Постанова 4857 № 260/6605/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/6605/24 пров. № А/857/11067/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Заверухи О.Б., суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В., за участю секретаря судового засідання Гладкої С.Я., представника позивача Ільницького М.П., представника відповідача Гончарук А.Р., представника третьої особи Федька Р.М. Ламбруха О.С., розглянувши у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ужгородської міської ради, треті особи, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 про визнання протиправним та нечинним рішення, суддя (судді) в суді першої інстанції Дору Ю.Ю., час ухвалення рішення 14:30:12, місце ухвалення рішення м. Ужгород, дата складання повного тексту рішення 17 лютого 2025 року, В С Т А Н О В И В: 16 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Ужгородської міської ради, в якому просила визнати протиправним та нечинним повністю рішення 57 сесії 8 скликання Ужгородської міської ради від 08.08.2024 за №1904; «Про затвердження містобудівної документації». На обґрунтування позовних вимог зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_1 , яка розташована в межах території Ужгородської міської ради, що обмежена АДРЕСА_2 та Академіка ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ). Вказана квартира за результатами реконструкції у 2006 році з перебудови двох квартир в окреме будинковолодіння, є окремо стоячою будівлею із підвалом, яка примикає до земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:10:002:0179, площею 0,1982 га, що відведена для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, за адресою: АДРЕСА_3 , а також розташованих по ній будівель млину літ.А1, А2, санітарно-побутового приміщення літ. В, навісів літ. Ж.Д, які знаходяться у приватній власності ОСОБА_5 . Вказує, що по території розташування таких об`єктів нерухомості, рішенням 26 сесії 7 скликання Ужгородської міської ради від 28.08.2018 за №1213 затверджено містобудівну документацію «Детальний план території обмеженої вулицями Робочою, Руською, ІНФОРМАЦІЯ_1 », відповідно до якої територія по місцю розташуванню земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:10:002:0179, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , віднесена до території змішаної проектної багатоквартирної житлової та громадської забудови («Ж-3»). Звертає увагу на те, що у відповідності до Генерального плану міста Ужгород (Коригування окремих розділів), затвердженого рішенням 29 сесії 4 скликання Ужгородської міської ради від 04.06.2004 року за № 313, територія обмежена вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та АДРЕСА_4 , зокрема по місцю розташування земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:10:002:0179, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , віднесена до території садибної житлової забудови. Відповідно до оскаржуваного рішення 57 сесії Ужгородської міської ради 8 скликання від 08.08.2024 № 1904 «Про затвердження містобудівної документації» затверджено внесення змін до детального плану території, обмеженої АДРЕСА_2 та Академіка ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) територія, в межах якої розташована земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:10:002:1079, знаходиться в межах території громадської забудови (торгівельна зона та змішана громадська забудова Г-6). Зазначає, що в ході будівельних робіт ОСОБА_6 , без належних дозвільних документів, без затвердженого у встановленому законом порядку проекту та без дотримання державних будівельних норм та стандартів, було допущено підкоп існуючих фундаментів належної їй квартири АДРЕСА_1 . Також робочою групою встановлено, що проект будівництва (проект архітектурних перетворень) не був погоджений органом охорони культурної спадщини Закарпатської обласної державної адміністрації. Вважає, що оскаржуване рішення є протиправним та нечинним, а саме у зв`язку із невідповідністю проекту державного планування та процедури його затвердження вимогам статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», постанові КМУ від 01.09.2021 за № 926, постанові КМУ від 25.05.2011 за №

555. Вважає, що суміжний землекористувач ОСОБА_2 порушує її право власності, оскільки будівельні роботи завдають шкоди її майну, а оскаржуване рішення Ужгородської міської ради від 08.08.2024 р. про внесення змін до Детального плану території прийняте із порушеннями законодавства. Протокольною ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2024 року, задоволено клопотання про вступ у справу третьої особи 1, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради та третьої особи-2, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 . Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що правовідносини щодо здійснення будівельних робіт, якими завдано шкоду майну інших осіб, розглядаються у порядку цивільного судочинства та не можуть свідчити про протиправність оскаржуваного Детального плану території. Опублікування відповідачем інформації щодо проведення громадських слухань щодо внесення змін до Детального плану території, обмеженої вул. Робочою, Руською, Мукачівською, Академіка ОСОБА_7 ( ОСОБА_4 ) було здійснено у визначені законодавством строки, а саме 25.06.2024, відтак відсутні порушення зі сторони суб`єкта владних повноважень. Громадські обговорення були проведені 11.07.2024, про що було складено відповідний протокол, а зауваження мешканців, зокрема і позивача, були розглянуті та частково враховані, що відображено у довідці, водночас, оприлюднення 24.07.2024 на веб-сайті Ужгородської міської ради проекту рішення про затвердження містобудівної документації (стосовно документу державного планування «Внесення змін до детального плану території, обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Івана Анкудінова») та супровідної записки до нього, не може бути підставою для скасування детального плану території. Оскаржуване рішення прийняте 08.08.2024 після розгляду усіх, в тому числі і поданих позивачем, зауважень та пропозицій до Детального плану території, що підтверджується довідкою від 01.08.2024. Оскаржуване рішення прийняте 08.08.2024, що не позбавило громадськість та зацікавлених осіб подати такі зауваження, зокрема і до дати його прийняття. Суд першої інстанції зазначив, що несуттєві та формальні порушення, зокрема щодо дати оприлюднення проекту рішення 24.07.2024 про затвердження містобудівної документації, при дотриманні процесу прийняття органом місцевого самоврядування такого рішення про внесення змін до Детального плану території, при оприлюдненні таких оголошень, проведення слухань, врахування інтересів громади, не можуть бути підставою для визнання нечинним та скасування усього нормативно-правового акту. Суд першої інстанції вважав, що зміни до Детального плану території внесені з урахуванням результатів публічних слухань, із врахуванням пропозицій та зауважень та у межах компетенції суб`єкта владних повноважень, тому є правомірними. Також зазначив, що жодним чином не порушено прав позивача зміною функціонального призначення земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:10:002:0179, що визначена детальним планом, який затверджений оскаржуваним рішенням, з положенням чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення Генерального плану міста Ужгород (Коригування окремих розділів), а тому не вказують на порушення Ужгородською міською радою положень частини першої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправним та нечинним оскаржуваного рішення. Враховуючи наведене, суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити повністю. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що судом першої інстанції неправильно встановлені фактичні обставини спірних правовідносин, підстави її звернення до суду з адміністративним позовом та визнано встановленими певні обставини, які позивачем в ході розгляду справи заперечувались. Вказує, що запропоновані зміни до детального плану території, згідно оприлюднено проекту містобудівної документації, а саме в частині земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:10:002:0179, суперечать Генеральному плану міста Ужгорода, який відносить відповідну територію саме до земель індивідуальної житлової забудови. Встановлення щодо ділянки за кадастровим номером 2110100000:10:002:0179 режиму торгівельної зони «Г-6» або ж громадської зони, суперечить положенням Генерального плану міста Ужгорода, якою вона віднесена до територій садибної житлової забудови, що є порушенням статей 17, 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Вказує, що розгляд поданих нею зауважень та пропозицій проведено всупереч вказаних у позові та цій апеляційній скарзі положень про порядок розроблення містобудівної документації, проведення щодо неї стратегічної екологічної оцінки та їх громадського обговорення, оскільки відповідь на такі пропозиції та зауваження оформлені та надані їй вже після ухвалення оскаржуваного рішення та поза межами строку громадського обговорення, в тому числі після направлення проекту спірного рішення на розгляд комісій та пленарного засідання сесії ради (депутатів ради). Вважає, що забудова, згідно положень детального плану чотириповерхового торгівельного центру (торгівельного об`єкту) біля належної їй квартири, порушить її права на безпечне, спокійне та здорове довкілля, на яке вона безпосередньо розраховувала, як власниця садибного будинку по території садибної житлової забудови, згідно положень Генерального плану міста Ужгорода. Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.05.2023 у справі № 380/23542/21. Представником відповідача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог. Вказує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до компетенції міської ради та є правомірним, а Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. Зауважує, що детальним планом території, обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Івана Анкудінова, затвердженого 28.08.2018 рішенням 26 сесії 7 скликання № 1213 дана територія також відносилась до змішаної проектної житлової та громадської забудови, однак житлова складова проектного рішення містила багатоквартирний характер забудови даної території. Зауважує, що зміни до детального плану в межах даної території полягали в коригуванні житлової складової, а саме в переході від багатоквартирного житлового до садибного житлового будівництва, що в свою чергу покликано вплинути як на висотність забудови даної території (зменшити її) так і на демографічне навантаження. Таким чином, новим проектним рішенням зроблено акцент саме на громадську малоповерхову забудову в межах житлового кварталу задля розміщення об`єктів повсякденного обслуговування населення (магазини, перукарні, аптеки, амбулаторії та інші об`єкти з реалізації товарів та послуг для населення). Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог. Вказує, що містобудівна документація, а саме внесення змін до детального плану території, обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Академіка Отто Шпеника не суперечить чинному Генеральному плану міста Ужгород та відповідає нормам матеріального права. Вважає, що відсутні порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення, що, на його думку, відповідає механізму здійснення розроблення, оновлення, внесення змін, погодження затвердження проектів містобудівної документації на місцевому рівні, яке врегульоване Порядком розроблення, оновлення, внесення змін та затвердженні містобудівної документації, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 року №

926. В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, в своїх поясненнях покликався на доводи в ній викладені. Представник відповідача та представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 щодо апеляційної скарги заперечили, просили залишити в силі рішення суду першої інстанції. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради явку повноважного представника в судове засідання не забезпечило, належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, відзивів на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (т.1, а.с. 47-54). Вказана нерухомість розташована в межах території Ужгородської міської ради, що обмежена вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Академіка ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ). Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в Єдиній екологічній платформі «ЕкоСистема» було розміщено повідомлення про оприлюднення проєкту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку від 25.06.2024 внесення змін до детального плану території, обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Академіка Отто Шпеника ( ОСОБА_4 ). (т.1, а.с.96-97). 04.07.2024 відбулося засідання архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради. Згідно протоколу №4 від 04.07.2024, на такому засіданні обговорювалося питання внесення змін до детального плану території (далі ДПТ) обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Академіка ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ). (т. 1, а.с. 215-221) 11.07.2024 проведено громадські слухання, про що складено відповідний протокол (т.1, а.с.108-117). ОСОБА_1 через свого представника адвоката Качура О.М. подала письмові зауваження та пропозиції щодо проекту містобудівної документації від 19.07.2022 та 22.07.2024 (т.1, а.с.98-107). 24.07.2024 на веб-сайті Ужгородської міської ради опублікований проект рішення про затвердження містобудівної документації (стосовно документу державного планування «Внесення змін до детального плану території, обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Івана Анкудінова») та супровідна записка до нього, із якої слідує, що 11.07.2024 пройшли громадські обговорення містобудівної документації та звіту про СЕО, де було підтримано та схвалено проект такої містобудівної документації (т.3, а.с. 168). 01.08.2024 Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради складено довідку про консультації з органами виконавчої влади та громадськістю, де, зокрема, зазначено про часткове врахування зауважень, поданих представником ОСОБА_1 адвокатом Качуром О.М. (т.1, а.с.222-227). 08.08.2024 було прийнято рішення 57 сесії Ужгородської міської ради 8 скликання від 08.08.2024 № 1904 «Про затвердження містобудівної документації», яким затверджено внесення змін до детального плану території, обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Академіка Отто Шпеника ( ОСОБА_4 ) територія в межах якої розташована земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:10:002:1079 знаходиться в межах території громадської забудови (торгівельна зона та змішана громадська забудова Г-6). (т.1, а.с.124, 228-277, т.2 а.с. 1-97). Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку про безпідставність позовних вимог. Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до статей 28, 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема: підготовка і подання на затвердження ради відповідних місцевих містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення на відповідній території режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність. Статтею 12 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що до компетенції сільських, селищних, і міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій. До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать: затвердження детальних планів територій за наявності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території: визначення територій для містобудівних потреб. Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом: 1) планування територій на державному, регіональному та місцевому рівнях; 2) моніторингу стану розроблення та реалізації містобудівної документації на всіх рівнях; 3) визначення державних інтересів для їх врахування під час розроблення містобудівної документації; 4) проведення ліцензування і професійної атестації; 5) розроблення і затвердження будівельних норм, державних стандартів і правил, запровадження одночасної дії міжнародних кодів та стандартів; 6) контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації. Планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (стаття 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»). Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обгрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Згідно із положеннями статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції. Відповідно до рішення 57 сесії Ужгородської міської ради 8 скликання від 08.08.2024 року № 1904 «Про затвердження містобудівної документації» затверджено внесення змін до детального плану території, обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Академіка Отто Шпеника (Івана Анкудінова) територія в межах якої розташована земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:10:002:1079 знаходиться в межах території громадської забудови (торгівельна зона та змішана громадська забудова Г-6). Згідно з п. 17 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» функціональна зона території - визначена комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади, генеральним планом населеного пункту, планом зонування території частина території територіальної громади, щодо якої визначений певний набір дозволених (переважних (основних) та супутніх) видів цільового призначення земельних ділянок та відповідно до законодавства встановлені обмеження у використанні земель у сфері забудови. Параметри використання території та будівель, запропонованих для розташування у межах декількох земельних ділянок або окремої земельної ділянки, зокрема функціональне призначення, граничні поверховість та площа забудови, можливе розміщення на ділянці, є обов`язковими для врахування під час зонування відповідної території. Пунктом 6-3 Розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що до 1 січня 2025 року функціональне призначення території може визначатися детальним планом території. Дія цього положення не поширюється на території, де затверджені комплексні плани або генеральні плани населеного пункту відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель». При визначенні функціональної зони в такому порядку не допускається зміна (уточнення) раніше визначених планом зонування, генеральним планом населеного пункту функціональних зон на території островів, у межах водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, водних об`єктів, а також території, на якій розташовані ліси, сквери, парки. Обгрунтовуючи свої позовні вимоги щодо протиправності оскаржуваного рішення позивач, покликалась на те, що третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 при будівництві поруч із квартирою, яка належить їй на праві власності, допустив порушення порядку здійснення таких робіт та завдав шкоди її майну. На підтвердження таких обставин, посилається на Звіт по обстеженню технічного стану будівлі (т.1, а.с. 55-75). Суд першої інстанції обгрунтовано відхилив такі доводи позивача, оскільки правовідносини щодо здійснення будівельних робіт, якими завдано шкоду майну інших осіб, розглядаються у порядку цивільного судочинства та не можуть свідчити про протиправність оскаржуваного у цій адміністративній справі Детального плану території, затвердженого рішенням 57 сесії Ужгородської міської ради 8 скликання від 08.08.2024 № 1904 «Про затвердження містобудівної документації» та затвердження внесення змін до детального плану території, обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Академіка Отто Шпеника (Івана Анкудінова). Щодо доводів ОСОБА_1 стосовно протиправності оскаржуваного рішення зв`язку із невідповідністю проекту державного планування та процедури його затвердження вимогам статтей 19 і 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», постанові КМУ від 01.09.2021 за № 926, постанові КМУ від 25.05.2011 за № 555, колегія суддів зазначає наступне. Згідно із положеннями статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України. Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану. Детальний план території повинен містити відомості про межі та правові режими всіх режимоутворюючих об`єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту. Розробником детального плану території може бути суб`єкт господарювання, який має право здійснювати розроблення містобудівної документації відповідно до Закону України "Про архітектурну діяльність" та документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій". Детальний план території повинен містити відомості, передбачені статтею 45-1 Закону України "Про землеустрій". Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території). Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території. Детальний план території розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання. Детальний план території не підлягає експертизі. Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності комплексному плану (за наявності), генеральному плану населеного пункту та плану зонування території. Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження детального плану території та Законом України "Про землеустрій". Суд апеляційної інстанції зауважує, що генеральний план і детальний план населеного пункту є видами містобудівної документації. Зважаючи на приписи статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», детальний план населеного пункту повинен уточнювати положення генерального плану. Детальний план території та генеральний план населеного пункту, є нормативно-правовим актом. Громадським слуханням підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється. Таким чином, законодавець визначив, що рішення, що стосуються розроблення містобудівної документації здійснюється з урахуванням інтересів громадськості. Підпунктом 35 Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 за № 926 (далі Порядок № 926), визначено що виконавчий орган сільської, селищної і міської ради, Київська та Севастопольська міські держадміністрації є замовником розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів територій) (далі - замовник), який організовує розроблення, внесення змін та подання проектів містобудівної документації на місцевому рівні на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради, незалежно від визначених відповідно до закону джерел фінансування. Відповідно до пункту 41 Порядку № 926, розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, оновлення та внесення змін до неї здійснюється трьома організаційними етапами: підготовчий, основний, завершальний, які реалізуються у послідовності, визначеній пунктами 42- 44 цього Порядку. Згідно з пунктом 33 Порядку № 926, розроблення та внесення змін до детального плану території, розташованої в межах населеного пункту, допускається за умови відповідності його проектних рішень генеральному плану цього населеного пункту, якщо він обов`язковий до розроблення. Пункт 43 Порядку № 926 передбачає основні етапи по розробленню містобудівної документації Відповідно до пункту 44 Порядку № 926 завершальний етап включає такі заходи: (підпункт 3) подання замовником проекту містобудівної документації на місцевому рівні на затвердження сільській, селищній, міській раді у форматі електронного документа відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 р. № 632 «Про визначення формату електронних документів комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території» та завдання. Рішення про затвердження комплексного плану повинно містити відомості про: (а) генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, затверджені до затвердження комплексного плану, які визнані такими, що відповідають вимогам законодавства та узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і включені до нього; (б) генеральні плани населених пунктів та детальні плани території у межах території територіальної громади, які визнані такими, що не відповідають вимогам законодавства та/або не узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану і втрачають чинність одночасно з набранням чинності комплексним планом; (в) назви населених пунктів, генеральний план або планувальні рішення якого розроблені у складі комплексного плану та набирають чинності одночасно з набранням чинності комплексним планом; назви населених пунктів, щодо яких встановлена необхідність розроблення генеральних планів (в тому числі обов`язковим є включення до цього переліку населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, якщо генеральні плани цих населених пунктів не відповідають вимогам законодавства та/або не узгоджуються з планувальними рішеннями комплексного плану); (г) опис меж територій у межах території територіальної громади, детальні плани яких розроблені у складі комплексного плану та набирають чинності одночасно з комплексним планом. У разі коли на територію не розповсюджуються повноваження жодної сільської, селищної чи міської ради, затвердження детального плану території здійснює райдержадміністрація, а в разі відсутності адміністративного району - Рада міністрів Автономної Республіки Крим або відповідна облдержадміністрація; (підпункт 5) розгляд та прийняття рішення щодо затвердження проектів містобудівної документації здійснюється сільською, селищною, міською радою: (а) комплексний план та генеральні плани населених пунктів - протягом трьох місяців з дня подання відповідного проекту містобудівної документації, (б) детальний план території - протягом 30 днів з дня подання відповідного проекту містобудівної документації. Згідно зі статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити: 1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення; 2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу «Охорона навколишнього природного середовища» або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості; 3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні; 5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію; 6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації. Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються. Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Із матеріалів справи слідує, що Ужгородською міською радою в особі Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в Єдиній екологічній платформі «ЕкоСистема» було розміщено повідомлення про оприлюднення проєкту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку від 25.06.2024 внесення змін до детального плану території, обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Академіка Отто Шпеника (Івана Анкудінова). Вказано, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» громадське обговорення звіту зі стратегічної екологічної оцінки та проекту «Внесення змін до детального плану території розпочато з дня оприлюднення оголошення про їх початок, а саме 25 червня 2024 року на сайті Ужгородської міської ради та триватиме до 24 липня 2024 року. Зазначено, що заплановано проведення громадських слухань 11.07.2024 о 15:00 за адресою: Ужгородська міська рада, площа Поштова, 3, м. Ужгород (т.1, а.с.96-97). 04.07.2024 відбулося засідання архітектурно-містобудівної ради при управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради. Згідно протоколу №4 від 04.07.2024, на такому засіданні обговорювалося питання внесення змін до детального плану території (далі ДПТ) обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Академіка Отто Шпеника (Івана Анкудінова). (т. 1, а.