Постанова 4851 № 440/14997/24

Головуючий І інстанції: І.Г. Ясиновський ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 червня 2025 р. Справа № 440/14997/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Катунова В.В. , Подобайло З.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2025, по справі № 440/14997/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.08.2024 форми «ПС» №0122720902 про застосування відносно ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» штрафних санкцій в розмірі 1020,00 гривень та форми «ПС» №0122710902 про застосування відносно ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» штрафних санкцій в розмірі 160 000,00 гривень. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 задоволено позов. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 29.08.2024 форми «ПС» №0122720902 про застосування відносно ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» штрафних санкцій в розмірі 1020,00 гривень та форми «ПС» №0122710902 про застосування відносно ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» штрафних санкцій в розмірі 160 000,00 гривень. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, з викладенням висновків, що не відповідають обставинам справи, просив скасувати його та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що податковим органом штрафні (фінансові) санкції застосовані обґрунтовано та підлягають сплаті до бюджету в передбачені законодавством терміни, оскільки в ході проведення фактичної перевірки встановлено, що ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» на акцизному складі з уніфікованим номером 1020478 здійснює відпуск (торгівлю) пального без застосування зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі 8-ох рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, чим порушено п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України. Зазначав, що в додатках до листа, поданого ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» «Про надання документів в рамках фактичної перевірки» та в додатках до заперечень на акт перевірки, на які посилається позивач, не конкретизовано щодо яких саме рівнемірів - лічильників надано свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на рівнеміри-лічильники, що унеможливлює встановлення факту надання свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на рівнеміри-лічильники саме моделі Veeder-Root. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Як встановлено судовим розглядом, фахівцями ГУ ДПС у Харківській області на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області від 22.07.2024 № 3224-П та направлень від 23.07.2024 № 6223, № 6224 проведено фактичну перевірку ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» за адресою провадження господарської діяльності, зокрема: Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Червоних Партизан, буд. 18-А, автозаправний комплекс з магазином, з 24.07.2024, тривалістю 10 днів за період з 01.10.2023 по дату завершення перевірки. За результатами проведеної перевірки відповідачем складений акт від 02.08.2024 № 36073/20-40-09-02-03/44702151, згідно висновку якого встановлено порушення: п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України в частині здійснення відпуску (торгівлі) пального без застосування зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі 8-ох рівнемірів-лічильників рівня пального; п. 85.2 ст. 85 ПК України в частині ненадання для перевірки документів/копій документів, які стосуються предмета перевірки. ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ», не погодившись з висновками фактичної перевірки, подало заперечення на акт фактичної перевірки від 15.08.2024 № 15/08- 2024/01 (вх. від 21.08.2024 № 54323/6). За результатами розгляду заперечення складено висновок від 29.08.2024 № 39142/6/20-40-09-02-01, в якому зазначено, що заперечення на акт фактичної перевірки ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» залишено без задоволення, а акт фактичної перевірки від 02.08.2024 № 36073/20-40-09-02- 03/44702151 без змін. ГУ ДПС у Харківській області у відповідності до вимог п. 1.6.3.4 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС України від 04.09.2020 № 470 із змінами та доповненнями, направлено до Головного управління ДПС у Полтавській області матеріали вказаної фактичної перевірки для винесення рішення згідно законодавства. На підставі вказаного акту Головним управлінням ДПС у Полтавській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.08.2024 № 0122720902, яким застосовано штрафні (фінансові санкції) в розмірі 1020,00 грн, від 29.08.2024 № 0122710902, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 160000,00 гривень. Позивач, не погоджуючись із прийнятими контролюючим органом рішеннями, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для притягнення позивача до відповідальності та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України). Відповідно до абз. 1, 2 п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Згідно з пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Абзацом 1 п. 85.2 ст. 85 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Відповідно до п. 85.4 статті 85 ПК України визначено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності). Відповідний запит на отримання копій документів повинен бути поданий посадовою (службовою) особою контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати закінчення перевірки. Зі змісту пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України вбачається, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі. Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу. Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками. Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників. Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу. Відповідно до підпункту 12 підрозділу 5 Розділу XX ПК України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року. Пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX ПК України передбачено, що норми пункту 128-1.1 статті 128-1 цього Кодексу застосовуються: з 1 липня 2019 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу); з 1 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20 000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу); з 1 квітня 2020 року - до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу); з 1 липня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне). Відповідальність за вказані порушення передбачена п. 128-1.1 статті 128-1 ПК України, а саме: необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового, та/або масового витратоміра на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, та/або місці отримання/відпуску спирту етилового у виробництво продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 цього Кодексу, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового, та/або масовий витратомір. З акту про результати фактичної перевірки від 02.08.2024 № 36073/20-40-09-02-03/44702151 вбачається, що податковим органом було встановлено, що ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» за місцем фактичного провадження діяльності: Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Червоних Партизан, буд. 18-А, автозаправний комплекс з магазином надано для перевірки «Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки» на рівнеміри магнітострикційні VISY-Stick Advanced фірми «FAFNIR» з заводськими номерами 347059, 347079, 316798, 347069, 347081, 340604, 346477, 346469. У вказаному акті зазначено, що відповідно до Довідки про розпорядника акцизного складу пального, на акцизному складі ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» за уніфікованим номером - 1020478 зареєстровані рівнеміри-лічильники моделі Veeder-Root з заводськими номерами №№ 347059, 347079, 316798, 347069, 346477, 340604, 347081, 346469. Посилаючись на зазначені обставини, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» на акцизному складі з уніфікованим номером 1020478 здійснює відпуск (торгівлю) пального без застосування зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі 8-ох рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, чим порушив п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідний акт фактичної перевірки не містить будь-яких відомостей щодо рівнемірів-лічильників, які фактично використовувались за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» у тому числі опису таких рівнемірів-лічильників, що виявлені за місцем фактичного провадження діяльності: Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Червоних Партизан, буд. 18-А, автозаправний комплекс з магазином, ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» чи їх фотофіксації. При цьому, контролюючий орган, встановлюючи позивачем порушення пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, посилався виключно на дані довідки про розпорядника акцизного складу пального, на акцизному складі ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» та наданих на запит копій свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, не встановивши при цьому, які рівнеміри-лічильники фактично використовувались за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ». Втім, із матеріалів справи встановлено, що позивачем до суду надано свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на рівнеміри-лічильники моделі Veeder-Root з заводськими номерами №№ 347059, 347079, 316798, 347069, 346477, 340604, 347081, 346469, які датовані 04.01.2024, тобто до початку проведення контролюючим органом фактичної перевірки, що виключає відповідальність платника податку передбачену пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України за відпуск (торгівлю) пального без застосування зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі рівнемірів-лічильників. Ненадання в ході фактичної перевірки податковому органу належних свідоцтв на рівнеміри-лічильники в даному випадку може бути підставою для притягнення товариства до відповідальності за п. 121.1 ст. 121 ПК України за ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом. З огляду на наведене, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки відповідача щодо здійснення позивачем відпуску (торгівлю) пального без застосування зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі 8-ох рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах не було підстав для притягнення позивача до відповідальності та застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України. Також контролюючий орган указав, що станом на день закінчення перевірки ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» не в повному обсязі надані первинні документи, які є предметом перевірки, а саме не надано: свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки резервуарів типу АГЗП з заводськими номерами 26525 та 26529, чим порушено п. 85.2 ст. 85 ПК України, у зв`язку з чим застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України. Втім зазначені висновки колегія суддів вважає безпідставними, оскільки матеріали справи містять копію листа ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» від 29.07.2024 вих. № 29/07-2024/04 про надання документів в рамках фактичної перевірки, відповідно до якого на вимогу посадових осіб ГУ ДПС у Харківській області позивачем були надані копії чинних свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки резервуарів типу АГЗП з заводськими номерами 26525 та 26529, встановлені на АЗС. Відтак, колегія суддів вважає вірним твердження суду першої інстанції про помилковість висновків податкового органу щодо вчинення ТОВ «ОІЛ ЦЕНТР РІТЕЙЛ» порушень вимог ст. 85 ПК України. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.08.2024 форми «ПС» №0122720902 та форми «ПС» №0122710902. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 440/14997/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов З.Г. Подобайло