Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/29074/19

Справа № 127/29074/19 Провадження № 22-ц/801/633/2021 Категорія: 76 Головуючий у суді 1-ї інстанції Романюк Л. Ф. Доповідач:Якименко М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 квітня 2021 рокуСправа № 127/29074/19м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача: Якименко М.М., суддів: Ковальчука О.В., Сала Т.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. Ющенка на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2021 року, ухвалене суддею Вінницького міського суду Вінницької області Романюк Л.Ф., ВСТАНОВИВ: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. О.І. Ющенка (далі ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка) про скасування наказу. Позовна заява мотивована тим, що позивач працювала на посаді головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності у ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка. Наказом № 162 від 24.07.2019 головного лікаря ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка, ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, п.2.5 завдань та обов`язків посадової інструкції за запізнення на роботу 23.07.2019 на 14 хвилин без поважних причин, оголошено догану. Підставою накладення дисциплінарного стягнення зазначено акт перевірки відробітку робочого часу від 23.07.2019. ОСОБА_1 вважає наказ незаконним, оскільки, в її присутності комісією перевірки відробітку робочого часу в складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 було зафіксовано та складено акт, в якому зазначено, що на момент перевірки , проведеної о 08 год. 05 хв. в бухгалтерії на робочих місцях були зокрема відсутні: в зв`язку з відпусткою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в зв`язку з лікарняним листом ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . Факт відсутності на роботі станом на 8 год 05 хв комісією не зафіксовано. Позивач зазначає, що нею було зроблено копію акта комісії , який вона залишила у себе. Після завершення роботи комісії, в кабінет головного бухгалтера повернулась з першого поверху інспектор ОСОБА_4 і повідомила про вимогу керівництва зазначити в акті додатково про факт запізнення ОСОБА_1 на роботу і бажала узгодити який час запізнення записати в акті. Ця розмова відбувалась в присутності свідка ОСОБА_11 ОСОБА_1 вказує, що ознайомившись з наказом про оголошення догани виявила інший акт, в якому крім наведених раніше записів, було дописано, що « ОСОБА_1 прийшла на роботу о 08:14 год.» Саме цей варіант акту став підставою оголошення їй догани. Після чого, позивач надала пояснення на ім`я головного лікаря, в якому заперечувала факт запізнення на роботу та повідомила, що до перевірки комісії долучилась о 08 год. 07 хв. на етапі опитування де знаходяться відсутні працівники. Зазначила, що так як не була повідомлена про початок роботи комісії, а члени комісії почали перевірку не з кабінету головного бухгалтера, тому вона приєдналась до комісії о 08:07 год., а не о 08:00 год. Крім того, перебування ОСОБА_1 на роботі до 08:00 год. 23.07.2019 підтверджується довідкою про зняття кабінету головного бухгалтера з сигналізації, довідкою служби таксі та свідками. Посилаючись на зазначене позивач просила скасувати Наказ № 162 від 24.07.2019 головного лікаря про дисциплінарне стягнення - оголошення догани. Відповідач подав відзив на позов до суду, в якому вказує на безпідставність та необґрунтованість вказаних позивачем обставин в позовній заяві, просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Вказує, що при оголошені догани було виконано всі приписи трудового законодавства та обґрунтовано винесено наказ. Крім того, після оголошення догани, позивач звільнена не була, а потім сама звільнилась за власним бажанням. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2021 року позов задоволено. Скасовано наказ головного лікаря ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка №162 від 24.07.2019 про дисциплінарне стягнення-оголошення догани ОСОБА_1 . Вирішено питання про судові витрати. Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, в апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позову. В якості основних доводів скаржник зазначає, що суд не мотивував на підставі яких доказів він дійшов висновку , що позивач ОСОБА_1 знаходилася на території лікарні і на свій розсуд виконувала роботу головного бухгалтера. Також вказує на відсутність відповідного наказу, розпорядження головного лікаря щодо огляду території лікарні головним бухгалтером, на предмет підрахунку дерев, пам`ятників архітектури та музейних цінностей. Наголошує також на відсутність доказів знаходження позивача у поліклініці н час перевірки. Відзиву від позивача на апеляційну скаргу не надходило. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, зокрема, що виникають з трудових відносин пункт 2 частини 1 статті 274 ЦПК України. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд прийшов до наступного висновку. За змістом ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Таким вимогам рішення суду відповідає. Судом було встановлено, що Наказом № 162 від 24.07.2019 головного лікаря ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка, ОСОБА_1 за порушення трудової дисципліни, правил внутрішнього трудового розпорядку, п.2.5 завдань та обов`язків посадової інструкції за запізнення на роботу 23.07.2019 на 14 хвилин без поважних причин, оголошено догану (а.с.5). Підставою для прийняття зазначеного вище наказу слугував акт перевірки відробітку робочого часу від 23.07.2019, доповідна записка членів комісії від 23.07.2019; письмове пояснення ОСОБА_1 від 23.07.2019 року; пояснювальні записки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , від 23.07.2019. У письмових поясненнях позивач заперечувала факт запізнення на роботу та повідомила, що до перевірки комісії долучилась о 08 год. 07 хв. на етапі опитування де знаходяться відсутні працівники. Зазначила, що так як не була повідомлена про початок роботи комісії, а члени комісії почали перевірку не з кабінету головного бухгалтера, тому вона приєдналась до комісії о 08:07 год., а не о 08:00 год. (а.с. 6). В Акті від 23.07.2019 перевірки робочого часу в бухгалтерії ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка зазначено, що на момент перевірки о 08:05 год. на робочих місцях відсутні наступні працівники: у відпустці щорічній ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в зв`язку з лікарняним листом ОСОБА_9 , ОСОБА_12 (а.с.7). Отже станом на 8 год 05 хвилин відсутність позивача на роботі зафіксована не була. Однак в Акті від 23.07.2019 перевірки робочого часу в бухгалтерії ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка зазначено, що на момент перевірки о 08:05 год. на робочих місцях відсутні наступні працівники: у відпустці щорічній ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , в зв`язку з лікарняним листом ОСОБА_9 , ОСОБА_12 та додатково зазначено, що ОСОБА_1 з`явилась на роботу о 08:14 год. (а.с.8). Відомості у останньому акті є суперечливими та такими, що не узгоджуються із тим, що вказано у попередньому акті комісії. В пояснювальній записці інспектор з кадрів Коваль Н.І. ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка повідомила, що 23.07.2019 о 08:05 год. була проведена перевірка відробітку робочого часу відділу бухгалтерського обліку та звітності. На момент перевірки була відсутня головний бухгалтер ОСОБА_1 , о 08:14 год. головний бухгалтер з`явилась на робочому місці з сумкою та повідомила, що вона була на території лікарні в поліклініці (а.с. 37). В доповідній записці від 23.07.2019 старшого інспектора з кадрів ОСОБА_3 та інспектора з кадрів Коваль Н.І. ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка зазначено, що під час перевірки відробітку робочого часу та дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку відділу бухгалтерського обліку та звітності, було встановлено, що на момент перевірки 08:05 год. була відсутня головний бухгалтер ОСОБА_1 , головний бухгалтер ОСОБА_1 з`явилась на робочому місці о 08:14 год. В момент оформлення акту головний бухгалтер ОСОБА_1 самовільно зробила ксерокопію з недооформленого акту, в якому не було зазначено момент її появи на роботі та був відсутній підпис одного з членів комісії ОСОБА_3 . Потім в її присутності акт був дооформлений, а саме: зазначено час появи головного бухгалтера ОСОБА_1 на робочому місці та до підписаний (а.с.38). 30.07.2019 по вказаним обставинам позивачем на ім`я керівництва було подано службову записку. (а.с.39). Відповідно до пояснювальної записки бухгалтера групи обліку медикаментів, запасів, продуктів харчування та основних засобів ОСОБА_2 від 23.07.2019, о 08:05 год. були відсутні працівники, в зв`язку з відпусткою та лікарняним, а також головний бухгалтер ОСОБА_1 , яка з`явилася о 08:14 год. (а.с.40). Відповідно до пояснювальної записки старшого інспектора з кадрів Директорчук О.П. від 23.07.2019 року, вбачається, що головний бухгалтер ОСОБА_1 зайшла у відділ бухгалтерського обліку та звітності з сумкою о 08:14 год. На запитання чому в акті в членах комісії не зазначено її прізвище, відповіла, що її не було на робочому місці. У відповідь почули, що вона була на території в поліклініці в кого і навіщо не повідомила (а.с.41). Згідно до довідки № 35/19 від 23.10.2019 року ПП «Фортеця - Гарант», 23.07.2019 року на об`єкті КЗ ВОПНЛ ім. ак. Ющенко (каб. 4) зняття з охорони відбулося о 07: 57 год., а взяття під охорону о 13:03 год. (а.с.52). Відповідно до довідки від 22.10.2019 року ОСОБА_13 , ОСОБА_1 здійснювала замовлення послуги таксі 23.07.2019 року о 07:36 год., час завершення виклику 07:50 год., пункт виклику Стахурського, 58/69, пункт замовлення Поділля лікарня Ющенка (а.с.53). Наказом № 166-к від 08.07.2019 ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка, позивачу встановлено режим роботи на умовах неповного робочого дня, як матері, що виховує дітей віком до 14 років тривалістю 5 годин з (08:00 год. до 13:00 год.), з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу, з посадовим окладом 10250 грн. 80 коп. на місяць, з 08 липня 2019 року (а.с.69). На час розгляду справи наказом № 266-к від 29.10.2019 ОСОБА_1 звільнена за власним бажанням, у зв`язку з доглядом за дитиною віком до 14 років (а.с. 36). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено факт запізнення позивача на роботу. Тобто відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком, оскільки він зроблений з дотриманням норм матеріального та процесуального права із правильним застосуванням правових висновків. Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. За приписами статті 139 КЗпП України працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір. Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов`язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов`язків. Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну (стаття 142 КЗпП України). За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення (стаття 147 КЗпП України). Відповідно до частини першої статті 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Статтею 149 КЗпПУкраїни передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. При розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачені статями 147-1 - 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строки, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок тощо. Тягар доведення правомірності застосування до працівника заходу стягнення та дотримання процедури його накладення, покладається саме на власника або на уповноважений ним орган. Між сторонами виник спір щодо правомірності накладення дисциплінарного стягнення. Так, підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. Порушення трудової дисципліни полягає у невиконанні або неналежному виконанні з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказувала на те, що підставою для дисциплінарного стягнення оголошення догани, є акт перевірки відробітку робочого часу від 23.07.2019, в якому зазначено, що на момент перевірки о 08 год. 05 хв. в бухгалтерії на робочих місцях була відсутня позивач ОСОБА_1 , а саме з`явилася на роботу о 08:14 год. Вважає даний наказ незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Як вбачається із посадової інструкції № 44/1 головного бухгалтера відділу бухгалтерського обліку та звітності, затверджену головним лікарем ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка, а саме п.1.1-п.1.5 головний бухгалтер відноситься до професійної групи «Керівники» та очолює відділ бухгалтерського обліку та звітності. Дана посадова інструкція визначає функціональні обов`язки, права та відповідальність головного бухгалтера лікарні. Головний бухгалтер призначається на посаду та звільняється з посади головним лікарем відповідно до законодавства про працю. У разі тимчасової відсутності головного бухгалтера (відрядження, відпустки, тимчасової втрати працездатності, тощо) виконання його обов`язків покладається на заступника головного бухгалтера, а у разі відсутності заступника головного бухгалтера відповідно до наказу головного лікаря - на іншого працівника відділу бухгалтерського обліку та звітності. У своїй роботі головний бухгалтер керується законодавством у сфері бухгалтерського та податкового обліку, Статутом лікарні, наказами й розпорядження головного лікаря, положенням про відділ бухгалтерського обліку та звітності, Правилами внутрішнього трудового розпорядку та даною посадовою інструкцією. Також п. 1.6 Інструкції робочим місцем головного бухгалтера є кабінет у приміщенні відділу бухгалтерського обліку та звітності та інші місця, пов`язані з виконанням посадових обов`язків (а.с.50). Із покладених на позивача завдань, згідно посадової інструкції, до її обов`язків було також входило здійснення контролю усіх господарських операцій, які були проведені лікарнею. Крім того, із посадової інструкції вбачається, що місцем роботи ОСОБА_1 є не тільки робочий кабінет у приміщенні ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка, а й інші місця пов`язані з виконанням посадових обов`язків. Відсутність позивача у робочому кабінеті, не є фактом відсутності на робочому місці, а тому не може вважатись дисциплінарним проступком. Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснювала замовлення послуги таксі 23.07.2019 о 07:36 год., час завершення виклику 07:50 год., пункт виклику Стахурського, 58/69, пункт замовлення Поділля лікарня Ющенка. Також ПП «Фортеця-Гарант» зафіксовано зняття з охорони кабінету №4 позивача о 07:57 год. Висновок суду , що позивачем не було допущено порушення трудової дисципліни , є правильним. З таким висновком погоджується суд апеляційної інстанції. У судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які працюють у ВОПНЛ ім. акад. О.І. Ющенка, суду показали , що ОСОБА_1 була відсутня в робочому кабінеті під час перевірки о 08:05 год., однак їх покази не спростовують наданих позивачем доказів, а тому обґрунтовано не були взяті судом до уваги. Відтак, матеріали справи не місять обґрунтованих доказів того, що ОСОБА_1 вчинила дисциплінарний проступок, за який її згідно Наказу відповідача №162 від 24.07.2019 було оголошено догану. З урахування наведеного та аналізуючи положення посадової інструкції, суд прийшов до правильного висновку, що позивачем не було допущено порушення Правила внутрішнього трудового розпорядку та посадову інструкцію, а тому відсутні правові та фактичні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, що свідчить про незаконність оскаржуваного наказу та необхідність його скасування. Позивач надала суду першої інстанції належні та допустимі докази на підтвердження заявлених нею вимог, які в своїй сукупності є достатніми для прийняття обґрунтованого та вмотивованого рішення, яке і було ухвалене судом першої інстанції. Прийнявши до уваги зазначені вище обставини, а також вимоги законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, які регулюють правовідносини сторін та дійшов обґрунтованого висновку, що оспорюваний наказ прийнято безпідставно. При вирішенні спору, судом було враховано всі обставини справи, надано оцінку усім належним доказам. З огляду на викладене, відповідачем в супереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України не доведено ті обставини, на які посилається в апеляційній скарзі, як на підставу для відмови у задоволенні позову. Апеляційна скарга не містить обставин, які б спростовували висновки суду і свідчили б про порушення судом норм процесуального та матеріального права, тому з огляду на положення ч. 2 ст. 376 ЦПК України, не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Відповідно до ч.3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Випадки для звільнення від доказування, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні. Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). Таким чином, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та норми права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну правову оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 376, 381, 382-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Вінницької обласної психоневрологічної лікарні ім. акад. Ющенка залишити без задоволення. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 18 січня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 15 квітня 2021 року. Головуючий М.М. Якименко Судді: О.В. Ковальчук Т.Б. Сало