Постанова 4824 № 756/12134/23

справа №756/12134/23 головуючий у суді І інстанції Луценко О.М. провадження № 22-ц/824/8916/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді - Березовенко Р.В., суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 09 лютого 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, - В С Т А Н О В И В: У вересні 2023 року представниця ПАТ «АК «Київводоканал» - Карандюк Ю.О. звернулася до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , в якому просив суд: стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 77 925,77 грн з яких: заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі - 51 864,31 грн; 3% річних - 4 250,43 грн; інфляційні втрати - 21 811,03 грн, а також судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачі є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 . 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» №110 (4510) опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо-будинкових систем). Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. У разі відмови споживача від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг. Таким чином, відповідачі мають особовий рахунок, отримують послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових мереж) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору, оскільки повідомлення та договору у вищевказаній газеті, на адресу ПрАТ «АК «Київводоканал», жодних заяв або повідомлень про відмову від надання зазначених послуг та договору від відповідачів не надходило. 31 травня 2021року на офіційному веб-сайті (vodokanal.kiev.ua) опубліковано повідомлення про публічну пропозицію( оферту) ПрАТ «Київводоканал» про укладення публічного індивідуального договору приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та/ або централізованого водовідведення у зв`язку з чим з 01 липня 2021 року вказаний договір вважається укладеним. Внаслідок невиконання відповідачем умов вищезазначених договорів та зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати спожитих послуг за період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2023 року утворилася заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги у розмірі 51 864,31 грн, заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку у розмірі 61,46 грн, заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування в розмірі 791,40 грн. У зв`язку з простроченням оплати спожитих житлово-комунальних послуг на підставі ст. 625 ЦК України відповідач зобов`язаний сплатити на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» 3% річних у розмірі 4 250,43 грн. та інфляційні втрати у розмірі 21 811,03 грн. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 23 листопада 2023 року закрито провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_6 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги Заочним рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 09 лютого 2024 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 51 864,31 грн., інфляційних втрат у розмірі 21 811,03 грн., 3 % річних у розмірі 4 250,43 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн. та витрати за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав у розмірі 35,00 грн. Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 10 лютого 2025 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 лютого 2024 року у справі за позовом ПрАТ «АК «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги. Не погодившись із заочним рішенням суду, ОСОБА_1 10 березня 2025 року засобами поштового зв`язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 09 лютого 2024 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 . Апелянт вказав на хибність висновків суду першої інстанції та неправильну оцінку наявним у справі доказам. Зазначає, що ані апелянт, ані його дружина ОСОБА_2 , ані його донька ОСОБА_7 з 2003 року не користуються комунальними послугами за адресою: АДРЕСА_2 , в т.ч. і послугами ПрАТ «АК «Київводоканал». Відповідачі постійно мешкають за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, позивач нарахував на свою користь з відповідачів 3% річних та інфляційні втрати за період з січня 2017 року по 31 травня 2023 року, що суперечить постанові КМ України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану». Зауважив, що про розгляд справи не був належним чином повідомлений, а тому не мав можливості заявити суду першої інстанції про застосування строків позовної давності до позовних вимог ПрАТ «АК «Київводоканал». Останнім заявлено до стягнення заборгованість, яка утворилася з січня 2017 року по травень 2023 року, тобто за межами 3-річного строку позовної давності. Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 квітня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 09 лютого 2024 року у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. 01 травня 2025 року представник ПАТ «АК «Київводоканал» - Гажала Алла Валеріївна подала відзив на апеляційну скаргу, в якій заперечила проти доводів апеляційних скарг, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Свою позицію мотивувала обставинами, на які посилалася у заявах по суті справи, поданих до суду першої інстанції. Вказала, що позовні вимоги заявлено до відповідачів як до співвласників квартири за адресою: АДРЕСА_2 , які зобов`язані утримувати належне їм майно. Про зміну місця проживання відповідачі постачальника послуг не інформували, а також не вживали інших заходів повідомлення ПрАТ «АК «Київводоканал» про припинення споживання послуг. Крім того, з лютого 2022 року штрафні санкції ПрАТ «АК «Київводоканал» споживачам житлово-комунальних послуг не нараховує. Щодо застосування строків позовної давності, зазначила, що у зв`язку з введенням на території України карантину, починаючи з 12 березня 2020 року і до 01 липня 2023 року відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, строк позовної давності продовжувався на строк дії карантину. Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 травня 2025 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно вимог ст. 369 ЦПК України, в редакції на час надходження апеляційної скарги, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи. Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також, надав сторонам строк для подачі відзиву. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц). Оскільки дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, без повідомлення учасників справи. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 05 жовтня 1999 року, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 та членам її сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 (в рівних долях). За відомостями Золотоніського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Золотоніському районі Черкаської області ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №10. За відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно від 04 липня 2023 року, ОСОБА_8 померла. 26 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10 квітня 2014 року №1198, яким внесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), який доповнено новими частинами. За пунктом 5 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення. Частиною сьомої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір па надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання. 