Ухвала КАС ВС № 280/4095/24

УХВАЛА 16 червня 2025 року Київ справа № 280/4095/24 адміністративне провадження № К/990/24159/25 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №280/4095/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: 05.06.2025 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Хмельницької митниці (далі - скаржник, Митниця), направлена до суду через підсистему «Електронний суд» 05.06.2025. Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 01.05.2025, 08.05.2025, 29.05.2025 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник не зазначав, в чому він вбачає подібність правовідносин у справі, у якій подає касаційну скаргу, зі справами, які він перелічує, і які були предметом розгляду касаційним судом. Суд звернув увагу скаржника, що суди попередніх інстанцій врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 20.06.2023 у справі №380/1221/20, від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 31.01.2018 у справі №810/2839/17, від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, але скаржник не обґрунтував неможливість та/або помилковість їх врахування. Суд роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Під час перевірки вчетверте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник вважає, що відсутні висновок Верховного Суду щодо застосування норм статей 53, 54, 58, 64 Митного кодексу України у системному зв`язку із положеннями статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю. В подальшому за змістом касаційної скарги скаржник в загальному вказує на правомірність прийнятих ним рішень про коригування митної вартості з огляду на наявність розбіжностей та цитує норми митного законодавства. Водночас обов`язкових умов, що мають бути зазначені при оскарженні судового рішення на цій підставі. Так, скаржник не зазначає, який висновок апеляційного суду є неправильним і чому, а також як, на його думку, мають застосовуватися наведені ним норми. Більше того, в подальшому за змістом касаційної скарги скаржник звертає увагу на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15.05.2018 у справі №809/1260/17, від 17.02.2022 у справі №520/4051/19. В ухвалах від 01.05.2025, 08.05.2025, 29.05.2025 Верховний Суд звертав увагу скаржника на недостатність самого лише такого посилання, необхідним є також обґрунтування подібності правовідносин у наведених справах із справою, в якій подано касаційну скаргу. Слід також зазначити, що у вчетверте поданій касаційній скарзі Митниця хоча і вказує на неврахування судами висновків Верховного Суду, проте, не посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд касаційної інстанції також вчергове звертає увагу скаржника на те, що при вирішенні спору між сторонами у цій справі суди попередніх інстанцій оцінили кожен довід Митниці окремо і відхилили їх з посиланням на відповідні висновки Верховного Суду. Так, оцінюючи довід Митниці про недоліки в транспортній накладній CMR, суди з посиланням на висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 20.06.2023 у справі № 380/1221/20, вказали, що умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. Суди також визнали довідку про транспортні витрати допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, пославшись на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 31.01.2018 у справі №810/2839/17. Крім того, суди виснували, що інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товарів на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, про що вказував Верховний Суд в постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16. У вчетверте поданій касаційній скарзі скаржник так і не наводить будь-яких аргументів стосовно того, в чому полягає помилковість посилань судів попередніх інстанцій на наведені вище постанови Верховного Суду. Фактично, у касаційній скарзі відповідач висловлює незгоду саме зі здійсненою судами оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв`язку із наданими на їх підтвердження доказами і доводить необхідність зміни такої (на його користь), що не може бути визнано належним обґрунтуванням неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Суд вчергове звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Верховний Суд вже надавав вичерпні роз`яснення щодо обов`язкових умов, які мають зазначатися у своєму взаємозв`язку, у випадку подання касаційної скарги на підставі частини четвертої статті 328 КАС України, тому недоцільним є їх чергове роз`яснення скаржникові. Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За таких обставин, касаційна скарга Хмельницької митниці підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2024 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.07.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №280/4095/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень - повернути скаржнику. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя М.М. Гімон