Постанова Львівський апеляційний суд № 450/1662/25
від 23.06.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 450/1662/25 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є. О. Провадження № 33/811/816/25 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисників адвокатів Фецяка Василя Ярославовича, Гагалович Галини Михайлівни, прокурора Павленка Романа Івановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу адвоката Фецяка Василя Ярославовича на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 травня 2025 року, щодо ОСОБА_1 , встановив: цією постановою, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 6800 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Місцевим судом встановлено, що ОСОБА_1 будучи начальником відділу земельних ресурсів Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. ОСОБА_1 будучи начальником відділу земельних ресурсів Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись з даною постановою адвокат Фецяк В.Я., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В доводах апеляційної скарги зазначає, що постанову місцевого суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин справи, висновки суду не відповідають дійсним обставин справи. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній реальний конфлікт інтересів, оскільки він виконував свої службові обов`язки в межах наданих йому повноважень. Повідомляє, що розпорядженням Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області №78-к від 14 березня 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу земельних ресурсів виконавчого комітету. ОСОБА_1 підписав акт комісії Давидвської сільської ради від 11 грудня 2024 року про винесення в натуру на місцевості земельну ділянку комунальної власності з визначенням кадастрового номеру №4623682400:01:004:0295, що межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 , під час винесення даного акту було встановлено, що дана ділянка самовільно захоплена ОСОБА_2 та огорожею кам`яною огорожею . Наголошує, що виготовленням технічної документації займалася незалежна компанія ПП «Інститут містобудування та архітектури» на замовлення Давидівської сільської ради. Зазначає, що ОСОБА_1 виконував свої службові обов`язки в межах наданих йому повноважень законом, керуючись посадовою інструкцією, в публічних інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливості будь-якого конфлікту інтересів у зв`язку із чим вважав, що обов`язок повідомляти сільського голову Давидівської сільської радим про конфлікт інтересів не було, оскільки не може бути суперечності між приватним інтересом особи зі службовими повноваженнями, коли немає приватного інтересу. Звертає увагу, що ОСОБА_2 було направлено заяву про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою земельної ділянки площею 0,0082 га із кадастровим номером №4623682400:01:004:0295 з метою безоплатної передачі ділянки у приватну власність, у зв`язку із чим нею підтверджено факт використання земельної ділянки без достатніх правових підстав. Повідомляє, що цивільний спір між ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 не має жодного відношення до ОСОБА_1 , та не стосується ділянки щодо якої він підписав акт, яка перебуває в комунальні власності Давидівської сільської ради. Зазначає, що судом не перевірено показань свідка, безпідставно відхилено аргументи сторони захисту. Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисників на підтримку доводів апеляційної скарги, пояснення прокурора на заперечення аргументів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Законом України «Про запобігання корупції» визначено правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень. Згідно пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, посадові особи місцевого самоврядування. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (Порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів), адміністративним правопорушенням є неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Згідно диспозиції ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, адміністративним правопорушенням є вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Відповідно до примітки до ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Відповідно до вказаної примітки, а також відповідно до пп. и п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами даного адміністративного правопорушення, серед інших, визнаються посадові та службові особи інших державних органів, а відповідно до пп. а п. 2 ч. 1 цього Закону суб`єктами даного адміністративного правопорушення визнаються також особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у п. 1 ч. 1 цієї статті. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Апеляційним судом встановлено, що розпорядженням Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області № 78-К від 14 березня 2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Давидівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області. Також встановлено, що у Пустомитівському районному суді Львівської області на розгляді знаходяться цивільні справи (позовне провадження) №450/2037/24, згідно якої ОСОБА_2 є позивачем , а відповідачем ОСОБА_3 , (мати ОСОБА_1 ) та цивільна справа №450/1862/24 на заяву про забезпечення позову, доказів у цивільній справі , де заявником є ОСОБА_2 , а відповідачем ОСОБА_3 . У зв`язку із чим у ОСОБА_2 з ОСОБА_1 давно тривають неприязні відносини, виникають спірні питання з приводу користування суміжними ділянками за адресою АДРЕСА_1 (де проживає ОСОБА_2 ) та ОСОБА_4 , 34 (де проживає та зареєстрований ОСОБА_1 з матір`ю). З представлених матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 підписано акт комісії Давидівської сільської ради від 11 грудня 2024 року про винесення в натуру на місцевості земельну ділянку комунальної власності з визначенням кадастрового номеру №4623682400:01:004:0295, що межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 , маючи із нею неприязні відносини та не вжив заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Актом, зафіксовано, що земельна ділянка 4623682400:01:004:0295 є захоплена ОСОБА_2 та огороджена кам`яною огорожою. Додатково, в Акті зафіксовано, що комісією було встановлено, що в межах червоних ліній вулиць Сонячна, навпроти земельної ділянки комунальної власності з визначеним кадастровим номером 4623682400:01:004:0295, яка є захоплена та огороджена ОСОБА_2 ростуть хвойні дерева заввишки понад 2,5 м, а також закритий рів стічних вод з вулиці Сонячна, внаслідок чого відбувається підтоплення дороги. Окрім того, в акті зазначено, що комісія вирішила рекомендувати ОСОБА_2 в 10-ти денний термін з моменту отримання даного акту комісії: звільнити земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 4623682400:01:004:0295 шляхом демонтажу самовільно встановленої кам`яної огорожі; демонтувати посаджені в межах червоних ліній дороги хвойні дерева та відновити рів стічних вод з вулиці Сонячна, навпроти земельної ділянки комунальної власності з визначеним кадастровим номером 4623682400:01:004:0295, яка є захоплена та огороджена ОСОБА_2 . Отже, ОСОБА_1 будучи начальником відділу земельних ресурсів Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Окрім того, ОСОБА_1 будучи начальником відділу земельних ресурсів Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, відповідно до пп. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не вжив заходів, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, чим вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, при підписанні акту комісії Давидівської сільської ради від 11 грудня 2024 року про винесення в натурі на місцевості земельної ділянки комунальної власності з визначенням кадастрового номера №4623682400:01:004:0295, що межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 , маючи із нею не приязні відносини, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Таким чином, ОСОБА_1 вчинено неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у нього реального конфлікту інтересів та прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинила адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, а саме: - протоколах про адміністративне правопорушення № 434, 435, від 18 квітня 2025 року (а.с. 2-8,56-62) з яких вбачається, що ОСОБА_1 будучи начальником відділу земельних ресурсів Давидівської сільської ради, Львівського району, Львівської області, не повідомив у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, не вжив заходів, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, чим вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, при підписанні акту комісії Давидівської сільської ради від 11 грудня 2024 року про винесення в натурі на місцевості земельної ділянки комунальної власності з визначенням кадастрового номера №4623682400:01:004:0295, що межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 , маючи із нею не приязні відносини; - зверненням ОСОБА_2 (а.с. 14-15), відповідно до якого вона зазначає, що у матері ОСОБА_1 , ОСОБА_3 наявні правові спори з ОСОБА_2 . Зокрема, цивільна справа за позовом 450/2037/24 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та цивільна справа № 450/1862/24 на заяву про забезпечення позову де заявником є ОСОБА_2 , а відповідачем ОСОБА_3 , у зв`язку із чим він має із нею тривалі неприязні стосунки, через що діяв в умовах реального конфлікту інтересів, не міг об`єктивно приймати рішення; - письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 2 квітня 2025 року (а.с. 17), з яких вбачається, що він проживає за адресою АДРЕСА_2 (зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ), з матір`ю ОСОБА_3 , та йому відомо про правовий спір між його матір`ю та ОСОБА_2 ; - письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21 березня 2025 року (а.с. 18), з яких вбачається, що вона повідомляла, що знає ОСОБА_1 приблизно з 2008 року та тривалий час має з ним має неприязні стосунки, зокрема, через земельні ділянки, які перебували у її власності та власності матері ОСОБА_1 . Окрім того зазначила, що ОСОБА_1 про наявність судового спору між нею та ОСОБА_3 обізнаний, оскільки отримував позовну заяву, після чого неодноразово вимагав, забрати таку; - письмовими поясненнями ОСОБА_5 від 4 квітня 2025 року (а..с 19 ) в яких вона повідомляла, що приблизно в травні 2024 року нею було вручено лист про цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_7 особисто ОСОБА_8 та відповідно останній знав про спір; - копією рішення №53-34/2025 від 4 лютого 2025 року (а.с. 22); - копією розпорядження №78-к від 14 березня 2025 року (а.с. 23), з якого встановлено, що ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу земельних ресурсів виконавчого комітету Давидівської сільської ради, Пустомитівського району, Львівської області; - копією посадової інструкції Начальника відділу земельних ресурсів (а.с. 24-27); - копією акту комісії Давидидівської сільської ради від 11 грудня 2024 року (а.с. 28-30), який підписаний ОСОБА_1 ; - планом земельних ділянок (а.с. 84) та інших матеріалах справи, які знаходяться у об`єктивному взаємозв`язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами. Доводи апелянта, що в діях ОСОБА_1 відсутній реальний конфлікт інтересів, він виконував свої службові обов`язки в межах наданих йому повноважень, апеляційний суд розцінює критично, оскільки такі спростовуються доказами, описаними вище за текстом. Твердження апелянта, що цивільний спір між ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 не має жодного відношення до ОСОБА_1 , та не стосується ділянки, яка перебуває в комунальні власності Давидівської сільської ради, щодо якої він підписав акт , не заслуговують на увагу апеляційного суду, оскільки ОСОБА_1 підписав акт про винесення в натуру на місцевості земельної ділянки комунальної власності з визначеним кадастровим номером №4623682400:01:004:0295, що межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 , яку вона самовільно захопила, маючи із нею неприязні відносини та не повідомив про реальний конфлікт інтересів голову Давидівської сільської ради, Львівського району, Львівської області. Інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, не спростовують факту вчинення особою адміністративних правопорушень, мають формальний характер та спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення, а будь-яких інших доказів на підтвердження відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, які ставляться йому у провину, матеріали справи не містять. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції в повній мірі врахував характер і спосіб вчинених адміністративних правопорушень, які пов`язані з корупцією, дані про особу ОСОБА_1 , ступінь вини, обставини, які пом`якшують відповідальність, а також відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, інші обставини справи, що впливають на вид та розмір стягнення, та обґрунтовано застосував до ОСОБА_1 стягнення, передбачене санкцією ч. 1,2 ст.172-7 КУпАП, що на переконання суду апеляційної інстанції, є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення, і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги адвоката Фецяка В.Я. З огляду на викладене, постанова Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП, постанова Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 травня 2025 року про виправлення описки є законним та обґрунтованим і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Постанова Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 травня 2025 року про виправлення описки не оскаржується учасниками процесу та не суперечить встановленим обставинам справи, а тому таку слід залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1,2 ст. 172-7 КУпАП та постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 19 травня 2025 року про виправлення описки залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Фецяка Василя Ярославовича - без задоволення. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.