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» №110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання Публічним акціонерним товариствам «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем). Повідомленням визначено, що фізична особа (власник/квартиронаймач житлового приміщення у багатоквартирному будинку), що користується послугами з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, вважається такою, що ознайомлена, погоджується та приєднується до умов Договору. Вказано, що у разі відмови споживачів від отримання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води, така відмова має бути оформлена письмово та направлена до ПрАТ «АК «Київводоканал», для оформлення припинення надання цих послуг. Згідно розрахунку заборгованості по сплаті за надані житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_2 , за період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2024 року заборгованість становить у розмірі 77 925,77 грн, яка складається із заборгованості за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення у розмірі 51 011,45 грн., заборгованості зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку у розмірі 61,46 грн., заборгованості з внесення плати за абонентське обслуговування в розмірі 791,40 грн., інфляційних втрат у розмірі 21 811,03 грн. та трьох процентів річних у розмірі 4 250,43 грн. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що відповідачі як споживачі послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення гарячої та холодної води, по квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , які надаються ПрАТ «АК «Київводоканал», неналежним чином виконували обов`язок зі сплати наданих послуг, а тому зобов`язані сплатити наявну заборгованість з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних. Колегія суддів, перевіривши оскаржуване рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, не може в повній мірі погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав. Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України). Відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг регулюються Житловим кодексом УРСР, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг центрального опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМ України від 21 липня 2005 року №630 та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затвердженими постановою КМ України від 05 липня 2019 року №690. ПАТ «АК «Київводоканал» у цій справі пред`явило вимогу про стягнення з відповідачів заборгованості по сплаті за надані житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_2 , за період з 01 січня 2017 року по 31 травня 2024 року. За приписами ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 369 ЦК України визначено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.. Оскільки відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05 жовтня 1999 року, обов`язок зі сплати заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, які виникли за цією адресою, на підставі ст. 322 ЦК України покладено на них незалежно від фактичного проживання. Стаття 67 ЖК України визначає, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до статті 68 ЖК України, наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами. За вимогами ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Згідно з п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України 21 липня 2005 року №630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата вноситься не пізніше 20 числа місця, що настає за розрахунковим. Сторона позивача посилається на те, що виникнення цивільних прав та обов`язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). 05 серпня 2014 року в газеті «Хрещатик» №110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал», в подальшому перейменованим у ПАТ «АК «Київводоканал» - позивача, як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж). У відповідності до п. 1.1 Договору ПАТ «АК «Київводоканал» зобов`язується надавати відповідачам відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення холодної та гарячої води (з використанням внутрішньобудинкових систем), а відповідачі зобов`язуються своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором. Відповідно до п. 3.1 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. За цим договором застосовується щомісячна система оплати послуг. Платежі вносяться споживачем не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Відповідно до п. 15 Договору розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором. Пунктом 7 Договору визначено, що плата за послуги складається з: - плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягу спожитих послуг, визначеного відповідно до законодавства; - плати за абонентське обслуговування, граничний розмір якої визначається Кабінетом Міністрів України. За приписами статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пунктів 37, 38 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №690 від 05 липня 2019, розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитих послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиті послуги), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів. Споживач здійснює оплату спожитих послуг щомісяця в порядку та строки, визначені договором. Споживач не звільняється від оплати послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Положення ст. 530 ЦК України визначають, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Наведене свідчить, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в порушення умов Договору зобов`язання щодо повної та своєчасної сплати спожитих послуг з водопостачання та водовідведення не виконали належним чином, внаслідок чого у них обліковувалася заборгованість по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з січня 2017 року по травень 2024 року у розмірі 77 925,77 грн, що підтверджується довідкою та розрахунком заборгованості. Згідно довідки від 17 липня 2023 року, заборгованість за адресою: АДРЕСА_1 (о/р НОМЕР_1 ) за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення станом на 31 травня 2023 року складається з суми основного боргу за послуги з водопостачання та водовідведення у розмірі 51 011,45 грн; внески за обслуговування вузла комерційного обліку - 61,46 грн та плати за абонентське обслуговування - 791,40 грн. За правилами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Крім того, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у постанові від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59цс13, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг покладається на боржника відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання. Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі №401/710/15-ц. У зв`язку з виниклою у відповідачів заборгованістю по оплаті житлово-комунальних послуг, позивач в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахував втрати від інфляції внаслідок несвоєчасного розрахунку у розмірі 21 811,03 грн, а також 3% річних у розмірі 4 250,43 грн. При цьому, за даними розрахунку заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, інфляційні втрати та 3% річних ПрАТ «АК «Київводоканал» з лютого 2022 року не нараховує, що спростовує доводи апеляційної скарги в частині порушення позивачем постанови КМ України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану». Разом з тим, у апеляційній скарзі ОСОБА_1 заявив про застосування строків позовної давності до позовних вимог, вирішуючи яку апеляційний суд виходить з наступного. Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). За правилами ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2023 року у справі №756/8056/19 зазначила, що за змістом ст. 267 ЦК сплив позовної давності сам по собі не припиняє суб`єктивного права кредитора, яке полягає в можливості одержання від боржника виконання зобов`язання як у судовому, так і в позасудовому порядку. Суд визнає причини пропуску позовної давності поважними з ініціативи та за заявою (клопотанням) позивача з наведенням відповідних доводів і поданням належних та допустимих доказів. Водночас у ч.3 ст.267 ЦК установлені суб`єктивні межі застосування позовної давності - без заяви сторони у спорі позовна давність судом за власною ініціативою застосовуватись не може за жодних обставин. Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі №200/11343/14-ц, у випадку, коли суд першої інстанції, не повідомивши належно відповідача про час і місце розгляду справи, ухвалив заочне рішення, відповідач був вправі заявити про застосування позовної давності у заяві про перегляд такого рішення. Якщо суд першої інстанції відмовив у задоволенні цієї заяви, відповідач міг заявити про застосування позовної давності в апеляційній скарзі на заочне рішення суду першої інстанції. Той факт, що відповідач, який не був належно повідомлений судом першої інстанції про час і місце розгляду справи, не брав участі у такому розгляді, є підставою для вирішення апеляційним судом заяви цього відповідача про застосування позовної давності, навіть якщо така заява не подавалася ним у суді першої інстанції. Перед відкриттям провадження у справі на підставі ч. 6 ст. 187 ЦПК України місцевий суд встановив, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджено інформацією про задеклароване/ зареєстроване місце проживання особи від 26 вересня 2023 року. Однак, ухвалу про відкриття провадження у справі з копією позовної заяви та доданими до неї документами, а також судові повістки суд направляв ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Рекомендовані поштові повідомлення поверталися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що не вважається належним повідомленням учасника справи про дату час та місце розгляду справи у розумінні ч. 8 ст. 128 та ч. 6 ст. 272 ЦПК України. Неналежне повідомлення місцевим судом ОСОБА_1 про розгляд справи унеможливило подання ним своїх заперечень щодо позовних вимог, у тому числі заяви про застосування наслідків спливу строків позовної давності. Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19» визначено, що з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин. Надалі постановами Кабінету Міністрів України цей карантин на території України продовжувався та був відмінений з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651. Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у редакції на час подання позовної заяви, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого неодноразово продовжувався та тривав на час звернення товариства до суду з позовом (вересень 2023 року). Тобто, виходячи з вищенаведених положень матеріального закону, пропущеною може бути позовна давність лише за вимогами, що виникли до 02 квітня 2017 року. Строк позовної давності за вимогами, що виникли з 03 квітня 2017 року та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважаються продовженим на підставі пунктів 12 та 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також до закінчення воєнного стану. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а розрахунки доведеними позивачем в межах строків позовної давності з квітня 2017 року по травень 2024 року на суму 49 538,78 грн, а з урахуванням внесків за обслуговування вузла комерційного обліку та плати за абонентське обслуговування, усього 50 391,64 грн. За правилами ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо). За таких обставин, з відповідача на користь позивача в порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягають стягненню збитки від інфляції у сумі 20 451,74 грн та 3% річних у сумі 3 976,94 грн. За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів встановила, що доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи частково знайшли своє підтвердження. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. На підставі вищенаведених мотивів, колегія апеляційного суду вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, не ґрунтується на наявних у справі доказах, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і не може бути залишене без змін, а підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «АК «Київводоканал». Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд, в зв`язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд, в зв`язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Ураховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково (96,01), з ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 належить стягнути на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» судовий збір за розгляд справи судом першої інстанції у розмірі по 515,41 грн з кожного, а за отримання відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 7,00 грн з кожного. Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково (3,99%), з ПрАТ «АК «Київводоканал» на користь апелянта підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 160,64 грн. Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Отже, відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України остаточно шляхом взаємозарахування слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «АК «Київводоканал» судовий збір у розмірі 354,77 грн. Керуючись ст. ст. 141, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Заочне рішення Оболонського районного суду міста Києва від 09 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги - задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»» (код ЄДРПОУ 03327664, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-а) заборгованість за житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення за період з квітня 2017 року по травень 2024 року у розмірі 74 820 (сімдесят чотири тисячі вісімсот двадцять гривень) 32 коп., з яких: заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі - 50 391,64 грн; 3% річних - 3 976,94 грн; інфляційні втрати - 20 451,74 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»» (код ЄДРПОУ 03327664, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-а) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 515,41 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 7,00 грн. Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»» (код ЄДРПОУ 03327664, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-а) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 515,41 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 7,00 грн. Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»» (код ЄДРПОУ 03327664, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-а) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 515,41 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 7,00 грн. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»» (код ЄДРПОУ 03327664, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-а) судовий збір у розмірі 354,77 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 7,00 грн. Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»» (код ЄДРПОУ 03327664, місцезнаходження: 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-а) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 515,41 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи у розмірі 7,00 грн. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Головуючий: Р.В. Березовенко Судді: О.Ф. Лапчевська Г.І. Мостова