Постанова Київський апеляційний суд № 759/3724/25

Справа № 759/3724/25 Головуючий в суді І інстанції - Горбенко Н.О. Провадження № 33/824/2173/2025 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 травня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., в присутності захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Гаврика А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гаврика А.В. на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2025 року, в с т а н о в и в: Постановою судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 03.02.2025 року о 12 год. 25 хв. біля велодрому на Житомирському шосе в напрямку м. Києва, керував транспортним засобом марки «Suzuki Grand Vitara», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога відмовився на місці зупинки, чим порушив п. 2.5 ПДР України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. У апеляційній скарзі захисника Гаврика А.В. вказано, що постанова судді є незаконною, а тому підлягає скасуванню. На обґрунтування доводів захисник зазначив, що з долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що спілкування ОСОБА_1 та поліцейського починається з вимоги останнього надати документи, що свідчить про те, що безпосередньо після зупинки транспортного засобу працівники поліції не проінформували ОСОБА_1 про причину його зупинки, чим порушили норми ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», а тому в силу доктрини «плодів отруєного дерева» всі подальші дії поліцейських, в тому числі вимога щодо проходження огляду на стан сп`яніння, є незаконними. Крім цього, вказав, що у ОСОБА_1 були відсутні ознаки сп`яніння, які передбачені Інструкцією № 1452/735, адже «трусяться руки» не є визначеною ознакою сп`яніння, до того ж, ОСОБА_1 повідомив, що наркотиків не вживав, а руки трусяться через перебування на військовій службі, а ознака «зіниці зовсім не реагують на світло» також не є визначеною ознакою, адже ОСОБА_1 не було повідомлено про те, що він має звужені чи дуже розширені зіниці очей, як це вимагає відповідна Інструкція № 1452/735, а тому захисник вважає, що у поліцейських були відсутні підстави вважати, що особа перебуває в стані сп`яніння, адже у водія не було ознак сп`яніння, що в свою чергу свідчить про те, що поліцейські не мали права пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану сп`яніння. Додатково зауважив, що ОСОБА_1 не мав об`єктивної можливості поїхати до лікаря-нарколога, адже був змушений негайно повертатися для проходження військової служби. За таких обставин просить суд оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вислухавши пояснення: захисника, який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просивїї задовольнити; вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника Гаврика А.В. до задоволення не підлягає з наступних підстав. Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП. Так, суддею вірно встановлено та наведено в постанові, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, оскільки водій повинен на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння. Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції із застосуванням відео фіксації на нагрудні камери, було запропоновано ОСОБА_1 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння внаслідок виявлення таких ознак як звужені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому суд зважає на те, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп`яніння не мають значення для висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Судом не приймаються до уваги доводи щодо незаконності зупинки транспортного засобу. Факт неправомірної, на думку апелянта, зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не виключає його вини у відмові від проходження на вимогу поліцейського в установленому законом порядку медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Так, нормативними документами, якими регламентується порядок виявлення у водіїв стану сп`яніння, проведення огляду на стан сп`яніння та фіксації результатів такого огляду не ставиться у залежність факт проходження огляду на стан сп`яніння від правомірності зупинки водія поліцейськими, а відповідно до положень п.2.5 ПДР України проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія незалежно від наявності будь-яких чинників чи факторів. Також, суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не мав ознак сп`яніння. Ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак наркотичного сп`яніння, перелік яких визначений у п.4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З урахуванням викладеного суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні. Отже, розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2025 рокущодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючисьст. 294 КУпАП, суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника Гаврика А.В. залишити без задоволення. Постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 03 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.П. Свінціцька