Постанова Рівненський апеляційний суд № 569/706/25

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 червня 2025 року м. Рівне Справа № 569/706/25 Провадження № 22-ц/4815/658/25 Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Шимківа С.С., суддів: Боймиструка С.В., Гордійчук С.О., секретар судового засідання Ковальчук Л.В., учасники справи: позивач Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк", відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 березня 2025 року (ухвалене у складі судді Левчука О.В.) у справі за позовом Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в : У січні 2025 року Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовну заяву обгрунтовано тим, що між позивачем та відповідачем укладено кредитні договори: 26.04.2019 року кредитний договір №2001299133701, за яким позичальнику видано кредит у сумі 22100 грн та 04.02.2022 року кредитний договір №1002085713801, за яким Позичальнику надано кредит у сумі 60550 грн. Вказує, що ОСОБА_1 не виконує свої кредитні зобов`язання належним чином. Заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.10.2024 склала: 1) По кредитному договору від 26.04.2019 року № 2001299133701 - 35969, 36 грн., з яких: 22062.41 грн. заборгованість за кредитом; 13906.95 грн. заборгованість за процентами; 0 грн. заборгованість за комісією; 2) По кредитному договору від 04.02.2022 № 1002085713801- 83193, 56 грн., з яких: 60550 грн. заборгованість за кредитом; 16.2 грн. заборгованість за процентами; 22627.36 грн. заборгованість за комісією. Позивачем направлено письмові вимоги відповідачу на адресу місця проживання, зазначену в анкеті на отримання кредиту, однак у наданий строк заборгованість погашена не була. Просили стягнути з ОСОБА_1 119162,92 грн. заборгованості за кредитними договорами та 2422,40 грн. судового збору. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 07 березня 2025 року позов Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №1002085713801 від 04.02.2022 в розмірі 60 550, 00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1230, 89 грн. Рішення суду обґрунтовано тим, що з аналізу заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001299133701, відсутні підстави вважати, що позичальник з банком обумовили у письмовому виді, зокрема, ціну договору, встановлену у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, та збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань. Згідно аналізу розрахунків суми заборгованості по кредитному договорі №2001299133701 від 26.04.2019, які надав позивач станом на 31.10.2024, вбачається, що відповідачем було сплачено суму кредиту в розмірі 35 814,96 грн. (відповідно до даних, які надав Позивач, таблиця 2, стовпчик 4 (фактичне погашення)). Оскільки за цим правочином позичальником сплачені грошові кошти в розмірі 35814,96 грн. на погашення неправомірно нарахованих на підставі публічної пропозиції відсотків, тому вони підлягають зарахуванню в рахунок повного погашення заборгованості за тілом кредиту. Отже, заборгованість за такою угодою в ОСОБА_1 перед АТ "ПУМБ" відсутня. Щодо заяви № 1002085713801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, то безпосередньої в ній її контрагенти узгодили нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,22 % та сплату відсотків в розмірі 0,010 %. З наданої позивачем платіжної інструкції, виписки з особового рахунку позичальника та розрахунку заборгованості станом слідує, що відповідачем були отримані кредитні кошти, ним вони використовувалися, та наявний розмір заборгованості в сумі 60550, 00грн. заборгованість за кредитом; 16.2 грн. заборгованість процентами; 22627.36 грн. заборгованість за комісією. Приходячи до переконання про часткове задоволення позову, суд взяв до уваги, що в спірних правовідносинах діє презумпція винуватості боржника, а факт порушення прав кредитора є очевидним, тому вважає за необхідне стягнути на користь банку з відповідача заборгованість за кредитним договором №1002085713801 від 04.02.2022 в розмірі 60 550, 00 грн. за тілом кредиту, адже кошти, які банком були розподілені на погашення нікчемної комісії, підлягають зарахуванню на повне погашення процентів за кредитом в розмірі 16,20 гривень. Не погоджуючись із рішенням суду АТ "ПУМБ" оскаржило його в апеляційному порядку. У поданій апеляційній скарзі зазначає, що вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції не надав оцінки договору комплексного банківського обслуговування, як публічної частини договору. Банк, керуючись ст. 633 ЦК України запропонував відповідачу взаємодію на умовах індивідуальної частини договору (заява) та публічної частини договору (договору комплексного банківського обслуговування). Відповідач у заявах підтвердив, що погоджується із взаємодією на умовах договору комплексного банківського обслуговування. Окрім того, суд першої інстанції не з`ясував, що на момент підписання відповідачем Заяви діяли зміни до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". Згідно з вказаними змінами було введено новий інститут щодо споживчого договору, який запровадив його поділ на публічну та індивідуальну частини. Вказані зміни Закону набули чинності 19.01.2020 року і застосовуються до договорів про надання фінансових послуг, укладених після введення його в дію. Заява-2 підписана відповідачем 04.02.2022 року, коли вже діяла нова норма Закону. Таким чином, договір комплексного банківського обслуговування , відповідно до ст. 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", є публічною частиною договору, до якої приєднався відповідач, підписавши заяву на приєднання до договорів комплексного банківського обслуговування, яка є індивідуальною частиною договору і своїм підписом підтвердив згоду та розуміння з умовами договору комплексного банківського обслуговування, про що зазначено у заяві. Із внесенням змін до Закону, законодавство не вимагає підпису клієнта на публічній частині договору, а лише розміщення та оприлюднення її на веб-сайті. Усі редакції договорів комплексного банківського обслуговування розміщені на офіційному веб-сайті банку. Вимоги для укладення договору споживчого кредиту банком виконано відповідно до вимог чинного законодавства. Кредитна заборгованість відповідача була нарахована банком не на підставі публічних пропозицій, а на підставі заяв, які є, по своїй суті, кредитними договорами. Суд першої інстанції не з`ясував усі обставини справи, які стосуються кредитування відповідача за заявою-1. Заява-1 підписана сторонами, які досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі. Проценти нараховувалися банком не на підставі публічної пропозиції, як було зазначено у рішенні суду, а на підставі заяви-1, яка була підписана відповідачем. У заяві-1, а також у розділі 4 Паспорту споживчого кредиту передбачена умова про процентну ставку та її розмір. Висновок суду першої інстанції про незаконність нарахування процентів є порушенням норм процесуального права. Судом не було досліджено Виписку з особового рахунку відповідача за заявою-1, у якій зазначені відомості про те, що відповідач впродовж тривалого періоду часу користувався кредитними коштами в межах наданого кредитного ліміту та частково виконував умови договору щодо погашення кредитної заборгованості, в тому числі погашення відсотків за користування кредитним лімітом і не заперечував їх розмір. Сплата коштів в рахунок погашення заборгованості за основною сумою кредиту не є предметом розгляду даної справи, а тому суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, здійснивши самостійний перерахунок уже сплачених коштів. Відносно заяви-2 зазначає, що у пункті 5 заяви встановлений розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості. Сторонами було погоджено усі істотні умови договору та відповідач був ознайомлений з ними, про що свідчить його підпис на заяві-2. Відповідач скористався наданими банком кредитними коштами, частково сплачував кредитну заборгованість, що додатково підтверджує прийняття усіх умов договору. Проте в повному обсязі зобов`язання з повернення кредиту не виконав. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. 25 квітня 2025 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Дяк В.С. подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що вважає рішення суду законним, обґрунтованим, справедливим та прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду без змін. Сторони в судове засідання не з"явилися. Вони були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи. Їх неявка не перешкоджає судовому розгляду. Заяв чи клопотань про відкладення справи не надходило. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного. Судом встановлено, що 26.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до АТ "ПУМБ" із заявою №2001299133701 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій вказував, що підписанням цієї Заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в повному обсязі та просить відкрити йому поточний рахунок, надати кредитну картку та встановити на його поточний рахунок кредитний ліміт у сумі 10000 гривень. Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2001299133701 від 26.04.2019 року, укладеного між АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 , заборгованість відповідача станом на 31.10.2024 року становить 35969,36 грн., з яких: 22062,41 грн - заборгованість за кредитом, 13906,95 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 40-42). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Оскільки відповідачем ОСОБА_1 підписано заяву № 2001299133701 про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту, які містять відомості про розмір кредитного ліміту, розмір встановлених процентів, строк кредитування, порядок погашення заборгованості, то сторонами погоджено істотні умови договору, зокрема встановлений кредитний ліміт, розмір процентів за користування кредитом, порядок погашення заборгованості, тощо. За частиною першою статті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані його позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. На підтвердження такої заборгованості до позовної заяви доданий розрахунок заборгованості по кредитному договору та виписка про рух коштів по особовому рахунку. Проте, з аналізу виписки поточного рахунку вбачається перевищення кредитного ліміту, що встановлений умовами договору у розмірі 10000,00 грн. У матеріалах справи відсутня довідка про збільшення кредитного ліміту, а тому відсутні підстави вважати, що позичальник з банком обумовили у письмовому виді, зокрема, ціну договору, встановлену у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, та збільшення розміру кредиту на розмір боргових зобов`язань. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що, оскільки за цим правочином позичальником сплачені грошові кошти в розмірі 35814,96 грн. на погашення неправомірно нарахованих на підставі публічної пропозиції відсотків, тому вони підлягають зарахуванню в рахунок повного погашення заборгованості за тілом кредиту. Отже, заборгованість за такою угодою в ОСОБА_1 перед АТ "ПУМБ" відсутня. У подальшому, 04.02.2022 року відповідач звернувся до АТ "ПУМБ" із заявою №1002085713801 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в якій вказував, що підписанням цієї Заяви беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію АТ "ПУМБ" на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в повному обсязі та просить надати йому споживчий кредит в сумі 60 550, 00 грн. на строк 24 місяців зі сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,22 % та зі сплатою відсотків в розмірі 0,010 %. Окрім того, відповідач підписав Паспорт споживчого кредиту, а метою підписання його є ознайомлення з детальними умовами кредитування. Матеріалами справи встановлено, що відповідач визнає вимоги в частині стягнення із нього заборгованості за тілом кредиту згідно кредитного договору № 1002085713801 від 04.02.2022 року в сумі 60550,00 грн. Пунктом 5 даного договору передбачено сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості, яка становить 1344,21 грн. щомісяця щодо стягнення якої варто зазначити наступне. 10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів»текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування»залишилися незмінними. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Отже, Закон України «Про споживче кредитування»передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. При цьому, згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування»щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19. У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому, до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Необхідність сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості, передбачена в розділі «Графік платежів» кредитного договору. При цьому, в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Ураховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення пункту 5 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгвоаності є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Судом першої інстанції вірно встановлено, що в спірних правовідносинах діє презумпція винуватості боржника, а факт порушення прав кредитора є очевидним, тому вважав за необхідне стягнути на користь банку з відповідача заборгованість за кредитним договором №1002085713801 від 04.02.2022 в розмірі 60 550, 00 грн. за тілом кредиту, адже кошти, які банком були розподілені на погашення нікчемної комісії, підлягають зарахуванню на повне погашення процентів за кредитом в розмірі 16,20 гривень. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Ураховуючи вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції були правильно, всебічно і повно встановлені обставини справи, характер правовідносин, які виникли між сторонами та застосовано правові норми, які підлягали застосуванню при вирішенні даного спору, в зв`язку із чим рішенняпідлягає залишенню без змін, як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 626, 628, 1054 ЦК України, ст. ст. 367, 375, 381-384, 389 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" залишити без задоволення. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 07 березня 2025 року залишити без зміни. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий суддя Шимків С.С.. Судді: Боймиструк С.В. Гордійчук С.О.