Ухвала КАС ВС № 400/15724/23
від 19.06.2025 · Адміністративнаф УХВАЛА 19 червня 2025 року м. Київ справа №400/15724/23 адміністративне провадження №К/990/49185/24 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М., перевіривши матеріали касаційної скарги керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2024 року у справі №400/15724/23 за позовом керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави до Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач 1), Головного управління земель оборони та фондів Міністерства оборони України (відповідач 2), третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Ухвалою Верховного Суду від 06 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі №400/15724/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу. Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду. У касаційній скарзі керівник Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону звертається з проханням розглянути справу за участю Офісу Генерального прокурора під час касаційного провадження в адміністративній справі у судовому засіданні. Вирішуючи це клопотання, касаційний суд виходить із наступного. Відповідно до статті 340 КАС України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справу до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин на предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Згідно з імперативними вимогами стаття 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову. Ураховуючи зміст та доводи касаційної скарги, характер спірних відносин, а також відсутність у суду касаційної інстанції процесуальної можливості самостійно з`ясовувати обставини справи, суддя-доповідач дійшов висновку про відсутність необхідності у проведенні судового засідання з повідомленням учасників справи. Крім того, згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження, а саме, неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права); учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України. Вирішуючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, "публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", №8273/78). Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права. Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №233/3676/19 та від 15 червня 2021 року у справі №755/12623/19. Ураховуючи викладене, у клопотанні керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні слід відмовити. 24 січня 2025 року до Верховного Суду від Головного управління земель оборони та фондів (відповідач 2) надійшло клопотання про заміну сторони її правонаступником, у якому заявник просить замінити у справі №400/15724/23 відповідача Головне управління земель оборони та фондів на Головне управління капітальних вкладень. Заявник зазначає, що відповідно до Директиви від 11 листопада 2024 року № Д-321/104/дск до 31 січня 2025 року Головне управління земель оборони та фондів підлягає розформуванню. Правонаступником Головного управління земель оборони та фондів визначено Головне управління капітальних вкладень, що знаходиться за адресою: 03168, Україна, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок
6. Вирішуючи указане клопотання, Суд виходить з того, що відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та здійснення процесуального правонаступництва шляхом заміни відповідача 2 у справі №400/15724/23 Головного управління земель оборони та фондів на його правонаступника - Головне управління капітальних вкладень. 19 лютого 2025 року до Верховного Суду від Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач 1) надійшло клопотання про заміну сторони її правонаступником, у якому заявник просить замінити у справі №400/15724/23 відповідача Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаєва. Заявник зазначає, що відповідно до Директиви від 01 листопада 2024 року № Д-23/ДСК Про проведення додаткових організаційних заходів у військових частинах (установах) ІНФОРМАЦІЯ_1 в 2024-2025 роках Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 переформовано (перейменовано) на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаєва. Правонаступником Миколаївського квартирно-експлуатаційного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 визначено Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаєва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Вирішуючи указане клопотання, Суд виходить з того, що відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання та здійснення процесуального правонаступництва шляхом заміни відповідача 1 у справі №400/15724/23 Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 на його правонаступника - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаєва. В порядку, встановленому статтею 340 КАС України, проведені необхідні підготовчі дії з підготовки справи до касаційного розгляду, у тому числі вирішено питання про можливість її розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Керуючись статтями 248, 340, 345, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,- ПОСТАНОВИВ: У задоволенні клопотання керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про забезпечення участі у касаційному розгляді адміністративної справи у судовому засіданні відмовити. Замінити відповідача 2 у справі його правонаступником, а саме: Головного управління земель оборони та фондів на його правонаступника - Головне управління капітальних вкладень (03168, Україна, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6). Замінити відповідача 1 у справі його правонаступником, а саме: Миколаївське квартирно-експлуатаційне управління ІНФОРМАЦІЯ_1 на його правонаступника - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Миколаєва (54056, Україна, м. Миколаїв, проспект Миру, будинок 62а, ЄДРПОУ 08029523) Закінчити підготовку до касаційного розгляду справи № 400/15724/23 за позовом керівника Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону в інтересах держави до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Миколаєва (відповідач 1), Головного управління капітальних вкладень (відповідач 2), третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Справу № 400/15724/23 призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 20 червня 2025 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується. ........................... В.М. Бевзенко, Суддя Верховного Суду