Постанова 4823 № 748/4791/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 12 червня 2025 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 748/4791/24 Головуючий у першій інстанції Маринченко О. А. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/829/25 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої - судді Шитченко Н.В., суддів Висоцької Н.В., Онищенко О.І., позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг», відповідач: ОСОБА_1 , розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. У С Т А Н О В И В: У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» (далі ТОВ «ФК «Пінг-Понг») звернулось з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 103177954 від 20 квітня 2021 року у сумі 39 450 грн, судовий збір у сумі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 000 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що 20 квітня 2021 року ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» укладено кредитний договір № 103177954 шляхом подачі заявки на отримання кредиту, який укладено в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в ІТС товариства. ТОВ «МІЛОАН» направило відповідачці електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, увівши який, вона підтвердила прийняття умов договору про споживчий кредит № 103177954 від 20 квітня 2021 року, який знаходиться у власному кабінеті ОСОБА_1 на офіційному веб-сайті товариства. На підставі платіжного доручення ТОВ «МІЛОАН» перерахувало відповідачці кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 15 000 грн. 29 липня 2021 року ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», яке в подальшому 24 січня 2022 року відступило на користь ТОВ «ФК «Пінг-Понг» право вимоги за договорами, в тому числі і за договором щодо ОСОБА_1 . Позивач зазначив, що загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 39 450 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 15 000 грн, заборгованість за відсотками 21 600 грн, заборгованість за комісією 2 850 грн. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2025 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Пінг-Понг» заборгованість за договором про споживчий кредит № 103177954 від 20 квітня 2021 року в сумі 39 450 грн, а також 3 000 грн витрат на правничу допомогу. Компенсовано ТОВ «ФК «Пінг-Понг» 2 422,40 грн сплаченого судового збору за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині вирішення вимоги про стягнення з неї на користь позивача відсотків за користування кредитом у сумі 21 600 грн, зменшивши їх розмір до 9 000 грн, а в іншій частині рішення залишити без змін. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що сторони погодили строк позики на 30 днів: з 21 квітня 2021 року до 20 травня 2021 року. Проте кредитор в односторонньому порядку та без повідомлення ОСОБА_1 продовжив строк дії договору та нарахував відсотки поза межами строку укладеного між сторонами правочину за період з 21 травня 2021 року по 19 липня 2021 року. Указує на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Скаржниця просить суд урахувати те, що 24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 2, за яким у договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін. У наданому відзиві ТОВ «ФК «Пінг-Понг», не погодившись із доводами апеляційної скарги, просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Обгрунтовуючи доводи відзиву, ТОВ «ФК «Пінг-Понг» посилалось на те, що умовами договору про споживчий кредит № 103177954 від 20 квітня 2021 року сторони передбачили порядок продовження строку дії договору, а також умови і строк нарахування процентів за користування кредитом. Доказів про повернення ОСОБА_1 кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеному договором, ні первісному, ні новому кредитору не надано. За весь період перебування права вимоги за договором № 103177954 у ТОВ «ФК «Пінг-Понг», позивач не здійснював додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до відповідачки. ТОВ «ФК «Пінг-Понг» просило стягнути з відповідачки лише ту заборгованість за кредитним договором, яку нараховано первісним кредитором. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції оскаржується в частині вирішених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Пінг-Понг» 21 600 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом. У частині вирішених позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Пінг-Понг» 15 000 грн заборгованості за тілом кредиту та 2 850 грн комісії рішення суду не оскаржується, тому на підставі ст. 367 ЦПК України колегією суддів не переглядається. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 186/1743/15-ц, відповідно до якої у разі, якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Пінг-Понг», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 порушила зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати відсотків та комісії, що зумовило виникнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 103177954 від 20 квітня 2021 року у сумі 39 450 грн, яка складається із заборгованості по тілу кредиту 15 000 грн, заборгованості за процентами 21 600 грн, заборгованості за комісією 2 850 грн. Апеляційний суд з висновком суду першої інстанції в оскаржуваній частині погоджується, виходячи з наступного. У справі встановлено, що 20 квітня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103177954, за умовами п. 1.1 якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит. Пунктами 1.2-1.4 договору передбачено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 15 000 грн у валюті: українські гривні. Кредит надається строком на 30 днів з 20 квітня 2021 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 20 травня 2021 року. У пунктах 1.5.1, 1.5.2., 1.6., 1.7. договору сторони погодили: комісію за надання кредиту в розмірі 2 850 грн, яка нараховується за ставкою 19% від суми кредиту одноразово; проценти за користування кредитом 9 000 грн, які нараховуються за ставкою 2% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом; стандартну (базову) процентну ставку за користування кредитом 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; тип процентної ставки фіксована. Згідно з пунктом 6.1. договору він укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Пунктом 6.3. цього правочину передбачено, що, приймаючи пропозицію товариства про укладення кредитного договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у тому числі Правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому. Пунктом 2.3 указаного договору передбачено пролонгацію строку кредитування: 2.3.1. Продовження вказаного в пункті 1.3 договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах. 2.3.1.2. пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах (пункт 2.3.1. договору). Згідно з пунктом 2.3.2. договору розділ 2.3 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умові відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до статті 212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає (ють) у: а) здійснені платежу(ів) позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах згідно з пунктом 2.3.1.1. договору та розділу 6 Правил; б) продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно з пунктами 1.3, 2.3.1.1, 2.3.1.2. договору. Після настання визначених в підпунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно із пунктом 1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений пунктом 1.4, змінюються пропорційно строку пролонгації. Зміни умов договору разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення (актуалізацію) та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені графіком (а.с. 29-32). 20 квітня 2021 року ТОВ «МІЛОАН» перерахувало на ім`я ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15 000 грн, що підтверджено платіжним дорученням № 26920700 (а.с. 41). 29 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «Діджи Фінанс» (новий кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги № 05Т, на підставі якого ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги до боржників (а.с. 21-25). Копія витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № № 05Т від 29 липня 2021 року свідчить про те, що ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право грошової вимоги, зокрема, до відповідачки за договором № 103177954 від 20 квітня 2021 року у сумі 39 450 грн (а.с. 13). Платіжними інструкціями від 12, 19 та 26 серпня 2021 року, 02 вересня 2021 року підтверджується проведення оплати новим кредитором (ТОВ «Діджи Фінанс») коштів за наведеним вище договором факторингу (а.с. 44, 45). 24 січня 2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» (клієнт) та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» (фактор) укладено договір факторингу № 1/15, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язався відступити факторові свої права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с. 35-37). Права грошової вимоги вважаються відступленими фактору в день підписання відповідного реєстру. Додаткового оформлення відступлення прав вимоги не вимагається. Після переходу прав вимоги до фактора останній стає кредитором по відношенню до боржника та набуває відповідні права вимоги. Таке відступлення не потребує вчинення будь-яких додаткових дій з боку фактора або клієнта або підписання будь-яких документів (пункт 1.3. договору). Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 1/15 від 24 січня 2022 року ТОВ «ФК «Пінг-Понг» набуло право грошової вимоги, зокрема, до відповідача за договором № 103177954 від 20 квітня 2021 року у сумі 39 450 грн (а.с. 14). Платіжною інструкцією від 19 квітня 2023 року підтверджується проведення оплати новим кредитором (ТОВ «Пінг-Понг») коштів за наведеним вище договором факторингу (а.с. 44, 45) 02 вересня 2024 року ТОВ «ФК «Пінг-Понг» на адресу ОСОБА_1 направило досудову вимогу з рекомендацією сплатити заборгованість за договором № 103177954 від 20 квітня 2021 року у розмірі 39 450 грн в термін до 30 вересня 2024 року (а.с. 42). Частиною 1 ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України). Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Проаналізувавши наведені норми та обставини справи колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Пінг-Понг» про стягнення заборгованості. Факт укладення договору про споживчий кредит № 103177954 від 20 квітня 2021 року, наявність заборгованості за тілом кредиту у розмірі 15 000 грн та за комісією у розмірі 2 850 грн ОСОБА_1 не оспорює, проте не погоджується із визначеною до стягнення сумою заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами у розмірі 21 600 грн. Надаючи оцінку аргументам скаржниці про нарахування відсотків по кредиту поза межами строку кредитування, апеляційний суд виходить з такого. Положеннями п. 2.3 договору про споживчий кредит № 103177954 від 20 квітня 2021 року передбачено порядок пролонгації строку кредитування на пільгових або стандартних (базових) умовах, зокрема пролонгація такого строку передбачена п. 2.3.1.2. цього правочину. 2.3.1.2. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшеня (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах (пункт 2.3.1. договору). Згідно із п. 2.4.1 договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та процентів за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4 договору, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування. Якщо після завершення строку кредитування, визначеного згідно з п. 1.3 та п. 2.3 цього договору, заборгованість не буде погашена позичальником. Таким чином, умовами № 103177954 від 20 квітня 2021 року передбачено два випадки пролонгації строку кредитування за ініціативою позичальника на пільгових умовах на періоди 3, 7 та 10 днів, а також на період до 60 днів у разі продовження користування позичальником кредитними коштами після завершення строку кредитування. Тобто сторони погодили, що у разі, якщо кредитні кошти позичальником не повернуто у визначений строк і кредитор продовжує ними користуватися, строк дії договору продовжується, але не більше, ніж на 60 днів. Оскільки ОСОБА_1 отримані кредитні кошти за договором від 20 квітня 2021 року не повернула та продовжила ними користуватися після 20 травня 2021 року, кредитодавцем після спливу раніше визначеного строку кредитування продовжено нарахування процентів у межах 60-денного строку за стандартною (базовою) ставкою, наведеною у п. 1.6 договору, що узгоджується з умовами укладеного між сторонами правочину. Твердження ОСОБА_1 про те, що нарахування процентів за період з 21 травня 2021 року по 19 липня 2021 року відбувалось поза межами строку кредитування, суперечать умовам укладеного нею договору № 103177954 від 20 квітня 2021 року. Апеляційний суд вважає хибними посилання відповідачки на те, що продовження строку користування кредитом без укладення додаткового договору за домовленістю сторін суперечить ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Частину 7 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, за змістом якого у договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін. Закон України від 22 листопада 2023 року № 3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року. Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчі кредити, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Договір про споживчий кредит № 103177954 укладено 20 квітня 2021 року, тобто до набрання чинності ЗУ № 3498-ХІ, яким внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування». Строк дії наведеного договору, ураховуючи його пролонгацію на стандартних (базових) умовах, завершився 19 липня 2021 року. Після цієї дати продовження строку кредитування не відбувалось, отже строк дії укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» правочину сплив до набрання чинності Законом № 3498-ХІ. Таким чином, посилання скаржниці на необхідність застосування до спірних правовідносин положень абз. 2 ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», є безпідставними. Установивши, що ОСОБА_1 зобов`язання щодо сплати відсотків за договором № 103177954 від 20 квітня 2021 року належним чином не виконала, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за відсотками у сумі 21 600 грн. Доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують і не дають підстав для скасування правильного по суті судового рішення, яке постановлено з дотриманням вимог закону. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 17 лютого 2025 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуюча: Н.В. Шитченко Судді: Н.В. Висоцька О.І. Онищенко