внесено зміни до наказу №39, на що остання вихопила зі столу наказ № 39, порвала його, зім?яла і кинула в бік заступника генерального директора Шевчука О. та юрисконсульта ОСОБА_8 . На запитання в.о. генерального директора Гур?єва М.Л. про те, чи буде вона виконувати накази, відповідала йому непристойними жестами і вийшла за кабінету. У зв?язку із відмовою ОСОБА_1 виконувати обов`язки, встановлені наказом, члени комісії розійшлись по робочих місцях (т.1а.с. 109). Фотознімки, на яких зафіксовано порваний наказ в.о. генерального директора АТ «Оріана» № 39 від 12.11.2024 (т.1 а.с. 105-107). Згідно зі службовою запискою головного бухгалтера ОСОБА_3 до в.о. генерального директора АТ «Оріана» від 12.11.2024 вона просить надати їй наказ про передачу справ у зв`язку із скороченням посади головного бухгалтера, про існування кого їй повідомили усно, а також виправити у ньому всі недоліки, про які повідомив голова комісії ОСОБА_9 (т.1 а.с. 26). Згідно зі службовою запискою головного бухгалтера ОСОБА_3 до в.о. генерального директора АТ «Оріана» від 13.11.2024 вона повторно просить надати їй наказ про передачу справ у зв`язку із скороченням посади головного бухгалтера (т.1 а.с. 111). Наказом в.о. генерального директора АТ «Оріана» № 41 від 13.11.2024 «Про оголошення догани» головному бухгалтеру АТ «Оріана» ОСОБА_1 оголошено догану у зв`язку з порушенням трудової дисципліни, яке виразилось у порушенні п 3.1. п.п. «в» Правил внутрішнього трудового розпорядку АТ «Оріана», п.1.4.4 Посадової інструкції головного бухгалтера, а саме: у відкритій відмові від виконання вимоги наказу № 39 від 12.11.2024 «Про порядок передачі справ у зв?язку із скороченням посади головного бухгалтера» (із змінами згідно наказу № 40 від 12.11.2024), знищенні цього наказу шляхом розірвання та кидання його шматків в заступника генерального директора та юрисконсульта; порушенні п.3.1. п.п. «л» Правил внутрішнього трудового розпорядку АТ «Оріана», що виразилось в негідній поведінці, а саме: нецензурних висловлюваннях, демонстрації непристойних жестів та інших негідних дій в адресу працівників товариства, що мали місце 12.11.2024 в адміністративному приміщенні АТ «Оріана» № 304, робочому кабінеті в.о. генерального директора товариства в період робочого часу з 14 год. 35 хв. по орієнтовно 15:00 год., відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю України. Копію наказу вручено, від підпису відмовилася. Підстава: акт від 12.11.2024, пошкоджений оригінал наказу № 39 від 12.11.2024 (т.1 а.с. 103). Актом від 13.11.2024 зафіксовано, що помічник генерального директора АТ «Оріана» Дереш В.І. за дорученням в.о. генерального директора Гур?єва М.Л. надала ОСОБА_1 на ознайомлення Наказ № 41 від 13.11.2024 «Про оголошення догани» ОСОБА_1 головному бухгалтеру АТ «Оріана» за порушення трудової дисципліни. Ознайомившись із наказом від підпису про ознайомлення ОСОБА_1 відмовилась, водночас їй було вручено копію вказаного наказу, про що ОСОБА_10 власноручно внесла запис у Наказ № 41 від 13.11.2024 (т.1 а.с. 104). Листом заступника Фонду державного майна України № 10-51-27910 від 14.10.2024 до суб`єкта господарювання повідомлено про те, що суб`єкти господарювання державного сектору економіки повинні подавати фінансові звіти (у вигляді пакету «Ярлик до пакету звітності суб?єктів господарювання державного сектору економіки) (код PROZVI01) до бази даних електронної звітності суб?єктів господарювання (т.1 а.с. 115-116). ОСОБА_1 у період з 14.10.2024 по 01.11.2024 перебувала на лікарняному, що підтверджується відповідними листками непрацездатності (а.с. 133-137). Від ТОВ «Хостинг Україна» на електронну адресу oriana2008@ukr.net було направлено 14.11.2024 о 09:07 год. нагадування про необхідність оплати послугу, оскільки 17.11.2024 закінчується термін дії хостинг-акаунту oriana00 (а.с. 118). Відповідно до рахунку № 1-7541816 від 14.11.2024 вартість послуги хостингу на 1 міс. становить 198,00 грн. Згідно зі резолюцією, яка міститься на рахунку, зазначено «Бух. до оплати терміново» (а.с. 117, 129). У журналі реєстрації вхідної кореспонденції АТ «Оріана» міститься відмітка про отримання бухгалтерією 14.11.2024 рахунку на оплату № 1-7541816, який зареєстрований під № 897 (а.с. 158-161). Згідно з рахунком № 366Ф від 31.10.2024 передбачено оплату послуг з поводження з побутовими відходами, наданих ТОВ «ЕКО-ПРИКАРПАТТЯ» на суму 3757,49 грн. Сальдо на 21.10.2024 1878,45 грн. В резолюції, яка міститься на рахунку, зазначено « ОСОБА_11 . Терміново оплати. Термін 14.11.2024» (а.с. 119, 128). Відповідно до скриншоту зі системи клієнт-банк АБ «Південний» Тринчук Л.Б. згенерований 12.11.2024 о 10:06 год. сертифікат ключа, а 12.11.2024 о 10:01 год. згенеровано пароль (а.с. 121). В доповідній головного бухгалтера Тринчук Л. від 14.11.2024 до в.о. генерального директора, яка зареєстрована за вх. № 892, вона зазначила, що при роботі з клієнт-банком вона користується флешкою, однак 12.11.2024 флешка форматнулась. Коли флешка форматується, вся інформація на ній, включаючи електронний ключ, безповоротно видаляється. Це схоже на повне очищення жорсткого диска комп?ютера. Електронний ключ, як правило, являє собою набір даних, який використовується для шифрування та дешифрування інформації. Оскільки він пов?язаний з певним пристроєм або програмним забезпеченням, його втрата може спричинити серйозні проблеми з доступом до зашифрованих даних. На жаль, відновити відформатовану флешку і, відповідно, втрачений електронний ключ за допомогою звичайних засобів практично неможливо. Дані, які були записані на флешці, фізично стираються під час форматування. Тому нею, було одразу сформовано нову заявку на сертифікат відкритого ключа від 12.11.2024 для забезпечення здійснення інформаційної роботи в системі Клієнт-Банк АБ «Південний» і надано керівнику на опрацювання для подачі в банк, так як попередні сертифікати вже відкликані у зв?язку з формуванням нової заявки. Повторно просить підписати їй заявку на формування сертифікату відкритого ключа (а.с. 130). Згідно зі заявкою на формування сертифіката відкритого ключа від 14.11.2024, зареєстрованою за вх. № 893, користувач ОСОБА_1 просить сформувати сертифікат відкритого колюча згідно з даними зазначеними в заявці терміном на 1 рік (а.с. 131). У службовій записці головного бухгалтера ОСОБА_3 до в.о. генерального директора АТ «Оріана» від 14.11.2024, яка зареєстрована за вх. №896, вона повідомила про те, що до цього часу у бухгалтерію АТ «ОРІАНА» не надано кількісні показники щодо споживання орендарями інженерного корпусу та іншими орендарям комунальних послуг (електроенергія, водопостачання та водовідведення, вивезення ТПВ, тощо) за жовтень 2024 року. Ненадання вищезазначеної інформації у відділ бухгалтерії призвело до несвоєчасного відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку та податковому обліку Товариства. Просить надати роз?яснення щодо відображення в бухгалтерському та податковому обліку показників споживання комунальних послуг ФОП ОСОБА_12 згідно договору оренди № 572 від 01.10.2024 за період з 01.03.2024 по 31.10.2024, відповідно до п.2.1 даного договору, так як договір у відділ бухгалтерії був наданий в жовтні 2024 року. Аналогічного прошу надати роз?яснення, щодо кількості спожитих комунальних послуг ТОВ «Текстиль-Захід» згідно угоди від 01.08.2024 про внесення змін до договору оренди № 452 від 01.12.2022 року за період з 01.08.2024 по 31.10.2024, так як договір був наданий у відділ бухгалтерії 12.11.2024. Також просить повідомити, на кого покладені обов?язки ведення бухгалтерського обліку на час відсутності працівників бухгалтерії ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Так як будь-якого розпорядчого документу з покладання обов`язків відсутніх працівників вона не отримувала до цього часу. У разі відсутності працівників вона не може організувати вчасного повного ведення бухгалтерського та податкового обліку на Товаристві (а.с. 25, 132, 140). Відповідно до доповідної записки головного бухгалтера ОСОБА_3 до в.о. генерального директора АТ «Оріана» від 15.11.2024, яка зареєстрована за вх. № 905, нею було визначено часові рамки виконання завдань згідно розпорядження № 17 від 15.11.2024, яке вона отримала 15.11.202.4 об 11:24 год. (а.с. 138-139). Наказом в.о. генерального директора АТ «Оріана» № 42 від 15.11.2024 «Про оголошення догани» головному бухгалтеру АТ «Оріана» ОСОБА_1 оголошено догану у зв?язку із неодноразовим порушенням трудової дисципліни, яке виразилось у порушенні п 3.1. п.п. «в», абз.2 (1) Правил внутрішнього трудового розпорядку АТ «Оріана», порушенням п.1.4.4, п.2.5, п.2.6, п.2.7, п.2.8, п.2.9 Посадової інструкції головного бухгалтера, затвердженої 20.02.2019, що виразилось в ігноруванні розпорядження в.о. генерального директора АТ «Оріана» про термінову оплату рахунку № 1-7541818 від 14.11.2024 і станом на завершення робочого дня 15.11.2024 не сформувала платіжну інструкцію в системі клієнт-банк IFOBS АБ «Південний» за вказаним рахунком на оплату ТОВ «ХОСТІНГ Україна» послуг хостингу акаунту oriana00 на суму 198 грн., що тягне за собою деактивацію послуги і припинення роботи сайту АТ «Оріана». Водночас, відповідно до інформації з системи клієнт-банк АБ «Південний» ОСОБА_1 згенеровано 12.11.2024 новий сертифікат відкритого ключа, який повністю активний та доступний для використання в роботі. Даний факт дає можливість повністю виконувати свої обов?язки щодо формування платіжних документів в системі клієнт-банку, опрацьовувати виписку для її подальшого відображення в бухгалтерському обліку. Окрім того, в ігноруванні розпорядження в.о. генерального директора АТ «Оріана» щодо термінової оплати в термін до 14.11.2024 рахунку № 366Ф від 31.10.2024 комунальних послуг, наданих ТОВ «ЕКО-ПРИКАРПАТТЯ», не сформувала платіжну інструкцію в системі кієнт-банк IFOBS АБ «Південний» за вказаним рахунком на суму 3757,49 грн. Таким чином, ігноруючи розпорядження керівника АТ «Оріана», головний бухгалтер товариства ОСОБА_1 не виконує і саботує виконання своїх посадових обов?язків, передбачених посадовою інструкцією. Також, в порушення ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 №419, до 30 жовтня 2024 року до ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО МАЙНА УКРАЇНИ головним бухгалтером АТ «Оріана» ОСОБА_1 не вжито заходів і не подано фінансову звітність у вигляді пакету «Ярлик до пакету звітності суб?єктів господарювання державного сектору економіки (код PROZVI01) до бази даних електронної звітності суб?єктів господарювання. Даний факт свідчить про самоусунення від виконання посадових обов?язків в частині забезпечення своєчасного складання на основі даних бухгалтерського обліку звітності та подання її органам, до сфери управління яких належить АТ «Оріана», зокрема, до Фонду державного майна України. Копію наказу вручено, від підпису відмовилася (а.с. 112-113). Відповідно до акта від 15.11.2024 помічник генерального директора АТ «Оріана» Дереш В.І. за дорученням в.о. генерального директора Гур?єва М.Л. надала ОСОБА_1 на ознайомлення Наказ № 42 від 15.11.2024 «Про оголошення догани». Ознайомившись із наказом, від підпису про ознайомлення ОСОБА_1 відмовилась, водночас їй було вручено копію вказаного наказу, про що ОСОБА_10 власноручно внесла запис у Наказ № 42 від 15.11.2024. Копію вказаного наказу ОСОБА_1 повернула ОСОБА_10 (а.с. 114). Згідно зі службовою запискою головного бухгалтера Тринчук Л. до в.о. генерального директора АТ «Оріана» від 15.11.2024 на виконання наказу № 39 від 12.11.2024 надає перелік документів згідно списку й опису переданих-прийнятих документів на 15 арк. (а.с. 28-40). Судовим наказом Господарського суду Івано-Франківської області від 20.12.2024 у справі № 909/1208/24 стягнуто з Акціонерного товариства "ОРІАНА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО-ПРИКАРПАТТЯ» 18787,45 грн. заборгованості за договором № 366 від 01.05.2021 про надання послуг з поводження з побутовими відходами за період з 01.06.2024 до 31.10.2024 (а.с. 120). Наказом в.о. генерального директора АТ «Оріана» № 48 від 18.11.2024 «Про скорочення штату» наказано скоротити з 20.01.2025 посаду головного бухгалтера. ОСОБА_1 з наказом ознайомлена 18.11.2024 із зауваженнями (а.с. 147). Згідно з повідомленням про заплановане звільнення від 18.11.2024 головного бухгалтера ОСОБА_1 повідомлено про перелік вакантних посад АТ «Оріана» згідно штатного розпису, затвердженого наказом № 49 від 18.11.2024, для вирішення питання щодо можливого її переведення (а.с. 148). Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2024 року платника АТ «Оріана» та додатків до неї, її було подано 20.11.2024 та підписано ЕП уповноваженого представника Гур`єва М. та ЕП головного бухгалтера (особи відповідальної за бухгалтерський облік) Тринчук Л. (а.с. 88-89). Згідно зі заявою головного бухгалтера Тринчук Л. до в.о. генерального директора АТ «Оріана» від 19.11.2024 вона просить надати їй частину щорічної оплачуваної відпустки на 3 календарні дні з 20 по 22 листопада. Згідно з резолюцією, яка міститься на вказаній заяві, зазначено: «надати з 21.11. по 22.11. у зв`язку з виробничою необхідністю» (а.с. 97). Відповідно до заяви головного бухгалтера Тринчук Л. до в.о. генерального директора АТ «Оріана» від 20.11.2024 вона просить надати їй частину щорічної оплачуваної відпустки на 31 календарний день з 25 листопада по 25 грудня 2024 року. Згідно з резолюцією, яка міститься на вказаній заяві, зазначено: «оформити відпустку з 27.11» (а.с. 98). Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року платника АТ «Оріана» та додатків до неї, її було подано 21.11.2024 та підписано ЕП уповноваженого представника Гур`єва М. Водночас, підпис головного бухгалтера (особи відповідальної за бухгалтерський облік) відсутній (а.с. 80-87). Зі скріншота з електронної пошти АТ «Оріана» 20.11.2025 вбачається, що на електронну пошту товариства надійшло повідомлення від «gorbal@veles.in.ua» про те, що вони не зареєстрували податкову за жовтень на суму ПДВ 59,47 (а.с. 79). Згідно з квитанцією № 2 платником податків АТ «Оріана» 21.11.2024 о 18:25 год. доставлено до ГУ ДПС в Івано-Франківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2024 року. Граничний термін подання 20.11.2024 (а.с. 87). Відповідно до письмових пояснень головного бухгалтера Тринчук Л. від 25.11.2024 до в.о. генерального директора, які зареєстровані під вих. №245, вона зазначила, що відповідно до посадової інструкції головного бухгалтера від 20.02.2019 до її функціональних обов`язків входить забезпечити організації та ведення бухгалтерського обліку, виходячи із структури та особливостей діяльності підприємства. Вивільнення працівників відділу бухгалтерії унеможливлює виконання її посадових обов`язків (а.с. 41). Згідно зі службовою запискою заступника генерального директора від 25.11.2024 до в.о. генерального директора, яка зареєстрована під вих. № 247, ним повідомлено про те, що 20.11.2024 о 15 год. 19 хв. на електронну адресу АТ «Оріана» надійшло повідомлення від одного з контрагентів товариства - ТОВ «УНІВЕРСАЛ» про те, що товариством не зареєстровано податкової накладної. При перевірці цього повідомлення виявлено факт відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень 2024 року, а також встановлено, що АТ «Оріана» не подано щомісячну податкову звітність - декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2024 року. Окрім того, звертає увагу на те, що неподання (або невчасне подання) АТ «Оріана» декларацій з ПДВ унеможливлює відшкодування задекларованих сум контрагентами, що негативно впливає на подальше співробітництво і можливі претензії з боку останніх (а.с. 78). Наказом в.о. генерального директора АТ «Оріана» № 104-к від 25.11.2024 ОСОБА_1 надано щорічну оплачувану відпустку на 29 календарних днів з 27 листопада по 25 грудня 2024 року (а.с. 42, 100). Наказом в.о. генерального директора АТ «Оріана» № 51 від 26.11.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв?язку із систематичним порушенням трудової дисципліни, а також у зв?язку із невиконанням трудових обов?язків (п. 3.1. п.п. «в», абз.2 (1) розділу ІІІ «Основні права і обов?язки працівників» Правил внутрішнього трудового розпорядку AT «Opiaнa», пунктів 2.1; 2.2; 2.7; 2.8; 2.9 «Завдання та обов`язки головного бухгалтера» Посадової інструкції головного бухгалтера, затвердженої 20.02.2019, а саме: нездійсненні до 18.11.2024 реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 Податкового Кодексу України за жовтень 2024 року, що призвело до порушення граничних строків за затримку яких податковим органом застосовується фінансова санкція (штраф) згідно п.120.1 ст.120 ПК України, а також неподання до 20.11.2024 щомісячної податкової звітності - декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року, керуючись пунктом 3 частини першої статті 40, статтями 147-149 КЗпП України, пунктами 7.1,7.2,7.6 розділу VII Правил внутрішнього трудового розпорядку АТ «Оріана», наказано ОСОБА_1 звільнити із займаної посади головного бухгалтера на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП 26.12.2024. Підстава: наказ № 41 від 13.11.2024 «Про оголошення догани», наказ № 42 від 15.11.2024 «Про оголошення догани», службова записка заступника генерального директора Шевчука О.Ю. від 25.11.2024 з додатком, пояснення головного бухгалтера. ОСОБА_1 з наказом ознайомлена 26.12.2024, що підтверджується її підписом (т.1 а.с. 43). Відповідно до заяви головного бухгалтера Тринчук Л. до в.о. генерального директора АТ «Оріана» від 23.12.2024 вона просить продовжити її щорічну відпустку, яка була надана їй з 27.11.2024 по 25.12.2024, на кількість днів перебування на лікуванні, у зв`язку її тимчасовою непрацездатністю з 16.12.2024 (дата відкриття лікарняного) на кількість днів, що відповідає період хвороби (т.1 а.с. 101). ОСОБА_1 у період з 16.12.2024 по 19.12.2024 та з 20.12.2024 по 27.12.2024 були відкритті листки непрацездатності (т.1 а.с. 102). Наказом в.о. генерального директора АТ «Оріана» «Про внесення змін до наказу № 51 від 26.11.2024» № 3 від 13.01.2025 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю під час щорічної відпустки, наданої головному бухгалтеру АТ «Оріана» ОСОБА_1 , наказано до наказу № 51 від 26.11.2024 внести такі зміни: у пункті першому резолютивної частини наказу 26 грудня 2024 року змінити на 13 січня 2025 року. В іншій частині наказ залишити без змін (т.1 а.с. 77). Згідно з актом про результати камеральної перевірки щодо несвоєчасного подання податкової звітності від 20.12.2024 № 22818/09-19-04-05-14/05743160 платника податків АТ «Оріана», за результатами якої встановлено несвоєчасне подання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2024 року, зокрема, граничний термін подання податкової звітності 20.11.2024, фактично подано 21.11.2024 (т.1 а.с. 90-92). Податковим повідомленням-рішенням від 13.01.2025 № 000/700/0405 повідомлено АТ «Оріана», що на підставі акта перевірки № 22818/09-19-04-05-14/05743160 від 20.12.2024 встановлено порушення гл. 2, ст. 49 п. 49.18, п.п. 49.18.1, п. 203.1 ст. 203 ПК України та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 340,00 грн. (т.1 а.с. 93). Податковим повідомленням-рішенням від 13.11.2024 № 0258390406 повідомлено АТ «Оріана», що на підставі акта перевірки 18602/09-09-19-04-06/05743160 від 16.10.2024 встановлено порушення граничних строків реєстрації є ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за 08.2024, 09.2024, 03.2024 та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1059,74 грн. (т.1 а.с. 94). Згідно з табелем обліку використання робочого часу за листопад 2024 року бухгалтерії АТ «Оріана» з 01 по 18 число працювала ОСОБА_15 , а також 1 та 18 числа працювала ОСОБА_16 (т.1 а.с. 95-96). Вирішуючи спір, суд частково задовольнив вимоги позивачки: зокрема, не погодився із тим, що всі дисциплінарні стягнення, які були застосовані до ОСОБА_1 , і які стали одними з причин її звільнення, є законними. Суд правильно встановив, що для вирішення питання щодо правомірності наказу про звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідно перевірити всі накази про накладення дисциплінарного стягнення, які ввійшли в систему для звільнення. При цьому в ході розгляду справи суд першої інстанції дійшов до висновку, що наказ № 41 від 13.11.2024 «Про оголошення догани», яким позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у виді догани, є правомірним. Позивачка судове рішення не оскаржувала. Відповідач оскаржує судове рішення в частині визнання судом незаконними наказів №42 про оголошення догани і позиваці і №51 про її звільнення за систематичне невиконання трудових обов`язків. Відповідно, в силу положень статті 367 ЦПК України, колегія суддів не перевіряє висновки суду в частині перевірки обставин відмови у визнанні незаконним наказу №41 від 13.11.2024 року. Разом з тим, перевіряючи обставини притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності наказом №42, суд виснував, що відповідачем не доведено вини позивачки у порушенні п 3.1. п.п. «в», абз.2 (1) Правил внутрішнього трудового розпорядку АТ «Оріана», порушенням п.1.4.4, п.2.5, п.2.6, п.2.7, п.2.8, п.2.9 Посадової інструкції головного бухгалтера затвердженої 20.02.2019, що дає підстави вважати незаконним наказ № 42 від 15.11.2024 «Про оголошення догани». В апеляційній скарзі відповідач вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам, на неправильну оцінку доказів, які на його думку свідчать про під ставність притягнення ОСОБА_1 до відповідальності наказом №42 від 15.11.2024 року. Так, суд врахував, що посадових обов`язків ОСОБА_1 не віднесено організацію здійснення оплати за спожиті послуги по рахунках N 1-7541818 від 14.11.2024 р., No 366Ф від 31.10.2024 р., про що міститься відповідний запис/резолюція керівника підприємства на зазначених рахунках. Суд вказав, що керівником не дотримано ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» та Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом МЮУ від 18.06.2015 N° 1000/5» при візуванні вищевказаних рахунків «про термінову оплату». А тому його резолюція на вказаних вище рахунках про здійснення термінової оплати, яка адресована «бухгалтерії», не являлась обов`язковою для виконання, що на думку суду має принципове значення для вирішення питання належного виконання посадових обов`язків виконавцем. Проте судом не враховано, що рахунок не являється організаційно-розпорядчою документацією. Рахунок на оплату товару (послуг) не є первинним документом. Він є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти як оплату за надані (отримані) послуги. Крім того, судом помилково прийнято до уваги, що позивачкою з поважних причин не забезпечено подання звітності з підстав її непрацездатності у період з 14.10.2024 року по 01.11.2024 року, оскільки ОСОБА_1 належним чином не повідомляла відділ кадрів чи підлеглих працівників існування даних обставин та неможливості виконання своїх обов`язків щодо подання звітності, зокрема виконання п.2.10 Посадової інструкції, яким передбачено забезпечення складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строку. Зі змісту оскарженого рішення вбачається, що суд перевіряв усі обставини, що стосуються винесення наказу №42, на які посилалася позивачка, і заперечення відповідача. Висновок суду про те, що позивачка перебувала на лікарняному в період 14.10.2024 року по 01.11.2024 року, що є поважною причиною невиконання покладених на неї посадових обов`язків, відповідачем не спростований. Посилання відповідача на те, що позивачка як головний бухгалтер мала можливість подати фінансову звітність до фонду Державного майна України хоча із запізненням, суперечать змісту оскарженого наказу, в якому її притягнуто до відповідальності саме за неподання звіту до 30 жовтня 2024 року. у зв`язку з такими обставинами не вливає на правильність рішення суду в цій частині той факт, що суд першої інстанції не погодився із наявність винних дій позивачки в бездіяльності стосовно оплати комунальних послуг по наданим рахункам. Колегія суддів погоджується, що такі дії позивачки є порушенням трудових обов`язків, однак наказом №42 їй оголошена догана за сукупність проступків, частина з яких пов`язана із невиконанням обов`язків з причин хвороби, що є поважними причинами. Тому такі доводи апеляційної скарги не приводять колегію суддів до висновків про законність наказу №42. Також суд першої інстанції встановив, що позивачка допустила невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї посадовою інструкцією, за які вона несе персональну відповідальність, тому в діях ОСОБА_1 є склад дисциплінарного проступку, який полягає у нездійсненні до 18.11.2024 реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 Податкового Кодексу України за жовтень 2024 року, що призвело до порушення граничних строків за затримку яких податковим органом застосовується фінансова санкція (штраф) згідно п.120.1 ст.120 ПК України, а також у неподанні до 20.11.2024 щомісячної податкової звітності - декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року. Колегія суддів враховує, що позивачка погодилася із обставинами, встановленими судом, і висновками суду. В запереченням проти апеляційної скарги ОСОБА_1 виклала свою оцінку обставин з точки зору обсягу її обов`язків як головного бухгалтера, але рішення суду в установленому законом порядку не оскаржувала. Встановивши факт порушення позивачкою її трудових обов`язків без поважних причин, суд першої інстанції вважав, що наявність у позивачки правомірної догани відповідно до наказу № 41 від 13.11.2024, яка не визнана незаконною, має значення для встановлення факту систематичності порушень, однак не є самостійною підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення. Також суд врахував тривалість трудового стажу позивачки, її попередню роботу, протягом якої вона не мала підстав для притягнення її до дисциплінарної відповідальності, що вказує на належне виконання нею посадових обов`язків протягом значного проміжку часу, ступінь заподіяної проступком шкоди, яка полягала у накладені на відповідача фінансової санкції у розмір 340,00 грн., взяв до уваги обставини, за яких вчинено проступок, а саме наявність під час невиконання нею посадових обов`язків у підпорядкуванні фактично одного з трьох працівників відділу (а.с. 96), що могло мати наслідком створення додаткового навантаження та ускладнення виконання посадових обов`язків, а також те, що звільнення є крайнім заходом дисциплінарного стягнення, і дійшов висновку, що рішення відповідача про звільнення позивачки є невідповідним ступеню тяжкості вчиненого проступку, а тому незаконним та таким, що порушило право позивачки на працю, а тому наказ № 51 від 26.11.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 » необхідно скасувати та поновити її на посаді головного бухгалтера. Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до статті 5-1 КЗпП України держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України, зокрема, правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи. Ст.ст. 21, 139 КЗпП України визначено, що працівник зобов`язаний виконувати роботу, визначену трудовим договором, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків. Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Частиною першою статті 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. У пунктах 22, 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пункту статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця. Систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постанові від 17 березня 2021 року у справі № 742/4121/18 (провадження № 61-15025св20), від 20 липня 2022 року у справі № 724/1592/21 (провадження № 61-4383св22) тощо. Тобто при звільненні працівника на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП слід враховувати, що працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Разом з тим, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. У постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 755/6249/18 (провадження № 61-47950св18) зазначено, що для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) допущення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Такий висновок підтверджено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19). У своїй постанові від 03.06.2020 у справі №203/905/17 Верховний Суд зробив висновок про те, що наказ про накладення дисциплінарного стягнення є законним, якщо у ньому вказано відомості про конкретні проступки, вчиненні особою, зазначено конкретні нормативні і локальні акти, пункти посадової інструкції, які порушені, конкретні обставини за яких були вчиненні правопорушення. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.07.2020 у справі №554/9493/17 де вказав, що наказ про накладення дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства оскільки у ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення трудових обов`язків. Звільнення за систематичне невиконання трудових обов`язків передбачає здійснення працівником щонайменше двох дисциплінарних проступків, за наслідками вчинення яких виносяться наказ про оголошення догани та наказ про звільнення внаслідок систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 202/1275/18, від 11 листопада 2021 року у справі № 674/395/19, від 11 вересня 2020 року у справі № 638/14690/18-ц, від 12 березня 2020 року у справі № 761/27059/18, від 26.06.2024 щодо справи № 753/646/22. Для вирішення питання щодо правомірності наказу про звільнення за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України необхідно перевірити всі накази про накладення дисциплінарного стягнення, які ввійшли в систему для звільнення. Такі висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена, зокрема, у постановах від 02 лютого 2021 року у справі №813/6440/15, 21 червня 2023 року № 212/518/20. У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 зроблено висновок про те, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, в тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений наданими суду доказами. Зазначений правовий висновок підтриманий також Верховним Судом у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі № 711/8227/16-ц, у постанові Верховного Суду від 20 2020 року у справі № 754/4355/17, від 08 жовтня 2020 року у справі № 202/2817/19. Згідно зі ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Судом першої інстанції встановлено, що наказом в.о. генерального директора АТ «Оріана» № 51 від 26.11.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 » у зв?язку зі систематичним порушенням трудової дисципліни, а також у зв?язку з невиконанням трудових обов?язків (п. 3.1. п.п. «в», абз. 2 (1) розділу ІІІ «Основні права і обов?язки працівників» Правил внутрішнього трудового розпорядку AT «Opiaнa», пунктів 2.1, 2.2, 2.7, 2.8, 2.9 «Завдання та обов`язки головного бухгалтера» Посадової інструкції головного бухгалтера, затвердженої 20.02.2019), а саме: нездійсненні до 18.11.2024 реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених ст.201 Податкового Кодексу України за жовтень 2024 року, що призвело до порушення граничних строків за затримку яких податковим органом застосовується фінансова санкція (штраф) згідно п. 120.1 ст. 120 ПК України, а також неподання до 20.11.2024 щомісячної податкової звітності - декларації з податку на додану вартість за жовтень 2024 року, керуючись пунктом 3 частини першої статті 40, статтями 147-149 КЗпП України, пунктами 7.1,7.2,7.6 розділу VII Правил внутрішнього трудового розпорядку АТ «Оріана», наказано звільнити ОСОБА_1 26.12.2024 із займаної посади головного бухгалтера на підставі п.3 ч.1 ст. 40 КЗпП. Підставою для звільнення позивачки стало її притягнення до дисциплінарної відповідальності згідно з наказами № 41 від 13.11.2024 «Про оголошення догани», № 42 від 15.11.2024 «Про оголошення догани», а також службова записка заступника генерального директора ОСОБА_9 від 25.11.2024 з додатком та пояснення головного бухгалтера. Судом встановлено, що наказ №42 від 15.11.2024 року є незаконним. Однак наказ №41 від 13.11.2024 року судом не визнаний неправомірним. Тобто під час притягнення позивачки до відповідальності за порушення трудової дисципліни у вигляді звільнення матеріалами справи підтверджений факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) допущення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше. Як вже зазначалося вище, судова практика дотримується усталеної позиції, що систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок. Тому, для звільнення працівника за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП необхідна наявність факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) здійснення працівником невиконання чи неналежного виконання обов`язків, після того як до нього вже застосовували заходи дисциплінарного стягнення за вчинення таких дій раніше. Дисциплінарні стягнення мають давність. Так, якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення (ст. 151 КЗпП). Крім того, якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. В Постанові Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі № 640/15754/19 вказано, що єдиною належною обставиною, яка свідчить про систематичність вчинення працівником дисциплінарного проступку, є чинне рішення керівника відповідного органу (наказ) про накладення на працівника дисциплінарного стягнення за таке порушення. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст. 151 КЗпП України). Відповідач прийняв рішення про звільнення позивачки, користуючись своїми дискреційними повноваженнями.Статутом АТ «Оріана» затверджено, що посадовими особами Товариства є Голова та член Наглядової ради, Генеральний директор, члени Дирекції (р.15 п.15.4) . Контрактом з в.о. Генерального директора членом Дирекції АТ «Оріана» ОСОБА_17 від 11.07.2024 року, укладеним Головою Наглядової ради товариства, встановлено право керівника звільняти працівників (п. 3.1.8) Враховую обставин справи, колегія суддів вважає накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення згідно наказу N 51 від 26.11.2024 «Про звільнення ОСОБА_1 » правомірним, оскільки наявні були такі умови: порушення стосується лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції і посадових обов`язків головного бухгалтера ОСОБА_1 ; невиконання і неналежне виконання (бездіяльність) головним бухгалтером ОСОБА_1 своїх трудових обов`язків, скоєним без поважних причин, що спричинило негативні наслідки для товариства у вигляді накладення штрафу, вчинене повторно, є доведеним. Відтак, висновок суду про те, що рішення роботодавця про звільнення позивачки є невідповідним ступеню тяжкості вчиненого проступку, а тому незаконним та таким, що порушило право позивачки на працю, і тому позивачка підлягає поновленню на роботі, не ґрунтується на нормах матеріального права, не відповідає обставинам справи, оскільки суд першої інстанції не уповноважений самостійно оцінювати відповідність дисциплінарного стягнення, накладеного керівником в межах його права, а мав тільки перевірити законність процедури звільнення. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Як встановлено з матеріалів справи, позивач не в повній мірі підтвердила факт порушення її трудових прав відповідачем, оскільки обставини, викладені нею в позовній заяві про поновлення на роботі, підтвердилися тільки в частині незаконності одного з наказів про притягнення її до дисциплінарної відповідальності, однак в решті спростовані обставинами, встановленими судом під час розгляду справи. Враховуючи наведене, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її правильного вирішення, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивачки про поновлення на роботі, і яка наслідок про стягнення з відповідача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Згідно з положеннями статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Як встановлено колегією суддів, висновки суду в частині задоволення вимог про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не відповідають встановленим у справі обставинам, відповідно, суд неправильно тлумачив норми матеріального права, не застосував закон, який підлягав застосуванню, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові. Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність ухвали суду від 14 квітня 2025 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів встановила наступне. Заява АТ «Оріана» мотивована тим, що в постанові головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночка В.Ю. від 02.04.2025 про відкриття виконавчого провадження №77691932 зазначено про наявність підстав відкрити провадження з виконання виконавчого листа №345/7003/24, виданого Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області 03.03.2025, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Акціонерного товариства «Оріана» з дати звільнення, а саме:13 січня 2025 року, з виплатою на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 13 січня 2025 року до дня фактичного поновлення на роботі. Згідно наказу №15 від 28.02.2025 ОСОБА_1 поновлено на посаді головного бухгалтера на виконання рішення Калуського міськрайонного суду від 28.02.2025 у справі № 345/7003/24. З вказаним наказом ОСОБА_1 ознайомилась особисто, що засвідчила власним підписом 03.03.2025. Тобто в частині негайного виконання, вказане рішення, а саме: поновлення на посаді ОСОБА_1 АТ «Оріана» виконано невідкладно і самостійно до дати видання виконавчого листа. Рішення Калуського міськрайонного суду від 28.02.2025, на виконання якого судом видано виконавчий лист, не набуло законної сили, тому виконавчий лист №345/7003/24 виданий 03.03.2025 помилково. Позивач ОСОБА_1 не заперечувала в апеляційному суду, що була негайно поновлена на роботі. Однак оскаржила ухвалу суду, оскільки виконавчий лист підлягав в подальшому до виконання в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Відповідно до положень статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв`язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є видача виконавчого листа за рішенням, яке ще не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню). Отже, висновок суду про те, що виконавчий лист в частині виплати на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу виданий передчасно, оскільки рішення не набрало законної сили, є правильним, таким, що відповідає вимогам процесуального права. Той факт, що прийняття виконавчого листа в частині поновлення на роботі позивача не суперечило закону навіть при добровільному виконанні роботодавцем рішення суду в цій частині, не впливає фактично на правильність рішення суду, оскільки колегія суддів за результатом перегляду справи дійшла до висновку про скасування оскарженого рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі і ухвалення рішення про відмову в позові. Підсумовуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача на рішення по суті спору є обґрунтованими тільки в частині незаконності рішення стосовно необхідності скасування наказу №51 про звільнення позивача і поновлення її на роботі із стягненням розміру суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Суд першої інстанції не дотримався вимог норм матеріального та процесуального права, неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи, його висновки в цій частині не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених вимог з ухваленням нового рішення про відмову в позові. Підстав для скасування або зміни ухвали суду про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, колегією суддів не встановлено. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оріана» задовольнити. Рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2025 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оріана» про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 квітня 2025 року за заявою АТ «Оріана» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 27 червня 2025 року. Судді Є.Є. Мальцева В.А. Девляшевський І.О. Максюта