с. 215-221) Вищевказане підтверджує, що опублікування відповідачем інформації щодо проведення громадських слухань щодо внесення змін до Детального плану території, обмеженої вул. Робочою, Руською, Мукачівською, Академіка ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) було здійснене у визначені законодавством строки, а саме 25.06.2024, відтак в цій частині відсутні порушення зі сторони суб`єкта владних повноважень. Пунктом 2 Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів від 25.05.2011 року № 555 (далі Порядок № 555) передбачено, що проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - громадські слухання) здійснюється в рамках проведення процедури громадського обговорення під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації із урахуванням вимог Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку». Згідно з пунктами 7, 8 Порядку № 555, громадські слухання проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дати оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Інформація про проведення громадських слухань (час і місце проведення, вимоги до учасників громадських слухань згідно з цим Порядком) оприлюднюється одночасно із оприлюдненням проекту містобудівної документації на місцевому рівні (в одному інформаційному повідомленні), а також додатково в окремому інформаційному повідомленні на офіційному веб-сайті замовника розроблення містобудівної документації за п`ять робочих днів до визначеної дати проведення громадських слухань. Інформаційне повідомлення про проведення громадських слухань повинно містити такі відомості: рішення сільської, селищної, міської ради про розроблення проекту містобудівної документації на місцевому рівні; завдання на розроблення містобудівної документації на місцевому рівні; відомості про замовника та розробника проекту містобудівної документації на місцевому рівні та підстави для його розроблення; інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань та умови участі в них; інформацію про час і місце, де у вільному доступі протягом п`яти календарних днів до дати проведення громадських слухань (у тому числі у вихідні дні та в неробочий час) можна ознайомитися з матеріалами проекту містобудівної документації на місцевому рівні на паперових чи інших твердих (матеріальних) носіях; інформацію про посадову особу замовника розроблення містобудівної документації, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій (зауважень), та адресу, за якою можуть надсилатися пропозиції (зауваження); матеріали щодо проекту містобудівної документації на місцевому рівні в повному обсязі відповідно до визначеного в установленому законом порядку складу та змісту, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом. Проаналізувавши повідомлення про оприлюденння проєкту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку від 25.06.2024 на відповідність вимогам пунктів 7,8 Порядку № 555, колегія суддів вказує, що зазначене повідомлення містить усі необхідні реквізити та інформацію, що дає підстави для висновку про дотримання Ужгородською міською радою процедури оприлюдення повідомлення про оприлюднення проєкту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Матеріалами справи підтверджується, що громадські слухання були проведені 11.07.2024, про що було складено відповідний протокол. У протоколі вказано, що розробник містобудівної документації ФОП ОСОБА_8 представив проект змін до ДПТ, в якому в першу чергу відображено червоні лінії регулювання забудови по кожній вулиці, які охоплені межами ДПТ. Доповідач озвучив основні зімни. Повідомив, що розірване середовище міста між периферією та центром призводить до того, що територія, на якій здійснюють проектування, хоч і не використовується багато років, як інвестиційно приваблива, проте зазначала значної деградації, як вуличної мережі, так і житлового фонду. Саме тому проєктом містобудівної документації передбачається якісний розвиток вуличної мережі, для сполучення промислової периферії та міського центру. Проєктом передбачено насичення простору громадськими та квартриними об`єктами рівномірно на всій території кварталу. Передбачено комплексний благоустрій. В обговоренні взяли участь всі присутні. Резолюцією громадських слухань схвалено проєкт «Внесення змін до детального плану території, обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Івана Анкудінова». Подано проєкт рішення сесії про затвердження містобудівної документації на розгляд Ужгородської міської ради (відповідно до п.8 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Звіт про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проєкту взято за основу та погоджено (т.1, а.с.108-117). ОСОБА_1 через свого представника адвоката Качура О.М. подала письмові зауваження та пропозиції щодо проекту містобудівної документації від 19.07.2022 та 22.07.2024 (т.1, а.с.98-107). 01.08.2024 Управлінням містобудування та архітектури Ужгородської міської ради складено довідку про консультації з органами виконавчої влади та громадськістю, де, зокрема, зазначено про часткове врахування зауважень, поданих представником ОСОБА_1 адвокатом Качуром О.М. (т.1, а.с.222-227). Із матеріалів справи слідує, що зауваження мешканців, зокрема і позивача були розглянуті та частково враховані, що відображено у довідці (т.1 а.с.98-107,168,222-227). Таким чином, оприлюднення 24.07.2024 на веб-сайті Ужгородської міської ради проекту рішення про затвердження містобудівної документації (стосовно документу державного планування «Внесення змін до детального плану території, обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Івана Анкудінова») та супровідної записки до нього, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення. Щодо процедурних порушень, про які зазначає скаржник, які були допущені замовником в ході реалізації основного та завершального етапу розроблення проекту державного планування, затвердження та введення якого здійснено оскаржуваним рішенням, суд апеляційної інстанції вказує наступне. Відповідно до повідомлення, опублікованого на веб-сайті Ужгородської ради 28.06.2024, строк громадського обговорення проекту внесення змін до детального плану встановлений до 24.07.2024. Крім того, як зазначалось вище, Ужгородською міською радою в особі Управління містобудування та архітектури Ужгородської міської ради в Єдиній екологічній платформі «ЕкоСистема» було розміщено повідомлення про оприлюднення проєкту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку від 25.06.2024 внесення змін до детального плану території, обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Академіка Отто Шпеника (Івана Анкудінова). Вказано, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» громадське обговорення звіту зі стратегічної екологічної оцінки та проекту «Внесення змін до детального плану території розпочато з дня оприлюднення оголошення про їх початок, а саме 25 червня 2024 року на сайті Ужгородської міської ради та триватиме до 24 липня 2024 року. Зазначено, що заплановано проведення громадських слухань 11.07.2024 о 15:00 за адресою: Ужгородська міська рада, площа Поштова, 3, м. Ужгород (т.1, а.с.96-97). 24.07.2024 на веб-сайті Ужгородської міської ради опублікований проект рішення про затвердження містобудівної документації (стосовно документу державного планування «Внесення змін до детального плану території, обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Івана Анкудінова») та супровідна записка до нього, із якої слідує, що 11.07.2024 пройшли громадські обговорення містобудівної документації та звіту про СЕО, де було підтримано та схвалено проект такої містобудівної документації (т.3, а.с. 168). 24.07.2024 опубліковано проєкт рішення про затвердження містобудівної документації, в супровідній записці до якого не зазначено про будь-які інші пропозиції громадськості щодо проекту містобудівної документації, зокрема зауваження позивача від 19.07.2024 та 22.07.2024, окрім тих що відображені в резолюції протоколу громадських слухань від 11.07.2024. Стаття 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачає, що строк для подачі пропозицій громадськості не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні. Також цією нормою встановлено, що пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються. Виходячи із повідомлення, що опубліковане щодо проекту містобудівної документації на веб-сайті міської ради (від 28.06.2024) станом на 24.07.2024 такий строк становив 26 календарних днів. Проте, колегія суддів зауважує, що оскаржуване рішення прийняте 08.08.2024 після розгляду усіх, в тому числі і поданих позивачем, зауважень та пропозицій до Детального плану території, що підтверджується довідкою від 01.08.2024 (т.1 а.с.222-227), що не позбавило громадськість та зацікавлених осіб подати такі зауваження, зокрема і до дати прийняття оскаржуваного рішення. Отже, строк для подання пропозицій громадськості суттєво перевищив 30-денний строк як від 25.06.2024, так і від 28.06.2024. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що несуттєві та формальні невідповідності, зокрема, щодо дати оприлюднення проекту рішення 24.07.2024 про затвердження містобудівної документації, при дотриманні процедури прийняття органом місцевого самоврядування такого рішення про внесення змін до Детального плану території, при оприлюдненні таких оголошень, проведення слухань, врахування інтересів громади, не можуть бути підставою для визнання нечинним та скасування усього нормативно-правового акту. Вказана позиція також викладена у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20 та від 27 вересня 2022 року у справі № 320/1510/20. Так, зокрема зазначено, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення. З огляду на вказане, суду першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що зміни до Детального плану території внесені з урахуванням результатів публічних слухань, із врахуванням пропозицій та зауважень та у межах компетенції суб`єкта владних повноважень, а тому є правомірними. Відповідно до ст. 9 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» визначено етапи стратегічної екологічної оцінки. Звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно із статтями 12 та 13 цього Закону, а також результати транскордонних консультацій, проведених відповідно до статті 14 цього Закону, обов`язково враховуються в документі державного планування. Замовник може проводити громадське обговорення та консультації у порядку, передбаченому статтями 10, 12 та 13 цього Закону, одночасно. Граничний строк надання зауважень і пропозицій під час проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 10, 12 та 13 цього Закону, обчислюється з дня, наступного за днем розміщення замовником відповідних документів у Єдиному реєстрі стратегічної екологічної оцінки, а у разі здійснення стратегічної екологічної оцінки містобудівної документації - з дня отримання органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону, матеріалів, зазначених у частині другій статті 13 цього Закону. Згідно статті 12 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку» замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів. Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника та вносяться ним до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості. Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник. Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку розміщується на офіційному веб-сайті замовника, а у сільських населених пунктах - також не менш як у трьох публічних місцях (на дошках оголошень органів місцевого самоврядування, об`єктів соціально-культурного призначення, на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів, у місцях, визначених та обладнаних органами місцевого самоврядування, та в інших місцях масового перебування населення), та вноситься ним до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки. Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку повинно містити інформацію про: 1) повну назву документа державного планування, що пропонується, та стислий виклад його змісту; 2) орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування; 3) передбачувану процедуру громадського обговорення, у тому числі: а) дату початку та строки здійснення процедури; б) способи участі громадськості (надання письмових зауважень і пропозицій, громадські слухання тощо); в) дату, час і місце проведення запланованих громадських слухань (у разі проведення); г) орган, від якого можна отримати інформацію та адресу, за якою можна ознайомитися з проектом документа державного планування, звітом про стратегічну екологічну оцінку та екологічною інформацією, у тому числі пов`язаною зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування; ґ) орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, його поштову та електронну адреси та строки подання зауважень і пропозицій; д) місцезнаходження наявної екологічної інформації, у тому числі пов`язаної зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування; 4) необхідність проведення транскордонних консультацій щодо проекту документа державного планування. Строк громадського обговорення встановлюється замовником і не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення повідомлення, передбаченого частиною четвертою цієї статті. Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Усі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду замовником і вносяться ним до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Пропозиції і зауваження, подані після закінчення встановленого строку, не розглядаються. Оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку з метою одержання зауважень і пропозицій не виключає можливості проведення в порядку, передбаченому законодавством, громадських слухань, будь-яких інших форм публічного громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, надані відповідно до цієї статті (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією та вноситься замовником до Єдиного реєстру стратегічної екологічної оцінки. Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні. Отже, зі змісту законодавчого регулювання порядку ухвалення рішення про розробку ДПТ, замовлення розробки ДПТ та затвердження такого ДПТ, слідує, що метою покладення на відповідну сільську, селищну або міську раду та її виконавчі органи повноважень у цій сфері є забезпечення комплексного підходу до планування забудови території на місцевому рівні, врахування при цьому інтересів відповідної територіальної громади та вимог містобудівної документації на місцевому рівні; для цього на відповідний орган місцевого самоврядування покладається повна відповідальність за зміст ДПТ, його відповідність містобудівній документації на місцевому рівні та дотримання встановленої законодавством процедури його розробки, обговорення, доведення до відома громадськості та прийняття. В свою чергу, громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться шляхом оприлюднення таких проектів, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проектів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій, а також шляхом безпосереднього подання пропозицій громадськістю до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації. Щодо доводів скаржника про невідповідність документу державного планування, що затверджений оскаржуваним рішенням, положенням містобудівної документації вищого рівня суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до статті 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади. Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування. Планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації. Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них. Відповідно до статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обгрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. Згідно із положеннями частини першої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану. Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Відповідно до частини восьмої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання. Відповідно до пункту 1.1 ДБН Б. 1-3-97 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження генеральних планів міських населених пунктів», затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 25 вересня 1997 року за № 164 (далі - «ДБН Б. 1-3-97», чинний на момент затвердження міською радою Генерального плану міста Ужгород (Коригування окремих розділів), як документу містобудівного планування, що затверджений рішенням 29 сесії 4 скликання Ужгородської міської' ради від 04.06.2004 року за № 313), генеральний план міста, селища є основним планувальним документом, який встановлює в інтересах населення та з врахуванням державних завдань напрямки і межі територіального розвитку населеного пункту, функціональне призначення і будівельне зонування території, містить принципові рішення щодо розміщення об`єктів загальноміського або загальноселищного значення, організації вулично-дорожньої мережі і дорожнього руху, інженерного обладнання, інженерної підготовки і благоустрою, захисту території від небезпечних природних і техногенних процесів, охорони природи та історико-культурної спадщини, черговості освоєння території. Генеральний план міста, селища є основним видом містобудівної документації з планування території населеного пункту, призначеним для обгрунтування (розроблення та реалізації) довгострокової політики органу місцевого самоврядування в питаннях використання і забудови території. Згідно з пунктом 3.12 ДБН Б. 1-3-97 на основному кресленні генерального плану вказують існуючий стан та пропозиції щодо архітектурно-планувальної організації і функціонального зонування, використання та забудови територій населеного пункту, а саме: а) межа населеного пункту (міська межа); б) магістральні, жилі вулиці і площі у червоних лініях (з назвами) та транспортні розв`язки в одному та різних рівнях; в) території житлової забудови (садибної, мало: поверхової, середньоповерхової, багатоповерхової); г) території цивільної забудови та громадські центри загальноміського і районного значення; д) озеленені території загального користування та спеціального призначення; е) промислові, комунальні і складські території та їх розподіл у відповідності з санітарною класифікацією підприємств; ж) території міського та зовнішнього транспорту; з) території спеціального призначення; й) природоохоронні, оздоровчі, рекреаційні, історико-культурні території: к) курортні території; л) території садівничих товариств та дачної забудови; м) території сільськогосподарських підприємств; н) ліси, лісопарки, лугопарки, водойми, водотоки; о) території, на яких заплановано здійснення загальних та спеціальних заходів з інженерної підготовки і захисту територій, природозахисних заходів та розміщення відповідних споруд і пристроїв; п) території, передбачені для розміщення головних споруд інженерної інфраструктури: р) території пріоритетного розвитку на першу чергу реалізації; с) резервні території для розвитку населеного пункту за його межами. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що ДПТ є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому. Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо порушення норм Генерального плану при затвердженні змін до детального плану території, виходячи із наступного. Відповідно до рішення 57 сесії Ужгородської міської ради 8 скликання від 08.08.2024 року № 1904 «Про затвердження містобудівної документації» затверджено внесення змін до детального плану території, обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Академіка Отто Шпеника (Івана Анкудінова) територія в межах якої розташована земельна ділянка з кадастровим номером 2110100000:10:002:1079 знаходиться в межах території громадської забудови (торгівельна зона та змішана громадська забудова Г-6). Відповідно до зазначеної містобудівної документації, територія запланованої забудови віднесена до громадської та житлової садибної забудови, таким чином, характер використання земель зводиться до однієї категорії їх використання землі житлової та громадської забудови. Колегія суддів зауважує, що детальним планом території, обмеженої вулицями Робочою, Руською, Мукачівською та Івана Анкудінова, затвердженим 28.08.2018 рішенням 26 сесії 7 скликання № 1213 (документ до якого внесено зміни) вказана територія відносилась до змішаної проектної житлової та громадської забудови, однак житлова складова проектного рішення містила багатоквартирний характер забудови даної території. Судом першої інстанції вірно встановлено, що зміни до детального плану в межах цієї території полягали в коригуванні житлової складової, а саме переходу від багатоквартирного житлового до садибного житлового будівництва, що, в свою чергу, покликано вплинути як на висотність забудови даної території (зменшити її), так і на демографічне навантаження. Таким чином новим проектним рішенням зроблено акцент на громадську малоповерхову забудову в межах житлового кварталу задля розміщення об`єктів повсякденного обслуговування населення (магазини, перукарні, аптеки, амбулаторії та інші об`єкти з реалізації товарів та послуг для населення). Відповідно до ДБН Б.2.2-12:2019 Планування та забудова територій, у процесі містобудівного проектування території на місцевому рівні визначаються території: селищна, виробнича, рекреаційна та ландшафтна, у межах яких окремі земельні ділянки мають бути планувально об`єднані у такі функціональні зони: - житлової та громадської забудови, яка складається з прибудинкових територій багатоквартирних будинків, земельних ділянок садибних будинків, гуртожитків, а також земельних ділянок, на яких розташовуються заклади дошкільної освіти, загальної середньої освіти, громадські центри мікрорайонів, заклади охорони здоров`я, соціального захисту, культури та мистецтва, фізкультурно-оздоровчі і спортивні споруди, підприємства торгівлі і харчування, побутового обслуговування, органи державної влади та місцевого самоврядування, громадських та релігійних організацій, фінансово-кредитних установ, науково-дослідних та проектних організацій. Як зазначено в позовній заяві та відповідно до викопіювання з Генерального плану міста Ужгород, дана територія позначено як житлова садибна забудова. Територія житлової садибної забудови, згідно з додатком 60 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, допускає розміщення переліку переважних та супутніх видів використання забудови. Зокрема, відповідно до класифікатора видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок, територія житлової забудови включає такі переважні види цільового призначення земельних ділянок - 02.01; 02.03 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку; 02.04; 02.10 - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури; 08.01; супутні види - 02.05; 02.06; 02.09; 02.12; 03.02; 03.03; 03.05; 04.10; 05.01; 07.02; 07.03; 07.04; 07.08; 12.13; 03.06 , 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; 03.08; 03.12; 03.13; 03.14 (в частині об`єктів, які не потребують встановлення санітарних обмежень на прилеглі території); 13.02 (в частині поштових відділень), 11.04; 13.01; 13.03; 14.02 (в частині розміщення об`єктів розподільчих мереж). Тобто, враховуючи вищенаведені норми, розташування громадської забудови чи торгівельних зон на території житлової та громадської забудови передбачено як переважній та супутній вид використання і не суперечить ДБН. З огляду на вказане, посилання скаржника на невідповідність містобудівної документації Генеральному плану не знаходять свого підтвердження і спростовуються вищезазначеним. В постанові Верховного Суду від 18.08.2020 року у справі № 369/10284/17 зазначено, що така правова природа детального плану території характеризує його як складову планування території на місцевому рівні, що уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території. При цьому, детальний план повинен відповідати довгостроковій стратегії планування та забудови території населеного пункту в цілому. У постанові від 26 квітня 2019 року у справі №826/11046/16 Верховний Суд зазначив, що Генпланом передбачено розвиток напрямів використання територій міста, а не її стале використання, у зв`язку з чим судом не приймаються посилання позивачів на наявні розбіжності між Генпланом та планом забудови територій, затвердженим оскаржуваним рішенням. Крім того, суд вважав, що невідповідність двох актів органу місцевого самоврядування, зокрема, Генплану та плану забудови територій, затверджених рішеннями одного й того ж органу, не може бути підставою для скасування одного з них, за відсутності встановлених актами вищої юридичної сили безпосередніх вказівок про це. Також відповідно до постанови Верховного Суду від 16.03.2021 року у справі № 640/565/19 зазначено, що генеральним планом визначається планувальна довгострокова стратегія розвитку міста, однак положення закону не містять чіткого визначення поняття та змісту функціонального призначення території. Положення пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає поняття детальний план території та означає містобудівну документацію, щовизначає планувальну організацію та розвиток території. Колегія суддів Верховного Суду погодилась із висновками судів попередніх інстанцій про те, що з урахуванням інтенсивності використання території під забудову та її щільність станом на 2019 рік, Генеральний план м. Києва, який був прийнятий у 2002 році може не враховувати всієї її структури планування. Верховний Суд прийшов до висновку, що внесення зміни до Генерального плану повинно здійснюватися шляхом затвердження детального плану території чи плану зонування, яким би уточнювалось функціональне призначення земельної ділянки. У цій справі з метою визначення планувальної організації та функціонального призначення території, врахування реального розвитку території уточнено положення Генерального плану та визначено відповідну територію як змішану громадську забудову, яка включає в себе житлову садибну забудову, передбачену Генеральним планом міста Ужгород. Однак, характер забудови вказаної території залишився незмінним і відноситься до житлової забудови. Суд апеляційної інстанції зазначає, що жодним чином не порушено прав позивача зміною функціонального призначення земельної ділянки за кадастровим номером 2110100000:10:002:0179, що визначена детальним планом, який затверджений оскаржуваним рішенням, з положенням чинного на момент прийняття оскаржуваного рішення Генерального плану міста Ужгород (Коригування окремих розділів). Таким чином, відсутні обставини, які вказують на порушення Ужгородською міською радою положень частини першої статті 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправним та нечинним оскаржуваного рішення. Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.05.2023 у справі № 380/23542/21, є необгрунтованими, оскільки висновки у справі № 380/235/21 сформовані за інших правовідносин, зокрема, обставини цієї справи стосувались належної організації та проведення громадських слухань щодо проєкту містобудівної документації на місцевому рівні. Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про дотримання в цілому Ужгородською міською радою встановленого порядку оприлюднення спірного рішення, а також виконання вимоги щодо проведення громадських слухань, дотримання відповідачем встановленого порядку розроблення ДПТ, його відповідності чинному Генплану та врахування перспективи розвитку території, визначеної у проєкті Генплану. Колегія суддів також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Також згідно позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформованої, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2025 року у справі № 260/6605/24 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги. Головуючий суддя О. Б. Заверуха судді О. М. Гінда В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 09 червня 2025 року.