Постанова Закарпатський апеляційний суд № 302/1429/24

Справа № 302/1429/24 П О С Т А Н О В А Іменем України 03 червня 2025 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого-судді: Мацунича М.В. суддів: Собослоя Г.Г., Джуги С.Д за участі секретаря судового засідання: Савинець В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розман Сергій Юрійович, на ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 березня 2025 року про забезпечення позову, повний текст якої складено 17 березня 2025 року, постановлену головуючим суддею Повідайчик О.І., в справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третіх осіб: Міжгірської селищної ради, державного нотаріуса Міжгірської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно встановив: У вересні 2024 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно за законом. 14 березня 2025 року представник ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокат Гренджа В.Ю. подала заяву про забезпечення позову, в якій просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: нежитлову будівлю перукарню « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 12628768 та земельну ділянку кадастровий номер 2122455100:01:008:1002, площею 21 кв.м., цільове призначення земельної ділянки для комерційного використання, місце розташування АДРЕСА_1 . В обґрунтування поданої заяви вказували, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки існує вірогідність подальшого відчуження майна третім особам, а відтак ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі задоволення позову буде неможливий. Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 березня 2025 року заяву задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на: - нежитлову будівлю перукарню « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 12628768 із забороною вчинення будь-яких дій щодо відчуження у будь-який спосіб нежитлової будівлі. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розман С.Ю., подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. Зазначає, що суд першої інстанції дійшов безпідставних та помилкових висновків про те, що майно, на яке накладено арешт, зареєстровано за відповідачкою ОСОБА_4 . Так, на момент прийняття судом вказаної ухвали, ОСОБА_4 вже не була власником спірного майна. Дане майно було продано через прилюдні торги і його власником став ОСОБА_5 , який є добросовісним набувачем майна, а наявність арешту останнього є невиправданим та жодним чином не впливає на можливість виконання судового рішення у цій справі. Більше того, ОСОБА_4 не може відчужити спірне майно, так як вона вже не має ніякого відношення до нього. Отже, зазначені судом в оскаржуваній ухвалі підстави для накладення арешту не відповідають дійсності і не заслуговують на увагу. Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначив, яким чином невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист прав позивачів. Всі висновки суду і доводи представника позивача зводяться лише до припущення того, що ОСОБА_4 може відчужити спірне майно. Проте, сама по собі наявність тільки таких припущень, не є достатньою для вжиття заходів забезпечення позову. У дане судове засідання учасники справи не з`явились. Адвокат Розман С.Ю., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , подав заяву про розгляд справи без участі нього як представника та його довірителя. Адвокат Леньо Н.В., яка діє в інтересах відповідачки ОСОБА_4 , подала заяву про розгляд справи за відсутності неї як представника та її довірительки. Позивач ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_2 подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності та письмові заперечення на апеляційну скаргу. Печкан В.В., яка діє в інтересах третьої особи Міжгірської селищної ради подала заяву про розгляд справи за її відсутності за наявними у справі матеріалами. Інших заяв або клопотань від сторін спору не надходило. Позивач ОСОБА_2 , позивач ОСОБА_3 , відповідач ОСОБА_4 повідомлялися шляхом надіслання їм судових повісток поштовими засобами зв`язку, які повернулася рекомендованими повідомленнями з відміткою про вручення від 13.05.2025. Третя особа державний нотаріус Міжгірської державної нотаріальної контори Дунаєва О.І. також повідомлялася шляхом надіслання їй судової повістки поштовими засобами зв`язку, яка повернулася рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення від 15.05.2025. Адвокат Розман С.Ю., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , повідомлявся належним чином шляхом надіслання йому електронної повістки на його офіційну електронну адресу в підсистемі «Електронний суд», про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка від 05.05.2015 (а.с.113). Адвокат Леньо Н.В., яка діє в інтересах відповідачки ОСОБА_4 , повідомлялась належним чином шляхом надіслання їй електронної повістки на її офіційну електронну адресу в підсистемі «Електронний суд», про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка від 05.05.2015 (а.с.114). Третя особа Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області повідомлялась належним чином шляхом надіслання їй електронної повістки на її офіційну електронну адресу в підсистемі «Електронний суд», про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка від 05.05.2015 (а.с.115). Адвокат Гренджа В.Ю. також повідомлена аналогічним чином, як і вищезазначені сторони (а.с.116). Оскільки сторони по справі у судове засідання не з`явилися, а матеріалів справи достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, то суд вважає, що таку слід вирішити по суті(Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.10.2024 у справі №752/8103/13-ц). Враховуючи зазначене та керуючись нормою ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів дійшла до думки, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню, виходячи з наступних доводів. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З приписів ст. 76, ст. 77, ч.ч. 1, 2, ст.ст. 78, 79, 80, ст. 81 ч.ч. 1, 4 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційним судом встановлено, що між сторонами спору, а саме між позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 існує спір про визнання права власності на спадкове майно за законом. Предметом спору є спадкове майно, а саме майно померлого ОСОБА_6 до якого входить: частка нежитлової будівлі перукарні «Люкс», за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 12628768 та земельна ділянка кадастровий номер 2122455100:01:008:1002, площею 21 кв.м., цільове призначення земельної ділянки для комерційного використання, місце розташування АДРЕСА_1 . Оскільки, у позивачів виникли підстави вважати, що спірне майно може бути відчужене відповідачами, то ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне нерухоме майно. Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 березня 2025 року задоволено заяву позивачів частково та вжито заходи забезпечення позову на нежитлову будівлю перукарню « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 12628768 із забороною вчинення будь-яких дій щодо відчуження у будь-який спосіб нежитлової будівлі. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного. Відповідно до ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до роз`яснень п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Так, під час вирішення питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише покладає на суд обов`язок з`ясовувати наявність спору. Ціллю вжиття заходів забезпечення позову є запобігання ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. У постанові ВС у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.12.2020 у справі №756/2609/20 зазначено, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення позову частково шляхом накладення арешту тільки на нежитлову будівлю мотивував свою ухвалу тим, що така нерухомість перебуває у власності ОСОБА_4 , яка може в будь-який момент відчужити спірне нерухоме майно та таким чином ускладнити подальше виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Крім цього, суд вказав, що вжиття таких заходів не матиме істотний вплив на правомочності відповідачки. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, відповіддю №1444112 від 03.06.2025 підтверджується, що спірне нерухоме майно, а саме нежитлова будівля перукарня « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 12628768 вже не зареєстрована за ОСОБА_4 . Свідоцтвом виданим 10.03.2025 підтверджено, що ОСОБА_5 належить на праві власності майно, яке складається з: цілої земельної ділянки кадастровий номер 2122455100:01:008:1002, площею 21 кв.м., цільове призначення земельної ділянки для комерційного використання, місце розташування АДРЕСА_1 та з нерухомого майна нежитлової будівлі перукарні «Люкс» за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 12628768. Нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю перукарню « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 12628768 та земельну ділянку кадастровий номер 2122455100:01:008:1002, площею 21 кв.м., цільове призначення земельної ділянки для комерційного використання, місце розташування АДРЕСА_1 передано у власність ОСОБА_5 , як стягувачу в рахунок погашення боргу. Майно не було реалізовано на торгах і стягувач виявив бажання залишити таке майно за собою. Даний документ надано апеляційному суду 03.06.2025 позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який апеляційний суд взяв до уваги. Таким чином, оскільки на даний момент спірне майно знаходиться у власності ОСОБА_5 , а не у власності ОСОБА_4 , то забезпечення позову шляхом накладення арешту на дане нерухоме майно буде порушувати законні права та інтереси ОСОБА_5 як законного володільця спірної нерухомості, який до того ж не є стороною у даній справі. Крім цього, вищезгадане свідоцтво видано 10.03.2025, а застосовано заходи забезпечення позову 14.03.2025, тобто накладаючи арешт на спірне нерухоме майно та заборону на відчуження її, судом першої інстанції не враховано, дане майно вже не належить ОСОБА_4 , а також те що така заборона порушує права нового, добросовісного набувача такого майна ОСОБА_5 , який не зможе належним чином розпоряджатись своєю власністю. Отже, постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції не врахував всі можливі ризики пов`язані з відчуженням спірного майна та вжив заходи, які не відповідають принципам співмірності, законності, розумності та обґрунтованості заявлених вимог, а також не з`ясував чи дійсно це убезпечить виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог та чи не буде це суперечити законним правам та інтересам інших осіб. Виходячи з наведеного та керуючись статтями 149, 150, 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд ухвалив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розман Сергій Юрійович, задовольнити. Ухвалу Міжгірського районного суду Закарпатської області від 14 березня 2025 року в частині задоволеної вимоги заяви про забезпечення позову скасувати та постановити нове судове рішення про відмову адвокату Гренджа Вікторії Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежитлову будівлю перукарні «Люкс», що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна №12628768. Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови суду складено 13 червня 2025 року. Суддя-доповідач: Судді: