Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/4095/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 31 березня 2025 року м. Дніпросправа № 280/4095/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Хмельницької митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року (суддя Максименко Л.Я.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,- ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» звернулось до суду із адміністративним позовом до Хмельницької митниці, в якому позивач просить: визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000012/2 від 15.04.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації N 24UA400040010868U0; визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000013/2 від 15.04.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації N 24UA400040010934U7; визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості №UA400040/2024/000021/2 від 26.04.2024, прийняте Хмельницькою митницею за результатами перевірки митної декларації N 24UA400040012371U1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. З огляду на викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини у справі, оскільки надані до митної декларації документи містять розбіжності, у зв`язку з чим неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, а відтак прийняте рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є правомірними. Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 25.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» укладено з компанією Energy3000 solar GmbH, Австрія, договір поставки товарів №2024/25.01 (далі - Договір). Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник (Energy3000 solar GmbH) зобов`язується забезпечити постачання та передачу у власність Покупця (ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ») товару в асортименті, кількості, комплектності, якості та на умовах, передбачених цим Договором, протягом строку дії цього Договору. Покупець зобов`язується своєчасно прийняти такий товар і оплатити його вартість на умовах, передбачених цим Договором. За пунктами 6.1-6.2 Договору місце відвантаження товару - склад Постачальника. Постачання товару від Постачальника до Покупця здійснюються на умовах EXW, FCA, CIP, CIF, FOB. За договором поставки товарів № 2024/25.01 регулярно імпортується товар автомобільними партіями. Кожна автомобільна партія товарів оформлюється та декларується в митниці за окремим комплектом товаросупровідних документів (інвойсів, пакувальних листів, транспортних документів та ін.) та, відповідно, за окремою митною декларацією. 15.04.2024 позивачем заявлено до митного оформлення товар, отриманий від компанії Energy3000 solar GmbH, Австрія, за вказаним вище договором та подано до підрозділу Хмельницької митниці митну декларацію №24UA400040010868U0 від 15.04.2024. Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Договору № 2024/25.01 від 25.01.2024, інвойсу AT42407914 від 29.03.2024 та становить 40809,60 EUR та 45227,58 EUR - митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат. На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040010868U0 від 15.04.2024 надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №PAL-100902 від 04.04.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22404587 від 20.03.2024; рахунок-фактура (ІНВОЙС) (Commercial invoice) №AT42407914 від 29.03.2024; автотранспортна накладна № P-12 від 04.04.2024; банківський платіжний документ №PI24032501781744 від 25.03.2024; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6252 від 11.04.2024; довідка про транспортні витрати №0W009593 від 11.04.2024; договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; договір на перевезення вантажу №30-08/1-П від 30.08.2023; договір на здійснення транспортних перевезень №ФЦ/255/П від 26.12.2023; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023. Однак, позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000257 від 15.04.2024. 15.04.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA400040/2024/000012/2, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару: «

1. Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: - Longi LR5 54HIB - 410M - 936 шт. Вихідна потужність 400Вт. Призначенідля перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: Longi Technology Co. (Китай) Торгівельна марка: Longi» за ціною в сумі 102168,37 EUR (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 45227,58 EUR). У графі 33 вказаного рішення було зазначено наступні причини коригування митної вартості імпортованого товару: «Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема: заявлена митна вартість товару - 2,47 дол. США/кг, не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше - 5,59 дол. США/кг; на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів значно вищі; місця завантаження та розвантаження товару не відповідають заявленим до митного оформлення; у пункті 1.3 зовнішньоекономічного контракту наявне обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, що відповідно до п.1 частини 1 ст. 58 МКУ унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; Подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки. Окрім того, 15.04.2024 позивачем було заявлено до митного оформлення товар, отриманий від компанії Energy3000 solar GmbH, Австрія, за вказаним вище договором та було подано до підрозділу Хмельницької митниці митну декларацію №24UA400040010934U7 від 15.04.2024. Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Договору № 2024/25.01 від 25.01.2024, інвойсу AT42408270 від 03.04.2024 та становить 46989,80 EUR та 51179,27 EUR - митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат. На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040010934U7 від 15.04.2024 позивачем надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №PAL-100903 від 05.04.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22404524 від 19.03.2024; рахунок-фактура (ІНВОЙС) (Commercial invoice) №AT42408270 від 03.04.2024; автотранспортна накладна б/н від 05.04.2024; банківський платіжний документ №PI24040201789217 від 02.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6236 від 05.04.2024; довідка про транспортні витрати №0W010007 від 05.04.2024; договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; договір на перевезення вантажу №30-08/1-П від 30.08.2023; договір на здійснення транспортних перевезень №ФЦ/83/П від 29.02.2024; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023. Однак, позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000258 від 15.04.2024. 15.04.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA400040/2024/000013/2, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару: «

1. Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: - Longi LR5 66HTH - 530M - 682 шт. Вихідна потужність 530 Вт. Призначені для перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: Longi Solar Technology Co. (Китай) Торгівельна марка: Longi»> за ціною в сумі 93053,99 EUR (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 51179,27 EUR). У графі 33 вказаного рішення було зазначено наступні причини коригування митної вартості імпортованого товару: Документи подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товарів. Зокрема: заявлена митна вартість товару - 3,07 дол. США/кг, не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше - 5,59 дол. США/кг; на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів значно вищі; відправник товару зазначений в СМR не відповідає заявленому в митній декларації; в СМR зазначено що товар переміщувався в контейнері що суперечить дійсності та впливає на правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а саме перевантаження товару з контейнеру в автомобіль; в CMR умови поставки товару ЕХW що не відповідає заявленому у МД (FCA); у пункті 1.3 зовнішньоекономічного контракту наявне обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, що відповідно до п.1 частини 1 ст. 58 МКУ унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; Подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки. Отже, у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що подані до митного оформлення документи, які подавались до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо дійсної вартості товару Також, 26.04.2024 позивачем було заявлено до митного оформлення товар, отриманий від компанії Energy3000 solar GmbH, Австрія, за вказаним вище договором та було подано до підрозділу Хмельницької митниці митну декларацію №24UA400040012371U1 від 26.04.2024. Вартість заявлених до митного оформлення товарів визначена Позивачем за ціною господарської операції, вчиненою у відповідності до положень Договору № 2024/25.01 від 25.01.2024, інвойсу AT42410127 від 18.04.2024 та становить 46748,00 EUR та 50315,27 EUR - митна вартість з урахуванням підтверджених транспортних витрат. На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товарів, зазначеної у митній декларації №24UA400040012371U1 від 26.04.2024 позивачем надано митному органу наступні документи: пакувальний лист (Packing list) №PAL-100925 від 19.04.2024; рахунок-проформа (Proforma invoice) №AT22406327 від 10.04.2024; рахунок-фактура (ІНВОЙС) (Commercial invoice) №AT42410127 від 18.04.2024; автотранспортна накладна №19022 від 19.04.2024; банківський платіжний документ № UA24041101798532 від 11.04.2024; рахунок-фактура про надання транспортно експедиційних послуг №6308 від 23.04.2024; довідка про транспортні витрати №OW010101 від 23.04.2024; договір поставки товарів № 2024/25.01 від 25.01.2024; договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021; договір на перевезення вантажу №30-08/1-П від 30.08.2023; договір на здійснення транспортних перевезень №ФЦ/133/П від 16.04.2024; договір про надання послуг митного брокера №3 від 01.12.2023. Однак, позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2024/000292 від 26.04.2024. 26.04.2024 відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA400040/2024/000021/2, згідно з графою 30 якого митним органом було визначено митну вартість товару: «

