Постанова Київський апеляційний суд № 759/7010/23

Справа № 759/7010/23 Суддя в І-й інстанції Поплавська О.В. Провадження № 33/824/3210/2023 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 02 жовтня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю захисника Фещенка І.С., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Фещенка І.С. на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 31 травня 2023 року, - в с т а н о в и в : Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 31 травня 2023 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 25 травня 2023 року, о 01 годині 10 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Львівська, 1, керував автомобілем марки «Chevrolet Cruze», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду для визначення стану сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. У апеляційній скарзі захисника указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з`ясовані неповно, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Апелянт заперечував факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та пояснив, що на місці події ОСОБА_1 сидів у автомобілі «Chevrolet», номерний знак НОМЕР_1 , з увімкненими фарами та габаритами, до його під`їхали працівники патрульної поліції та висловили вимогу пройти огляд на стан сп`яніння, попри відсутність факту керування транспортним засобом. Захисник зазначив, що автомобіль знаходився як правіше дорожньої смуги, що не може підтверджувати рух автомобіля в русі на момент зупинки працівниками патрульної поліції. Зокрема, апелянт вказав на те, що у порушення вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, працівники патрульної поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння у лікаря нарколога або на алкотестері Драгер. Крім того, на думку апелянта, наявний у матеріалах справи відеозапис з місця події, виготовлений з порушенням п.3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НПУ №100 від 03.02.2016 р., яким передбачено, що включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення. Вказаний відеозапис, на думку захисника, не підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, оскільки відеозапис здійснювався не з моменту зупинки ОСОБА_1 та в ході складання протоколу відеозапис переривався, причини переривання у протоколі не зазначено. Просив постанову судді скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 із підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Вислухавши пояснення захисника Фещенка І.С., який апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив скаргу задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Висновки суду про доведеність факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляд на стан сп`яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 465288 від 02.04.2023 року в частині часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу яка його вчинила та ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким ця особа керувала; відеозаписом, зробленим поліцейським у ході з`ясування обставин правопорушення та його фіксації; іншими доказами. Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність факту порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України, що проявилось у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, наявність у цих діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, наявність підстав для накладення стягнення та із дотриманням вимог закону наклав на ОСОБА_1 стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення. Апеляційна скарга захисника не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого рішення. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння стверджується зібраними у справі доказами, які є об`єктивними і не викликають у суду сумніву. Суд звертає увагу на те, що у ході з`ясування обставин правопорушення неодноразово зазначалось те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будь-яких заперечень від нього не надходило. Суд звертає увагу на те, що відповідно до наявного у матеріалах справи відеозапису на момент його виявлення ОСОБА_1 перебував у салоні автомобіля на місці водія, двигун автомобіля був увімкнений, в автомобілі були увімкнені зовнішні світлові прибори, автомобіль перебував у межах проїзної частини дороги. На пропозицію поліцейських із поясненням відповідних причин ОСОБА_1 надав поліцейським документи не висловивши жодних заперечень. Під час складання процесуальних документів та ознайомлення із ними ОСОБА_1 , від нього не надійшло жодних заперечень у тому числі і в частині посилання на керування ним транспортним засобом. Аналіз указаних обставин встановлених у суді першої інстанції які підтверджуються зібраними у справ доказами приводить суд апеляційної інстанції до переконання про доведеність факту того, що ОСОБА_1 дійсно керував автомобілем. Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженого постановою КМ України від 17 грудня 2008 р. N 1103 та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, огляд особи на стан сп`яніння може здійснюватися одним із двох способів: на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічних засобів або у медичному закладі. Як вбачається із відеозапису, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння як у закладі охорони здоров`я, так і на місці за допомогою технічних засобів. Із зазначеного вище відеозапису вбачається, що пропозиція поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою і зрозумілою, а відмова ОСОБА_1 - зрозумілою і такою, яка не передбачає неоднозначного її тлумачення. За умови категоричної відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, порушення поліцейським черговості пропозицій про проходження оглядів на стан сп`яніння різними способами не можливо визнати таким порушення, яке виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за таку відмову. Щодо наявного у матеріалах справи відеозапису, то він містить достатньо інформації, які дають підстави для висновку як про керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і про відмову його від проходження огляд на стан сп`яніння. Суд звертає увагу на те, що наданий відеозапис містить інформацію щодо указаних вище обставин, тому визнається доказом у даній справі. При цьому, закон не вимагає від поліцейських надавати суду ту частину відеозапису, яка не встановлює будь - які фактичні обставини, які не використовуються у конкретній справі у якості доказів. Наведене указує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Постанова судді Святошинського районного суду міста Києва від 31 травня 2023 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не знаходить у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника Фещенка І.С. залишити без задоволення. Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 31 травня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Ігнатюк