Ухвала КЦС ВС № 754/2148/25

УХВАЛА 6 червня 2025 року м. Київ справа № 754/2148/25 провадження № 61-7087зно25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Голови Правління Національного банку України про відшкодування шкоди, ВСТАНОВИВ: 17 березня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Правління Національного банку України про відшкодування шкоди. Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2025 року у відкритті касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 20 лютого 2025 року відмовлено. 24 березня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 19 березня 2025 року за нововиявленими обставинами. Ухвалою Верховного Суду від 1 квітня 2025 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 19 березня 2025 року за нововиявленими обставинами відмовлено. 7 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 1 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами. Ухвалою Верховного Суду від 9 квітня 2025 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 1 квітня 2025 року за нововиявленими обставинами відмовлено. 14 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 9 квітня 2025 року за істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом в ухвалі (нововиявленими обставинами). Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2025 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 9 квітня 2025 року за істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом в ухвалі (нововиявленими обставинами) відмовлено. 17 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 15 квітня 2025 року за істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом в ухвалі (нововиявленими обставинами). Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2025 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 15 квітня 2025 року за істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом в ухвалі (нововиявленими обставинами) відмовлено. 5 травня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 24 квітня 2025 року за істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом в ухвалі (нововиявленими обставинами). Ухвалою Верховного Суду від 8 травня 2025 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 24 квітня 2025 року за істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом в ухвалі (нововиявленими обставинами) відмовлено. 12 травня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 8 травня 2025 року за істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом в ухвалі (нововиявленими обставинами). Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2025 року у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Верховного Суду від 8 травня 2025 року за істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом в ухвалі (нововиявленими обставинами) відмовлено. 19 травня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 13 травня 2025 року за істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом в ухвалі (нововиявленими обставинами). У зазначеній заяві ОСОБА_1 заявив недовіру складу суду. Ухвалою Верховного Суду від 26 травня 2025 року заявлений ОСОБА_1 відвід суддям Верховного Суду Коломієць Г. В., Гульку Б. І., Луспенику Д. Д. визнано необґрунтованим та передано для вирішення зазначеного питання іншому судді. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду призначено судді Верховного Суду Карпенко С. О. Ухвалою Верховного Суду від 28 травня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. у цій справі відмовлено. 3 червня 2025 року ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надіслав заяву про перегляд ухвали Верховного Суду від 28 травня 2025 року. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу від 3 червня 2025 року вказану заяву передано судді-доповідачу Карпенко С. О. У вказаній заяві ОСОБА_1 заявив недовіру судді-доповідачу Карпенко С. О., зокрема зазначає наступне: «Я вищевказаному судді не довіряю і це моє право (ст. 21 КУ) з яким ви зобов`язані рахуватися, бо вони вище за рангом виконання чим усі статті ЦПКУ - це і є конституційним принципом «Верховенства права»… це ж наочний злочин, якщо ці ж судді будуть розглядати і вирішувати цю заяву. У вступній частині рішення суду не вказано дату моєї заяви, що є порушенням вимог ст. 5, 11 ЗУ «Про інформацію», а це є правопорушенням за яким передбачена відповідальність - вищевказаний суддя однозначно порушив вимоги ст. 3 ЦПКУ ... я вищевказаному судді не довіряю (і це тільки початок)». Вивчивши матеріали заяви, касаційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1. заявляє відвід судді-доповідачу Карпенко С. О. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Голови Правління Національного банку України про відшкодування шкоди. Заявлений ОСОБА_1 відвід судді-доповідачу Карпенко С. О. не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 36 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Білуха проти України», № 33949/02, § 49-52, від 9 листопада 2006 року). Верховний Суд, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу щодо суб`єктивного критерію, дійшов висновку про відсутність підстав стверджувати, що суддя-доповідач Карпенко С. О. виявила або може виявити особисту упередженість до заявника. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного, а доказів протилежного заявником суду не надано. Зміст вступної частини ухвали Верховного Суду від 28 травня 2025 року відповідає вимогам статті 260 ЦПК України, а тому безпідставними є доводи заявника про те, що у вступній частині ухвали не зазначено дати його заяви. За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді. Вирішальним при цьому є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного судді об`єктивно виправдані. Доводи заявника не свідчать про наявність підстав, передбачених статтями 36, 37 ЦПК України; заявником належним чином не обґрунтовано підстав для відводу судді-доповідача Карпенко С. О. Ураховуючи необґрунтованість заявленого ОСОБА_1 відводу судді-доповідачу Карпенко С. О., питання про відвід судді відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України. Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Визнати необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Карпенко С. О. від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Голови Правління Національного банку України про відшкодування шкоди. Заяву про відвід передати для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Карпенко