Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/12259/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/12259/24 Номер провадження 22-ц/814/2676/25Головуючий у 1-й інстанції Материнко М.О. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2025 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Карпушина Г.Л.; суддів Бутенко С.Б., Одринської Т.В., при секретарі судового засідання Буйновій О.П.- розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника Котягіна Андрія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2025 року за заявою Міністерства юстиції Українипро визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності подружжя,- В С Т А Н О В И В: У листопаді 2024 року від Міністерства юстиції України надійшло до суду подання про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності подружжя. У березні 2025 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 554/14392/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно та справи № 545/4674/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. В обгрунтування клопотання вказувала, що розгляд даної справи про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності є передчасним та може призвести до порушення її майнових прав. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2025 року провадження у цивільній справі №554/12259/24 зупинено, до набрання законної сили рішенням суду по справі № 554/14392/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно та справі № 545/4674/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя. На вказану ухвалу суду, особа, яка не брала участі у справі ОСОБА_4 , який діє в інтересах Exalo Drilling S.A. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права прохає ухвалу районного суду скасувати, а справу на правити до районного суду для продовження розгляду. В апеляційній скарзі вказує, що позовну заяву у справі № 545/4674/24 до вирішення якої було зупинено провадження, ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області було залишено без розгляду. Окрім того, по іншій справі № 554/14392/24 до вирішення якої було зупинено провадження у цій справі, ухвалою від 14.01.2025 року відкрито провадження, а тому на думку, апелянта, саме у справі № 554/14392/24 слід було зупинити провадження до розгляду цієї справи. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи був присутній представник апелянта. Інші сторони по справі будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з`явилися. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника апелянта, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав. Згідно з п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до п.4 ч.1ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Із матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2024 року від Міністерства юстиції України надійшло до суду подання про визначення частки майна боржника ОСОБА_3 у спільній сумісній власності подружжя. У березні 2025 року від ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду справи № 554/14392/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно та справи № 545/4674/24, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, мотивуючи це тим, що розгляд даної справи про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності є передчасним та може призвести до порушення її майнових прав. Задовольняючи клопотання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що існує об`єктивна неможливість в розгляді даної справи, оскільки обставини, які будуть встановлені при розгляді справи № 545/4674/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, а також обставини у справі № 554/4392/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на майно, матимуть правове значення та впливатимуть на вирішення спору, який розглядається у даній справі. Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками районного суду з наступних підстав. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19. Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинена. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи. Між двома справами повинен існувати близький взаємозв`язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене). Ураховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок, непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог. Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду одної справи до прийняття рішення в іншій справі. Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 201 ЦПК України 2004 року(стаття 251 чинного ЦПК України) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. З огляду на наведене для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд. У постанові Верховного Суду від 03 березня 2021 року в справі № 641/8309/19 (провадження № 61-10107св20) міститься висновок про те, що відповідно до вимог закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі. Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Таким чином, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у цій справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній зі справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 545/4674/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя не перевірив, що ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 14 квітня 2025 року позовну заяву було залишено без розгляду, а тому у суду були відсутні обґрунтовані підстави для зупинення провадження до розгляду вказаної справи. Окрім того слід зазначити, що зупиняючи провадження у даній справі до розгляду справи № 554/14392/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання прав власності на квартиру по АДРЕСА_1 не обґрунтував, у чому полягає неможливість розгляду цієї справи до вирішення розгляду іншої справи, які обставини та факти суд першої інстанції позбавлений можливості встановити та оцінити. Звертаючись із подання про зупинення провадження ОСОБА_2 посилалась на те, що спірна квартира є предметом розгляду справи №554/14392/24, а тому ОСОБА_2 саме під час розгляду вказаної справи має спростувати презумпцію поширення правового режиму спільного сумісного майна на квартиру, що є предметом розгляду у даній справі. Колегія суддів зауважує, що хоча дані справи пов`язані між собою, проте їх вирішення не залежить одна від одної, оскільки подання про визначення частки майна боржника у спільній сумісній власності розглядається у короткі строки передбачені ст.443 ЦПК України та з урахуванням доказів, зібраних на час розгляду даного подання, а тому суд першої інстанції під час розгляду подання повинен врахувати, що на розгляді у суді перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру по АДРЕСА_1 , яка є предметом розгляду даного подання та врахувати вказані обставини при його розгляді. Також слід зазначити, що підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи, однак місцевим судом, у порушення вимог процесуального законодавства, не вказано на існування істотних перешкод для встановлення обставин, що мають значення для вирішення даної справи, а також неможливість їх встановлення судом самостійно під час розгляду цієї справи. При цьому колегія суддів наголошує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27 квітня 2000 року у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30 листопада 2006 року у справі «Красношапка проти України»). Враховуючи наведені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу слід направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника Котягіна Андрія Сергійовича, який діє в інтересах Exalo Drilling S.A. - задовольнити частково. УхвалуОктябрського районного суду м. Полтави від 17 квітня 2025 року- скасувати. Постановити нове рішення, яким у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі - відмовити. Справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 11 червня 2025 року. Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин Судді: __________________ С.Б. Бутенко_________________ Т.В. Одринська