Постанова 4816 № 592/11655/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 червня 2025 року м.Суми Справа №592/11655/24 Номер провадження 22-ц/816/665/25 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 вересня 2024 року у складі судді Князєва В.Б., ухвалене в м. Суми, в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, У С Т А Н О В И В: У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з вищевказаним позовом. Свої вимоги мотивувало тим, що 12 грудня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 456396727 у формі електронного документу з використанням електронного підпису, за умовами якого первісний кредитор надав відповідачу кредит на суму 10 000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, вказаних у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів. Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість на загальну суму 15 079,51 грн, яка складається з: 8017, 05 грн заборгованість по кредиту; 7062,46 грн заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. 28 листопада 2018 року між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого (з урахуванням додаткових угод до договору факторингу) до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на загальну суму 11 788,23 грн. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 15 079,51 грн. В подальшому 14 лютого 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 15 079,51 грн. Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 456396727 від 12 грудня 2019 року у розмірі 15 079,51 грн та судові витрати. Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 вересня 2024 року в задоволенні позову ТОВ «Юніт Капітал» відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ «Юніт Капітал», посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі; судові витрати покласти на відповідача. В доводах апеляційної скарги зазначає, що за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» дійсне право вимоги з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалося не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Право вимоги до відповідача за кредитним договором № 456396727 від 12 грудня 2019 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» 03 липня 2020 року відповідно до підписаного сторонами реєстру прав вимоги №

87. Відповідач правом подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористався. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає за доволенню частково. Суд першої інстанції встановив та з матеріалів справи вбачається, що 12 грудня 2019 року ОСОБА_1 було заповнено заявку на отримання грошових коштів, яка містить його персональні дані, номер його карти 4731-21ХХ-ХХХХ-8857, номер договору (оферти) - 456396727, дата договору - 12 грудня 2019 року, суму кредиту 10 000 грн, строк кредиту - 56 днів (а.с. 15). 12 грудня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 456396727, за умовами якого товариство зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 10000 грн строком на 56 днів зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 408,80% річних від суми кредиту за весь час користування, починаючи з першого дня надання кредиту позичальнику та до закінчення строку, на який видавався кредит. Рекомендований розрахунок сукупної вартості кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в графіку платежів, що є невід`ємною частиною цього договору (а.с. 12). Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 4Р7Р8ТН5. Виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» обов`язку щодо надання грошових коштів ОСОБА_1 підтверджується копією платіжного доручення від 12 грудня 2019 року та копією довідки АТ КБ «ПриватБанк» № 06_1/2024 від 18 червня 2024 року, з якої вбачається, що 12 грудня 2019 року було успішно проведено платіж через сервіс LiqPay, ID платежу 1191799848 на суму 10 000 грн на карту НОМЕР_1 (а.с. 20; 21). 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах права вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 23-24). Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі за відповідним реєстром права вимоги (п. 4.1). Додатковими угодами № 19 від 28 листопада 2019 року, № 26 від 31 грудня 2020 року, № 27 від 31 грудня 2021 року до вказаного договору факторингу внесено зміни (а.с. 25; 26-27; 28). На підтвердження обставини переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором № 456396727 від 12 грудня 2019 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», надано витяг з реєстру прав вимоги № 87 від 03 липня 2020 року, відповідно до якого загальна заборгованість (сума відступленої грошової вимоги) становить 11 788,23 грн, з яких: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 8017,05 грн, заборгованість по процентам 3771,18 грн (а.с. 29). 05 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/0820-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 31). Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 договору). 05 серпня 2020 року, 10 серпня 2020 року, 21 жовтня 2020 року, 03 серпня 2021 року та 30 грудня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» до вказаного договору факторингу № 05/0820-01 укладено додаткові угоди (а.с. 32-34). В реєстрі прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року, підписаного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія « «Онлайн Фінанс», вказано, що до ТОВ «Фінансова компанія « «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 . Заборгованість по основному боргу 8017,05 грн, заборгованість по процентам 7062,46 грн, загальна заборгованість 15 079,51 грн, сума фінансування 328,70 грн (а.с. 35). 14 лютого 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 37). Відповідно до п. 4.1 договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ним відповідного реєстру прав вимоги по формі встановленій у відповідному додатку. В реєстрі прав вимоги № 1 від 14 лютого 2022 року, підписаного між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал», вказано, що до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 . Заборгованість по основному боргу 8017,05 грн, заборгованість по процентам 7062,46 грн, загальна заборгованість 15 079,51 грн (а.с. 38). Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за кредитним договором № 456396727 від 12 грудня 2019 року станом на 26 червня 2024 року становить 15 079,51 грн, з яких: прострочене тіло кредиту 8017,05 грн; прострочені проценти - 7062,46 грн (а.с. 22). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту відступлення права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 456396727 від 12 грудня 2019 року від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу, укладеного 28 листопада 2018 року, тобто на момент укладення якого ще не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» могло б передати ТОВ «Таліон Плюс». Відповідно, оскільки ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги щодо ОСОБА_1 не набуло, таке право не могло бути передано ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал». Таким чином, ТОВ «Юніт Капітал» є неналежним позивачем, оскільки не має права вимагати від відповідача сплати заборгованості за кредитним договором, укладеним 12 грудня 2019 року між ним та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Колегія суддів не може погодитися з такими висновками місцевого суду. Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Згідно п. 1) ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Згідно з положеннями ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначна грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. За положеннями ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Так, матеріалами справи підтверджується, що 12 грудня 2019 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір № 456396727, який позичальник підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Відповідно до платіжного доручення від 12 грудня 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картку відповідача грошові кошти в розмірі 10 000 грн 00 коп. Відтак, первісний кредитор свої зобов`язання за договором № 456396727 виконав у повному обсязі. Так, для підтвердження факту відступлення права вимоги, заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора. У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року № 905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі № 753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі № 5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором. Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу № 28/1118-01, у п. 1.3. якого зазначено, що право вимоги - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. Враховуючи положення договору факторингу, до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача, оскільки підписання реєстру права вимоги № 87 відбулося 03 липня 2020 року, тобто після укладення договору № 456396727 від 12 грудня 2019 року. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, за яким до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 456396727 від 12 грудня 2020 року, що підтверджується реєстром прав вимоги № 7 від 28 жовтня 2021 року. 14 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, за яким до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 456396727 від 12 грудня 2021 року, що підтверджується реєстром прав вимоги № 1 від 14 лютого 2022 року. Копії договорів факторингу та реєстри прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. Враховуючи вищевикладене, висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором є помилковим, оскільки ТОВ «Юніт Капітал» у передбаченому законом порядку відповідно до послідовно укладених договорів факторингу, на виконання яких підписувалися реєстри передачі прав вимог до боржників, набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором укладеним із первісним кредитором. Водночас колегія суддів не погоджується з розміром заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача. При зверненні до суду позивач ставив питання про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 15 079,51 грн. Умовами кредитного договору № 456396727 від 12 грудня 2019 року, укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , було погоджено, зокрема строк кредитування 56 днів, строк дії договору (з момент його укладення до закінчення строку кредитування), розмір процентної ставки 408,80 % річних, графік платежів, згідно з яким останній платіж відповідач мав сплатити 06 лютого 2020 року. З розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором № 456396727 від 12 грудня 2019 року вбачається, що станом на 06 лютого 2020 року розмір заборгованості відповідача складав 11 788,23 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту 8047,05 грн, а заборгованість по процентам 3771,17 грн. Саме в такому розмірі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право грошової вимоги до відповідача за договором факторингу. Водночас з розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» вбачається, що вказаним товариством було нараховано заборгованість за процентами після закінчення строку кредитування, тобто після 06 лютого 2020 року, тим самим збільшивши заборгованість за процентами до 7062,46 грн. Відповідно до частини першої статті 1048та частини першої статті 1054 ЦК Україникредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК Україниправо кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Виходячи з наведених норм, нарахування процентів після закінчення строку дії кредитного договору (06 лютого 2020 року) припинилося, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості по процентам, нарахованим після 06 лютого 2020 року в розмірі 3291,28 грн, є необґрунтованими. Зазначений висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою в постанові від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, провадження № 14-10 цс18. Відтак, загальний розмір заборгованості за кредитним договором № 456396727 від 12 грудня 2019 року становить 11 788,23 грн, з яких: 8017,05 грн заборгованість за тілом кредиту; 3771,18 грн заборгованість за процентами. З врахуванням зазначеного рішення суду на підставі пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 456396727 від 12 грудня 2019 року у розмірі 11 788,23 грн, з яких: 8017,05 грн заборгованість за тілом кредиту; 3771,18 грн заборгованість за процентами. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позовних вимог також слід стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1893,68 грн та пропорційно до задоволеної частини апеляційної скарги 2840,52 грн за апеляційний перегляд справи. Щодо вимог про стягнення правничої допомоги. В суді першої інстанції інтереси позивача представляв адвокат Тараненко А.І. (а.с. 42). Частиною 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу . Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відповідно до ч.ч. 3-4 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін). На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу було надано копії договору про надання правової допомоги № 17/06/24-02 від 17 червня 2024 року, додаткової угоди № 6 до договору про надання правничої допомоги № 17/06/24-02 від 17 червня 2024 року, акту прийому-передачі наданих послуг від 17 червня 2024 року, згідно якого надано послуг на загальну суму 5000 грн (а.с. 39-40; 45). Пропорційно до задоволеної частини позовних вимог підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати понесені на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 3908,70 грн. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367; 374; 376; 381-382 ЦПК України, суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» задовольнити частково. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 вересня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 456396727 від 12 грудня 2019 року в розмірі 11 788 гривень 23 копійки, з яких: 8017 гривень 05 копійок заборгованість за тілом кредиту; 3771 гривня 18 копійок заборгованість за процентами. В іншій частині позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції в розмірі 1893 гривні 68 копійок, витрати на професійну правничу допомогу понесені в суді першої інстанції в розмірі 3908 гривень 70 копійок, судові витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд справи в розмірі 2840 гривень 52 копійки. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко В. Ю. Рунов