Ухвала КЦС ВС № 296/312/25

У х в а л а Іменем України 2 червня 2025 року м. Київ Справа № 296/312/25 Провадження № 61-2982ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув питання щодо відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця) на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 14 січня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 лютого 2025 року у справі за позовом скаржниці до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - відповідач) про визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності та відшкодування моральної шкоди і в с т а н о в и в:

1. У січні 2025 року скаржниця звернулася до суду з позовом, у якому просила: - визнати незаконними рішення, дії, бездіяльність відповідача при проведенні обстежень земельних ділянок, вчинені з порушенням законодавства, та відмову «мати не заборонені законом цивільні права»; - стягнути з відповідача на користь скаржниці 250 000,00 грн відшкодування моральної шкоди; - «прийняти виклад порушень законодавства», завданих відповідачем при проведенні обстежень земельних ділянок. 2. 14 січня 2025 року Корольовський районний суд міста Житомира постановив ухвалу згідно з якою відмовив у відкритті провадження у справі; роз`яснив, що розгляд справи належить до юрисдикції адміністративного суду. Мотивував тим, що під час її розгляду суд має досліджувати правомірність дій відповідача з обстеження земельних ділянок і розгляду заяв скаржниці, що передбачає оцінювання дотримання процедури їхнього розгляду, прийнятого за його наслідками рішення, порядку проведення обстежень земельних ділянок; це не пов`язано з визнанням права власності на земельну ділянку та оспорюванням такого права інших осіб, тому такий спір є публічно-правовим і підпадає під юрисдикцію адміністративного суду. 3. 24 лютого 2025 року Житомирський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін ухвалу суду першої інстанції. Мотивував аналогічно до попередньої. 4. 5 березня 2025 року скаржниця подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила, зокрема, скасувати зазначені судові рішення та змінити їх, не передаючи на новий розгляд. 5. 24 квітня 2025 року Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду постановив ухвалу, згідно з якою залишив касаційну скаргу без руху та встановив для усунення недоліків останньої десятиденний строк із дня вручення тієї ухвали. Скаржниця мала вказати про наявність або відсутність у неї електронного кабінету, надати копію позовної заяви або іншої наявної у матеріалах справи заяви, в якій є остаточні позовні вимоги для підтвердження підстави касаційного оскарження, сплатити 605,60 грн судового збору. 6. 7 травня 2025 року скаржниця подала до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, у якій зазначила про відсутність у неї електронного кабінету та вказала, що звільнена від сплати судового збору. До заяви додала копію позовної заяви.

7. Верховний Суд вважає, що підстав для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою скаржниці немає. 7.1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (пункт 1 частини першої статті 19 КАС України). 7.2. Адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (пункт 1 частини першої статті 4 КАС України). 7.3. Публічно-правовий спір - це, зокрема, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України). 7.4. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Тоді як приватноправові, відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 8 серпня 2023 року у справі № 910/5880/21). 7.5. Якщо порушення своїх прав особа обґрунтовує наслідками, зумовленими рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, що призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний із реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень може бути способом захисту цивільних прав та інтересів (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 825/478/17). 7.6. Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних, зокрема, з діяльністю Держгеокадастру (підпункт 69 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15). 7.7. У правовідносинах щодо розгляду звернень громадян, які непов`язані з оформленням речових прав на земельні ділянки, зокрема щодо обстежень таких ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірку законності їхніх дій (бездіяльності), рішень під час розгляду відповідних звернень і проведення обстежень земельних ділянок має здійснювати адміністративний суд. 7.8. Скаржниця не обґрунтовує порушення її цивільних прав на земельні ділянки, не підтверджує наявність у неї або в інших заінтересованих осіб речових прав на ці ділянки. 7.9. За змістом оскаржених судових рішень, а також доданої до касаційної скарги копії позовної заяви скаржниця звернулася до суду з метою оцінювання дотримання процедури розгляду її заяв, прийнятого за його результатами рішення, порядку проведення обстежень земельних ділянок. Суди не встановили, що скаржниця або інші зацікавлені особи мають які-небудь речові права на відповідні ділянки. Крім того, за змістом позовної заяви, доданих до неї матеріалів і касаційної скарги скаржниця не пов`язувала власний інтерес із захистом її прав на земельні ділянки чи з оспорюванням прав інших осіб на ці об`єкти. Тому за змістом позовної заяви й оскаржених судових рішень спору щодо цивільних прав скаржниці немає. 7.10. Отже, суди попередніх інстанцій правильно відмовили у відкритті провадження у справі за позовом скаржниці та роз`яснили їй, що цей спір слід розглядати за правилами адміністративного судочинства. 7.11. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства (частина п`ята статті 21 КАС України). 7.12. Оскільки скаржниця обґрунтувала вимогу про відшкодування моральної шкоди завданням її діяннями суб`єкта владних повноважень і заявила цю вимогу разом із вимогою вирішити публічно-правовий спір, вимогу про відшкодування шкоди згідно з частиною п`ятою статті 21 КАС України теж має розглянути адміністративний суд. 7.13. У разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення (частина четверта статті 394 ЦПК України). 7.14. Оскільки суди попередніх інстанцій вочевидь правильно застосували приписи ЦПК України щодо відмови у відкритті провадження у справі за вимогами, які треба розглядати за правилами адміністративного судочинства, і немає розумних сумнівів стосовно застосування чи тлумачення відповідних приписів ЦПК України та КАС України, касаційну скаргу слід визнати необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 260, 261, частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у х в а л и в :

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Корольовського районного суду м. Житомира від 14 січня 2025 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 24 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання незаконним рішення, дії чи бездіяльності та відшкодування моральної шкоди.

2. Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали надіслати особі, яка подала цю скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Судді Д. А. Гудима Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко