Постанова Київський апеляційний суд № 372/1317/24

від 19.06.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 червня 2025 року м. Київ Унікальний номер справи № 372/1317/24 Апеляційне провадження № 22-ц/824/9855/2025 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Євграфової Є.П., Саліхова В.В., за участю секретаря судового засідання - Марченка М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2025 року, постановлену під головуванням судді Сташків Т.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Козинської селищної ради, про усунення перешкод у користуванні майном, вселення та виселення з житлового приміщення сторонніх осіб, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку у спільному майні, - в с т а н о в и в : У березні 2024 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просила: усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 житловим будинком, який розташований на двох земельних ділянках загальною площею 0,296 га в АДРЕСА_1 ; Виселити в судовому порядку зі спільного з відповідачем житлового будинку сторонніх осіб, на проживання яких позивач згоди не надавала, а саме: ОСОБА_4 та членів її родини, які в цьому будинку проживають, в тому числі й тварин; Вселити ОСОБА_1 у житловий будинок, який розташований на двох земельних ділянках загальною площею 0,296 га в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 1-11). 15 квітня 2024 року до суду надійшла зустрічна позовна заява від ОСОБА_2 , в якій останній просив: припинити право власності ОСОБА_1 на частку в розмірі житлового будинку АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 97-132). 20.02.2025 року представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Леськовим В.П. подано заяву про призначення повторної судової будівельно-оціночної та будівельно-технічної експертизи на вирішення якої просив поставити наступні питання:

1. Яка дійсна (ринкова) вартість житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату проведення експертизи, у тому числі частки ?;

2. Чи є технічна можливість здійснити поділ житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на дві окремі ізольовані квартири із окремими виходами та автономними інженерними мережами (газо-, електро-, водопостачання, водовідведення, опалення, тощо) відповідно до часток співвласників у розмірі 1/2 та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва? Якщо так, то запропонувати технічно можливі варіанти поділу. Проведення експертизи доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (адреса: 03057, м. Київ, вул. Сім`ї Бродський, 6). У розпорядження експерта надано матеріали цивільної справи № 372/1317/24. Попереджено експерта про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Витрати по проведенню експертизи покладено на ОСОБА_2 . Зобов`язано сторони виконати вимоги експерта щодо надання додаткових матеріалів та забезпечення проведення експертизи у визначені ним строки та порядку. Попереджено сторони про наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені ст. 109 ЦПК України. Провадження у справі зупинено до отримання висновку експертизи (т. 6 а.с. 31-36) Не погодившись з ухвалою районного суду, 29 березня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Власюк К.П. звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 6 а.с. 42-48). На обґрунтування скарги зазначала, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, проголошеною з порушенням норм матеріального та процесуального права. Як вбачається з клопотання про долучення висновку експерта від 21.06.2024 року, ОСОБА_2 до такого долучено висновок експерта Лісниченка С.В. №24261 за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , складений 31.05.2024 року, згідно із яким оціночна (ринкова) вартість частини об`єкта становить 6 822 655, 00 грн. (шість мільйонів вісімсот двадцять дві тисячі шістсот п`ятдесят п`ять гривень 00 коп.). Також у висновку експертом надано відповідь на питання щодо можливості поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (копія висновку міститься у матеріалах справи). 13.12.2024 року позивачем за первісним позовом було подано клопотання про долучення доказу до матеріалів справи копії висновку судового експерта Свістунова І.С. № 1974/12-2024 від 12.12.2024 року за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно із яким експерт зазначив: «1. Дійсна (ринкова) вартість житлового будинку загальною площею 446,3 кв.м з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату проведення експертизи, без врахування земельного компонента становить: 15 047 200 (п`ятнадцять мільйонів сорок сім тисяч двісті) гривень 00 копійок. 2.Здійснити поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до часток співвласників в розмірі по 1/2 як передбачено пунктом 6 постанови пленуму Верховного суду України № 7 від 04.10.1991 (із змінами), вбачається технічно можливим, за умови відступу від часток співвласників та проведення комплексу ремонтно-будівельних робіт». Судом першої інстанції долучено до матеріалів справи копію висновку судового експерта Свістунова І.С. № 1974/12-2024 від 12.12.2024 року за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, у матеріалах справи містяться 2 (два) експертні висновки за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 : 1 (один), поданий стороною відповідача за первісним позовом, та 1 (один), поданий стороною позивача за первісним позовом. Причому, висновок судового експерта Свістунова І.С. № 1974/12-2024, виготовлений на замовлення ОСОБА_1 , та долучений до матеріалів справи датований 12.12.2024 року, тобто є актуальним експертним висновком щодо реальної ринкової вартості житлового будинку. Окрім того, суттєво вартість 1/2 частина об`єкта, визначена за експертним висновком, поданим ОСОБА_2 (6 822 655, 00 грн.) та експертним висновком, поданим ОСОБА_1 (7 523 600) не відрізняється. Проте, оскільки у висновку експерта Лісниченка С.В. № 24261 від 31.05.2024 року обрахунки вартості об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , робилися виходячи із обрахунків долару США, а такі обрахунки робилися станом на 12.04.2024 року (тобто більше, ніж майже 12 (дванадцять) місяців потому), то вважала, що станом на сьогоднішній день ринкова вартість житлового будинку, яка визначена судовим експертом Лісниченко С.В. у висновку від 31.05.2024 року, який судом першої інстанції долучено до матеріалів справи, не є актуальною. Такого висновку можна дійти, якщо порівняти курс долару США за НБУ від 12.04.2024 року (на дату проведення обстеження за висновком Лісниченка С.В. ) та від 27.03.2025 року (на дату написання даної скарги): станом на 12.04.2024 року курс долару США за НБУ: 1 долар США = 39,1676 грн. Станом на 27.03.2025 року курс долару США за НБУ: 1 долар США = 41,5644 грн. Враховуючи зміну курсу долару США за НБУ від 12.04.2024 року (на дату проведення обстеження за висновком Лісниченка С.В. , поданим ОСОБА_2 ) та від 12.12.2024 року (на дату виготовлення висновку на замовлення ОСОБА_1 ), логічно виправдовується різниця у вартості частини об`єкта, що становить предмет спору. Тому вважала, що питання сумнівів у правильності виготовлених висновків не стоїть. З огляду на вищезазначене, на думку апелянта, висновок експерта Лісниченка С.В. № 24261 від 31.05.2024 року за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 є таким, що втратив свою актуальність й таким, строк чинності якого сплив. Натомість, у матеріалах справи наявний висновок судового експерта Свістунова І.С. № 1974/12-2024 від 12.12.2024 року за результатами проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , який є більш актуальним й відповідно на який може спиратися суд першої інстанції при ухваленні рішення по суті справи (причому курс долару США за НБУ станом на сьогоднішній день не відрізняється від курсу станом на дату виготовлення висновку на замовлення ОСОБА_1 ). Вищенаведеним підтверджується, що сторони скористалися своїм правом та подали до суду експертні висновки, виготовлені на їхнє замовлення. Судом першої інстанції порушено ст.103 ЦПК України, оскільки у судовому засіданні під час розгляду клопотання про призначення судової експертизи в межах справи стороні позивача за первісним позовом не було надано часу запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на думку позивача за первісним позовом, потребує висновку експерта. Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимога про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , вселення та виселення з житлового приміщення сторонніх осіб та зустрічна вимога про припинення права власності на частку у спільному майні, житловому будинку. В межах справи вартість 1/2 частина житлового будинку визначена за експертним висновком, поданим ОСОБА_2 від 31.05.2024 року (6 822 655, 00 грн.), та експертним висновком, поданим ОСОБА_1 (7 523 600 грн.) від 12.12.2024 року, а також експертами визначена можливість поділу об`єкта. Тобто, самим відповідачем в межах справи надано експертний висновок про вартість 1/2 частини житлового будинку й можливість його поділу. Враховуючи вищезазначене, вважала, клопотання сторони позивача за зустрічним позовом, ОСОБА_2 про призначення експертизи не відповідає зазначеним вимогам норм процесуального права, зокрема, ст. 103 ЦПК України, й не містить обґрунтування дійсної потреби у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи. В тому числі, виключається сукупність обставин, які згідно із ст.103 ЦПК України вважаються обов`язковими для дотримання при призначені судом експертизи: по-перше, не обґрунтована потреба у спеціальних знаннях для з`ясування обставин, які мають значення для вирішення справи; по-друге, у справі наявні 2 (два) експертні висновки, подані сторонами процесу, на вирішення яких ставилися ці ж самі питання, які призначені ухвалою суду на вирішення у ході проведення судової експертизи, а тим паче, незначна різниця у вартості 1/2 частки житлового будинку у наданих сторонами експертними висновками виправдовується з огляду на зміну курсу долару США. Непогодження сторони відповідача за первісним позовом з дійсною (ринковою) вартістю житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі 1/2 частки, та з технічною можливістю здійснити поділ житлового будинку, на дві окремі ізольовані квартири із окремими виходами та автономними інженерними мережами (газо-, електро-, водопостачання, водовідведення, опалення, тощо) відповідно до часток співвласників у розмірі 1/2 та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва не дає підстав стверджувати про необхідність призначення в даному випадку експертизи. Відтак, винесені (запропоновані) відповідачем за первісним позовом на вирішення судового експерта питання можуть бути вирішені судом шляхом надання оцінки 2 (двом) експертним висновкам, наданим сторонами у справі, в сукупності з іншими наявними в матеріалах справи доказами. Вважала, в даному випадку суд першої інстанції наділений достатньою кількістю доказів, наявних в матеріалах справи, необхідних для розгляду даної справи, без призначення судової експертизи та відповідно зупинення провадження у справі. Позивач за зустрічним позовом, звертаючись до суду з позовними вимогами про припинення права власності ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку шляхом надання їй вартості такої частки, попередньо не вніс вартість частки на депозитний рахунок суду, а це означає, що позивачем за зустрічним позовом не дотримано порядок, передбачений імперативною нормою - ч. 2 статті 365 ЦК України (т. 6 а.с. 42-48). 20 травня 2025 року до суду (в системі «Електронний суд» та поштовим відправленням) надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника ОСОБА_2 - адвоката Леськова В.П., останній просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги (т. 6 а.с. 118-148). У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Власюк К.П. підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити. Представник ОСОБА_2 - адвокат Леськов В.П. заперечував проти задоволення скарги і просив оскаржувану ухвалу залишити без змін. Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, були сповіщені належним чином про що у справі є докази. Факт належного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи апеляційним судом підтвердила її представник - адвокат Власюк К.П., належне сповіщенняОСОБА_2 визнав його представник - адвокат Леськов В.П. про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання. Повідомлення третьої особи ОСОБА_3 повернулось із відмітками працівників пошти (трекінг-код) про відсутність адресата за зазначеною нею адресою, заяви про зміну адреси місця проживання (перебування) від вказаної особи до суду не надходили. Представник Служби у справах дітей Козинської селищної радиподала заяву з проханням розглянути справу за відсутності представника (т. 6 а.с. 95-99, 114-117, 151). Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Відповідно до частини 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06). Зважаючи на вимоги п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скаргане підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до суду з первісним позовом, в якому просила: усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 житловим будинком, який розташований на двох земельних ділянках загальною площею 0,296 га в АДРЕСА_1 ; виселити в судовому порядку зі спільного з відповідачем житлового будинку сторонніх осіб, на проживання яких позивач згоди не надавала, а саме: ОСОБА_4 та членів її родини, які в цьому будинку проживають, в тому числі й тварин; вселити ОСОБА_1 у житловий будинок, який розташований на двох земельних ділянках загальною площею 0,296 га в АДРЕСА_1 . 15 квітня 2024 року до суду надійшов зустрічний позов від ОСОБА_2 , в якій останній просив: припинити право власності ОСОБА_1 на частку в розмірі житлового будинку АДРЕСА_1 . Звертаючись до суду з клопотанням про призначення у справі експертизи будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, сторона позивача за зустрічним позовом, посилалась на те, що наданий позивачем за первісним позовом до суду висновок експерта Свістунова І.С. № 1974/12-2024 від 12.12.2024 року, складено з грубим порушенням ДБН та інших нормативних актів під час проведення експертизи, а відтак, наявні підстави для проведення у справі судової експертизи. Сторона відповідача заперечувала проти задоволення експертизи, посилаючись на те, що в матеріалах справи міститься висновок експерта Свістунова І.С. № 1974/12-2024 від 12.12.2024 року. Задовольняючи клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Леськова В.П. про призначення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що для повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин у справі, необхідні спеціальні знання, і висновок експертизи матиме важливе значення для правильного вирішення спору. З такими висновками суду погодився і суд апеляційної інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне. Як визначено у ч. 1, 2 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Частиною 1 ст. 103 ЦПК України визначено, що суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Згідно з ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. Отже, діючим цивільним процесуальним законодавством передбачено, що експертиза у справі призначається судом у разі необхідності з`ясування фактичних обставин, що становлять предмет доказування. Враховуючи, що одним із предметом спору у даній справі є припинення права власності ОСОБА_1 на частку в розмірі житлового будинку АДРЕСА_1 , суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що необхідно у справі призначити судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що в даній цивільній справі відсутня потреба у призначенні судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи з огляду на те, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів на підтвердження позовних вимог, зокрема, висновок експерта Свістунова І.