Ухвала КАС ВС № 560/12157/24

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 24 червня 2025 року м. Київ справа №560/12157/24 адміністративне провадження №К/990/24048/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Бевзенка В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року (суддя Шевчук О.П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2025 року (колегія у складі суддів Смілянця Е.С., Драчук Т.О., Полотнянка Ю.П.) у справі № 560/12157/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області (далі - ГУ ПФ України в Хмельницькій області, відповідач, скаржник), в якому просив: - визнати протиправними дії ГУ ПФ України в Хмельницькій області щодо ОСОБА_1 стосовно перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за періоди з 01.01.2021 по 31.12.2021 згідно з довідкою від 31.07.2023 № 289, з 01.01.2022 по 31.12.2022 згідно з довідкою від 31.07.2023 № 290, з 01.01.2023 по 31.12.2023 згідно з довідкою від 31.01.2024 № 291, з 01.01.2024 згідно з довідкою від 31.01.2024 № 292; - зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 70% суддівської винагороди судді Верховного Суду України, визначеної законом, з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 04.12.2018 № 11-р/2018, від 11.10.2005 № 8-рп/2005, рішень Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 520/12113/21, від 18.10.2022 у справі № 520/12820/21, з виплатою належних сум за період з 01.01.2021 при зміні суддівської винагороди. Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 12.09.2024, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025, позов задовольнив частково. А саме: - визнав протиправним дії ГУ ПФ України в Хмельницькій області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці; - визнав протиправними дії ГУ ПФ України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_2 здійснити перерахунок та виплату раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання з 02.04.2024, виходячи з 54% суддівської винагороди; - зобов`язав ГУ ПФ України в Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 70% суддівської винагороди судді П`ятого апеляційного адміністративного суду за періоди з 01.01.2021 по 31.12.2021 згідно з довідкою від 03.07.2024 № 289, з 01.01.2022 по 31.12.2022 згідно з довідкою від 03.07.2024 № 290, з 01.01.2023 по 31.12.2023 згідно з довідкою від 03.07.2024 № 291, з 01.01.2024 згідно з довідкою від 03.07.2024 № 292, з урахуванням виплачених сум. 04.06.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України в Хмельницькій області, в якій останнє з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права просить скасувати рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.09.2024 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2025, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. Щодо обгрунтування заявлених підстав касаційного оскарження. Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги. Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Так, за правилами норм ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Одночасно приписами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України визначено, що судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) можуть бути оскарженні в касаційному порядку виключно у наступних випадках: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. У цій касаційній скарзі містяться покликання на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. У контексті наведеного Суд звертає увагу скаржника на те, що твердження про фундаментальне значення питань права повинні зазначатися, щонайменше, з викладенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. При перевірці поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що скаржник не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики. У взаємозв`язку з цим слід зазначати, що суд касаційної інстанції позбавлений можливості самостійно визначати підстави касаційного оскарження. Цей обов`язок у силу приписів ч. 3 ст. 334 КАС України покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Стосовно сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених законом порядку і розмірі. Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. Частинами 1 та 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що з 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3 028 гривень. Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У той же час ч. 3 ст. 4 цього Закону визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Враховуючи наведене, судовий збір який підлягає сплаті за подання цієї електронної касаційної скарги, становить 1 937,92 грн (тобто 1 211,20 грн х 200% х 0,08). Проте ГУ ПФ України в Хмельницькій області до матеріалів касаційної скарги не долучено докази сплати судового збору за подання цієї скарги в сумі 1 937,92 грн, натомість клопоче звільнити його від сплати судового збору. В обгрунтування заявленого клопотання зазначає, що станом на дату подання цієї касаційної скарги бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік ще не затверджений, а тимчасовим кошторисом і планом асигнувань на 2-ий квартал 2025 року ГУ ПФ України в Хмельницькій області коштів на відшкодування судового збору не передбачено. Вирішуючи зазначене клопотання, Суд виходить з такого. Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI). Відповідач не є суб`єктом, на якого поширюється дія п. 1 та п. 2 ст. 8 Закону № 3674-VI. Більше того, Суд не бере до уваги покликання скаржника на те, що неможливість сплати ним судового збору за поданою касаційною скаргою обумовлена періодичним браком фінансування з бюджету саме на цю мету, оскільки такі не підтверджені жодними документальними доказами. Отже, у задоволенні клопотанні про звільнення від сплати судового збору слід відмовити. Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для подання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстав касаційного провадження, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, та надання документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1 937,92 грн. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код класифікації доходів бюджету: 22030102; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір. Також скаржнику слід роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали скарга буде повернута (п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України). Керуючись ст.ст. 330, 332 КАС України, Верховний Суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду в Хмельницькій області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі № 560/12157/24 залишити без руху.

3. Надати Головному управлінню Пенсійного фонду в Хмельницькій області строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

4. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з дією воєнного стану в Україні.

5. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя В.М. Бевзенко Суддя О.П. Стародуб