Постанова 4856 № 560/16908/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/16908/24 Головуючий у 1-й інстанції: Михайлов О.О. Суддя-доповідач: Мацький Є.М. 09 червня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

2. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 15.07.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 є протиправним. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року адміністративний позов задоволено. 3.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №104350009099 від 15.07.2024. 3.2. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 22.06.1993 по 01.12.1993 та період проходження строкової військової служби з 16.06.1987 по 14.07.1989. 3.3. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити ОСОБА_1 з 16.05.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області подало апеляційну скаргу, у якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

5. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області не вчиняло жодних протиправних дій чи бездіяльності, наслідками яких є рішення про відмову в призначенні Позивачу пенсії, оскільки взагалі не розглядало і не мало розглядати подані Позивачем документи. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

6. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 06.07.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) за Списком №2 та доданими документами.

7. Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

8. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішенням №104350009099 від 15.07.2024, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058 у зв`язку із відсутністю відповідного страхового стажу. Страховий стаж позивача складає 23 роки 5 місяців 21 день. Пільговий стаж позивача за Списком № 2 - 18 років 6 місяців 6 днів.

9. До страхового стажу не зараховано: - період роботи з 22.06.1993 по 01.12.1993відповідно до запису трудової книжки від 01.08.1989 НОМЕР_1 , оскільки виправлення у даті наказу про прийняття на роботу.

10. Крім того, судом встановлено, що до заяви про призначення пенсії позивачем було долучено Довідку, яка видана замість військового квитка, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.11.2000 №4/661, в якій зазначено період проходження позивачем дійсної військової служби, разом з тим, відповідно до форми РС-право зазначений період також не зараховано позивачу до страхового стажу, хоча це не відображено в рішенні пенсійного органу.

11. Вважаючи свої права порушеними таким рішенням, позивач звернулася до суду з позовом. ІІІ.ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

12. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

13. За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

14. У преамбулі Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

15. Згідно із статтею 2 Закону №1788-XII За цим Законом призначаються: трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

16. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

17. Частиною 1 статті 114 Закону N1058-IV передбачено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

18. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

19. Вирішуючи питання обґрунтованості апеляційної скарги колегія суддів виходить з такого.

20. Основним документом, що підтверджує стаж роботи, згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

21. Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

22. Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

23. Трудовий стаж встановлюється на підставі уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників у разі відсутності відповідних записів у трудовій книжці.

24. З метою забезпечення соціального захисту працівників зайнятих на роботах за Списками № 1 та № 2 наказом Мінпраці від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).

25. За нормами п. 3 Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 (приклади у додатках 1, 2).

26. При цьому, пунктом 10 Порядку № 383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати, з поміж інших документів, трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

27. Зі змісту зазначених норм вбачається, що підтвердження пільгового стажу для призначення пільгової пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

28. Судом встановлено, що відповідач спірним рішенням відмовив у зарахуванні до страхового стажу позивача періоду роботи з 22.06.1993 по 01.12.1993, оскільки присутнє виправлення дати наказу про прийняття на роботу.

29. За загальним правилом відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.

30. Водночас працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії за віком.

31. Суд зауважує, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу у спірний період, а саме відомості про підприємство, дату прийняття позивача на посаду, назву цієї посади, дані про реквізити наказу про прийняття на роботу та звільнення з роботи; ці записи є належним та допустимим доказом підтвердження трудового стажу позивача.

32. У свою чергу згідно з вимогами статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

33. Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву або розбіжностей в документах, які враховуються при обчисленні пенсії, відповідач має вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

34. При цьому відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до підприємств, у яких працював позивач, або архівних установ для отримання відомостей щодо спірних періодів роботи позивача.

35. Також відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що спірні записи у трудовій книжці є недійсними та недостовірними.

36. Позивач просить зарахувати до страхового стажу період проходження строкової військової служби з 16.06.1987 по 14.07.1989.

37. Ані рішення про відмову у призначенні пенсії, ані відзив на позовну заяву не містять жодного обґрунтування причин відмови у зарахуванні позивачу до страхового стажу цього періоду.

38. З урахуванням інформації, яка міститься у Довідці ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.11.2000 №4/661, суд вважає, що до страхового стажу позивача необхідно зарахувати період проходження строкової військової служби з 16.06.1987 по 14.07.1989.

39. Разом з цим, як слідує зі змісту оскаржуваного рішення №104350009099 від 15.07.2024, підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку слугував висновок пенсійного органу про відсутність стажу, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV, а саме - 30 років.

40. Тож, з урахуванням підстав для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку, викладених у такому рішенні відповідача, ключовим у цій справі є питання призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в редакції до внесення змін Законом України від 02.03.2015 №213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" на підставі Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020.

41. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 зазначила, що відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема стаття 13 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII.

42. Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягає стаття 13 Закону №1788-XII в редакції до внесення змін Законом №213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

43. Таким чином, Рішенням №1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ та на цій підставі вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що надалі підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.

44. За наведених обставин на час виникнення спірних відносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, для чоловіків при стажі роботи не менше 25 років.

45. Як наслідок, на час виникнення спірних відносин була наявна колізія між нормами Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 з одного боку, та Законом №1058-ІV - з іншого в частині стажу роботи для набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий стаж для позивача у 25 років, тоді як другий - у 30 років.

46. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2021 у справі №360/3611/20 дійшла висновку, що оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").

47. Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в призначенні ОСОБА_1 , який на час звернення із заявою про призначення пенсії досяг віку 55 років, має страховий стаж роботи понад 25 років, у тому числі на роботах за списком №2 - понад 18 років, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням відсутність страхового стажу не менше 30 років, є протиправною.

48. Однак судом першої інстанції не ураховано правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.02.2024 по справі № 500/1216/23, згідно з якою дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління ПФУ в Хмельницькій області.

49. Таким чином, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на призначення територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", однак поклав дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу такої пенсії на ГУ ПФУ у Київській області, замість ГУ ПФ України у Хмельницькій області, рішення якого від 15.07.2024 №104350009099 визнано протиправним.

50. Зважаючи на викладене апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги. V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

51. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

52. У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

53. Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

54. Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

55. Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, при цьому суд помилково поклав дії зобов`язального характеру на Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, замість органу, який був визначений за принципом екстериторіальності Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, рішення суду першої інстанції у цій частині належить змінити з урахуванням даної постанови. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області задовольнити частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 січня 2025 року змінити, виклавши абзац 2 та 3 резолютивної частини рішення в такій редакції: Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 22.06.1993 по 01.12.1993 та період проходження строкової військової служби з 16.06.1987 по 14.07.1989. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити ОСОБА_1 з 16.05.2024 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 на підставі пункту «б» статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.