Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/8218/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2023 р. Справа № 440/8218/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ральченка І.М. суддів: Катунова В.В. , Чалого І.С. за участю секретаря судового засідання Євсєєвої М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2022, суддя О.О. Кукоба, повний текст складено 19.12.2022, по справі № 440/8218/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БВС Ритейл» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "БВС Ритейл" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 26.01.2022 №0006740902 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20000,00 грн. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 26.01.2022 року №0006740902. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ТОВ"БВС Ритейл" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн та 2000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. ГУ ДПС у Полтавській області (далі - відповідач), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просило його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що на початку проведення перевірки контролюючим органом було зафіксовано відсутність реєстрації позивачем розташованого на акцизному складі витратоміра-лічильника з серійним номером 1439 в Єдиному державному реєстрі витратомрів-лічильників та рівнемірів лічильників рівня пального, що є підставою для застосування до позивача штрафних санкцій. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважав рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ТОВ "БВС Ритейл" перебуває на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Полтавській області. Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля пальним. ТОВ "БВС Ритейл" здійснює господарську діяльність на АЗС №8 з магазином, що розташована за адресою: вул. Полтавський шлях, 340а, смт Чутове, Полтавський район, Полтавська область. З 17.11.2021 по 26.11.2021 Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено фактичну перевірку з питань додержання позивачем вимог законодавства при здійсненні роздрібної торгівлі пальним щодо обладнання рівнемірами (витратомірами) - лічильниками на введених в експлуатацію стаціонарних резервуарах, розташованих на акцизному складі, за результатами якої складено акт від 26.11.2021 №10184/16-31-09-01/44098532. Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України в частині не обладнання рівнеміром-лічильником рівня товарів (продукції) стаціонарного резервуару, розташованого на акцизному складі, а саме встановлено відсутність двох витратомірів-лічильників. 26.01.2022 Головним управлінням ДПС у Полтавській області сформовано податкове повідомлення-рішення №0006740902, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України у розмірі 20000,00 грн. Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку. Рішенням ДПС України від 20.07.2022 №7497/6/99-00-06-03-01-06 скаргу ТОВ "БВС Ритейл" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 26.01.2022 №0006740902 - без змін. Позивач, вважаючи неправомірним податкове повідомлення-рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач до моменту завершення фактичної перевірки 26.11.2021 самостійно усунув помилку у Реєстрі в частині зазначення відомостей про витратомір серійний номер 1439, проте наведені обставини не враховані податковим органом у ході проведення фактичної перевірки та їм не надана належна правова оцінка під час ухвалення спірного рішення, у зв`язку з чим останнє є неправомірним та підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України). Акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального (пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (пп. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Згідно з вимогами пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі. Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Згідно з пп. 230.1.4. п. 230.1 ст. 230 ПК України порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів встановлюється Кабінетом Міністрів України. У такому реєстрі міститься податкова інформація про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів. Відповідно до п. 128-1.1 ст. 128-1 ПК України не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 20000,00 грн. за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Згідно п. 11 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 №408, (далі Порядок № 408) для реєстрації нових акцизних складів, внесення змін у дані про акцизні склади, анулювання реєстрації акцизних складів, усунення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо акцизних складів платник акцизного податку подає заяву про внесення відповідних змін. Заява надсилається контролюючому органу та приймається у порядку, встановленому для реєстрації. Відповідно до пп. 1 та пп. 5 п. 2 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв`язку до контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №891 (далі - Порядок №891 витратомір-лічильник (далі - витратомір) - законодавчо регульований засіб вимірювальної техніки, призначений для безперервного вимірювання, запам`ятовування та відображення у фактичних умовах вимірювання кількості пального, що проходить через вимірювальний перетворювач у закритих, повністю заповнених трубопроводах; Реєстр - електронна база даних, яка містить податкову інформацію про розпорядників акцизних складів, наявні у них акцизні склади, розташовані на акцизних складах резервуари, витратоміри та рівнеміри, їх серійні (ідентифікаційні) номери, а також дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про фактичний обсяг обігу пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів. Згідно пп. 7 п. 5 Порядку №891 електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять інформацію про коригування даних, зазначених у підпунктах 1-5 цього пункту, в електронних документах для наповнення Реєстру, надісланих до Реєстру (коригуючі електронні документи для наповнення Реєстру). У відповідності до п. 6 Порядку №891 коригуючі електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену у підпункті 7 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів у разі допущення помилок в електронних документах для наповнення Реєстру, відправлених до Реєстру, протягом трьох календарних днів починаючи з дати виявлення таких помилок. Підтвердженням розпоряднику акцизного складу прийняття/неприйняття його електронного документа для наповнення Реєстру/коригуючого електронного документа для наповнення Реєстру є квитанції в електронному вигляді у текстовому форматі, які надсилаються йому держателем Реєстру протягом операційного дня. Згідно п.8 Порядку №891 до електронних документів для наповнення Реєстру вноситься інформація про витратоміри та резервуари, які відповідають вимогам законодавства та мають позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства. Відповідно до п. 9 Порядку №891 внесена до Реєстру інформація не підлягає видаленню. Коригування такої інформації з причин технічного збою програмного забезпечення, допущених помилок під час заповнення електронних документів для наповнення Реєстру або інших технічних негараздів проводиться розпорядниками акцизних складів протягом трьох календарних днів починаючи з дати усунення таких технічних збоїв або виявлення таких помилок шляхом формування та надсилання до Реєстру коригуючих електронних документів для наповнення Реєстру з письмовим повідомленням про це територіальному контролюючому органу за місцем розташування акцизного складу. Із матеріалів справи встановлено, що позивач на початку проведення фактичної перевірки використовував у господарській діяльності витратомір-лічильник (газороздавальну колонку "Славутич" "NOVA" 222 LPG) із заводським (серійним) номером 1439. Внаслідок механічного пошкодження паливороздавальної колонки "Славутич" "NOVA" LPG 01-2 серійний номер 1393 (рік виготовлення 2006) у червні 2014 року здійснено демонтаж її корпусу зі встановленням корпусу ГРК "Славутич" "NOVA" 222 LPG заводський (серійний) номер 1439 (рік виготовлення 2013), про що свідчать акт про виявлені дефекти від 12.06.2014 та акт проведення обслуговування (ремонту) обладнання АЗС від 04.07.2014, відмітка ДП «Полтавастандартметрологія» в технічному паспорті обладнання (а.с. 22, 23, 25). Тобто в даному випадку відбулася заміна корпусу газороздавальної колонки, що призвело до зміни заводського (серійного) номера, вказаного на корпусі ГРК. 13.09.2021 року позивачем було подано до податкового органу Довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри (а.с.26-27). З довідки розпорядника акцизного складу вбачається, що до резервуару 7/1017614 під`єднаний витратомір-лічильник з серійним (ідентифікаційним) номером 1393 та до резервуару 8/1017614 під`єднаний витратомір-лічильник з серійним (ідентифікаційним) номером 1393. При цьому, під час перевірки зафіксовано, що в наявності та фактично позивачем використовується витратомір-лічильник з серійним номером 1439. Так, на початку проведення перевірки контролюючим органом встановлено відсутність реєстрації платником податку - розпорядником акцизного складу, розташованого на акцизному складі витратоміра-лічильника з серійними номерами 1439, який фактично був встановлений на резервуарах 7/1017614 та 8/1017614. 17.11.2021 (в день виявлення помилки та до завершення проведення фактичної перевірки) позивачем було подано адміністратору Реєстру коригуючу довідку з уточненою інформацією щодо витратомірів, установлених на акцизному складі пального, а саме - із зазначенням відомостей про витратомір серійний номер 1439, установлений на резервуарах №№ 7/1017614, 8/1017614. Зокрема, з коригованої інформації в Довідці розпорядника акцизного складу вбачається, що витратомір-лічильник введено в експлуатацію на АЗС 13.09.2021 року, а 17.11.2021 року вилучено інформацію щодо номеру «1393» - тобто тип дії «2», та внесено інформацію щодо цього ж самого витратоміра-лічильника, який введено в експлуатацію на АЗС 13.09.2021 року з номером «1439» (а.с. 26-27). Отже, ТОВ "БВС Ритейл" самостійно та у визначений строк у відповідності до п. 9 Порядку №891 виправлено помилку в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників і рівнемірів лічильників шляхом подання коригуючої довідки. Враховуючи наведене, в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбаченого пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України, у зв`язку з чим відповідачем неправомірно застосовано до ТОВ "БВС Ритейл" штрафні (фінансові) санкції у розмірі 20000,00 грн. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 26.01.2022 №0006740902 є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню. Щодо доводів апелянта про безпідставне стягнення судом на користь позивача витрат на оплату правничої допомоги в сумі 2 000,00 грн, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Колегія суддів зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову. При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Судовим розглядом встановлено, що під час розгляду справи в суді першої інстанції правова допомога позивачу надавалась адвокатом Скабуком Ю.М. на підставі договору про надання правової допомоги від 11.11.2022. Відповідно до п.2.3.1 Договору гонорар адвоката визначається окремо в додатках до даного договору та актах виконаних робіт (наданих послуг), які є невід`ємними частинами Договору, і має бути сплачений клієнтом не пізніше 31.03.2023 року. Відповідно до акту виконаних робіт від 06.12.2022 року адвокатом виконано роботи (надано послуги) на загальну суму 2 000,00 грн. Надаючи оцінку співмірності заявленої до відшкодування позивачем суми коштів критеріям, встановленим ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить зі складності справи, суми позову, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, враховує, що розгляд справи проведений у відкритому судовому засіданні за участю представника позивача. Доводи апелянта про те, що заявлені позивачем витрати не є співмірними зі складністю справи, обсягом робіт та витраченим часом, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки апеляційна скарга не містять доказів на підтвердження неспівмірності витрат на правничу допомогу в частині вищезазначених витрат у зазначеному розмірі. Доводи апелянта щодо оплати послуг на правову допомогу, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки з урахуванням ч. 7 ст. 139 КАС України відшкодуванню підлягають витрати, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи. За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що виходячи з оцінки складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, співмірними та належними є витрати, пов`язані із правничою допомогою адвоката у суді, у розмірі 2 000,00 грн. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо розподілу судових витрат. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 по справі № 440/8218/22 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді В.В. Катунов І.С. Чалий Постанова складена в повному обсязі 25.05.2023