Ухвала КАС ВС № 380/26579/23

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 16 червня 2025 року м. Київ справа №380/26579/23 адміністративне провадження № К/990/23362/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №380/26579/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина № НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина № НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить: визнати військовослужбовця запасу ОСОБА_1 зі складом сім`ї 5 осіб ( ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 2007 р.н., донька - ОСОБА_4 2013 р.н., син - ОСОБА_5 2019 р.н.) згідно з підпунктом 1 пункту 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 №470 такими, що потребують поліпшення житлових умов, і мають право на одержання житла для поліпшення житлових умов у межах встановленої норми жилої площі в м. Львові: 68,25 кв. м., але не менше 53,5 кв. м., або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення; визнати протиправним рішення Об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом засідання Об`єднаної житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.07.2023 № 7, в частині виключення зі списків осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення житлом для постійного проживання та зі списків осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень: військовослужбовця запасу ОСОБА_1 (в/ч НОМЕР_1 ) у загальному порядку та зі списків осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень, як учасника бойових дій та багатодітна сім`я зі складом сім`ї 5 осіб ( ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 2007 р.н., донька - ОСОБА_4 2013 р.н., син - ОСОБА_5 2019 р.н.); зобов`язати Об`єднану житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 поновити у списках осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення житлом для постійного проживання військовослужбовця запасу ОСОБА_1 у загальному порядку зі складом сім`ї 5 осіб ( ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 2007 р.н., донька - ОСОБА_4 2013 р.н., син - ОСОБА_5 2019 р.н.) з 26.04.2011, та у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень військовослужбовця запасу ОСОБА_1 у відповідності до лікарського висновку (дитина-інвалід до 18 років), як багатодітна сім`я, учасника бойових дій та ветерана військової служби зі складом сім`ї 5 осіб ( ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 2007 р.н., донька - ОСОБА_4 2013 р.н., син - ОСОБА_5 2019 р.н.) з 07.06.2013; визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 з виконання конституційного обов`язку держави у забезпеченні жилим приміщенням військовослужбовця запасу ОСОБА_1 із членами його сім`ї, що полягає в не передачі права власності на відомче державне житло, квартири АДРЕСА_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати до Львівської міської ради документи на квартиру АДРЕСА_1 : рішення власника майна, уповноваженого ним органу про безоплатну передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність (наказ власника); акт приймання-передачі нерухомого майна; витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації ЄДЕС у сфері будівництва. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 20.11.2024 позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував рішення Об`єднаної житлової комісії, оформлене протоколом засідання Об`єднаної житлової комісії від 12.07.2023 № 7, в частині виключення зі списків осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення житлом для постійного проживання та зі списків осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень: військовослужбовця запасу ОСОБА_1 (в/ч НОМЕР_1 ) у загальному порядку та зі списків осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень як учасника бойових дій та багатодітна сім`я зі складом сім`ї 5 осіб ( ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 2007 р.н., донька - ОСОБА_4 2013 р.н., син - ОСОБА_5 2019 р.н.); зобов`язав Об`єднану житлову комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 поновити у списках осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом забезпечення житлом для постійного проживання військовослужбовця запасу ОСОБА_1 у загальному порядку зі складом сім`ї 5 осіб ( ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 2007 р.н., донька - ОСОБА_4 2013 р.н., син - ОСОБА_5 2019 р.н.) з 26.04.2011, та у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень військовослужбовця запасу ОСОБА_1 відповідно до лікарського висновку (дитина-інвалід до 18 років) як багатодітна сім`я учасника бойових дій та ветерана військової служби зі складом сім`ї 5 осіб ( ОСОБА_1 , дружина - ОСОБА_2 , син - ОСОБА_3 2007 р.н., донька - ОСОБА_4 2013 р.н., син - ОСОБА_5 2019 р.н.) з 07.06.2013. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 02.04.2025 апеляційну скаргу відповідача задовольнив, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 в частині задоволення позовних вимог скасував і прийняв в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовив. У решті рішення суду першої інстанції залишив без змін. Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2025 та залишити в силі рішення Львівського окружного суду від 20.11.2024 в частині задоволених позовних вимог. Верховний Суд ухвалами від 14.05.2025 та 22.05.2025 вже повертав касаційні скарги ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №380/26579/23 згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України з підстав того, що у касаційних скаргах не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. 30.05.2025 через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 повторно звернувся до суду з касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2025 з тих самих підстав, не врахувавши недоліки, зазначені в ухвалах Верховного Суду від 14.05.2025 та 22.05.2025 про повернення касаційної скарги, тим самим проігнорувавши вимоги Верховного Суду, передбачені пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Отже, системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України); норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України). Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем). У касаційній скарзі позивач, зокрема зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі є неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. При цьому Суд зауважує, що недостатньо самого лише посилання на порушення судом норм матеріального права, необхідно указати конкретну норму права, яку було застосовано судами попередніх інстанцій неправильно, яка регулює спірні правовідносини. Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі. Однак, всупереч такими вимогам КАС України, скаржником не наведено чіткого переліку норм, які судами застосовані неправильно. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вказану підставу мотивує тим, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 240/35627/21 та від 24.09.2021 у справі №748/303/20. Колегія суддів відхиляє посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та про те, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду, сформульовані у постановах від 01.02.2024 у справі № 240/35627/21 та від 24.09.2021 у справі №748/303/20, оскільки правовідносини викладені у цих постановах не є релевантними до правовідносин у цій справі, рішення ухвалені за інших фактичних обставин. Скаржник у касаційній скарзі не зазначив ґрунтовних підстав для відступу від наведених висновків і Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від цих висновків. Суд звертає увагу скаржника, що обґрунтування без чіткої вказівки на норму права (пункт, частину, статтю), яку садами застосовано неправильно, не може вважатись належним виконанням вимог частини четвертої статті 328 КАС України. Водночас, касаційна скарга містить лише виклад обставин справи, цитування правових норм та незгоду з рішенням судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права, що не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої частиною четвертої статті 328 КАС України. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження так само, як і норму права, яку, на думку скаржника, суди застосували неправильно, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України). Скаржник в касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, зокрема, щодо наявності вини позивача під час отримання ним травми і пов`язаність цієї травми із виконанням ним обов`язків, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. У разі, якщо скаржник вважає, що суди порушили норми процесуального права і неналежно дослідили зібрані у справі докази, неповно встановили обставини справи або встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які суд не дослідив, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Саме по собі посилання на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення судами норм процесуального права за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права та порушення процесуального права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином, колегія суддів не приймає посилання скаржника на положення статті 328 КАС України як на підставу для відкриття касаційного провадження у цій справі. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З огляду на те, що касаційна скарга подана на судове рішення, яке за законом не оскаржується у касаційному порядку, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити. Керуючись статтями 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №380/26579/23. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб