Ухвала КГС ВС № 910/2276/23

УХВАЛА 12 червня 2025 року м. Київ cправа № 910/2276/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н.О., Чумака Ю. Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 16 833 558,21 грн, та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» про тлумачення умов договору, ВСТАНОВИВ: 26.05.2025 через підсистему «Електронний суд» до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі № 910/2276/23. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи № 910/2276/23 у суді апеляційної інстанції залишено без розгляду. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» зазначає про те, що ухвала апеляційного суду прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм процесуального права, та просить її скасувати і направити заяву про ухвалення додаткового рішення на новий до апеляційного суду. Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке. Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до статті 118 названого Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи «Пономарьов проти України», вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що заява про ухвалення додаткового рішення на послуги адвоката не була подана стороною у встановлений законом строк апеляційний суд залишив подану заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду на підставі частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Такого висновку колегія суду апеляційної інстанції дійшла з огляду на те, що, постанова Північного апеляційного господарського суду прийнята 16.04.2025, останнім днем строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення було 21.04.2025, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення лише 02.05.2025, тобто з пропуском строку на 11 календарних днів. При цьому клопотання про поновлення строку на подання доказів та визнання поважними причини пропуску процесуальних строків Товариством з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» до суду апеляційної інстанції подано не було. У такий спосіб, зазначені доводи скаржника, не спростовують правильності процесуальних дій суду апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування норм процесуального права, оскільки їх застосування чітко передбачене Господарським процесуальним кодексом України. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів". У рішенні ЄСПЛ від 23.10.1996 (Levages Prestations Services v. France (заява № 21920/93, п. 48) вказано, що, зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. У контексті викладеного Суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам - членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. За змістом частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Отже, закон надає Верховному Суду право використовувати процесуальні фільтри, закріплені в частині другій статті 293 Господарського процесуального кодексу України, що повністю узгоджується з прецедентною практикою ЄСПЛ, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства. Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів, оскільки в оскаржуваній ухвалі апеляційного господарського суду про перегляд якої подано касаційну скаргу правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі № 910/2276/23 та відмову у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 234, 235, частиною другою статті 293, 304 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГС-Трейдинг» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі № 910/2276/23. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Головуючий Т. Б. Дроботова Судді Н. О. Багай Ю. Я. Чумак