Постанова Київський апеляційний суд № 752/11985/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №752/11985/23 Головуючий у суді І інстанції: Крушельницька Д.М. провадження №22-ц/824/7914/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Головуючого судді: Сушко Л.П., суддів: Болотова Є.В., Музичко С.Г., секретар судового засідання: Дуб С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 05 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Бойко Олени Володимирівни про судовий захист порушених прав людини і громадянина способом стягнення шкоди, завданої життю і здоров`ю позивачів глибокими фізичними, моральними стражданнями повним ігноруванням вимог чинного законодавства і злочинними діями, взаємопов`язаними між собою службовим підробленням, створенням умов для зупинення, скасування та залишення без виконання встановлених судовими рішеннями висновків, ВСТАНОВИВ: У червні 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі заступника начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Бойко О.В. про судовий захист порушених прав людини і громадянина способом стягнення шкоди, завданої життю і здоров`ю позивачів глибокими фізичними моральними стражданнями, повним ігноруванням вимог чинного законодавства і злочинними діями, взаємопов`язаними між собою службовим підробленням, створенням умов для зупинення, скасування та залишення без виконання встановлених судовими рішеннями висновків. У позові просили захисти їх порушені громадянські права способом стягнення шкоди, завданої життю і здоров`ю глибокими фізичними, моральними стражданнями, повним ігноруванням вимог чинного законодавства і злочинними діями, взаємопов`язаними між собою службовим підробленням, створенням умов для зупинення, скасування та залишення без виконання встановлених судовими рішеннями висновків у розмірі 6000,00 Євро в рівних частинах. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Голосіївським районним судом міста Києва за встановленими певними та конкретними обставинами стосовно протиправних дій відповідачів, 15 червня 2022 року у справі № 752/3145/17 ухвалено рішення про часткове задоволенням позовних вимог. Апеляційну скаргу начальника ГУ ПФ України в м. Києві постановою Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року задоволено частково. Апеляційний розгляд в Київському апеляційному суді 06 березня 2023 року здійснювався за безпосередньої участі представників ГУ ПФ України в м. Києві Хамраєвої К.М. та Клекоцюка Р.Р. Копію постанови на електрону адресу потенціального боржника направлено 07 березня 2023 року. Повідомляють, що матеріали цивільної справи № 752/3145/17 перебувають у Голосіївському районному суді міста Києва № 752/3145/17, будь-які відомості про касаційне оскарження судових рішень відсутні. Позивачі, набувши з 07 березня 2023 року законних вимог по відновленню порушених прав, 12 травня 2023 року направили боржнику вимогу про добровільне виконання рішення Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року, перерахування призначених до стягнення коштів позивачам та відновлення та виплату ОСОБА_2 з березня 2015 року пенсії по інвалідності у сумі 457 636,41 грн на підставі встановлених судовими інстанціями висновків та листа ПФ України від 26 квітня 2023 року. 14 червня 2023 року позивачі отримали від відповідача паперову копію електронного документу, в якому вказувалось про відсутність інформації та рішення, а також про те, що рішення не підлягає виконанню. Неправомірною поведінкою відповідача щодо невиконання висновків судового рішення завдано позивачам моральну шкоду, яка полягає у сильному моральному і фізичному стресі та розпачі. Збільшивши позовні вимоги, у позовній заяві в редакції від 17 липня 2024 року, позивачі просили стягнути з відповідача на користь позивачки ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 76500,00 Євро, які мають бути конвертованими у національну валюту, на користь ОСОБА_1 - 3000,00 Євро, які мають бути також конвертованими у національну валюту (а.с.173-179 том 1). Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 05 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні позову. Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просили його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що вимоги про відшкодування моральної шкоди позивачі пов`язують з повним ігноруванням відповідачем їхньої заяви, прийнятої 12.05.2023 року з правомірними законними вимогами у добровільному порядку виконати рішення Київського апеляційного суду у справі № 752/3145/17 від 06.03.2023 року. При цьому тривала боротьба за свої права на отримання позитивного обов`язку від держави виснажує позивачів, завдає душевних страждань, що викликало у них знервованість, дискомфорт, почуття безперспективності витрачених зусиль і часу, зневіру в законності дій відповідачів, яким є суб`єкт публічної влади. Доводи апеляційної скарги обгрунтовані також тим, що суд першої інстанції залишив без вивчення обставини справи заяву позивачів за 12.05.2023 року та без надання їй будь-якої юридичної оцінки, хоча вона будучи отриманою та зареєстрованою відповідачем міститься в матеріалах даної цивільної справи. Також зазначали, що позивачі звернулись до суду за захистом своїх порушених прав та на власний розсуд надали документи, які вважали за потрібне для підтвердження своїх позовних вимог, і здійснили посилання на судові рішення, постановлені в їхніх інтересах, які фактично залишаються повністю без виконання та проігнорованими відповідачем. 16 травня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві, просив в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовити повністю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Вирішуючи даний спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що позивачами не надано суду доказів заподіяння їм душевних страждань, зокрема, доказів погіршення здоров`я або настання інших втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, а також не обгрунтовано розмір моральної шкоди в сумі позивачу ОСОБА_2 76500 Євро та ОСОБА_1 3000 Євро. Також суд першої інстанції враховував, що стороною позивачів не надано доказів звернення у порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання судового рішення. Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Встановлено, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2022 року (справа № 752/3145/17) задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі виконуючого обов`язки начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві Задерейко І.С. та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Потурнак О.М., треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета позову: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої бездіяльністю, незаконними та злочинними діями службових осіб; та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета позову, ОСОБА_2 , до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в особі виконуючого обов`язки начальника Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві Задерейко І.С. та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Потурнак О.М., треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, про відшкодування моральної шкоди, завданої створенням та використанням недостовірної інформації службовими особами органу державної влади щодо невідновлення та невиплати пенсії по інвалідності. Указаним судовим рішенням: - стягнуто солідарно з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі виконуючого обов`язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Задерейко І.С. та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Потурнак О.М. на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальних збитків 275, 98 грн, на відшкодування моральних збитків 4 000,00 грн, що разом складає належну до стягнення суму в розмірі 4 275,98 грн; - стягнуто солідарно з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі виконуючого обов`язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Задерейко І.С. та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Потурнак О.М. на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральних збитків 7 000,00 грн; - відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , як законного представника третіх осіб із самостійними вимогами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі виконуючого обов`язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Задерейко І.С. та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Потурнак О.М. про відшкодування моральних збитків (а.с.4-31). Постановою Київського апеляційну суду від 06 березня 2023 року (справа № 752/3145/17) задоволено частково апеляційну скаргу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві Дзядевич Л.В. на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2022 року, зокрема: - рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2022 року в частині задоволення позовної вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі виконуючого обов`язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Задерейко І.С. та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Потурнак О.М. на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальних збитків 275,98 грн скасовано, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовної вимоги відмовлено; - рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2022 року в частині солідарного стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі виконуючого обов`язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Задерейко І.С. та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Потурнак О.М. на користь ОСОБА_1 відшкодування моральних збитків 4 000,00 грн, на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральних збитків 7 000,00 грн, на користь держави судового збору у розмірі 640,00 грн змінено, викладено резолютивну частину рішення в цій частині у такій редакції: «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_1 відшкодування моральних збитків 4 000,00 грн. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральних збитків 7 000,00 грн»; - стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на користь держави судовий збір у розмірі 616,48 грн; - рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 15 червня 2022 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , як законного представника третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_3 , третьої особи із самостійними вимогами ОСОБА_2 Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві в особі виконуючого обов`язки начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Задерейко І.С. та головного спеціаліста з обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Потурнак О.М., про відшкодування моральних збитків - залишено без змін (а.с. 32-44). За даними Єдиного державного реєстру судових рішень постанова суду апеляційної інстанції від 06 березня 2023 року у касаційному порядку не оскаржувалась. 15 травня 2023 року позивачі подали до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві заяву від 12 травня 2023 року про самостійне виконання судового рішення, у якій просили: 1)у добровільному порядку виконати рішення Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року у справі № 752/3145/17; 2)кошти, призначені до стягнення ОСОБА_1 , перерахувати на рахунок за реквізитами, наданими відділенням АТ «Ощадбанк» ГУ по м. Києву та Київської області; 3)кошти, призначені до стягнення ОСОБА_2 , перерахувати за постійним місцем реєстрації та проживання стягувача до поштового відділення АТ «Укрпошта»; 4)на підставі встановлених судовими інстанціями висновків та листа ПФУ за 26 квітня 2023 року, відновити ОСОБА_2 та виплатити з березня 2015 року за 99 календарних місяців через поштове відділення АТ «Украпошта» пенсію по інвалідності у повному обсязі в сумі 457 636,41 грн; 5) про перерахування коштів, про відновлення пенсії повідомити заявників письмово (а.с.45 том 1). У відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 02 червня 2023 року № 18894-18195/М-02/8-2600/23 позивачів повідомлено про відсутність рішення Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року у справі № 752/3145/17 у головному управлінні, а також про відсутність інформації щодо набрання вказаним судовим рішенням законної сили, у зв`язку із чим рішення суду не підлягає виконанню (а.с.46 том 1). Встановлено, що в суді першої інстанції за клопотанням позивачів судом з архіву суду витребувано матеріали цивільної справи № 752/3145/17, яка була судом першої інстанції досліджена у судому засіданні, та встановлено, що під час судового розгляду цивільної справи № 752/3145/17 у судому засіданні 06 березня 2023 році, тобто у день постановлення судового рішення, у приміщенні Київського апеляційного суду брали участь представники Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Хамраєва К.М. та Клекоцюк Р.Р. (т. 5, а.с. 48-56, справа № 752/3145/17). Копія постанови Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року була надіслана на електронну адресу Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві 17 березня 2023 року (т. 5, а.с. 68-69, справа № 752/3145/17). У цій справі, звертаючись до суду за захистом порушених прав, позивачі посилаються, як на підставу своїх вимог, на ігнорування відповідачем Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві в особі заступника начальника Бойко О.В. встановлених судовими рішеннями у справі № 752/3145/17 висновків, на виконання яких, а також судового рішення суду апеляційної інстанції в цілому, наполягали позивачі у заяві до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 12 травня 2023 року. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Відповідно до ч.1 ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров`я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім`я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом. Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень, сформульовані Верховним Судом у постанові від 10.04.2019 року (справа № 464/3789/17). Верховний Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (п.52). Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (п. 56). Відсутність наслідків у вигляді розладів здоров`я внаслідок душевних страждань, психологічних переживань не свідчить про те, що позивач не зазнав страждань та приниження, а отже і не свідчить про те, що моральної шкоди не завдано. У постанові від 27.11.2019 року (справа №750/6330/17) Верховний Суд звернув увагу на те, що виходячи із загальних засад доказування, у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органами державної влади та органами місцевого самоврядування, позивач повинен довести, які саме дії (рішення, бездіяльність) спричинили страждання чи приниження, яку саме шкоду вони заподіяли і який її розмір (п. 51). У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв`язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам (п. 53). У межах розгляду цієї справи позивачі, як вбачається зі змісту позовної заяви і доводів апеляційної скарги, обгрунтовують факт завдання їм моральної шкоди виключно тим, що рішенням суду, а саме постанова Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 року у справі № 752/3145/17 не виконується відповідачем. Суд апеляційної інстанції зазначає те, що матеріали справи не містять доказів перебування вищевказаного судового рішення у виконавчому провадженні та його виконання в примусовому порядку. Також в матеріалах справи відсутні докази про те, що відповідач зобов`язався виникати вказане рішення у справі №752/3145/17 в добровільному порядку. Надана позивачами заява на підтвердження позовних вимог, яка адресована відповідачу щодо самостійного виконання рішення у цивільній справі № 752/3145/17 (а.с. 45 том 1), не є підтвердженням порушених прав позивачів у зв`язку з невиконанням рішення суду, з огляду на те, що зокрема позивачі не звертались до виконавчої служби для виконання вказаного судового рішення. Що стосується заявлених позивачами позовної вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вони не підлягають задоволенню, оскільки матеріали справи не містять об?єктивних даних (доказів) про те, що негативні емоції позивачів внаслідок зазначених фактичних обставин досягли рівня страждань або приниження, які є моральною шкодою. Зважаючи на викладене, суд першої інстанції, встановивши дійсні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, дійшов обґрунтованого висновку, що позивачами не доведено протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо невиконання рішення суду у справі № 752/3145/17, факту завдання відповідачем шкоди позивача, а також понесення душевних страждань, докладання додаткових зусиль та витрачання часу для відновлення своїх прав, причинного зв`язку між рішеннями, діями або бездіяльністю працівників Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві та шкодою. На підставі викладеного, колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивачами не доведено факту порушення їх прав та завдання їм шкоди відповідачем. Доводи, викладені в апеляційній скарзі, вже були досліджені судом першої інстанції та отримали належну правову оцінку, нових доводів або доказів, які б давали підстави для скасування рішення суду, скаржниками не надано, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції всебічно і об`єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно дослідив обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону. Обставин, які б свідчили про наявність підстав для сумніву у правильності висновків суду першої інстанції, в апеляційній скарзі не наведено. З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що немайнові права позивачів не було порушено відповідачем. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог та вірно застосував до правовідносин, що виникли між сторонами положення ст. 76, 77, 81 ЦПК України та ст. 23, 1166, 1167, ЦК України. Відповідно до статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 05 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено «20» червня 2025 року. Головуючий суддя Л.П. Сушко Судді Є.В. Болотов С.Г. Музичко