Ухвала КЦС ВС № 750/14365/21

Ухвала 19 червня 2025 року м. Київ справа № 750/14365/21 провадження № 61-7336ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Косінцева Костянтина Вікторовича як представника ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 травня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ спільного сумісного майна, ВСТАНОВИВ: У грудні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила встановити факт проживання її та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року до 21 листопада 2013 року; визнати за нею в порядку поділу спільного майна право власності на 3/4 частки квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна право власності на 1/4 частку вказаної квартири. Деснянський районний суд м. Чернігова рішенням від 20 вересня 2022 року позов задовольнив частково. Встановив факт спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року до 21 листопада 2013 року. Визнав квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 . В решті позову відмовив. Чернігівський апеляційний суд постановою від 17 січня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2022 року - без змін. Верховний Суд постановою від 22 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 січня 2023 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції. Деснянський районний суд м. Чернігова рішенням від 07 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовив. Деснянський районний суд м. Чернігова ухвалою від 10 жовтня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Косінцева К. В. про ухвалення додаткового рішення залишив без розгляду. Чернігівський апеляційний суд постановою від 06 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 07 серпня 2024 року задовольнив частково. Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 07 серпня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 . Визнав за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки вказаної квартири. В решті позову відмовив. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Чернігова від 10 жовтня 2024 року залишив без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 жовтня 2024 року - без змін. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5 820,49 грн судового збору за розгляд справи судом першої та апеляційної інстанцій, 25 667,95 грн витрати на правничу допомогу адвоката в суді першої та апеляційної інстанцій. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4 150,27 грн судового збору за розгляд справи судом касаційної інстанції та 9 999,75 грн витрати на правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції. 10 червня 2025 року адвокат Косінцев К. В. як представник ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 травня 2025 року (повний текст якої складено 12 травня 2025 року) у цій справі. Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Адвокатом Косінцевим К. В. у касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність у нього електронного кабінету. Верховний Суд звертає увагу адвоката Косінцева К. В., що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України від 29 червня 2023 року № 3200-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон) щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, у зв`язку з чим певні статті ЦПК України були викладені в редакції вказаного Закону. Відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Крім цього, відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі має бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі адвокат Косінцев К. В. як представник ОСОБА_1 зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. За правилами пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Диспозиція вищевказаної норми процесуального закону передбачає, що крім іншого заявнику необхідно вказувати норму права щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній. В мотивувальній частині касаційної скарги адвокат Косінцев К. В. як представник ОСОБА_1 не зазначає в частині застосування якої саме норми права відсутній правовий висновок Верховного Суду.

Мотивувальна частина касаційної скарги містить нормативно-правове обґрунтування, проте, суд не наділений повноваженнями на власний розсуд з контексту скарги обирати норми права, із застосуванням яких не погоджується заявник. Верховний Суд роз`яснює заявнику, що коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки за приписами частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України). Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що зазначення заявником підстав касаційного оскарження є обов`язковою умовою щодо оформлення касаційної скарги, яка необхідна для подальшого вирішення питання про відкриття касаційного провадження та для розгляду касаційної скарги. Виконання наведених вимог необхідне для коректного зазначення підстав касаційного оскарження в ухвалі про відкриття касаційного провадження у справі. Ураховуючи наведене, а також з метою недопущення подвійного тлумачення змісту касаційної скарги, заявнику необхідно надіслати на адресу суду нову редакцію касаційної скарги, яка має відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, та в якій адвокату Косінцеву К. В. необхідно зазначити відомості про наявність у нього електронного кабінету; згрупувати, систематизувати та чітко зазначити конкретну обов`язкову підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення у відповідності до визначеного статтею 389 ЦПК України переліку підстав для касаційного оскарження судового рішення та їх відповідне мотивування, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи з урахуванням пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України. Крім того, в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Ставка судового збору, чинна на час подання касаційної скарги на рішення суду, встановлена підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» та визначена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається, зокрема, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Позовну заяву подано у 2021 році, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2 270,00 грн, підпункт 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній станом на час подання позову у цій справі). Аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяє встановити ціну позову щодо вимог майнового характеру (вартість спірної квартири АДРЕСА_1 ), у зв`язку з чим неможливо встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги. Таким чином, заявнику необхідно надати суду інформацію про ціну позову в, а також самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги, підтвердивши такий розмір належними доказами (зокрема, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно вартості спірного нерухомого майна станом на дату подання позову до суду), та сплатити його в розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного нерухомого майна. Оскільки заявником до касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 4 656,40 грн, то ОСОБА_1 у разі необхідності слід доплатити судовий збір за подання касаційної скарги, розмір якого має бути визначений відповідно до вимог закону. Також суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення). Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Отже, касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням заявнику можливості усунути вищевказані недоліки. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу адвоката Косінцева Костянтина Вікторовича як представника ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 06 травня 2025 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя А. Ю. Зайцев