Постанова 4852 № 160/25423/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/25423/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року (головуючий суддя Дєєв М.В.) в адміністративній справі №160/25423/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 23.09.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , що полягає у поверненні без реалізації заяви ОСОБА_1 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з здійсненням постійного догляду за своїм батьком, який на підставі висновку ЛКК потребує постійного стороннього догляду, що передбачено пунктом 9) частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву про оформлення відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 від 09.08.2024 року на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти рішення за результатами розгляду заяви згідно п. 60 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації» №560 - з врахуванням висновків суду по даній справі. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем засобами поштового зв`язку було направлено заяву про відстрочку від мобілізації, до якої долучено необхідні документи. У відповідь на адвокатський запит щодо розгляду вказаної заяви позивачем отримано відповідь, відповідно до змісту якої заяву по суті не розглянуто та зазначено, що для уточнення облікових даних, позивачу необхідно з`явитися до центру комплектування. Оскільки відповідачем заяву про відстрочку від мобілізації по суті не розглянуто, позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року у задоволенні позову відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що оскільки заяву про відстрочку від мобілізації було направлено засобами поштового зв`язку, суд дійшов висновку, що позивачем не було дотримано вимоги щодо особистої подачі заяви про відстрочку від мобілізації, як передбачено п.58 Постанови №560, а тому відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності щодо повернення без реалізації заяви ОСОБА_1 про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв`язку з здійсненням постійного догляду за своїм батьком, який на підставі висновку ЛКК потребує постійного стороннього догляду, що передбачено пунктом 9) частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а тому підстави для задоволення позову відсутні. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити. Вказує, що ані Закон, ані Постанова КМУ №560 не ставить наявність права на відстрочку у залежність від проходження ВЛК, а Постанова КМУ 560 не містить підстав для повернення заяви без реалізації. Згідно пункту 60 Постанови КМУ №560, комісія зобов`язана розглянути заяву та прийняте одне з двох можливих рішень - про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що 10.08.2024 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв`язку АТ «Укрпошта» звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про оформлення йому відстрочки на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Дана заява була отримана посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 14.08.2024 року, про що свідчить зворотнє повідомлення рекомендованого листа про вручення. Згідно додатку 5 постанови Кабінету Міністрів України №560 ОСОБА_1 долучив до заяви про оформлення відстрочки усі необхідні документи, а саме: - письмові пояснення до заяви про оформлення відстрочи; - свідоцтво про народження ОСОБА_1 ; - паспорт та РНОКПП ОСОБА_1 ; - паспорт та РНОКПП ОСОБА_2 ; - акт № 48 встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) (додаток 8 до Порядку №560); - висновки ЛКК №1574 та 1575. Позивач не отримав результату розгляду по суті поданої ним заяви від ІНФОРМАЦІЯ_5 , з огляду на що адвокатом Позивача було направлено до Відповідача адвокатський запит з метою отримання прийняте рішення Комісією з перевірки наявності прав громадян на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_5 за результатом розгляду заяви про оформлення відстрочки. 02.09.2024 року адвокатом було отримано відповідь на адвокатський запит, у відповіді серед іншого зазначається: « 14.08.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до четвертого відділу з заявою про надання відстрочки на підставі п.9ч.1 ст. 23 через послуги Укрпошти. Особисто не з`являвся. Оскільки ОСОБА_1 має статус непридатний в мирний час, обмежено здатний у воєнний час та не проходив військово-лікарську комісію для уточнення свого статусу придатності до військової служби, лист було повернуто без реалізації. Рекомендуємо ОСОБА_1 в найкоротші терміни з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення своїх облікових даних». Позивач вважає, оскільки відповідачем заяву про відстрочку від мобілізації по суті не розглянуто, то відповідачем допущено протиправну бездіяльність. Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1, 2 ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України. У силу ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону. Пунктом 20 частини 1статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного часу неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє на теперішній час. Згідно ч. 10 ст. 1 Закону №2232-XII, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993р. №3543-XII встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні. Відповідно до ст. 1 Закону №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. У відповідності до ч. 1 ст. 22 Закону №3543-XII, громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом. Статтею 23 Закону № 3543, для деяких категорій громадян встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Так, згідно з пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону № 3543 (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою), не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду. На підставі частини 11 статті 38 Закону № 2232 призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487(Порядок № 1487). Відповідно до пункту 2 Порядку № 1487 (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою), військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Військовий облік полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Згідно з підпунктом 8 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Відповідно до пункту 23 Порядку № 1487 (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою), призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7.02.2022 р.№ 265 Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що військовозобов`язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. При цьому, як Закон № 2232 так і Порядок № 1487 передбачає особисте повідомлення органу, де вони перебувають на військовому обліку, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи. Відповідно до п. 19 Порядку №1487 (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою), призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом. Відповідно до п. 4 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» громадяни, які ухиляються від військового обліку, навчальних (перевірочних) або спеціальних зборів, від призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, несуть кримінальну відповідальність. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що порушення військовозобов`язаними вимог правил військового обліку має наслідком настання відповідальності згідно із законом, однак це не може бути підставою для не розгляду по суті його заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Колегія суддів враховує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який, зокрема, визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (далі Порядок № 560) (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою). Цей Порядок визначає механізм реалізації повноважень та взаємодію між місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від підпорядкування і форми власності, органами військового управління, органами та підрозділами, що входять до системи поліції, та посадовими особами територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з організації проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період; процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів; процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних та резервістів та внесення відповідних змін у військово-облікові документи; процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби (пункт 1 Порядку № 650). Відповідно до пункту 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Згідно з пунктом 58 Порядку № 560 (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою), за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком

5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації. На підставі пункту 60 Порядку № 560 (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з відповідною заявою), комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку

6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку

7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що Законом № 2232, Порядком № 1487 та Порядком № 560 не передбачено обов`язку особистого прибуття військовозобов`язаних до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для повідомлення про зміни їх сімейного стану, стану здоров`я тощо, а також обов`язку особистого прибуття до ТЦК для подання заяви та документів на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Колегія суддів звертає увагу, що обов`язок "особисто повідомити" та "особисто прибути" не є тотожним у спірних правовідносинах. Тобто, позивачем дотримано процедуру особистого подання (направлення) документів, що підтверджують (на його думку) право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач листом у відповідь на адвокатський запит від 27.08.2024 повідомив, що 14.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до четвертого відділу і заявою про надання відстрочки на підставі п.9 ч.1 ст.23 через послуги укрпошти. Особисто не з`являвся. Оскільки ОСОБА_1 має статус непридатний в мирний час, обмежено здатний у воєнний час та не проходив військово-лікарську комісію для уточнення свого статусу придатності до військової служби, лист було повернуто без реалізації. Рекомендовано в найкоротші терміни з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення своїх облікових даних. Отже, відповідачем не приймалося рішення за заявою позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або про відмову в наданні такої відстрочки. Як вказав сам відповідач, лист (заява позивача з доданими документами) було повернуто без реалізації. Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Згідно з пунктом 7 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя. З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. На підставі пункту 8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації […]. Як визначено пунктом 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи. Відповідно до пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік. Отже, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права повинен прийняти рішення за наслідком розгляду цієї заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в такому. Індивідуальний акт державного органу - це юридична форма рішення суб`єкта владних повноважень, виданого (прийнятого) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк і цей акт породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Проте, відповідач, всупереч приписів нормативно правових актів, за наслідками розгляду заяви позивача про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, не прийняв відповідне рішення, а надіслав позивачу лист, який носить інформативний характер та не є рішенням по суті надання/ненадання відстрочки. Наведене свідчить, що відповідач допустив протиправну бездіяльність - належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який, зокрема, визначає процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення (Порядок №560). Як визначалось, пунктом 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії… За пунктом 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку

6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку

7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. Норми Порядку № 560 свідчать, що розгляд заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відноситься до дискреційних повноважень відповідача (районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), оскільки до його компетенції відноситься як розгляд документів, що підтверджують право на відстрочку, так і надання оцінки законності підстав для відстрочки з направленням відповідних запитів до органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку тощо. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 розглянути заяву позивача від 09.08.2024 про оформлення відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у спосіб, визначений Порядком №560, та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню. Однак, вказане залишилось поза увагою суду першої інстанції і він помилково у задоволенні позову відмовив, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Виходячи з результатів апеляційного перегляду підлягають розподілу витрати у справі на користь позивача. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем за подання позову сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (квитанція №1548-KART-UF7E від 16.09.2024) (а.с.10) та апеляційної скарги 3633,00 грн. (квитанція про сплату №0121-1912-0284-8414 від 08.01.2025). За подання позову у цій справі сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (0,4*3028) та апеляційної скарги 1453,44 грн. (150%*1211,20*0,8), а не 2422,40 грн. та 3633 грн., як сплатив позивач до суду першої та апеляційної інстанції. Отже, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) підлягає сплачений позивачем судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 2664,64 грн. (1211,20+1453,44) (квитанція №1548-KART-UF7E від 16.09.2024 на суму 2422,40 грн. та квитанція про сплату №0121-1912-0284-8414 від 08.01.2025 на суму 3633,00 грн. Інші частини сум згідно з квитанцією №1548-KART-UF7E від 16.09.2024 та квитанцією про сплату №0121-1912-0284-8414 від 08.01.2025 є надміру сплаченим судовим збором, яка повертається у відповідності до Закону України «Про судовий збір» на підставі заяви особи. Так, повернення надміру сплаченого судового збору повинно вирішуватися шляхом постановлення судом ухвали відповідно до норм статті 7 Закону України «Про судовий збір», а не норм ст.139 КАС України. За таких обставин, оскільки відсутня заява про повернення надміру сплаченого судового збору, то немає підстав для повернення надміру сплаченого судового збору шляхом постановлення судового рішення, оскільки статтею 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено інший порядок вирішення такого питання. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 286, 311, 317, 321, 322 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 року - скасувати та прийняти нову постанову. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 09.08.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку з здійсненням постійного догляду за батьком, який на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 в особі ІНФОРМАЦІЯ_2 розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.08.2024 про оформлення відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з здійсненням постійного догляду за батьком, який на підставі висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, у спосіб, визначений Порядком №560, та за наслідком розгляду цієї заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 1211,20 грн. (квитанція №1548-KART-UF7E від 16.09.2024 на суму 2422,40 грн.) та апеляційної скарги 1453,44 грн. (квитанція про сплату №0121-1912-0284-8414 від 08.01.2025 на суму 3633,00), що в загальному розмірі складає 2664 (дві тисячі шістсот шістдесят чотири) гривні 64 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 29.05.2025 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова