Постанова 4852 № 138зп-25/160
від 16.06.2025 ·ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 червня 2025 року м. Дніпросправа № 138зп-25/160 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в адміністративній справі №138зп-25/160 (головуючий суддя першої інстанції - Врона О.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІБЕРІУС ПЛЮС» до Державної служби геології та надр України; (третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат») про скасування наказу,- В С Т А Н О В И В : 16.04.2025 року (до подання позову до суду) до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІБЕРІУС ПЛЮС» про забезпечення позову, в якій останній просив: - зупинити дію наказу Державної служби геології та надр України (ідентифікаційний код юридичної особи: 37536031, місцезнаходження: Україна, 03057, місто Київ, вул.Цедіка Антона, будинок 16) №123 від 11 квітня 2025 року «Про припинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині припинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3640, виданого 31.12.2004 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39376858); - заборонити Державній службі геології та надр України (ідентифікаційний код юридичної особи: 37536031, місцезнаходження: Україна, 03057, місто Київ, вул.Цедіка Антона, будинок 16) вчиняти будь-які дії щодо передачі права користування надрами, що належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39376858) на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3640 від 31.12.2004 року до набрання рішенням суду законної сили. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року вказану заяву задоволено частково. Зупинено дію наказу Державної служби геології та надр України (ідентифікаційний код юридичної особи: 37536031, місцезнаходження: Україна, 03057, місто Київ, вул.Цедіка Антона, будинок 16) №123 від 11 квітня 2025 «Про припинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині припинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3640, виданого 31.12.2004 року Товариству з обмеженою відповідальністю «МОТРОНІВСЬКИЙ ГІРНИЧО ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39376858). Заборонено Державній службі геології та надр України (ідентифікаційний код юридичної особи: 37536031, місцезнаходження: Україна, 03057, місто Київ, вул. Цедіка Антона, будинок 16) вчиняти дії щодо передачі права користування надрами, що належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39376858) на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3640 від 31.12.2004 до набрання рішенням суду законної сили. В решті заяви відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду скасувати та прийняте рішення, яким відмовити у задоволені заяви щодо зупинення дії спірної постанови. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ухвала суду першої інстанції є необґрунтованою та прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, без врахування всі фактичних обставин справи. Апелянт вказує, що судом не досліджено в повному обсязі дійсність порушених прав позивача та не наведено обґрунтувань чому захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без забезпечення позову, а також, не обґрунтовано які саме витрати та зусилля має понести позивач для захисту своїх прав та інтересів. Також не наведено обставин, які б підтверджували, що для відновлення порушених прав товариства, які ніяким чином не порушені, потрібно буде докласти значних зусиль. Посилаючись на дискреційнійсть повноважень відповідача з питань анулювання чи зупинення спеціальних дозволів на користування надрами, скаржник зазначає, що просте припущення або ймовірність майбутніх негативних наслідків без належного доведення обставин порушення не можуть бути єдиною підставою для втручання у діяльність суб`єкта владних повноважень. Позивач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу не подали. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У період з 26.05.2025 року по 09.06.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. та суддя-член колегії Білак С.В. перебували у відпустці. У період з 26.05.2025 року по 13.06.2025 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційний суд, переглядаючи ухвалу суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Згідно із частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. За приписами пункту 1, пункту 5 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. При цьому, відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, через припинення дії спеціального дозволу за наказом №123 від 11.04.2025 року відповідачем можуть бути вчинені дії з відчуження права користування надрами Малишевського родовища ділянки Мотронівсько-Аннівська та Північно-Західна на користь третіх осіб, що позбавить позивача можливості реалізувати власний законний інтерес у здійсненні господарської діяльності з розробки корисних копалин на підставі укладеного договору та дозволу №3640. Судом першої інстанції встановлено, що правомірність наказу Державної служби геології на надр України №123 від 11.04.2025 року в частині припинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3640, виданого 31.12.2004 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат», буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду справи, а факт оскарження вказаного наказу не зупиняє його виконання, про що також зазначено в тексті наказу №123 від 11.04.2025 року, що свідчить про наявність реальної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі та наявності підстав для забезпечення позову шляхом зупинення його дії до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що дійсно рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.05.2025 року у справі №160/20856/24 задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІБЕРІУС ПЛЮС»: визнати протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України №394 від 29.08.2024 про відмову у внесені змін до спеціального дозволу на користування надрами №3640 від 31.12.2004 за заявою ТОВ «Тіберіус Плюс» від 02.08.2024; Зобов`язано Державну службу геології та надр України прийняти рішення у формі наказу про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №3640 від 31.12.2004 в частині власника спецдозволу на підставі поданої ТОВ «Тіберіус Плюс» заяви №3007/24-2 від 02.08.2024 про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами №3640 від 31.12.2004 та внести відповідні зміни до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами (а.с.51-67). На теперішній час відомості про оскарження вказаного рішення суду, як і про набрання вказаним рішенням законної сили в Єдиному реєстрі судових рішень відсутні. Відтак, не зважаючи на наявність спору в адміністративній справі №160/20856/24, під час судового розгляду вказаної справи, Державною службою геології та надр України було прийнято наказ №123 від 11 квітня 2025 року «Про припинення дії спеціальних дозволів на користування надрами» в частині припинення дії спеціального дозволу на користування надрами №3640, виданого 31.12.2004 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат». Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 року у справі №160/11282/25 відкрито провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІБЕРІУС ПЛЮС» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу №123 від 11 квітня 2025 року; залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариству з обмеженою відповідальністю «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» (а.с.49-50). З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню шляхом зупинення дії наказу Державної служби геології та надр України і заборони їй вчиняти дії щодо передачі права користування надрами, що належало ТОВ «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3640 від 31.12.2004, до набрання законної сили рішенням суду та шляхом заборони Державній службі геології та надр України вчиняти не будь-які дії, а дії щодо передачі права користування надрами, що належало «Мотронівський гірничо-збагачувальний комбінат» на підставі спеціального дозволу на користування надрами №3640 від 31.12.2004, окрім Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІБЕРІУС ПЛЮС». В частині відмовлених вимог заяви ухвала суду першої інстанції не оскаржується, а тому в цій частині ухвала апеляційним судом не переглядається. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в адміністративній справі №138зп-25/160 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2025 року в адміністративній справі №138зп-25/160 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко