Ухвала КЦС ВС № 754/2415/25

УХВАЛА 20 червня 2025 року м. Київ справа № 754/2415/25 провадження № 61-7009ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення незаконно неперерахованої пільги та відшкодування спричиненої моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У лютому 2025 ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про стягнення незаконно неперехованої пільги та відшкодування спричиненої моральної шкоди. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення незаконно неперерахованої пільги та відшкодування спричиненої моральної шкоди передано на розгляд за належною територіальною підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва. Ухвалою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення незаконно неперерахованої пільги та відшкодування спричиненої моральної шкоди повернуто особі, яка її подала. У березні 2025 року на електронну пошту Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року та Київського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2025 року повернуто касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 18 лютого 2025 року та Київського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення незаконно неперерахованої пільги та відшкодування спричиненої моральної шкоди (провадження № 61-3147 ск 25). 20 березня 2025 матеріали справи надійшли до Шевченківського районного суду м. Києва. Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2025 року повернуто заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення незаконно неперерахованої пільги та відшкодування спричиненої моральної шкоди (провадження № 61-3766 зно 25). Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 07 квітня 2025 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення незаконно неперехованої пільги та відшкодування спричиненої моральної шкоди. Роз`яснено ОСОБА_1 , що переданий ним на вирішення Шевченківському районному суду м. Києва спір відноситься до юрисдикції адміністративного судочинства і повинен розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. У квітні 2025 року на електронну пошту Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 31 березня 2025 року. Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2025 року повернуто заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 19 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення незаконно неперерахованої пільги та відшкодування спричиненої моральної шкоди (провадження № 61-4271 зно 25). Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2025 року виправлено описку в ухвалі Верховного Суду від 11 квітня 2025 року, а саме: у резолютивній частині ухвали замість невірно зазначеного «ухвали Верховного Суду від 19 березня 2025 року» вважати правильним «ухвали Верховного Суду від 31 березня 2025 року» (провадження № 61-4271 зно 25). Ухвалою Верховного Суду від 05 травня 2025 року повернуто заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 11 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про стягнення незаконно неперерахованої пільги та відшкодування спричиненої моральної шкоди (провадження № 61-4963 зно 25). Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року про відмову у відкритті провадження, постановлену під головуванням судді Аббасової Н.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про стягнення незаконно неперерахованої пільги та відшкодування спричиненої моральної шкоди повернуто апелянту. Ухвалою Верховного Суду від 22 травня 2025 року повернуто заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про стягнення незаконно неперерахованої пільги та відшкодування спричиненої моральної шкоди (провадження № 61-5877 зно 25). Ухвалою Верховного Суду від 03 червня 2025 року повернуто заяву від імені ОСОБА_1 про перегляд судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про стягнення незаконно неперерахованої пільги та відшкодування спричиненої моральної шкоди. (провадження № 61-6752 зно 25). У червні 2025 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 травня 2025 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору, не надано суду касаційної інстанції документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до Закону України «Про судовий збір», за наявності таких. Відповідно до акту Касаційного цивільного суду від 02 червня 2025 року № 503 електронний лист ОСОБА_1 від 31 травня 2025 року не містить копії пенсійного посвідчення, яким встановлено 2 групу інвалідності. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Отже, заявнику необхідно надати суду касаційної інстанції документи, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір». У касаційній скарзі на порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України чітко не викладено підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав). Абзацом 4 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Заявником чітко не зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, якою апеляційну скаргу повернуто заявнику. Заявнику необхідно чітко викласти підстави касаційного оскарження, навівши обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом, оскільки вона не відповідає формі і змісту касаційної скарги, визначених статтею 392 ЦПК України. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено рішення (ухвала), що оскаржується. У касаційній скарзі заявник просить «скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції повністю…». Заявнику необхідно конкретизувати судові рішення, які він оскаржує, уточнивши дати їх ухвалення. Відповідно до абзаців 1, 2 частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення. Касаційна скарга подана електронною поштою, проте не містить доказів надсилання листом з описом вкладення матеріалів касаційної скарги іншим учасникам справи. Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції докази надсилання листом з описом вкладення копій касаційної скарги та доданих до неї документів усім учасникам справи. За таких обставин, заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 травня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець