Постанова 4803 № 182/3836/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2430/25 Справа № 182/3836/24 Суддя у 1-й інстанції - Рунчева О. В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2025 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді БондарЯ.М. суддів Зубакової В.П., Корчистої О.І. сторони позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» відповідач- ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2024 року, ухваленого суддею Рунчевою О.В. в м.Нікополі Дніпропетровської області, (відомості про дату складення повного судового рішення відсутні), УСТАНОВИВ У липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначив, що 18.11.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (далі - Відповідач) укладено Кредитний договір №948829530 (далі - Кредитний договір) у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Згідно пункту 4.1 Кредитного договору, невід`ємною частиною цього Договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» (далі - «Правила»). Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що вона ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений, на Сайті Товариства: www.moneyveo.ua. Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі, на умовах фінансового кредиту «Смарт» ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» визначають порядок і умови надання Товариством грошових коштів у Кредит, права та обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання та належного виконання умов Електронного договору, а також регулюють відносини, що виникають між Товариством та Позичальником. Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшла на офіційний сайт Товариства: moneyveo.ua обрала для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначила свої персональні дані, в тому числі, і банківську картку, на яку в подальшому отримала грошові кошти у сумі 21820,00 грн., пройшла декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу (алгоритм дій споживача в телекомунікаційній системі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору). На підставі вищевикладеного, ініціатором щодо укладення кредитного Договору була Відповідач, маючи необмежену кількість часу для ознайомлення з умовами та порядком співпраці з Фінансовою установою самостійно обрав дату укладання Договору, а шляхом отримання від Товариства кредитних коштів та внесення грошових коштів в рахунок погашення заборгованості, повністю погодився з умовами кредитного Договору. Звертають увагу суду, що кредитний договір був підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Первісним кредитором та відповідачем не був би укладеним. Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор надав Відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 21820,00 грн. строком на 30 днів зі сплатою 0,09 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту Позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит. Первісний кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит у розмірі, встановленому Кредитним договором. В свою чергу, Позичальник зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені Кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно цього договору. 28.11.2018 року між Первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" (надалі - ТОВ "Таліон Плюс") було укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №948829530 від 18.11.2020 . 05.08.2020 року між ТОВ "Таліон Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" (надалі - ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс") було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №948829530 від 18.11.2020, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 року. В подальшому, 14.02.2022 року між Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Онлайн Фінанс" та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - Позивач) було укладено Договір факторингу №01/04082023. Відповідач не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення з даним позовом до суду заборгованість за Кредитним договором №948829530 від 18.11.2020 року не погашена. Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за Кредитним договором №948829530 від 18.11.2020 року, становить 72 220,60 грн., з яких 21 819,69 грн. - сума заборгованості за кредитом, 50 400,91 грн. - сума заборгованості за відсотками. У зв`язку з вищевикладеним, просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №948829530 від 18.11.2020 року у розмірі 72220,60 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 5000,00 грн. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2024 року відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність і необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить його скасувати, ухвали нове судове рішення про повне задоволення позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанцій у розмірі 6 056,00 грн., а також витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в загальному розмірі 6 000 грн. При цьому, скаржник зазначає, що судом першої інстанції встановлено факт укладення Відповідачем Кредитного договору з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», отримання грошових коштів у визначеному розмірі та факт їх неповернення. Скаржник вказує, що предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Пунктом 1.2. визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. Відповідно до п.1.3. Договору під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Тобто, Договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення є право вимоги до ОСОБА_1 . Пунктом 2.1. Розділу 2 (ПРЕДМЕТ ДОГОВОРУ) Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 , передбачено, що згідно умов Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. Відповідно до п.8.2 Договору Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. 28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА та Товариством з обмеженою відповідальністю Таліон Плюс укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін. 31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. Скаржник зазначає, що 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року. Пунктом 1.2. Договору визначено, що Перелік Кредитних договорів наводиться у відповідних Додатках до Договору, а саме Реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п.1.5. Договору факторингу встановлено, що Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до Договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності Сторін. Згідно п.4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від Клієнта до Фактора в день підписання Сторонами Реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Позивач зазначає, що 20.07.2021 на виконання п. 2.1. Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ Таліон Плюс складено та підписано Реєстр прав вимоги №143 за яким передані (відступлені) права вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Вказані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи Витягом з Реєстру прав вимоги №143 від 20.07.2021, відповідно до якого до ТОВ Таліон Плюс перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 72 220,60 грн. Таким чином, договір №28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018 - 31.12.2022. Так, реєстр передачі прав вимоги укладено в рамках дії Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 у відповідності до наступних редакцій. Відповідно ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило дійсне право вимоги до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Тобто, право вимоги за кредитним №948829530 від 18.11.2020 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 20.07.2021, відповідно до підписання Сторонами реєстру прав вимоги №143. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчують передачу Права вимоги до Боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. На підтвердження факту укладення даного Реєстру та відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ Таліон Плюс, Первісним кредитором передані останньому документи, які підтверджують видачу кредиту ОСОБА_1 та були долучені Позивачем до позовної заяви. Звертає увагу на те, що вказані умови Договору факторингу не є підставою для переходу права вимоги за ним. Як зазначалося вище, право вимоги за вказаним Договором факторингу відступалось після підпису відповідних Реєстрів прав вимоги. Скаржник зазначає, що відповідно до п.п.5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року Фактор (ТОВ «Таліон Плюс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором №948829530 від 18.11.2020. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1. ). Вказані обставини підтверджуються Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №7 від 28.10.2021 до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 72 220,60 грн. Реєстр прав вимог підписаний між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» 28.10.2021, підтверджується витягом з реєстру прав вимог №7 від 28.10.2021, копію якого було подано до суду першої інстанції. Тобто, реєстр прав вимог №7 від 28.10.2021 підписаний вже після укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем 18.11.2020. Також звертає увагу на те, що відповідно до п.п.5.3.3 договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року Фактор (ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс») має право розпоряджатися Правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати Право вимоги на користь третіх осіб. 14.02.2022 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу №14/02/2022-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу №14/02/2022-01 від 14.02.2022 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 72 220,60 грн. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. Таким чином, Позивач є належним Кредитором та отримав дійсне право вимоги за кредитним договором № 948829530 від 18.11.2020. Вказує на те, що факт переходу права вимоги є беззаперечним, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на вимогу Позивача надало додаткові документи, а саме довідку про перехід права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс». (Додаток №30 до позовної заяви) Крім цього, до матеріалів справи долучено наступні документи: Договори факторингу, витяги з Реєстру Боржників і прав вимоги, належним чином засвідчені печатками та підписами всіх сторін. Вищезазначені документи відповідають вимогам чинного законодавства та є належними доказами. Позивач вважає, що суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не перевірив доводів та наданих сторонами доказів, ухвалюючи рішення у справі фактично ухилився від вирішення спору по суті, та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення заборгованості. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справі, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог,за наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову в повному обсязі, з огляду на таке. Судом встановлено, що 18.11.2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №948829530 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до умов вказаного кредитного договору відповідачу було видано кредит в сумі 21820,00 грн. шляхом перерахування коштів на банківську карту, строком на 30 днів, зі сплатою 0,09% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит. Також позивач зазначив та підтверджується матеріалами справи, що 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно п.2.1 якого було передбачено, що Клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно термінів, наведених в розділі І зазначеного вище договору: - «кредитний договір» кредитний договір, укладений між Клієнтом та Боржником, права вимоги за яким відступаються; - «право вимоги» означає всі права Клієнта та кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому; - «реєстр прав вимоги» означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим Договором. Строк дії вказаного договору згідно п.8.2 було встановлено до 28.11.2019 року. В подальшому додатковими угодами №19 від 28.11.2019 року, №26 від 31.12.2020 року та №27 від 31.12.2021 року вносились зміни до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до яких, зокрема, строк його дії було продовжено до 31.12.2022 року включно. Позивач зазначив, що первісне відступлення прав вимоги за кредитним договором №948829530 від 18.11.2020 року, відбулось від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» на користь ТОВ «Таліон Плюс» на підставі зазначеного вище договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, підтвердженням чого є витяг з реєстру прав вимоги №143 від 20.07.2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01, зі строком дії до 04.08.2021 року (згідно додаткової угоди №2 від 03.08.2021 року строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року, згідно додаткової угоди №3 від 30.12.2022 року до 30.12.2024 року), відповідно до якого за доводами позовної заяви ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було відступлено право вимоги за кредитним договором №948829530, що підтверджується витягом з реєстру прав вимоги №7 від 28.10.2021 року. В подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на підставі договору факторингу №14/02/2022-01 від 14.02.2022 року було відступлено на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», що підтверджується витягом з реєстру боржників №1 від 14.02.2022 року. Посилаючись на вказані обставини та положення ст.ст.512,514 ЦК України, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №948829530 від 18.11.2020 року в розмірі набутої вимоги за договором факторингу №14/02/2022-01 від 14.02.2022 року в сумі 72 220 грн. 60 коп., з яких: 21 819 грн. 69 коп. заборгованість за основною сумою боргу, 50 400 грн. 91 коп. заборгованість за відсотками. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у позові в повному обсязі,, проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача кредитної заборгованості, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження набуття позивачем у передбачений законом спосіб право вимоги за кредитним договором №948829530 від 18.11.2020. При цьому, суд звернув увагу, що договір факторингу №28/1118-01, за яким відбулось первісне відступлення права вимоги за кредитним договором №948829530 від 18.11.2020, було укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» 28.11.2018, тобто за два роки до укладення кредитного договору між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . Вказане свідчить, що предметом останнього на момент його укладення не могло бути право будь-якої вимоги за неіснуючим на той час кредитним договором №948829530 від 18.11.2020, що в свою чергу виключає відступлення та набуття відповідного права вимоги за кредитним договором №948829530 від 18.11.2020, як ТОВ «Таліон Плюс» згідно договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, так і в подальшому ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» згідно договір факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» згідно договору факторингу №14/02/2022-01 від 14.02.2022. Проте, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає. З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не може повністю погодитись виходячи з наступного. Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно зістаттею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно достатті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Так, суд першої інстанції визнав встановленим факт укладення відповідачем кредитного договору №948829530 від 18.11.2020 з первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Відповідно до положень ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України). Відповідно до положень ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст.1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію". У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Отже, вище встановленими обставинами справи підтверджується факт укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 кредитного договору 18 листопада 2020 року. Крім того, за приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі N2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору №948829530 від 18.11.2020. Зазначений договір недійсним не визнано. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеномустаттею 204 ЦК України. Також, як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року (а.с.38-39). Згідно п.2.1 укладеного договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором. Згідно п.п.1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу. Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року. 28 листопада 2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. При цьому всі інші умови договору залишились без змін (а.с.41) 31 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої договір факторингу викладено у новій редакції. Строк дії договору визначено до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року та №28/1118-01 (а.с.42-43). 31 грудня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції 31 грудня 2020 року (а.с.45). З урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. В той же час, відповідно до п.1.5 договору факторингу, Реєстр прав вимоги означає перелік Прав вимоги до Боржників, що відступається за Договором. Форма вказаного Реєстру наведена в Додатку №1 до договору. Тобто, Реєстр не є разовим документом, оскільки Договір факторингу передбачає (не забороняє) можливість їх укладення множинну кількість разів, у випадку бажання та необхідності сторін. Пунктом 2.1 Розділу 2 (предмет договору) Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року передбачено, що згідно умов договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Тобто, предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. 20 липня 2021 року на виконання п.2.1 Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» складено та підписано Реєстр прав вимоги №143 за яким передані (відступлені) права вимоги до відповідача за Кредитним договором №948829530 від 18.11.2020. Відповідно до реєстру прав вимоги №143 від 20.07.2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон Плюс» під №120 Реєстру перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 72 220,60 грн, з яких 21 819,69 грн. заборгованість за тілом кредиту та 50 400,91 грн заборгованість за процентами. Таким чином, договір №28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28 листопада 2018 року 31 грудня 2022 року. Тобто, право вимоги за Кредитним договором №948829530 від 18.11.2020 року перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 20 липня 2021 року, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги №143. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним Реєстром права вимоги. Надана копія договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до фактора -ТОВ «Таліон Плюс». Відповідно до п. 5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року визначено, що ТОВ «Таліон Плюс» має право розпоряджатися правом вимоги на свій розсуд, зокрема, відступати право вимоги на користь третіх осіб. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткову угоду №1 від 10.08.2020 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 та додаткову угоду №2 від 03.08.2021, якою продовжено строк дії Договору договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 до 31.12.2022 та додаткову угоду №3 від 30 грудня 2022, якою строк дії договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 продовжено до 30.12.2024 (а.с.52 зворот, 54, 55) Відповідно до реєстру прав вимоги №7 від 28.10.2021 року до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» під №1618 Реєстру перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 72 220,60 грн, з яких 21 819,69 грн. заборгованість за тілом кредиту та 50 400,91 грн заборгованість за процентами (а.с.56). У подальшому, 14 лютого 2022 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №14/02/2022-01, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №948829530 від 18.11.2020. у загальному розмірі 72 220,60 грн, з яких 21 819,69 грн. заборгованість за тілом кредиту та 50 400,91 грн заборгованість за процентами, що зокрема підтверджено Реєстром прав вимоги №1 від 14.02.2022, де під номером 21508 зазначено боржника ОСОБА_1 (а.с59-62). Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №22 є невід`ємною частиною договору. Таким чином, згідно з витягу реєстру боржників від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 72 220,60 грн. Згідно з ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зіст. 514 цього Кодексудо нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тобто належним виконанням зобов`язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними кредитним договором. На підставі п.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до змісту ст.610, ст.612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Відповідно до п. 1.4. договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили. Частиною 1статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до п. п. 1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги: згідно п. 4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. Надана копія договору факторингу №28/1118-01від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта,ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», до фактора,ТОВ «Таліон Плюс». Копія договору факторингу №05/0820-01 від 05 серпня 2020 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ "Таліон Плюс"доТОВ "ФК "Онлайн Фінанс". Аналогічним чином право вимоги за кредитним договором відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ТОВ «Юніт Капітал» (договір факторингу №14/02/2022-01від 14 лютого 2022 року). Колегія суддів визнає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах. Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що 18 листопада 2020 року відповідачу було надано кредит у сумі 21 820 грн, останньою погашення кредиту не здійснювалося; 20.07.2021 кредит було продано. Оскільки, в матеріалах справи міститься копія кредитного договору, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, а також підтверджено отримання відповідачем кредитних коштів, відсутні докази повернення отриманого кредиту, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову. Отже, суд першої інстанції не встановив фактичних обставин справи, від яких залежить правильне вирішення спору, не перевірив доводів позивача і дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позовних вимог за іх недоведеністю. Таким чином, апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову в повному обсязі. Крім того, ТОВ «Юніт Капітал» у позовній заяві та апеляційній скарзі просило суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу та судовий збір за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанцій. Відповідно до ч.1. п.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч.1 ст.134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до п.1, 2 ч.2 ст.137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. На підтвердження надання правової допомоги в суді першої інстанції, позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги №17/06/24-02 від 17 червня 2024 року; Додааткову Угоду №6 до Договору про надання правничої допомоги №17/06/24-02 від 17 червня 2024 року; Протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №17/06/24-02 від 17 червня 2024 року; Акт прийому передачі наданих послуг на 5 000 грн. яка складається: зі складання позовної заяви 4000 грн, вивчення матеріалів 500 грн, надання усної консультації стосовно складення позовної заяви 500 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24 квітня 2012 року(а.с.63-64, 65-68). Колегія суддів, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують витрати позивача на правничу допомогу в суді першої інстанції. Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, відсутність клопотання сторони відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, колегія суддів доходить висновку про повне задоволення вимог ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції у розмірі 5 000 грн. Частиною 13 ст.141 ЦПК України визначено, що суд апеляційної чи касаційної інстанціях, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За подання позову ТОВ «Юніт Капітал» сплачено 2422,40 грн (а.с.1), та за подання апеляційної скарги 3633,60 грн (а.с.104). Оскільки позов і апеляційну скаргу ТОВ «Юніт Капітал» задоволено повністю, то з ОСОБА_1 на користьТОВ «Юніт Капітал» необхідно стягнути понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в судах першої і апеляційної інстанції у сумі 6056 грн (2422,40+3633,60). Керуючись статями 367, 368, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» задовольнити. Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2024 рокускасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (01024 м.Київ, вул.Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10, код за ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором №948829530 від 18.11.2020 у загальному розмірі 72 220,60 грн, з яких 21 819,69 грн. заборгованість за тілом кредиту та 50 400,91 грн заборгованість за процентами, витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції розмірі 5 000 грн, судові витрати у вигляді сплати судового збору за подання позову та апеляційної скарги у розмірі 6056 грн . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 09 червня 2025 року. Головуючий: Я.М. Бондар Судді: В.П. Зубакова О.І. Корчиста