Ухвала КГС ВС № 914/2376/24

УХВАЛА 09 червня 2025 року м. Київ cправа № 914/2376/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільного Українсько-Американського підприємства "Піцца-Пронто" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільного Українсько-Американського підприємства "Піцца-Пронто" до Управління комунальної власності Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради про визнання недійсним договору оренди від 25.05.1993 № 456, ВСТАНОВИВ: 20.05.2025 до Верховного Суду надійшов супровідний лист голови ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України від 20.05.2025 № 01-13/35/2025 разом із касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільного Українсько-Американського підприємства "Піцца-Пронто" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 (повний текст складено 21.03.2025), ухвалену за результатами перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2024 у справі № 914/2376/24. Вказана касаційна скарга була надіслана 08.04.2025 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку. Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільного Українсько-Американського підприємства "Піцца-Пронто", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. З 18.10.2023 введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX (далі - Закон від 29.06.2023 № 3200-IX). Одночасно із введенням в дію Закону від 29.06.2023 № 3200-IX внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України (в тому числі до частин 6 - 8 статті 6, статей 42, 242, пункту 2 частини 2 статті 290, статей 291, 292 Господарського процесуального кодексу України). Згідно із частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (в редакції Закону від 29.06.2023 № 3200-IX). Однак у поданій касаційній скарзі не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільного Українсько-Американського підприємства "Піцца-Пронто". Таким чином, касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що зазначення відомостей про наявність електронного кабінету в особи, від імені якої подається касаційна скарга, сприяє обміну документів між іншими учасниками справи в електронній формі. Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Згідно із частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Як установив Верховний Суд, Товариство з обмеженою відповідальністю - Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" у 2024 році подало позовну заяву. Її предметом є вимога немайнового характеру про визнання недійсним договору оренди від 25.05.1993 № 456, укладеного між Фондом комунального майна м. Львова та Товариством з обмеженою відповідальністю - Спільним Українсько-Американським підприємством "Піцца-Пронто". Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 установлено в розмірі 3028,00 грн. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.12.2024 у справі № 914/2376/24 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільного Українсько-Американського підприємства "Піцца-Пронто" задоволено. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2024 у справі № 914/2376/24 скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову. Товариство з обмеженою відповідальністю - Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" у касаційній скарзі просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025, а рішення Господарського суду Львівської області від 20.12.2024 у справі № 914/2376/24 залишити в силі. Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, заявник мав сплатити судовий збір у сумі 6056,00 грн, а саме 3028,00 грн х 200 %, де 3028,00 грн - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру; 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги. Однак Товариство з обмеженою відповідальністю - Спільне Українсько-Американське підприємство "Піцца-Пронто" доказів сплати судового збору до касаційної скарги не додало. Водночас скаржник звертається до суду з клопотанням про відстрочення сплати судового збору, яке мотивує відсутністю коштів. Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільного Українсько-Американського підприємства "Піцца-Пронто" про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає таке. Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати встановлені статтею 8 Закону України "Про судовий збір". За змістом частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 % розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Згідно із частиною 2 статті 8 цього Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті. Верховний Суд при цьому зазначає, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (п. 45 постанови Великої Палати Верховного суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18). Отже, із системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення цієї статті не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію. Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів та узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою однією з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За змістом частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32). Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення ЄСПЛ від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення ЄСПЛ від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01). ЄСПЛ в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19.06.2001 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції. Оскільки за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості відстрочення або розстрочення сплати судового збору для юридичних осіб, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільного Українсько-Американського підприємства "Піцца-Пронто" не підлягає задоволенню в силу закону. Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю - Спільному Українсько-Американському підприємству "Піцца-Пронто" необхідно подати до суду касаційної інстанції: - касаційну скаргу в новій редакції, в якій слід зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у скаржника; - докази сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі (6056,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір". У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові. Крім того, Верховний Суд звертає увагу скаржника на статтю 286 Господарського процесуального кодексу України, де зазначено, що судом касаційної інстанції у господарських справах є Верховний Суд. Отже, поштову кореспонденцію, адресовану суду касаційної інстанції, слід надсилати саме до Верховного Суду, а не до Вищого господарського суду України, куди була скерована скаржником касаційна скарга у цій справі. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільного Українсько-Американського підприємства "Піцца-Пронто" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 914/2376/24.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю - Спільного Українсько-Американського підприємства "Піцца-Пронто" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 914/2376/24 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Н. О. Багай Судді Т. Б. Дроботова Ю. Я. Чумак