Постанова Дніпровський апеляційний суд № 214/1937/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4309/25 Справа № 214/1937/24 Суддя у 1-й інстанції - Чернова Н.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2025 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді БондарЯ.М. суддів Зубакової В.П., Корчистої О.І. секретар судового засідання Лідовська А.А. сторони позивач - ОСОБА_1 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР», розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2025 року, ухвалене суддею Черновою Н.В. у м.Кривому Розі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного судового рішення відсутні), УСТАНОВИВ У лютому 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що є власницею квартири, розташованої на 4 поверсі 4 поверхового будинку, за адресою АДРЕСА_1 . З 11 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» є управителем будинку АДРЕСА_2 . 09 січня 2024 року, в результаті пориву труби централізованого опалення, яка розташована на технічному поверсі (чердачному приміщенні; горищі) у будинку АДРЕСА_2 ), було затоплено квартиру позивачки, у зв`язку із чим їй нанесено матеріальні збитки. 09 січня 2024 року позивачкою було викликано аварійну бригаду ТОВ «Житлосервіс-КР», які усунули несправність труби централізованого опалення (що виникла внаслідок корозії металу), шляхом накладення хомуту на трубу. 10 січня 2024 року позивачка звернулася до Відповідача із заявою, згідно якої зазначила, про те, що 09 січня 2024 року сталося затоплення її квартири в результаті пориву труби, яка розташована на технічному поверсі (чердачному приміщенні; горищі) та просила направити комісію для складання акту про залиття. 16 січня 2024 року комісія в складі майстра ТОВ «Житлосервіс-КР» та двох слюсарів-сантехніків, в присутності позивачки, в квартирі АДРЕСА_3 , склали Акт, про те, що при обстеженні квартири АДРЕСА_4 видно сліди затікання в кімнаті та кухні на стелі та стінах. Згідно Акту від 16 січня 2024 року причиною затоплення є: «На момент обстеження витоки на техповерсі відсутні. Ймовірно причиною затоплення є механічне пошкодження трубопроводу центрального опалення, в наслідок чого воно сталося визначити не має можливості.» Так як, ТОВ «Житлосервіс-КР», є управителем будинку АДРЕСА_2 , він зобов`язаний забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період. Однак, своїх зобов`язань відповідач, належним чином не виконував, якісно не підготувався до осінньо-зимового періоду, не здійснив належного контролю за технічним станом обладнання будинку, зокрема, за трубопроводом центрального опалення розташованого на технічному поверсі будинку АДРЕСА_2 ), у зв`язку з чим і відбулося корозійне руйнування труби централізованого опалення на технічному поверсі будинку АДРЕСА_2 та, як наслідок, залиття квартири позивачки. У зв`язку з тим, що відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань, позивачка, 19 січня 2024 року, була змушена звернутись до судового експерта Бихно Марини Володимирівни для складення висновку експерта. Так, згідно висновку судового експерта з питань будівельно-технічного дослідження №8-24 від 05 лютого 2024 року, вартість відновлювального ремонту, проведення якого необхідно для усунення пошкоджень, які виникли унаслідок залиття житлової квартири АДРЕСА_3 визначена станом на січень 2024 року становить: 105 816, 00 (сто п`ять тисяч вісімсот шістнадцять грн 00 коп.) в т.ч. ПДВ. Крім того, їй також завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що у зв`язку із затопленням квартири позивачки, вона тривалий час спостерігала і спостерігає до тепер погіршення стану квартири,з моменту залиття квартири позивачка знаходиться у стані постійного стресу, який супроводжується нервовим навантаженням, моральним стражданням, переживанням, пов`язаним із залиттям її квартири через протиправні дії відповідача. Моральну шкоду позивачка оцінює в розмірі 15 000,00 грн., яку також просила стягнути з відповідача та вирішити питання про стягнення судових витрат. Рішенням Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» про захист прав споживачів та відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої внаслідок залиття квартири задоволені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану їй внаслідок залиття належної їй квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 105 816, 00 грн (сто п`ять тисяч вісімсот шістнадцять гривень 00 копійок). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15 000 грн (п`ятнадцять тисяч гривень). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) та витрати пов`язані з проведенням будівельно-технічного дослідження, у розмірі 7 000, 00 грн (сім тисяч гривень 00 копійок). Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОСЕРВІС КР» оскаржив рішення суду в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС КР», посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, ухваленого з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у повному обсязі відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідача витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн. При цьому, скаржник зазначає, що суд першої інстанції, відмовивши відповідачу у виклику експерта ОСОБА_2 порушив принцип змагальності сторін, тобто порушив норми процесуального права. Вказує, що судом належним чином не перевірено наявність суперечностей висновку експертизи матеріалам справи, на які звертав увагу відповідач. Відповідач не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що не відповідають обставинам справи та не підтверджені позивачем належними та допустимими доказами. Вказує, що питання щодо встановлення причин залиття квартири позивача перед експертом не ставилося, відповідно експертом не вирішувалося. Вказує на те, що відповідачем здійснювався належний контроль за технічним станом інженерного обладнання будинку та своєчасне усунення виявлених недоліків в їх роботі, що підтверджено Наказом №164А від 01.09.2023 «Про проведення загального осіннього огляду житлових будинків» та в подальшому складений акт огляду технічного стану житлового будинку АДРЕСА_2 . Зазначає, що у грудні 2023 року були виконані роботи по заміні трубопроводу водопостачання на системі централізованого опалення, які потребували заміні, згідно акту огляду технічного стану житлового будинку. Проте, надані відповідачем докази не були взяті судом до уваги. Представник відповідача вважає невстановленою причину затоплення квартири позивача, а висновку суду такими, що ґрунтуються на припущеннях, викладених представником позивача в своїх запереченнях. Також відповідач зазначає, що сліди затоплення квартири, викладені у висновку експерта на співпадають зі слідами затоплення, які були відображені в Акті від 16 січня 2024 року, який був підписаний позивачем, тому вартість ремонтних робіт визначено невірно, оскільки включення у вартість робіт з ремонту підлоги в кімнаті, віконних укосів в кухні та кімнаті є необґрунтованим, а витрати на вказані роботи не підлягають стягненню з відповідача. Окрім того, сторона відповідача вважає недоведеною, спричинену позивачу моральну шкоду та не погоджується з визначеним судом до стягнення розміром моральної шкоди, оскільки вважає, що розмір моральної шкоди розраховано без належного нормативно-правового обґрунтування. У відзиві на апеляційну скаргу відповідача, представник позивача ОСОБА_3 , посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване судове рішення першої інстанції. У відповіді на відзив на апеляційну скаргу відповідача, ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР», з викладених в апеляційній скарзі підстав, просить скасувати рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2025 року, ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 та стягнути з останньої на користь Товариства судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1816,80 грн. Заслухавши суддю доповідача, вислухавши думку представника відповідача Савчука С.С., який, підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, просив їх задовольнити, скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове, яким у позові відмовити, думку представника позивача ОСОБА_4 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача, з виккладених у відзиві підстав, просив рішення суду залишити без змін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог, відзиву на апеляційну скаргу, заперечень на відзив, за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню,з огляду на таке. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , належить Позивачці, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 09 листопада 1999 року, посвідченого Пахомовою Н.І., приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за №10718 (а.с.18). Відповідач ТОВ «ЖИТЛОСЕРІВС-КР» є управителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 , що останнім не оспорювалось (а.с.21-30). 09 січня 2024 року, в результаті пориву труби централізованого опалення, яка розташована на технічному поверсі (чердачному приміщенні; горищі) у будинку АДРЕСА_2 , було затоплено квартиру позивача. 16 січня 2024 року майстер ТОВ «Житлосервіс-КР» та два слюсарі-сантехніки в присутності позивача, в квартирі АДРЕСА_3 , склали Акт, про те, що при обстеженні квартири АДРЕСА_4 видно сліди затікання в кімнаті та кухні на стелі та стінах (а.с.40). Згідно Акту від 16 січня 2024 року причиною затоплення є: «На момент обстеження витоки на техповерсі відсутні. Ймовірно причиною затоплення є механічне пошкодження трубопроводу центрального опалення, в наслідок чого воно сталося визначити не має можливості.». Згідно висновку судового експерта Бихно М.В. з питань будівельно-технічного дослідження №8-24 щодо визначення вартості відновлювального ремонту, проведення якого необхідно для усунення пошкоджень, які виникли унаслідок залиття житлової квартири, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , складеного 05 лютого 2024 року (далі висновок експерта), було встановлено наступне, що експертом досліджувались приміщення, в яких були наявні сліди затоплення, а саме: приміщення №1 коридор (8,70 м2); приміщення №5 кухня (7,00 м2); приміщення рим. №6 житлова кімната (15,40 м2) (а.с.41-57). Згідно висновку експерта, внутрішнє оздоблення житлової квартири АДРЕСА_3 знаходяться в доброму стані, окрім поверхонь стін, стель та підлоги, що зазнали пошкодження в наслідок залиття, вони в незадовільному стані. Експертом була оглянута житлова квартира позивачки та встановлено, що пошкодження мають наступні приміщення: приміщення №1 коридор (8,70 м2): підлога покриття з ламінату мається деформація, вздуття поверхні з ламінату; приміщення №5 кухня (7,00 м2): стеля оздоблення поверхні (шпаклювання, фарбування) по поверхні з гіпсокартону видні темні сліди затікання по поверхні стелі; стіни оздоблення поверхні (шпаклювання, фарбування) по поверхні з гіпсокартону видні темні сліди затікання по поверхні стін; віконні укоси оздоблення поверхні (шпаклювання, фарбування) по поверхні з гіпсокартону видні темні сліди затікання по поверхні стін укосів; приміщення №6 житлова кімната (15,40м2): стеля оздоблення поверхні (шпаклювання, фарбування) по поверхні з гіпсокартону видні темні сліди затікання по поверхні стелі; стіни - оздоблення поверхні (шпалери) по поверхні з гіпсокартону видні темні сліди затікання по поверхні стін, відшарування шпалер; віконні укоси - оздоблення поверхні (шпаклювання, фарбування) по поверхні з гіпсокартону видні темні сліди затікання по поверхні стін укосів; підлога покриття з ламінату мається деформація, вздуття поверхні з ламінату. За висновком експерта, вартість відновлювального ремонту, проведення якого необхідно для усунення пошкоджень, які виникли унаслідок залиття житлової квартири АДРЕСА_3 визначена станом на січень 2024 року та становить: 105 816, 00 (сто п`ять тисяч вісімсот шістнадцять грн 00 коп.) в т.ч. ПДВ (а.с.57). Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі, виходив з їх обґрунтованості та доведеності доведеності належними і допустимими доказами. Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у судовому рішенні та не може погодитись з доводами Товариста, викладеними в апеляційній скарзі, які були предметом дослідження судом першої інстанції, що відображено в оскаржуваному судовому рішенні, з огляду на таке. Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, а отже, підставою цивільно-правової відповідальності як обов`язку відшкодувати шкоду, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Зобов`язання із заподіяння шкоди - це правовідношення, у силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України). Частина друга ст.1166 ЦК України встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, тобто особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини. Відповідно до положень ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. У пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Отже, для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина у заподіянні шкоди, про що зазначено у п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992 №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди». Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними. Також, за змістом ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоду майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а відповідач ТОВ «ЖИТЛОСЕРІВС-КР» з листопада 2021 року є управителем багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Також суд встановив, що 09 січня 2024 року, в результаті пориву труби централізованого опалення, яка розташована на технічному поверсі (чердачному приміщенні; горищі) у будинку АДРЕСА_2 , було затоплено квартиру позивача, що зокрема підтверджено Актом про обстеження квартири АДРЕСА_3 від 16 січня 2024 року, складеного майстром ТОВ «ЖИТЛОСЕРВІС-КР» Корора Т.А. в присутності двох слюсарів-сантехніків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та позивача ОСОБА_1 , який підписано зазначеними особами та яким встановлено, що при обстеженні квартири видно сліди затікання в кімнаті та кухні на стелі та стінах (а.с.40). Також у Акті від 16 січня 2024 року причиною затоплення є: «На момент обстеження витоки на техповерсі відсутні. Ймовірно причиною затоплення є механічне пошкодження трубопроводу центрального опалення, в наслідок чого воно сталося визначити не має можливості.». Висновком судового експерта Бихно М.В. з питань будівельно-технічного дослідження №8-24 щодо визначення вартості відновлювального ремонту, проведення якого необхідно для усунення пошкоджень, які виникли унаслідок залиття належної позивачу квартири, складеного 05 лютого 2024 року було встановлено, що експертом досліджувались приміщення, в яких були наявні сліди затоплення, а саме: приміщення №1 коридор (8,70 м2); приміщення №5 кухня (7,00 м2); приміщення рим. №6 житлова кімната (15,40 м2). Зазначеним вище висновком експерта визначено, що вартість відновлювального ремонту, проведення якого необхідно для усунення пошкоджень, які виникли унаслідок залиття квартири станом на січень 2024 року становить: 105 816, 00 грн в т.ч. ПДВ (а.с.57). Стаття 13 ЦПК України встановлює, що суд розглядає справи на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно достатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачці. Відповідно до абз. 2, п. 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені Наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» (далі Правила) у разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). Згідно з додатку №4 вказаних Правил, акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) має містити відомості: про дату та місце його складання; склад комісії; адресу, за якою трапилось залиття; описуються подія та наслідки події (що залито, обсяги робіт, ушкодження); причина залиття; висновки та рекомендації комісії; відомості про особу, яка заподіяла шкоду; підписи членів комісії. Крім того, з вказаним актом мають бути ознайомлені мешканці квартир. Основною метою при складанні акту залиття квартири є встановлення причин залиття, та осіб, відповідальних за спричинену шкоду. При цьому наявність шкоди та причинний зв`язок позивач може доводити будь-якими засобами доказування, а Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року №76, не передбачають можливість встановлення вказаних обставин виключно актом, складеним за формою Додатку 4, в пункті 2.3.6. Правил передбачено лише можливість складення такого акту у разі залиття, аварії квартир (постанова Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі №263/14437/19 (провадження №61-13709св21). Як встановлено судом першої інстанції затоплення квартири позивача, відповідно до Акту від 16.01.2024 року, сталося внаслідок механічного пошкодження трубопроводу центрального опалення, відповідальним за належний технічний стан якого є ТОВ «Житлосервіс-КР». За змістом положень части 1 - 3 ст.102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Згідно ч.1ст.102 Цивільного процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Відповідно до положень ч.1 ст.106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Згідно ст.113 ЦПК України якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам). Судом встановлено, що, при виконанні експертного висновку, наданого позивачем були зроблені експертні дослідження, складений кількісний перелік та обсяги робіт з деталізацією по складових кількісного переліку (необхідні матеріали, засоби, визначено ступінь пошкодження). Даний висновок містить відомості про те, як проводилися дослідження та що підлягало дослідженню. Під час судового розгляду справи строною відповідача не заявлялося клопотання про призначення по справі повторно будівельно-технічної експертизи, в якій Відповідач міг би поставити питання з приводу вартості ремонтно-відновлювальних робіт в квартирі позивача, як і не надано висновку експерта складеного на замовлення відповідача, тобто висновок експерта №8-24 від 05 лютого 2024 року щодо вартості вартості відновлювального ремонту затопленої квартири позивача не спростовано. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами відсутність своєї вини у залитті квартири позивача, клопотання про проведення відповідних судових експертиз, зокрема на предмет визначення причин залиття квартири позивача, не заявляв та не надав інших належних та допустимих доказів щодо причин залиття та розміру спричиненої позивачу майнової шкоди, хоча це є його процесуальним обов`язком, оскільки у спірних правовідносинах діє презумпція вини заподіювача шкоди. Під час судового розгляду справи відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про виклик експерта для надання усних пояснень, з огляду на те, що перед судовим експертом ставилося лише єдине питання щодо того «Яка вартість відновлювального ремонту, для усунення наслідків залиття у квартирі АДРЕСА_3 , станом на проведення дослідження?», висновок судового експерта з питань будівельно-технічного дослідження №8-24 складений 05 лютого 2024 року є повним, обґрунтованим, таким, що не суперечить іншим матеріалам справи та не викликає сумніви в його правильності, тому колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача про порушення судом норм принципу змагальності сторін, тобто норм процесуального права. За правилами ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (стаття 23 ЦК України). Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року). У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 листопада 2022 року у справі №212/7628/21 (провадження №61-7265св22) зазначено, що «виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (див. пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц)». Колегія суддів погодується з визначеним судом до стягнення розміром моральної шкоди, який, з огляду на встановлені судом обставини справи відповідає принципам розумності та справедливості. Судом першої інстанції всебічно, повно та об`єктивно надано оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному окремому доказу, а підстави їх врахування чи відхилення є мотивованими (частина третя статті 89 ЦПК України). Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 263-265 ЦПК України забезпечив повний та всебічний розгляд справи, дійшовши обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі. Рішення суду першої інстанції ухвалено відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, а тому вказане рішення на підставі статті 375 ЦПК України необхідно залишити в силі. Керуючись ст.ст.367,374, 375, 381, 382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлосервіс-КР» залишити без задоволення. Рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 11 червня 2025 року. Головуючий: Я.М. Бондар Судді: В.П. Зубакова О.І. Корчиста