1. Сонячні панелі (фоточутливі напівпровідникові прилади), зібрані у модуль, вмонтовані в панель: - Longi LR5-72HTH-580M - 620 шт. Вихідна потужність 580 Вт. Призначенідля перетворення сонячного світла в електричну енергію. Не обладнанні елементами, що дають можливість надавати електроенергію безпосередньо споживачу. Виробник: LONGi Solar Technology Co. Ltd (Китай) Торгова марка: LONGi» за ціною в сумі 88920,87 EUR (при первинно заявленій декларантом митній вартості в розмірі 50315,27 EUR). У графі 33 вказаного рішення було зазначено наступні причини коригування митної вартості імпортованого товару: Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності, не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митнумивартість товарів. Зокрема: заявлена митна вартість товару - 3,1631 дол. США/кг, не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше - 5,59 дол. США/кг; на сайтах продажу в Китаї мінімальні ціни на ідентичні моделі, що поставляються від виробників товарів значно вищі; у пункті 1.3 зовнішньоекономічного контракту наявне обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, що відповідно до п.1 частини 1 ст. 58 МКУ унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; до митного оформлення не подано документи, передбачені договором перевезення № 0710/25. Подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки, Отже, у відповідності до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що подані до митного оформлення документи, які подавались до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо дійсної вартості товару. Позивач, не погодившись з прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду. Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За правилами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, міститься в частині 2 статті 53 Митного кодексу України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові, зазначені в цій частині, документи. За правилами ч.6 ст. 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Виходячи з аналізу наведених норм, колегія суддів зауважує, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, суть повноважень митного органу щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів полягає у перевірці правильності визначення саме числових значень, які стосуються складових митної вартості товару і які значаться у документах, що відповідно до статті 53 МК України підтверджують цю митну вартість. Тобто виявлені митним органом розбіжності (ознаки підробки, недостатність відомостей, невідповідність) повинні бути наявними саме у тих документах, що підтверджують митну вартість товарів. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54 МК України). Згідно з пп.1-4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Згідно ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Таким чином, наведені правові норми в їх сукупності свідчать, що для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини, якими б обумовлювалась неможливість визначення митної вартості товару, що ввозиться, за визначеним декларантом методом, у спірному випадку за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, наведені у статті 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до ст.64 Митного кодексу України резервний метод визначення митної вартості товарів полягає в наступному. У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості. У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. При цьому, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, зокрема, ч.6 ст.54 МК України, яка, як вказано вище, визначає підстави, за наявності яких митний орган відмовляє декларанту у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю, а відомості, які містяться в ЄАІС ДМСУ, мають допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. За визначенням, наведеним у статті 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. За приписами ч.ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається декларантом відповідно до глави 9 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.58 глави 9 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У відповідності до частини 4 вказаної статті митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. В свою чергу, за визначенням, наведеним у ч.5 ст.58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Згідно ч.ч.6, 8, 9 ст.58 МК України платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Відповідно до ч. 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Відповідно до ч.1 ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи (ч.ч.2, 3 ст.58 МК України). 10 квітня 2008 року Верховною Радою України шляхом прийняття Закону України №250-VI ратифіковано Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - СОТ) та приєдналася до Угоди про СОТ, чим держава взяла на себе зобов`язання, серед іншого, дотримуватися положень Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994). Відповідно до статті VII п. 2. (a) Генеральної угоди по тарифам и торгівлі 1947 року (ГАТТ 1947) оцінка імпортованого товару для митної мети повинна ґрунтуватись на дійсній вартості імпортованого товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, та не повинна ґрунтуватись на вартості товару національного походження або на вільних чи фіктивних оцінках. Пунктом 2(b) статті VII ГААТ 1947 встановлено, що від «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи аналогічного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або (i) з порівнюваними кількостями, або (ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту. Отже митний орган наділений повноваженнями щодо перевірки правильності визначення митної вартості товарів, тобто правильності визначення саме числового значення і саме складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, а також щодо перевірки достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутності законодавчо встановлених обмежень для визначення митної вартості за ціною договору. Cуд першої інстанції, задовольняючи позовні вимог в повному обсязі дослідив обставини, які покладені митницею в основу оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару, встановив, що подані позивачем документи в повній мірі давали змогу відповідачу визначити митну вартість товару за ціною договору (контракту). З приводу посилання митниці на те, що місця завантаження та розвантаження товару зазначеним в CMR не відповідають заявленим до митного оформлення та відправник товару зазначений в CMR не відповідає заявленому в митній декларації. Колегія суддів зауважує, що виходячи з правового навантаження, транспортна накладна CMR не є тим документом, що містить інформацію щодо вартості (ціни) товару та за яким визначаються та підтверджуються транспортні витрати. Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.06.2023 у справі №380/1221/20 умови міжнародного перевезення товарів не стосуються й безпосередньо не впливають на ціну товару. У зв`язку з чим, самі по собі недоліки щодо оформлення вантажних накладних CMR (міжнародної автомобільної накладної), не є такими, що можуть бути підставою для сумніву щодо правильності визначення митної вартості товарів. Пунктом 6.2. договору № 2024/25.01 передбачені умови постачання, які можуть використовуватися сторонами при виконанні договору: EXW, FCA, CIP, CIF, FOB. Проформами інвойсами AT42407914 від 29.03.2024, AT42408270 від 03.04.2024 та AT42410127 від 18.04.2024, уточняються умови постачання, а саме зазначається - FCA (Free Carrier), Incoterms 2010, customs cleared (FCA (франко-перевізник), Інкотермс 2010, митне очищення). Умови постачання FCA згідно правил Інкотермс передбачають, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Продавець зобов`язаний передати перевізникові або іншій особі, номінованій покупцем, товар в узгодженому пункті (якщо такий є) у пойменованому місці поставки в узгоджену дату або в узгоджений період. Поставка вважається виконаною: якщо пойменований пункт знаходиться в приміщеннях продавця, - коли товар завантажено в транспортний засіб, наданий покупцем. Правила Інкотермс 2010, умови договору № 2024/25.01 та товаросупровідні документи не містять конкретне місце постачання. Фактичне повідомлення відповідальних працівників покупця (Позивача) для оперативності здійснюється засобами електронного зв`язку (електронною поштою або за допомогою месенджерів (whatsapp, telegram)), а фактичне місце постачання залежить від наявності партії товару, що постачається, на тому чи іншому складі, який використовується продавцем. Зазначений порядок повідомлення не суперечить законодавству України, Європейського Союзу та є досить звичайним для ділового обороту. Також правилами Інкотермс 2010, умовами договору № 2024/25.01 не передбачається, що країна місцезнаходження продавця та країна місцезнаходження (відвантаження) товару повинні збігатися. Продавець товару - компанія Energy3000 solar GmbH, Австрія, має право використовувати складські приміщення та/або користуватися послугами складських операторів у будь-якій країні та здійснювати відвантаження товарів у будь-якому місті за домовленістю з покупцем. Вибір складів на території країн ЄС та взаємовідносини зі зберігачами власних товарів є внутрішньою справою компанії Energy3000 solar GmbH та знаходиться за межами домовленостей визначених контрактом № 2024/25.01. Отже, враховуючи умови постачання FCA і те, що саме продавець виступав відправником товару, що в повній мірі відповідає умовам договору від 25.01.2024 №2024/25.01, митним органом не доведено вплив вказаних ним розбіжностей на визначення митної вартості товару. Щодо доводів митниці з приводу інших відомостей, що містяться у CMR, які, як вказує митниця, не відповідають дійсності (переміщення товару в контейнері) та не відповідають заявленим до митного оформлення, що впливає на правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, суд першої інстанції зазначив, що в спірному випадку позивачем були отримані пояснення від продавця компанії Energy3000 solar, у яких продавцем підтверджено, що номер контейнерів вказується для обліку товарних партій, а усі постачання за договором №2024/25.01 здійснюються без використання контейнерів. Щодо підтвердження витрат на транспортування, судом встановлено, що на підтвердження витрат на транспортування вартість транспортування до кордону з Україною позивач надав митному органу довідки про транспортні витрати: №OW009593 від 11.04.2024, №OW010007 від 05.04.2024, №OW010101 від 23.04.2024, рахунки на оплату транспортно-експедиційних послуг №6252 від 11.04.2024, №6236 від 05.04.2024, №6308 від 23.04.2024. Вказані документи не містять помилок та розбіжностей, які б впливали на заявлену митну вартість. Відповідно до п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Наведеною нормою не встановлено певних вимог чи документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, які подаються декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості. В той же час, згідно Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Мінфіну України №599 від 24.05.2012, до документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Виходячи з наведених правових норм, колегія суддів вважає, що подані декларантом митному органу довідки про транспортні витрати в сукупності з іншими документами, є допустимими доказами на підтвердження витрат на перевезення товарів. Колегія суддів вважає прийнятним врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у постановах від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18, від 31.01.2018 у справі №810/2839/17, що оскільки Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. Судом першої інстанції правильно зауважив, що платіжні інструкції про сплату транспортних послуг та акти виконаних робіт з транспортування митному органу не надавалися безпосередньо під час митного оформлення з огляду на те, що складання зазначених документів здійснювалося після закінчення митного оформлення вантажу. Крім того, позивачем вказано, що для забезпечення та організації транспортування товару між ТОВ «СУЧАСНА ЕНЕРГІЯ» та ТОВ «Ванвейл» було укладено договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021. Відповідно, до п. 1.1 договору №0710/25 експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в т.ч. надання митно-брокерських послуг. До зобов`язань експедитора належить організація доставки (транспортування) товару до узгодженого місця призначення, у тому числі пошук безпосередніх перевізників вантажу, укладення з ними договорів на перевезення конкретної партії товару, оплата послуг перевізників, посередників та ін. Усі супутні транспортуванню послуги (зберігання, перевантаження та ін.) здійснюються на розсуд організатора перевезення - експедитора, виходячи із економічної доцільності та об`єктивної необхідності таких супутніх послуг. Підсумкова вартість наданої послуги, з урахуванням усіх супутніх послуг, зазначається у акті прийому- передачі наданих послуг та рахунку експедитора. В свою чергу, оперативне узгодження позивачем та експедитором особи безпосереднього перевізника товару, посередника чи особи надавача будь-яких допоміжних супутніх послуг (в т.ч. зберігання чи перевантаження), обов`язковість надання позивачу договорів укладених між Експедитором та третіми особами договором транспортного експедирування №0710/25 не передбачена. Також не передбачені контрактом та іншими документами витрати на пакування, а навантаження включені у вартість товару за умовами поставки FCA. Таким чином, митним органом у рішенні про коригування зазначаються розбіжності не на підставі фактичних даних (які підтверджують числові відомості про вартість витрат невключених у митну вартість товару при декларуванні), а на підставі припущень про можливу наявність неврахованих декларантом додаткових супутніх транспортуванню витрат. Стосовно посилань митного органу на те, що «подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень наступних складових митної вартості оцінюваних товарів: комісійних та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; витратна навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця відвантаження товарів відповідно до заявлених умов поставки», «в СМR зазначено що товар переміщувався в контейнері що суперечить дійсності та впливає на правильність визначення митної вартості в частині включення складових митної вартості завантаження та витрат пов`язаних з транспортуванням до місця ввезення на митну територію України, а саме перевантаження товару з контейнеру в автомобіль», суд зазначає наступне. Для забезпечення та організації транспортування товару між Позивачем та ТОВ «Ванвейл» було укладено договір транспортного експедирування №0710/25 від 07.10.2021. Відповідно до п.1.1 договору №0710/25 експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта здійснити або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу, в т.ч. надання митно-брокерських послуг. Згідно з п.4.2 зазначеного договору експедитор має право укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями/її агентами, експедиторськими та іншими підприємствами, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків по цьому Договору. Представляти інтереси Клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами, лініями, терміналами, аеропортами, з/д станціями та іншими організаціями. Залучати до виконання своїх обов`язків за Договором інші підприємства, установи, організації та осіб. За п.4.4. 4.4.2. договору транспортного експедирування №0710/25 експедитор зобов`язаний забезпечувати оптимальне транспортне обслуговування, а також організацію перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до Заявки Клієнта. Надавати в установленому законодавством порядку учасникам транспортно-експедиторської діяльності заявки на відправлення вантажів та нарядів на відвантаження. Здійснювати розрахунки з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів. За п.7.1.3 договору транспортного експедирування №0710/25 передбачено, що остаточна вартість послуг Експедитора може уточнюватися Актом прийому-передачі наданих послуг і рахунками-фактурами Експедитора, у яких зазначений фактичний обсяг наданих послуг. Отже, за зазначеним договором до зобов`язань експедитора належить організація доставки (транспортування) товару до узгодженого місця призначення, у тому числі пошук безпосередніх перевізників вантажу, укладення з ними договорів на перевезення конкретної партії товару, оплата послуг перевізників, посередників та ін. Усі супутні транспортуванню послуги (зберігання, перевантаження та ін.) здійснюються на розсуд організатора перевезення - експедитора, виходячи із економічної доцільності та об`єктивної необхідності таких супутніх послуг. Підсумкова вартість наданої послуги, з урахуванням усіх супутніх послуг, зазначається у Акті прийому-передачі наданих послуг та рахунку Експедитора. Щодо посилання відповідача на те, що є підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо «дійсної вартості» мінімальний рівень митної вартості ідентичних моделей складає 2,47 дол США/кг, 3,07 дол США/кг, 3,1631дол. США/кг, не відповідає рівню, за яким декларантом самостійно заявлялась митна вартість ідентичного товару раніше - 5,59 дол. США/кг., суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, який враховуючи висновки Верховного Суду у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17, зазначив, що посилання відповідача на формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. До того ж, відповідачем не підтверджено достовірною інформацією відомості про значно вищі мінімальні ціни продажу ідентичних моделей на сайтах продажу в Китаї, тому таке твердження відповідача є припущенням. Суд першої інстанції правомірно вказав на висновки Верховного Суду, які відповідають сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, відповідно до яких інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. Відповідачем не зазначається, які наявні в нього відомості та докази, у відповідності до статті VII ГАТТ, надають йому підстави вважати, що інвойс, який подався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості товару. Також відповідачем не зазначається, які саме положення статті VII ГАТТ, надають йому підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості товару. Стосовно зазначення відповідачем, що у пункті 1.3 зовнішньоекономічного контракту наявне обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, що відповідно до п.1 частини 1 ст. 58 МК України унеможливлює застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд зазначає наступне. Згідно пункту 1.3 договору поставки товарів №2024/25.01 від 25.01.2024 товари за цим договором передаються покупцеві для подальшого їх продажу оптовим покупцям або кінцевим споживачам. Згідно п.1 ч. 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а)встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б)обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в)не впливають значною мірою на вартість товару. Пункт 1.3 договору поставки товарів №2024/25.01 не містить будь-яких обмежень щодо подальшого розпорядження товаром. Жодних географічних, суб`єктних, зовнішньоекономічних обмежень щодо подальшого використання товару, які б впливали на його ціну, вказаний пункт договору не передбачає. Іншими пунктами договору обмеження у використанні, певний порядок розпорядження товаром, відповідальність за такі обмеження не передбачені. Колегія суддів зауважує, що митним органом не зазначено, у чому саме полягає обмеження щодо прав покупця і яким чином це впливає на формування митної вартості товару Виходячи з вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що подані митному органу документи містили достатню інформацію щодо митної вартості товару і не мали будь-яких розбіжностей, що давало митному органу можливість перевірити числові значення заявленої митної вартості товару. Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, таким чином колегія суддів дійшла висновку, що є протиправними дії відповідача щодо винесення рішення про коригування митної вартості товарів, відповідно рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA400040/2024/000012/2 від 15.04.2024, №UA400040/2024/000013/2 від 15.04.2024, №UA400040/2024/000021/2 від 26.04.2024 підлягають скасуванню, у зв`язку із чим позовні вимоги задоволено правомірно, а доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав вважати, що судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров суддя О.В. Головко