С. № 1974/12-2024 від 12.12.2024 року, оскільки положенням п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Сторони наділені правом як подавати до суду висновок експерта, складений на замовлення одного з учасників процесу, так і клопотати про призначення експертизи та ставити власні запитання експерту для з`ясування обставин даного спору. Разом з тим, оцінка щодо обґрунтованості висновку експерта Свістунова І.С. № 1974/12-2024 від 12.12.2024 року може надаватись лише під час вирішення справи по суті спору. Доводи апелянта про те, що стороною позивача за первісним позовом було подано до суду висновок експерта Лісниченка С.В. № 24261 за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 , складений 31.05.2024 року, а відтак, відсутні підстави для проведення повторної експертизи, колегія суддів оцінює критично. З матеріалів справи вбачається, що сторонами у справі подано до суду два висновки експертів, які містять різну ринкову вартість житлового будинку АДРЕСА_1 . Зокрема, відповідно до висновку експерта Лісниченка С.В. № 24261 від 31 травня 2024 року ринкова вартість вказаного будинку становить 13 645 310 грн. без урахування ПДВ; ринкова вартість вказаного житлового будинку становить 6 822 655 грн. без урахування ПДВ. За цим же висновком розділити на дві окремі ізольовані квартири з окремими виходами житловий будинок за вищевказаною адресою, згідно до часток співвласників та без проведення будівельних робіт технічно не можливо (т. 3 а.с. 61). Відповідно до висновку експертаСвістунова І.С. № 1974/12-2024 від 12.12.2024 року, ринкова вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить 15 047 200 грн. За цим же висновком здійснити поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за вищевказаною адресою відповідно до часток співвласників в розмірі по вбачається технічно можливим за умови відступу від часток співвласників та проведення комплексу ремонтно-будівельних робіт(т. 5 а.с. 89). Відтак, враховуючи наявність розбіжностей у наданих сторонами висновках, для встановлення дійсної ринкової вартості житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату проведення експертизи, у тому числі частки, а також питання щодо технічної можливості поділу вказаного житлового будинку на дві окремі ізольовані квартири із окремими виходами та автономними інженерними мережами (газо-, електро-, водопостачання, водовідведення, опалення, тощо) відповідно до часток співвласників у розмірі 1/2 та вимог нормативно-правових актів у галузі будівництва, в даній справі необхідно провести будівельно-технічну та оціночно-будівельну експертизу. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що сторона апелянта була присутня під час розгляду клопотання про призначення експертизи в суді першої інстанції, відтак, не була позбавлена права навести свій перелік питань експертам, однак таким правом не скористалась, а тому суд відхиляє посилання апелянта, що судом першої інстанції порушено ст. 103 ЦПК України, оскільки у судовому засіданні під час розгляду клопотання про призначення судової експертизи в межах справи стороні позивача за первісним позовом не було надано часу запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на думку позивача за первісним позовом, потребує висновку експерта. Твердження про те, що позивач за зустрічним позовом, звертаючись до суду з позовними вимогами про припинення права власності ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку шляхом надання їй вартості такої частки, попередньо не вніс вартість частки на депозитний рахунок суду, а це означає, що позивачем за зустрічним позовом не дотримано порядок, передбачений імперативною нормою - ч. 2 статті 365 ЦК України, не заслуговують на увагу, оскільки вказані доводи не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому колегія суддів їх відхилила. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Процесуальних порушень, які б могли бути визнані підставою для скасування оскаржуваної ухвали, не встановлено. Відповідно до положень п.п. 12,14 ст. 353, ст. 389 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи та зупинення провадження у справі на час її проведення не віднесена процесуальним законом до переліку ухвал, які після їх перегляду апеляційним судом, підлягають касаційному оскарженню. Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 20 лютого 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає. Дата складання повного судового рішення - 20 червня 2025 року. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець Є.П. Євграфова В.В. Саліхов

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова Київський апеляційний суд № 372/1317/24

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше