Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 335/8511/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 червня 2025 року м. Дніпросправа № 335/8511/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 31 жовтня 2024 року у справі №335/8511/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду, в якому просив скасувати постанову серії ББА № 617669 від 15.07.2024, винесену Т.в.о. поліцейського СРПП ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області сержантом поліції Леонтьєвим О. про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн. на підставі ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 126 КУпАП. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності з тих підстав, що він був позбавлений права керування транспортним засобом згідно з постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.05.2024 у справі № 336/2838/24. Позивач зазначає, що постанова суду від 16.05.2024 у справі № 336/2838/24, якою позивач позбавлений права керування транспортним засобом, була оскаржена в апеляційному порядку і на час притягнення позивача до відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП України, не набрала законної сили. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 31 жовтня 2024 року позов задоволено. Суд першої інстанції виходив з того, що станом на час прийняття спірної постанови рішення суду, яким позивач був позбавлений права керування транспортним засобом, не набрало законної сили, тому позивача протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову. Скаржник зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджується належними доказами. Посилання суду на сайт «Судова влада» є безпідставним, оскільки у співробітників поліції немає до нього доступу та останній не повинен ним перевірятися. Дана адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 15.07.2024 Т.в.о. поліцейського СРПП ВП № 3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області сержантом поліції Леонтьєвим О. винесено постанову серії ББА № 617669 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої ОСОБА_1 , керуючи 15.07.2024 о 12-00 год. у смт. Новомиколаївка Запорізької області по вул.Магістральній, біля будинку 10, транспортним засобом «Mercedes-Benz» 810d, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив стоянку у місці, де транспортний засіб, що зупинився, закриває від інших водіїв символи дорожніх знаків, що є порушенням вимог п.15.9 «з», 15.10 «а» ПДР України, а також керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування згідно постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16.05.2024, чим порушив вимога п.2.1.а ПДР України. Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч. 4 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн. Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Отже, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності виключно за умови встановлення складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ч.4 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу. Згідно статті 10 КУАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх (прямий умисел) або свідомо допускала настання цих наслідків (непрямий умисел). Тобто, суб`єктивна сторона, як елемент складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке встановлена ч.4 ст.126 КУпАП, передбачає обов`язкову наявність умислу особи на вчинення такого правопорушення. Таким чином, визначаючи наявність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, обов`язковим є встановлення умислу позивача на вчинення адміністративного правопорушення, об`єктивна сторона якого полягає в керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами. В спірному випадку 15.07.2024 т.в.о поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №3 Запорізького районного управління сержанта поліції Леонтьевим О. при перевірці документів ОСОБА_1 встановлено і в оскаржуваній постанові зафіксовано факт позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортним засобом в судовому порядку (постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2024) строком на один рік. Із змісту постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2024 у справі №336/2838/24 вбачається, що ця справа розглянута Шевченківським районним судом м. Запоріжжя в судовому засіданні за участі ОСОБА_1 . Отже, позивач був обізнаний, що постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2024 у справі №336/2838/24 його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, що сторонами справи не заперечується. Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з встановлених у справі обставин, що час винесення відповідачем спірної постанови серії ББА № 617669 від 15.07.2024 постанова Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у справі №336/2838/24 не набрала законної сили та була оскаржена позивачем до апеляційного суду. Суд апеляційної інстанції з приводу таких висновків суду першої інстанції вважає за необхідне зазначити таке. Згідно ст.317-1 КУпАП особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права. За правилами ч.4 ст.291 КУпАП постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті. Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою Запорізького апеляційного суду від 11.06.2024 у справі № 336/2838/24 апеляційну скаргу адвоката Лихосенка Є.О., подану на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16 травня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, повернуто особі, яка її подала. Докази повторного звернення з апеляційною скаргою на постановою Запорізького апеляційного суду від 11.06.2024 у справі № 336/2838/24 і прийняття її апеляційним судом до розгляду станом на час складення відповідачем постанови серії ББА № 617669 від 15.07.2024 відсутні, сторонами не подані. Як вбачається з ЄДРСР, в подальшому апеляційна скарга на постанову Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2024 у справі №336/2838/24 подана після прийняття оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення. Постановою Запорізького апеляційного суду від 03 лютого 2025 року у справі №336/2838/24 поновлено захиснику-адвокату Лихосенку Є.О. строк на апеляційне оскарження постанови Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16 травня 2024 року. Апеляційну скаргу захисника-адвоката Лихосенка Є.O. задоволено. Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 16 травня 2024 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУПАП скасовано. Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення. За встановлених у справі обставин суд апеляційної інстанції вважає, що в силу наведених правових норм, станом на час прийняття оскаржуваної постанови серії ББА № 617669 від 15.07.2024 постанова Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2024 у справі №336/2838/24 підлягала виконанню як така, що набрала законної сили, оскільки не була оскаржена у встановленому порядку у визначений КУпАП строк. Таким чином, оскільки для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП визначальним є встановлений факт позбавлення права керування транспортним засобом судовим рішенням, яке на час прийняття відповідної постанови по справі про адміністративне правопорушення не було оскаржено незалежно від причин такого не оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення серії ББА № 617669 від 15.07.2024, відповідач діяв на підставі та у спосіб, передбачений законодавством України. Подальше оскарження постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.05.2024 у справі №336/2838/24 не впливає на факт правомірності постанови серії ББА № 617669 від 15.07.2024, не є підставою для її скасування, якою засвідчений факт керування позивачем транспортним засобом в той час, коли його було позбавлено права керування транспортним засобом на один рік. Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про недоведеність в установленому порядку факту скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові. Суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що у відповідності до статті 317 КАС України є постанова про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області задовольнити. Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 31 жовтня 2024 року в адміністративній справі №335/8511/24 скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко суддя А.В. Суховаров